Рішення

від 17.08.2017 по справі 138/1958/16-ц

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1958/16-ц

Провадження №:2/138/17/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17 серпня 2017 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Цибульського О.Є.,

з участю: секретарів Політанської Т.М., Спічко А.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи без

самостійних вимог на стороні

відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_5 міська рада Вінницької області, про стягнення коштів за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з вказаним вище позовом, який мотивовано тим, що 30 травня 2012 року Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області винесено рішення, яким зобов'язано відділ культури і туризму ОСОБА_5 міської ради Вінницької області поновити її на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року та стягнено з відділу культури і туризму міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7017,42 грн. Станом на день звернення до суду вказане вище рішення суду виконано не було і позивача на роботі не поновлено.

Враховуючи викладене, позивач звернулась до суду з позовом в якому просить, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, стягнути з Відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради Вінницької області на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу під час затримки виконання судового рішення в частині поновлення на роботі за період з 01.06.2012 по 02.07.2017 включно в розмірі 129798,36 грн.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримали. Просили позов задовольнити. Позивач надала суду копію наказу відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради, згідно якого, 13 червня 2017 року начальником відділу культури і туризму ОСОБА_6 видано наказ про поновлення позивача на посаді бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 03 липня 2017 року. Також зазначила, що кількість днів вимушеного прогулу з дня винесення рішення до дня поновлення її на роботі з 01.06.2012 по 02.07.2017 складає 1275 днів, а сума, яка підлягає до стягнення на день вирішення спору складає 129798,36 грн.

Представник відповідача відділу культури та туризму ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_3 та представник третьої особи ОСОБА_5 міської ради ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши думку позивача та її представника, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, матеріали цивільної справи №2-465/12, оцінивши докази суд, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав:

відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року зобов'язано відділ культури і туризму ОСОБА_5 міської ради поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року. Стягнуто з відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7017,42 грн. Допущено рішення до негайного виконання в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2340 грн. Згідно додаткового рішення від 27 червня 2012 року резолютивну частину рішення щодо розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу викладено в іншій редакції та стягнуто 4677 грн. 42 коп. заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Конституція України, трудове та цивільне законодавство закріплює обов'язок кожного неухильно додержуватись положень Конституції України та законів України, добросовісно здійснювати свої права та обов'язки і встановлює юридичну відповідальність за їх невиконання та передбачає заходи примусового виконання цивільних обов'язків, які виникають, зокрема, безпосередньо з актів законодавства, рішення суду або договору, у разі їх невиконання боржником добровільно.

Так, частина перша статті 235 КЗпП України передбачає, що в разі звільнення без законних підстав працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, підлягає негайному виконанню, згідно п. 5 ст. 235 КЗпП України.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні. Оскільки зазначена норма права в імперативній формі передбачає негайне виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі відсутність у судовому рішенні вказівки про це не позбавляє рішення його обов'язковості з моменту проголошення.

Станом на день ухвалення рішення суду про поновлення позивача на роботі чинною була редакція ст. 124 Конституції України, яка передбачала обов'язковість рішень суду, як одну з основних засад судочинства. Отже, з огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень за змістом статей 14, 367 ЦПК України судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

На виконання рішення суду №2-465/12 від 30 травня 2012 року в частині виплати ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу, наказом № 60 від 30.07.2012 відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради Про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу ОСОБА_1П. , позивачу була виплачена заробітна плата за час вимушеного прогулу в сумі 4677,42 грн. з відрахуванням встановлених законодавством податків (а.с.37).

Разом з тим, вказане вище рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року добровільно відповідачем виконано не було до 03 липня 2017 року, що підтверджується наданими суду копіями наказів відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради №5-к від 13.06.2017, №10-к від 26.06.2017, №13-к від 03.07.2017 згідно з якими ОСОБА_1 поновлено на посаді (а.с.183,184,185).

Згідно ч. 2 ст. 14 ЦПК України, невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У випадку невиконання цього обов'язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України Про виконавче провадження .

Відповідно до Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу та здійснюється останньою на підставі виконавчого документа.

Так, позивачу було видано Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області 30.05.2012 виконавчий лист № 2-465/2012 про зобов'язання поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року.

20.07.2012 було відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового рішення у цивільній справі № 2-465/12 за виконавчим листом виданим 30.05.2012 (а.с.55).

За невиконання судового рішення начальник відділу ОСОБА_6 притягувалася до адміністративної відповідальності. Державним виконавцем було накладено штраф в розмірі 680 грн. та за повторне невиконання судового рішення без поважних причин було накладено штраф в розмірі 1360 грн. (а.с.74,85). На адресу боржника направлено вимоги державного виконавця про виконання судових рішень та встановлені нові строки для їх виконання (а.с.72,83).

Згідно ст. 89 Закону України Про виконавче провадження (в редакції від 09.06.2013), у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомлення) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з повідомлення Головного управління юстиції у Вінницькій області №2668/2.1-28/9 від 26.03.2013 (Про кримінальне правопорушення посадовими особами відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради), управління просить вирішити питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради за ухилення від виконання виконавчого листа по справі №2-465/12 від 30.05.2012, виданого Могилів-Подільським міськрайонним судом Вінницької області про зобов'язання відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року. Крім того, згідно зазначеного повідомлення, постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11 вересня 2012 року адміністративний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_5 міської ради про зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, зобов'язано ОСОБА_5 міську раду вчинити дії щодо відновлення діяльності ОСОБА_5 міської бібліотеки для юнацтва, ОСОБА_5 бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка, ОСОБА_5 міської бібліотеки № 1, ОСОБА_5 міської бібліотеки № 2, ОСОБА_5 міської бібліотеки № 3 в обсязі, який існував до 07.10.2011. Дана постанова суду набула законної сили 31.10.2012 (а.с.93-95).

За заявою державного виконавця відкрите кримінальне провадження №12013010220000344 від 28.03.2013 за ст.382 ч.2 КК України. Досудове слідство на даний час триває (а.с.148-152).

Згідно п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов'язків.

Отже аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавець передбачає обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов'язок полягає у тому, що у роботодавця обов'язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Статтею 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття затримка , як зволікання , проволока , за змістом норм статті 236 КЗпП України, затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.

Поновлення на роботі - це повернення працівника в попередній стан, який існував до його незаконного звільнення, тому правовими наслідками поновлення на роботі працівника є надання йому попередньої роботи (посади), з тими ж функціональними обов'язками, які мали місце до звільнення; здійснення оплати всього часу вимушеного прогулу у зв'язку з незаконним звільненням; поновлення безперервного стажу роботи, у тому числі стажу для відпустки та поновлення у всіх правах за цією посадою (отримання надбавок тощо).

Отже, встановлення факту порушення власником підприємства вимог ст.235 КЗпП України щодо негайного виконання рішення суду в частині поновлення незаконно звільненого працівника, є підставою для стягнення з власника підприємства середнього заробітку за час затримання виконання рішення суду.

Враховуючи положення вказаних вище норм та викладені обставини, суд встановив, що рішенням суду від 30.05.2012 зобов'язано відділ культури і туризму ОСОБА_5 міської ради поновити ОСОБА_1 на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року, однак, рішення суду було виконано лише 03.07.2017. Тобто, відповідач зобов'язаний виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду в період з 01.06.2012 по 02.07.2017 включно.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100. Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, цей Порядок застосовується у тому числі, у випадку вимушеного прогулу.

Відповідно до п. 2, 5 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігається заробіток, або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Так, в рішенні суду від 30.05.2012 ухваленому за наслідками розгляду цивільної справи № 2-465/12, в мотивувальній частині суд встановив, що середня заробітна плата позивача складала 2340 грн., а середній заробіток за один день вимушеного прогулу становить 108,84 грн.

Зважаючи на положення згаданого вище п.8 Порядку середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу при затримці виконання судового рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в частині поновлення на роботі за період з 01.06.2012 по 02.07.2017 включно, складає: 138771 (1275 робочих днів х 108,84) - 8972,64 = 129798,36 грн., де 8972,64 грн. це сума отриманих платежів у виді допомоги по безробіттю в період з 01.06.2012 по 31.01.2013.

Суд, зважаючи на викладене вище та положення вказаних вище норм, а також те, що рішенням Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30.05.2012 відповідача було зобов'язано поновити позивача на посаді провідного бібліотекаря ОСОБА_5 міської бібліотеки для дітей ім. С.Тельнюка з 19 грудня 2011 року, а також те, що рішення суду було виконано лише 03.07.2017, вважає, що наявні підстави для задоволення позову та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення за період з 01.06.2012 до 02.07.2017, включно.

Керуючись ст.43 Конституції України , п. 34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів , ст. 89 Закону України Про виконавче провадження , ст. 235 , 236 КЗпП України , ст. 10 , 14, 60 , 61, 88 , 209 , 212 - 214 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 37382970, юридична адреса: площа Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, заробітну плату за час вимушеного прогулу при затримці виконання рішення Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 30 травня 2012 року в частині поновлення на роботі за період з 01.06.2012 по 02.07.2017, включно, у розмірі 129798 (сто двадцять дев'ять тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 36 копійок.

Стягнути з Відділу культури і туризму ОСОБА_5 міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 37382970, юридична адреса: площа Шевченка, 6/16, м. Могилів-Подільський) на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 1297 (одна тисяча двісті дев'яносто сім) гривень 98 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: