Рішення

від 22.08.2017 по справі 585/528/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №585/528/17 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 22-ц/788/996/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Криворотенка В. І.,

суддів - Собини О. І. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання -Кияненко Н.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2017 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк ПриватБанк ( далі - ПАТ КБ ПриватБанк ) звернулось до Роменського міськрайонного суду Сумської області з даним позовом, свої вимоги мотивувало тим, що ОСОБА_3 з метою отримання банківських послуг, 26 квітня 2011 року підписав анкету-заяву б/н, згідно до якої отримав кредит у розмірі 15 000 грн. 00 коп., у вигляді встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач надав свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг , затверджених наказом №СП-2010-256 від 06 березня 2010 року та Тарифами банку , які викладені на банківському сайті, складає між ним та ПАТ договір про надання банківських послуг.

Оскільки ОСОБА_3 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, просило стягнути з нього заборгованість в сумі 65 343 грн. 28 коп.

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2017 року позовні вимоги ПАТ задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ заборгованість за кредитним договором б/н від 26 квітня 2011 року в сумі 65 343 грн. 28 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

При цьому посилається на те, що позивачем не доведено направлення ОСОБА_3 пропозиції укласти договір з певними умовами та прийняття ним такої пропозиції, а між сторонами досягнута згода у письмовій формі щодо певних, конкретно визначених умов кредитного договору. Зазначає також, що вимоги про стягнення кредитної заборгованості пред'явлені поза межами строків позовної давності.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

У відповідності до приписів ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення відповідає не у повній мірі.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини, з приводу виконання кредитного зобов'язання. ОСОБА_3 порушив умови договору щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків, а тому з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 65 343 грн. 28 коп.

Проте повністю погодитись з висновками суду першої інстанції не можна, так як суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 26 квітня 2014 року між сторонами укладено кредитний договір № б/н, шляхом оформлення й підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, за яким відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 15 000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а. с. 13, 15-40).

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Даний договір є договором приєднання і складається із кількох документів : анкети - заяви, пам'ятки клієнта, Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів.

З виписки по картам ОСОБА_3 вбачається, що починаючи з жовтня 2012 року він користувався кредитними коштами, а саме оплачував комунальні послуги, розраховувався за придбаний товар, знімав готівкові кошти та вносив кошти на часткове погашала заборгованість за кредитним договором (а.с. 67-82). Тобто відповідач своїми діями визнав наявність з позивачем зобов'язань за кредитним договором і будь-яких заяв до банку про відсутність таких відносин відповідач не подавав.

Таким чином з урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають з кредитного договору, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з розміром присуджених до стягнення сум заборгованості за кредитним договором, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Звертаючись до суду з даним позовом ПАТ просило стягнути з відповідача 65 343 грн. 28 коп. заборгованості за кредитним договором, з яких: 14 996 грн. 02 коп. - заборгованості по тілу кредиту, 44 909 грн. 48 коп. - по відсоткам за користування кредитом, 1 850 грн. 00 коп. - по пені та комісії, 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 3 087 грн. 78 коп. - штраф (процентна складова) (а. с. 10-12).

Цей розрахунок в частині нарахування процентів за користування кредитом, пені та комісії, а також штрафів, позивач обґрунтовує умовами, викладеними у довідці про тарифи по престижним картам Visa, а також в Умовах і правилах надання банківських послуг.

Проте довідка та зазначені умови і правила всупереч вимогам ст. ст. 207, 1055 ЦК України та ч. 4 ст. 11 Закону України Про захист прав споживачів позичальником не підписані й оригінали цих документів кредитором відповідачеві передані не були, у зв'язку з чим їх не можна вважати складовою частиною укладеного сторонами кредитного договору.

Така правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду України № 6-16цс15 від 11 березня 2015 року, № 6-240цс14 від 11 лютого 2015 року, № 6-698цс15 від 10 червня 2015 року та № 6-757цс 15 від 01 липня 2015 року.

Наявність у відповідача обов'язку щодо сплати процентів передбачена ч. 1 ст. 1054 ЦК України. Проте, враховуючи зазначені обставини, їх розмір, у даному випадку має обраховуватися, виходячи з положень ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, за якими якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, враховуючи розмір кредитних коштів отриманих відповідачем, кількість днів користування кредитом, суми внесені на погашення кредитної заборгованості та розмір відсотків за обліковою ставкою НБУ у період з 12 жовтня 2012 року по 31 жовтня 2016 року, розмір заборгованості за кредитним договором становить 9 082 грн. 83 коп., з яких 6 825 грн. 84 коп. -по тілу кредиту та 2 256 грн. 99 коп. - по відсоткам.

Даний розмір заборгованості узгоджується також із розрахунком, наданим ПАТ КБ ПриватБанк до апеляційного суду.

Щодо стягнення з ОСОБА_3 пені та комісії, штрафу (фіксована складова), а також штрафу (процентна складова), то його слід визнати безпідставним, оскільки сама анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг таких умов не містить, а інших угод з цього приводу між сторонами, як зазначалося вище, укладено не було.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про застосування строків позовної давності, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.ст. 256- 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ( ч. 4 ст. 267 ЦК України ).

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново (ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України ).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України ).

Частиною 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи ( ст. 261 ЦК України ).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

З виписки по рахунку вбачається, що відповідачем періодично вносились кошти на погашення кредитної заборгованості, зокрема останнє поповнення кредитної карти було здійснено 28 квітня 2015 року через термінал самообслуговування, який знаходиться за адресою: м. Ромни, бульвар Шевченка, буд. 8 на 50 грн. Тобто, ОСОБА_3 вчинив дії, які свідчать про визнання боргу, а з позовом ПАТ звернулось до суду 07 лютого 2017 року.

Таким чином, з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором банк звернувся в межах строків позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є : неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Оскільки судом першої інстанції неповністю з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, тому рішення у вдповідності до п. 3)-4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні, стягнувши з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором в сумі 9 082 грн. 83 коп., з яких 6 825 грн. 84 коп. - по тілу кредиту та 2 256 грн. 99 коп. - по відсоткам, а не в розмірі визначеному судом першої інсанції.

Рішення суду підлягає зміні і в часині вирішення питання щодо судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1 та 5 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ ПриватБанк на 14%, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню 224 грн. 00 коп. (1600 грн.*14%) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 були понесені витрати на правову допомогу в сумі 3 000 грн. 00 коп. (а.с. 103), що йому надавалася адвокатом ОСОБА_4 на підставі договору про надання правової допомоги від 24 лютого 2017 року. Враховуючи характер спірних правовідносин, ступінь складності справи, граничний ( максимальний ) та мінімальний розміри компенсації витрат на правову допомогу у погодинному розмірі, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, колегія суддів вважає необхідним визначити вартість витрат на правову допомогу підчас розгляду справи в апеляційному суді в розмірі 1 500 грн.

Отже, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги на 86%, з позивача на користь ОСОБА_3 належить стягнути 1 513 грн. 60 коп. ( 1 760 грн. *86% ) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 1 290 грн. ( 1500 грн. *86% ) витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 03 травня 2017 року в даній справі змінити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк 9 082 гривні 83 копійки заборгованості за кредитним договором та 224 гривні 00 копійок судового збору, а не в розмірі визначеному судом першої інстанції.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на користь ОСОБА_3 2 803 гривні 00 копійок судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -