Постанова

від 16.11.2017 по справі 826/15568/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15568/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О. П.

Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2017 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Консалдінг-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.09.2016 №0005451402 та №0005471402.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу та просить скасувати спірну постанову суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судове засідання з'явилися представники сторін. Представник апелянта та підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представники позивача просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, письмові заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Консалдінг-Інвест" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2014 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 07.09.2016 № 370/26-15-14-02-04/39220431, яким встановлено порушення підпунктів 44.1, 44.2, 44.6 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 815 801,00 грн. та порушення пункту 49.2 статті 49, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1006720,00 грн.

23.09.2016 на підставі акту від 07.09.2016 № 370/26-15-14-02-04/39220431 прийняті податкові повідомлення-рішення №0005451402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 258 400,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 251 680,00 грн. та №0005471402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 977 253,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 161 452,00 грн.

Як встановлено, у період, який перевірявся податковим органом, позивач мав правовідносини з ПП Полінуур за договором поставки сільськогосподарської продукції від 03.11.2014 №031114, з ПП Барон і ко за договором поставки сільськогосподарської продукції від 02.03.2015 №0203, ПП Вега-ремстрой за договором поставки сільськогосподарської продукції від 02.02.2015 № 02/15, ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ) за договором поставки від 01.01.2016 № 01/01-16, ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ) за договором поставки сільськогосподарської продукції від 16.08.2014 №160814, ТОВ "Свон-флайт" за договором поставки сільськогосподарської продукції від 01.10.2015 № 2018/0059, ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") за договором поставки сільськогосподарської продукції від 10.02.2015 № 10.

На підтвердження факту отримання товару за вказаними договорами позивачем надано суду копії специфікацій, графіків поставки, видаткових накладних, посвідчень якості, актів приймання продукції по кількості та якості, актів відбору проб та проведення аналізів, специфікацій, графіків поставки, а на підтвердження оплати - банківських виписок.

Також, позивачем надано суду копію наказу про затвердження форми обліку прийому товарів від 30.07.2014, яким покладено обов'язок щодо приймання товару по кількості та якості на завідуючого складу, обов'язок зі здійснення відбору проб та проведення аналізів на технолога та на час вакантності відповідних посад покладено виконання відповідних обов'язків на директора.

Позивач в періоді щодо якого проводилась перевірка мав фінансово - господарські правовідносини з ПП Захід-контранс за договором на виконання робіт від 26.12.2014 № БР15 предметом якого є виконання комплексу монтажних робіт з доставки. установки, зборки, підключення, тестування та налагодження підстанції комплектної трансформаторної типу КТП-К-1-400-10/0,4-У1 за адресою: Київська обл., смт. Гостомель, вул.Радгоспна, 34а.

На підтвердження факту отримання обладнання та послуг за вказаним договором від ПП Захід-контранс позивачем надано суду копії вказаного договору, видаткової накладеної від 26.12.2014, акта прийому - передачі виконаних робіт від 30.12.2014, а на підтвердження оплати банківських виписок.

Позивач, у період, який перевірявся податковим органом, мав правовідносини з ПП Тера-прайс за договорами про надання послуг від 01.02.2016 № С 10/11-15, предметом якого є виконання робіт по прокладанню та ремонту систем поливу за адресою: м. Київ, смт. Гостомель та від 01.02.2016 № 10/10-15 предметом якого є надання послуг з розробки документації з агротехнічних заходів боротьби з паразитичними нематодами.

На підтвердження факту виконання ПП Тера-прайс робіт за вказаним договором позивачем надано суду копії договору від 01.02.2016 з додатками, актів приймання - передачі робіт (надання послуг), звіту "Розробка технологічного процесу вирощування картоплі", звіт "Розробка агротехнічних заходів боротьби з паразитичними нематодами", звіту "Розробка технологічного процесу вирощування моркви", звіту "Розробка технологічного процесу вирощування цибулі", а на підтвердження здійснення оплати - копії банківських виписок.

На підтвердження факту використання робіт та товару отриманих від контрагентів ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку позивачем надано суду копії договорів поставки, договорів надання послуг укладених з Підприємством з 100% іноземними інвестиціями "БІЛЛА - Україна", ТОВ "Омега", ТОВ "АТБ -Україна", ТОВ "Фудмережа", ТОВ "Група Рітейлу України", ТОВ "ЛАБР", ТОВ "АШАН УКРАЇНА ГІПЕРМАРКЕТ", ТОВ "НОВУС УКРАЇНА", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР".

Апелянт вказує на те, що договори, укладені позивачем та контрагентами ПП Полінуур , ПП Барон і ко , ПП Вега-ремстрой , ТОВ Конектіс (попередня назва ТОВ ПІОНЕР ТОРГ ), ПП Захід-контранс , ПП Тера-прайс , ТОВ ТПК Вайпер (попередня назва ТОВ Антека ), ТОВ "Свон-флайт", ТОВ Токмар-груп (попередня назва ТОВ "Аламан-Байга") не спричиняють реального настання правових наслідків.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

-витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

-інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

-крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів зазначає, що наявність належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, наприклад, виданих податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, законодавець вимагає фіксувати факт здійснення господарських операцій під час її здійснення або безпосередньо після її закінчення.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що в договорах обумовлено, що підтвердженням якості з боку постачальника є документи, що підтверджують якість такого товару, визначені діючим законодавством.

Однак, ТОВ Компанія Консалдінг-Інвест до перевірки не надано товарно - транспортні накладні, що засвідчує фактичний рух товару від постачальника до покупця, картки складського обліку з підписами матеріально відповідальних осіб, що засвідчує фактичне отримання та відпуск товару покупцям. Також в порушення умов договору до перевірки не надано документи, що підтверджують якість товару (посвідчення про якість, карантинні сертифікати та інше.

Не надано також звітів про виконані роботи (надані послуги), що містять суть наданих послуг, час та місце надання послуг, тривалість (об'єм, кількість) надання послуг та одиницю виміру, ціну надання послуги за одиницю виміру та загальну суму, прізвища та підписи осіб які фактично надавали послуги тощо.

Відповідно до Ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 20.07.2016 року у справі №295/8588/16-к встановлено: Проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що на території Херсонської області діє група осіб які, крім вищевказаних СГД, організували реєстрацію та перереєстрацію ризикових підприємств, а саме: ПП "Полінуур" код ЄДР 38481188, ПП "ТЕРА-ПРАЙС" код ЄДР 39733811, TOB "КОНЕКТІС" код 39179457, ПП "ЗАХЩ-КОНТРАНС" код ЄДР 39279265, ПП "БАРОН І КО" код ЄДР 39120068 та інших СГД, з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту для платників ПДВ у т.ч. для ТОВ Кундан . Таким чином, по вказаному ланцюгу фіктивних та транзитних підприємств проводиться лише документообіг та перерахування коштів по рахунках відкритих в АТ Сбербанк Росії, АТ "ОТП Банк", ПАТ "Ідея банк".

За таких обставин, податкові зобов'язання по сплаті до державного бюджету податку на додану вартість від діяльності підприємств-платників ПДВ різних регіонів України, незаконно перекладались на підприємства з ознаками фіктивності і до бюджету не сплачувались. У подальшому в період 2014 - 2016 років, вказані кошти в сумі понад 200 млн.грн., відповідно до договорів купівлі-продажу/надання послуг, накладних, рахунків фактур та інших документів, були перераховані на рахунки вищевказаних фіктивних та транзитних суб'єктів підприємницької діяльності, після чого зняті з рахунків готівкою.

У ході досудового розслідування, проведеними обшуками за адресами розташування офісних приміщень транзитно-конвертаційної групи , а саме м. Херсон, вул. Торгова 37, м. Херсон, вул. Преображенська 32, кв. 5, м. Херсон, вул. Кості Хетагурова 68 були виявлені печатки наступних СГД: ПП БАРОН І КО код ЄДР 39120068, ПП ЗАХІД-КОНТРАНС код ЄДР 39279265, ТОВ КОНЕКТІС (попередня назва ПІОНЕР ТОРГ ) код ЄДР 39179457, ПП ВЕГА-РЕМСТРОЙ код ЄДР 39076564, ПП ТЕРА-ПРАЙС код ЄДР 39733811, ПП ПОЛІНУР код ЄДР 38481188. Вказані підприємства пов'язані між собою особами, які фактично використовують їх реквізити для формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, схематичністю формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, службовими особами, реквізити яких використовуються з метою прикриття незаконної діяльності, працівниками, які згідно наданої звітності нібито працюють на СГД, іншими спільними ідентифікуючими ознаками.

У ході досудового розслідування, встановлено, що фінансово-господарська діяльність ПП "ВЕГА-РЕМСТРОЙ" код ЄДР 39076564, ТОВ "КОНЕКТ.С" (бувша назва Піонер Торг ) код ЄДР 39179457, ПП "ТЕРА-ПРАЙС" код ЄДР 39733811, П1І "БАРОН І КО" код ЄДР 39120068, ПП ЗАХІД-КОНТР А НС" код СДР 39279265, ПП "ПОЛІНУУР" код СДР 38481188 здійснювалась з метою надання послуг по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ та конвертуванню грошових коштів. .

Відповідно до Ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 26.07.2016 року у справі №295/9987/16-к встановлено: В ході досудового розслідування кримінального провадження, було отримано ухвалу суду на проведення обшуку за адресою: м. Київ, Харківське Шосе, буд 201/203 за якою знаходились офісні приміщення конвертаційного центру. В ході проведення обшуку було вилучено печатки, установчі документи, бухгалтерську та податкову звітність наступних підприємств: ТОВ "ТПК"Вайпер" (39173036), ТОВ "Токмар-Груп" (39299737), ТОВ "Свон-Флайт" (39645118). Вказані підприємства пов'язані між собою особами, які фактично використовують їх реквізити для формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, схематичністю формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, службовими особами, реквізити яких використовуються з метою прикриття незаконної діяльності, працівниками, які згідно наданої звітності нібито працюють на СГД, іншими спільними ідентифікуючими ознаками. .

Відповідно до ст.9 Закону України Про транспортно-експедиційну діяльність - факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Положення п. 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. № 363 визначає, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Товарно-транспортні накладні виписувалися вантажовідправниками (Клієнтами) в яких вказувалося найменування вантажу та те, що після доставки вантажу в пункт призначення вантажоодержувач ставив відмітку на транспортній накладній про отримання вантажу.

Товарно-транспортна накладна та підписаний пакет документів є доказом фактичного надання транспортно-експедиторської послуги Клієнту, та те, що вантаж реально переміщався від вантажовідправника до вантажоодержувача.

Не залежно від того, за чий рахунок здійснюється перевезення продукції та за чим замовленням (продавця чи покупця), поставка супроводжується оформленням ТТН і подорожніх листів, та один екземпляр ТТН передається вантажоодержувачу/покупцю.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено, що первинні документи, на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Вказане судом першої інстанції не було враховано під час вирішення справи по суті, що свідчить про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та є підставою для скасування рішення.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Компанія Консалдінг-Інвест" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.08.2017 - скасувати та постановити нову якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 17.11.2017

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.