Ухвала

від 23.03.2017 по справі 199/2201/16-к

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/2201/16-к

(1-кп/199/165/17)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2017 року в місті Дніпрі

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12015040030000992 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпропетровська, громадянки України, освіта середня, не заміжньої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 26.03.2013 Індустріальним районним судом міста Дніпропетровська за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України із застосуванням ст. 70, п. 2 ч. 1 ст. 49, п. 5 ст. 74 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права займати посади, пов`язані з виконанням адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, за її обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011), ч. 1 ст. 366 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого (представника позивача) ОСОБА_5 , обвинуваченої ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

15.08.2002 ОСОБА_3 наказом № 2 від 15.08.2002 призначено на посаду головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «АКМА» (ЄДРПОУ 32091020), зареєстрованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143.

Відповідно до п. 4 посадової інструкції головного бухгалтера ТОВ «АКМА», затвердженої директором ТОВ «АКМА» ОСОБА_5 , на ОСОБА_3 було покладено обов`язки: контролювати законність, своєчасність і правильність оформлення господарських операцій, складання економічно узагальнених звітів калькуляції собівартості продукції, робіт (послуг), розрахунків по заробітній оплаті з робітниками підприємства, правильність начислення і своєчасність перечислення податків, платежів і зборів в державний бюджет і державні цільові фонди, погашення в установлені строки заборгованостей банку по кредитам, зачислення коштів в фонди і резерви підприємства, у зв`язку з чим була наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарчими функціями, тобто згідно ст. 18 КК України вона являлась службовою особою.

Так, ОСОБА_3 , будучи засудженою вироком Індустріального районного суду від 26.03.2013 справа № 202/20823/13-к, відповідно до якого ОСОБА_3 , працюючи на посаді головного бухгалтера ТОВ «АКМА», будучи службовою особою, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, в період часу з 04 січня 2006 року до 05 березня 2008 року, всупереч інтересам ТОВ «АКМА», маючи доступ до документації суворого звіту підприємства, завдяки якої можливо отримати грошові кошти, діючи з корисливих мотивів, вирішила, привласнити кошти підприємства шляхом зловживання своїм службовим становищем, та у подальшому склала і внесла, до грошових чеків заздалегідь неправдиві відомості, де також підробила підпис директора ТОВ «АКМА» ОСОБА_5 та видала їх до банківської установи ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташований за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. ім. Газети «Правда», буд. 40-а, на підставі чого отримала готівкові кошти з р/р НОМЕР_1 , що належить ТОВ «АКМА», загальною сумою 280870,02 грн.

Згідно вироку Індустріального районного суду від 26.03.2013 справа № 202/20823/13-к ОСОБА_3 визнано винною в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч. 4, 3641 ч. 1, 366 ч. 1 КК України.

У період з 04 січня 2006 року по 05 березня 2008 року ОСОБА_3 , діючи умисно, із корисних спонукань, з метою укривання раніше вчинених кримінальних правопорушень, які полягають у зловживанні повноваженнями, службовому підробленні та привласненні нею грошових коштів ТОВ «АКМА» у розмірі 280870,02 грн., (матеріали за фактом чого були виділені у окреме провадження та за якими вироком Індустріального районного суду від 26 березня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні сукупності злочинів, передбачених ч. 4 от. 191. ч. 1 ст. 3641, ч. 1 ст. 366 КК України та засуджено до 5 років позбавлення волі) вирішила скласти та видати до органів Пенсійного фонду України завідомо неправдиві офіційні документи, шляхом повного виготовлення документа, що містить інформацію, яка не відповідає дійсності, які посвідчують певні факти, що спричинили наслідки правового характеру, зловживаючи своїми повноваженнями службової особи, чим скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 3641 (в редакції Закону України №4025-VІ від 15.11.2011), ч. 1 ст. 366 КК України при наступних обставинах.

Так, протягом січня 2006 року - березня 2008 року ОСОБА_3 , працюючи головним бухгалтером ТОВ «АКМА», являючись службовою особою, усвідомлювала, що фінансові операції щодо зняття грошових коштів з банківського рахунку товариства для виплати заробітної плати робітникам в сумі 280870,02 грн., які вона привласнила, шляхом подання грошових чеків до банківської установи ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», повинні відображатись у пенсійній звітності товариства та, усвідомлюючи, що з вказаної суми грошових коштів, які ОСОБА_3 привласнила, необхідно здійснити відрахування страхових внесків до бюджету, приховуючи свої незаконні дії, пов`язані з привласненням грошових коштів, під виглядом виплати заробітної плати працівникам підприємства, з метою запобігання викриття органами Пенсійного фонду України факту незаконного зняття грошових коштів з розрахункового рахунку підприємства нібито для виплати заробітної плати працівникам, зловживаючи своїми повноваженнями, вирішила скласти неправдиві офіційні документи ТОВ «АКМА», а саме: бланки Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у звітних періодах за січень 2006 - березень 2008 років, форма якого міститься у додатку 23 Інструкції про порядок обчислення і сплалати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженого Постановою правління пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663 (в редакції від 25.02.2008), які є офіційними документами, тобто містять зафіксовану інформацію у паперовому вигляді, яка підтверджує та посвідчує факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, що складаються, видаються та посвідчуються повноважною особою юридичної особи та складені з дотриманням визначених законом норм та містять передбачені законом реквізити, в яких міститься інформація щодо виплати заробітної плати працівникам підприємства, яка не відповідає дійсності.

Далі, в період з 04 січня 2006 року по 05 березня 2008 року ОСОБА_3 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права, за наведених вище обставин, реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на привласнення грошових коштів ТОВ «АКМА», шляхом їх зняття з банківського рахунку товариства нібито для виплати заробітної плати працівникам в сумі 280870,02 грн., які вона привласнила, шляхом подання підроблених грошових чеків до банківської установи ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», зловживаючи повноваженнями, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе в сумі 280870,02 грн., які вона привласнила в період з 04 січня 2006 року по 05 березня 2008 року, а також з мстою конспірації своїх злочинних дій та запобігання їх викриттю посадовими особами органів державного контролю, використовуючи повноваження головного бухгалтера ТОВ «АКМА», всупереч інтересам юридичної особи приватного права, видала до Управління Пенсійного фонду України в Амур- Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська раніше складені неправдиві офіційні документи підприємства, а саме: Розрахунки суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті у звітних періодах за січень 2006 - березень 2008 років, до яких внесла завідомо неправдиву інформацію про виплату протягом вказаного періоду заробітної плати працівникам підприємства на суму 280870,02 грн., які ОСОБА_3 привласнила, у зв`язку з чим ОСОБА_3 умисно завищила розмір страхових внесків на загальну суму 101799,51 гривень, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №1085/1086-16 від 29.02.2016, тобто спричинила матеріальну шкоду ТОВ «АКМА» на загальну суму 101799,51 гривень внаслідок зайвої сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з суми заробітної плати в розмірі 280870,02 грн., яку ОСОБА_3 привласнила та працівникам підприємства не виплачувала, що перевищує 250 та дорівнює 395 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлених законодавством України на час вчинення злочину, що відповідно до примітки ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

Зокрема у зазначених офіційних документах, згідно висновку експерта № 62/04-342 від 08.10.2015 року, підписи від імені ОСОБА_5 , в графі «Керівник», в оригіналах наступних документів, а саме: документації, наданій до Пенсійного фонду України в Амур-Нижньодніпровському районі виконані ОСОБА_3 .

Дії обвинуваченої ОСОБА_3 кваліфіковані:

- за ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011), як такі, що виразилися у зловживанні повноваженнями, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, використані всупереч інтересам юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми службовою особою такої юридичної особи своїх повноважень, що спричинило тяжкі наслідки;

- за ч. 1 ст. 366 КК України, як такі, що виразилися у службовому підробленні, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України та її звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Вислухавши думки учасників підготовчого судового розгляду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки є всі підстави, передбачені ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Так, відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 ст. 288 КПК України передбачено, що при розгляді питання про звільнення від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі, та згідно п. 2) ч. 1 ст. 49 КК України, якщо минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.

На час вирішення клопотання обвинуваченої ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011), у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011) є тяжким злочином, оскільки санкція статті передбачає основне покарання у виді штрафу в розмірі більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В той же час єдине основне покарання у виді штрафу, передбачене ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011) є найменш суворим видом покарань, передбачених в ст. 51 КК України, а відповідно орган досудового розслідування, кваліфікуючи дії ОСОБА_3 по даному складу злочину, вірно обрав законодавчу редакцію статті КК України, яка пом`якшує кримінальну відповідальність обвинуваченої, оскільки до вищевказаної редакції статті і на цей час санкція ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 770-VIІІ від 10.11.2015) містило і містить найбільш суворе основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Проте, на час вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011), тобто в період з січня 2006 року по березень 2008 року, ч. 2 ст. 12 КК України визначала, що злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання, тобто основне покарання у виді штрафу класифікували злочин, як такий, що відноситься до невеликої тяжкості.

З огляду на викладене слідує, що Закон України № 4025-VI від 15.11.2011 одночасно пом`якшив санкцію ч. 2 ст. 3641 КК України та погіршив становище особи, віднісши в ст. 12 КК України вирішення тяжкості покарання у виді штрафу у залежність від його розміру та розширивши його класифікацію до особливо тяжких злочинів.

За таких обставин необхідно враховувати, що ч. 3 ст. 5 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Таким чином, оскільки станом на вчинення обвинуваченою ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 3641 КК України, покарання у виді штрафу відносилося лише до злочинів невеликої тяжкості, при вирішенні питання про її звільнення від кримінальної відповідальності необхідно застосовувати ст. 12 КК України в редакції від 05.04.2001 і вважати злочин, передбачений ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011) таким, який відноситься до невеликої тяжкості.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України, відповідно до ст. 12 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011) також відноситься до невеликої тяжкості.

Таким чином, враховуючи те, що обвинуваченій ОСОБА_3 пред`явлено обвинувачення у вчиненні злочинів невеликої тяжкості і з моменту їх вчинення пройшло більше трьох років, а для даних злочинів, згідно з п.п. 1) і 2) ч. 1 ст. 49 КК України, встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності два і три роки відповідно, обвинувачена ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження за її обвинуваченням за вищевказаною кваліфікацією - закриттю.

Керуючись ст. 110, п. 2) ч. 3 ст. 314, ст.ст. 369, 371, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 3641 КК України (в редакції ЗУ № 4025-VI від 15.11.2011), ч. 1 ст. 366 КК України, - закрити відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 284 КПК України, а ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності на підставі п.п. 1), 2) ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АКМА» до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальних збитків від злочину залишити без розгляду, роз`яснивши позивачу право вирішити свої позовні вимоги в порядку цивільного судочинства.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати пов`язані з проведенням почеркознавчої та судово-економічної експертиз (№ 1085/1086-16 від 29.02.2016, № 62/04-342 від 08.10.2015) в сумі 1904 гривні 28 копійок.

Речові докази, якими визнані відомості ТОВ «АКМА» (ЄР ДПОУ 32091020), а саме розрахунки суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на 43 аркушах зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровській районний суд міста Дніпропетровська протягом 7 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

23.03.2017