Постанова

від 30.08.2017 по справі 826/15568/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2017 року № 826/15568/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Консалдінг-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2016 №0005451402 та №0005471402, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2016 №0005451402 (ПДВ - 2 258 400,00 грн.) та №0005471402 (ПП - 977 253,00 грн.).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

Податкові зобов'язання позивачу нараховані за результатами документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2014 по 30.06.2016. Підставою нарахування податкових зобов'язань став висновок податкового органу про те, що договори, укладені позивачем та контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач, не погоджуючись з такими висновками податкового органу зазначає, що у період, який перевірявся, дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга"), які мали реальний характер та за якими було отримано товар та послуги використані позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали додаткові усні пояснення та просили суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмових заперечень на адміністративний для надання можливості для підготовки яких було відкладено судове засідання 31.01.2017 за його клопотанням суду не надав, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,-

В С Т А Н О В И В:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2014 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2016 № 370/26-15-14-02-04/39220431, яким встановлено порушення підпунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 815 801,00 грн. та порушення пункту 49.2 статті 49, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1006720,00 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подані письмові заперечення на зазначений акт перевірки за результатами розгляду яких листом від 22.09.2016 № 20978/26-15-14-02-04 повідомлено про те. що висновки акту залишено без змін.

23.09.2016 на підставі акту від 07.09.2016 № 370/26-15-14-02-04/39220431 прийняті податкові повідомлення - рішення №0005451402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 258 400,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 251 680,00 грн. та №0005471402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 977 253,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 161 452,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Консалдінг-Інвест" не погоджуючись з податковими повідомленням - рішення від 23.09.2016 №0005451402 та №0005471402, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню завернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України принципами адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

При розгляді справи судом було перевірено чи мали операції між позивачем та ТОВ "ЛЕКС ТРЕЙД-МАРКЕТИНГ" реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем отриманих товарів.

При цьому, суд виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції. Також, судом було зобов'язано позивача та відповідача надати всі наявні докази на обґрунтування їх правових позицій.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП Полінуур за договором поставки сільськогосподарської продукції від 03.11.2014 № 031114, з ПП Барон і ко за договором поставки сільськогосподарської продукції від 02.03.2015 № 0203, ПП Вега-ремстрой за договором поставки сільськогосподарської продукції від 02.02.2015 № 02/15, ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ) за договором поставки від 01.01.2016 № 01/01-16, ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ) за договором поставки сільськогосподарської продукції від 16.08.2014 №160814, ТОВ "Свон-флайт" за договором поставки сільськогосподарської продукції від 01.10.2015 № 2018/0059, ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") за договором поставки сільськогосподарської продукції від 10.02.2015 № 10.

На підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами позивачем надано суду копії специфікацій, графіків поставки, видаткових накладних, посвідчень якості, актів приймання продукції по кількості та якості, актів відбору проб та проведення аналізів, специфікацій, графіків поставки, а на підтвердження оплати - банківських виписок.

Також, позивачем надано суду копію наказу про затвердження форми обліку прийому товарів від 30.07.2014, яким покладено обов'язок щодо приймання товару по кількості та якості на завідуючого складу, обов'язок зі здійснення відбору проб та проведення аналізів на технолога та на час вакантності відповідних посад покладено виконання відповідних обов'язків на директора.

Позивач в періоді щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські правовідносини з ПП Захід-контранс за договором на виконання робіт від 26.12.2014 № БР15 предметом якого є виконання комплексу монтажних робіт з доставки. установки, зборки, підключення, тестування та налагодження підстанції комплектної трансформаторної типу КТП-К-1-400-10/0,4-У1 за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул.Радгоспна, 34а.

На підтвердження факту отримання обладнання та послуг за вказаним договором від ПП Захід-контранс позивачем надано суду копії вказаного договору, видаткової накладеної від 26.12.2014, акта прийому - передачі виконаних робіт від 30.12.2014, а на підтвердження оплати банківських виписок.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП Тера-прайс за договорами про надання послуг від 01.02.2016 № С 10/11-15, предметом якого є виконання робіт по прокладанню та ремонту систем поливу за адресою: м. Київ, смт. Гостомель та від 01.02.2016 № 10/10-15 предметом якого є надання послуг з розробки документації з агротехнічних заходів боротьби з паразитичними нематодами.

Позивачем на підтвердження факту виконання ПП Тера-прайс робіт за вказаним договором позивачем надано суду копії договору від 01.02.2016 з додатками, актів приймання - передачі робіт (надання послуг), звіту "Розробка технологічного процесу вирощування картоплі", звіт "Розробка агротехнічних заходів боротьби з паразитичними нематодами", звіту "Розробка технологічного процесу вирощування моркви", звіту "Розробка технологічного процесу вирощування цибулі", а на підтвердження здійснення оплати - копії банківських виписок.

На підтвердження факту використання робіт та товару отриманих від контрагентів ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем надано суду копії договорів поставки, договорів надання послуг укладених з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна", ТОВ "Омега", ТОВ "АТБ -Україна", ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Група Рітейлу України", ТОВ "ЛАБР", ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ", ТОВ "НОВУС УКРАЇНА", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР".

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що контрагенти позивача ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") не відобразили у своїй податковій звітності операції з позивачем, а також, що ним не було сплачено податок на додану вартість з вказаних операцій. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга").

Посилання відповідача на факт того, що позивачем не було надано до перевірки товарно - транспортні накладні, картки складського обліку, звітів про виконані роботи та документів, що підтверджують якість товару не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Відповідачем суду документів на підтвердження факту відмови позивача надати певні документи, зокрема, товарно - транспортні накладні, картки складського обліку та документи, що підтверджують якість товару суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

Крім того, суд звертає у вагу на те, що картки складського обліку є внутрішньою документацією позивача, а не первинними документами, які складають у випадку здійснення фінансово - господарських правовідносин з певним контрагентом.

Щодо посилань відповідача на допущення позивачем недоліків в оформленні звітів про виконані роботи (надані послуги) суд звертає увагу на наступне.

Наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.01.2016 у справі № 826/6697/14.

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") відповідачем суду не надано та не зазначено про причини неможливості їх надання, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами мали реальний товарний характер.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Реальність та товарність господарських операцій між позивачем та контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") в ході судового розгляду справи судом було встановлено, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що у позивача було право на формування податкового кредиту та витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по операціях з зазначеними контрагентами .

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.09.2016 №0005451402 та №0005471402.

3.Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" (03164, м. Київ, вул. Підлісна, буд. 1, оф. 38-Б. код ЄДРПОУ 39220431) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 33 534,80 грн. (тридцять три тисячі п'ятсот тридцять чотири грн. 80 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов