Ухвала

від 29.08.2017 по справі 813/6511/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6958/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сеника Р.П., Обрізка І.М.

за участю секретаря судового засідання Гром І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства Юрконс до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Транстехпром до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

22.09.2014 року позивач - Приватне підприємство Юрконс звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Транстехпром , в якому, із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення до нього виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові;

зобов'язати відповідача звільнити майно: виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові з податкової застави та вчинити дії щодо виключення цього майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В судовому засіданні проведено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головне управління Державної фіскальної служби у Львівській області.

Товариство з обмеженою відповідальністю Транстехпром вступило у справу як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору та 22.05.2017 року подало адміністративний позов до Личаківської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України, в якому просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові;

зобов'язати відповідача звільнити майно: виробничий цех літ. М-1 загальною площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові з податкової застави та вчинити дії щодо виключення цього майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо обтяження вказаного майна).

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року адміністративний позов ПП Юрконс задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівській області щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 площею 4123,5 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 ум. Львові. Зобов'язано Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області звільнити майно: виробничий цех літ. М-1 загальною площею 4123,5 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові з податкової застави та вчинити дії щодо виключення цього майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо обтяження вказаного майна). В решті позовних вимог відмовлено.

Адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Транстехпром задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів Львівській області щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові. Зобов'язано Личаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області звільнити майно: виробничий цех літ. М-1 загальною площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові з податкової застави та вчинити дії щодо виключення цього майна з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (щодо обтяження вказаного майна).

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що встановленими судовими рішеннями, які набрали законної сили, на підставі договору про спільну діяльність від 12 червня 1992 року право власності на 40% виробничого корпусу літ. М-1 по вул. Зелена, 115-б у м. Львові перейшло до кооперативу Єдність . З 06.08.2001 року право власності на це майно на підставі договору купівлі-продажу перейшло вже від кооперативу Єдність до ПП Гребля . На даний час право власності на вказану частину цеху літ. М-1 площею 2 896,2 кв.м належить ТОВ Транстехпром , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.06.2014 року, згідно з яким дані приміщення перебувають у власності товариства на підставі виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради свідоцтва про право власності від 29.05.2012 року ЛР№1515, зареєстрованого 08.06.2012 року за №34706818 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки .

Таким чином, належність ТОВ Транстехпром права власності на приміщення виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 2 896,2 кв.м. по вул. Зелена, 115-б у м. Львові підтверджено належними доказами і не спростовано відповідачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

Крім того, згідно з ухвалою Господарського суду Львівської області від 25 червня 2013 року у справі №13/238 (2010) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка набрала законної сили, судом встановлено, що ПП Юрконс належить право власності на всі приміщення деревообробного цеху площею 458,7 кв. м.; складу за гаражем загальною площею 165 кв. м.; складу металів загальною площею 900 кв. м. з кран-балкою та відповідними спорудами (підкрановий шлях); піднавісу для автомобілів площею 216 кв. м., розташованих у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, а також усі неналежні ПП Гребля приміщення виробничого цеху, зазначені у технічному паспорті літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, загальною площею 4 123,5 кв.м.

Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що попередник ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання у встановленому порядку відчужив спірне майно у 1992 році. Згідно зі статтею 128 Цивільного кодексу УРСР в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, перехід права власності на майно не пов'язувався із державною реєстрацією цього права, а пов'язувався із моментом передачі речі, якщо інше не встановлено у договорі. Господарським судом встановлено, що на підставі договору про спільну діяльність від 19 червня 1992 року право власності на частину (60%) приміщення цеху літ. М-1 з 06 липня 1992 року перейшло до Спілки наукових і інженерних об'єднань України. З 03 липня 2000 року вказана частина цеху площею 4 123,5 кв.м. та інше майно на підставі договору купівлі-продажу перейшла у власність ПП Промзбут і на даний час належить ПП Юрконс , як його правонаступнику.

Обставина належності на праві власності ПП Юрконс частини цеху площею 4 123,5 кв.м. підтверджується наявними у матеріалах справи копіями договору та Статуту.

Разом з тим, незважаючи на те, що виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7 019,7 кв.м не належав на праві власності ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , відповідачем складений акт опису майна від 29 листопада 2013 року №31, яким повторно описаний вказаний об'єкт нерухомості в податкову заставу ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , що стало підставою для державної реєстрації обтяження вказаного об'єкта нерухомого майна за № 4300764 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд першої інстанції посилається на те, що відповідно до чинного законодавства передачі у податкову заставу та продажу підлягає лише те майно, яке належить боржникові-платнику податків, а погашення податкового боргу відбувається лише за його рахунок.

Матеріали справи не містять доказів існування невирішеного спору про право власності на виробничий цех літ. М-1 по вул. Зеленій, 115-б у м. Львові. Відповідачем жодних доказів належності зазначеного в спірному акті опису майна ДП ЛДЕЗТО станом на дату його складання не надано, у бухгалтерському та податковому обліку цього підприємства зазначене майно не перебувало у спірний період.

Таким чином, оскільки наявними у матеріалах справи доказами підтверджується те, що майно, яке податковий керуючий описав у податкову заставу на підставі акта опису майна від 29 листопада 2013 року № 31 (виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7 019,7 кв.м по вул. Зеленій, 115-б у м. Львові) належить на праві власності ПП Юрконс (площа - 4123,5 кв.м) та ТОВ Транстехпром (площа - 2 896,2 кв.м) суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв без дотримання норм чинного законодавства.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначає, що так як позивачу ПП Юркон належить на праві власності 4 123,5 кв.м, а позивач просить визнати протиправними дії щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в цілому, то така позовна вимога підлягає до задоволення частково, оскільки судовому захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси, належні безпосередньо заявникам. Однак, діями відповідача щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-б у м. Львові, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Транстехпром , не порушено прав ПП Юркон .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтовано, прийнятою з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що за час здійснення господарської діяльності ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання за підприємством утворилась значна сума заборгованості по сплаті податків, у зв'язку із чим ДПІ у Личаківському районі м. Львова ініційовано адміністративний позов до Львівського окружного адміністративного суду щодо стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2014 року у справі № 813/1538/14 задоволено позов ДПІ у Личаківському районі м. Львова Державного підприємства Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання", вирішено стягнути до бюджету податковий борг в сумі 573 849,63 грн. Крім цього, інспекцією подано позов до Державного підприємства Львівський дослідно- експериментальний завод технологічного обладнання щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Саме частина майна, на яку судом надано дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна, і є предметом позову у даній справі.

Апелянт стверджує, що нерухоме майно, яке є предметом спору в даній справі перебувало у податковій заставі ще з 2008 року (акт опису майна від 04.11.2008 р. № 11). Цей акт опису підписаний посадовою особою ДП ЛДЕЗТО та скріплений печаткою підприємства. Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 17689462 від 11.02.08 р. підтверджується право власності ДП ЛДЕЗТО на виробничий корпус літ. М-1 площею 7019,7 м. кв.

У зв'язку з набранням чинності наказом Міндоходів України від 10.10.13 р. № 572 Про затвердження порядку застосування податкової застави органів доходів і зборів , яким, зокрема, змінено порядок державної реєстрації податкової застави на нерухоме майно, ДПІ у Личаківському районі складено акт опису від 29.11.13 р. №31 з метою перереєстрації обтяження заставного нерухомого майна з реєстру обтяжень рухомого майна в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно з урахуванням зазначених змін.

Відповідно до вимог ст.88, ст.89 ПК України податковим керуючим складено акт опису майна ДП ЛДЕЗТО від 29.11.2013 р. №31. До акту опису включено виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7019,7 м. кв., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Зелена, 115-6. Акт з боку платника підписано керівником ДП ЛДЕЗТО - Кострубою Т.М. та скріплено печаткою підприємства. 17.01.2014 р. державним реєстратором внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження за номером 4300764.

Апелянт звертає увагу на те, що 10.02.2014 року ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання подано до ДПІ у Личаківському районі м. Львова фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2013 рік, в якому зазначена первісна вартість основних засобів на початок звітного періоду, тобто станом на 01.01.2013р. - 4964,8 тис. грн., на кінець звітного періоду - 4934,4 тис. грн.

Також ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання подавало до інспекції розрахунки земельного податку на 2010-2014 роки, згідно з якими за земельну ділянку площею 7757 кв. м. нараховувало плату за землю щороку в сумі 27 765,41 гривень.

Таким чином апелянт вважає, що майно, яке перебуває в податкові заставі, є виключно власністю ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання .

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що податковим керуючим відповідача 04.11.2008 року складений акт №11 опису активів, на які поширюється право податкової застави, до якого включений виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв.м по вул. Зеленій, 115-б у м. Львові, як майно ДП Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання .

З метою перереєстрації обтяження вказаного майна відповідачем складений акт опису майна №31 від 29.11.2013 року, яким повторно описаний виробничий цех літ. М-1 загальною площею 7019,7 кв.м, що стало підставою для державної реєстрації обтяження вказаного об'єкта нерухомого майна за №4300764 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Встановлено, що рішенням господарського суду Львівської області від 28.12.2010 року у справі №13/238 (2010) на підставі договору про спільну діяльність від 12.06.1992 року право власності на 40% виробничого корпусу літ. М-1 по вул. Зелена, 115-б у м. Львові перейшло до кооперативу Єдність . З 06.08.2001 року право власності на це майно на підставі договору купівлі-продажу перейшло вже від кооперативу до ПП Гребля .

На даний час право власності на вказану частину цеху літ. М-1 площею 2896,2 кв.м належить ТзОВ Транстехпром , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.06.2014 року, згідно з яким дані приміщення перебувають у власності товариства на підставі виданого Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради свідоцтва про право власності ЛР№1515 від 29.05.2012 року, зареєстрованого 08.06.2012 року за №34706818 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно ОКП Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки .

Таким чином, належність ТзОВ Транстехпром права власності на приміщення виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 2896,2 кв.м по вул. Зелена, 115-б у м. Львові підтверджено належними доказами і не спростовано відповідачем та іншими особами, які беруть участь у справі.

З ухвали господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року у справі №13/238 (2010) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка набрала законної сили, судом першої інстанції встановлено, що ПП Юрконс належить право власності на всі приміщення деревообробного цеху площею 458,7 кв.м; складу за гаражем загальною площею 165 кв.м; складу металів загальною площею 900 кв.м. з кран-балкою та відповідними спорудами (підкрановий шлях); піднавісу для автомобілів площею 216 кв.м., розташованих у м. Львів, вул. Зелена, 115-б, а також усі не належні ПП Гребля приміщення виробничого цеху, зазначені у технічному паспорті літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б загальною площею 4123,5 кв.м.

Зі змісту вказаних судових рішень вбачається, що попередник ДП ЛДЕЗТО у встановленому порядку відчужив спірне майно у 1992 році. Згідно з ст.128 ЦК УРСР в редакції, чинній на час існування відповідних відносин, перехід права власності на майно не пов'язувався із державною реєстрацією цього права, а пов'язувався із моментом передачі речі, якщо інше не встановлено у договорі. Господарським судом встановлено, що на підставі договору про спільну діяльність від 19.06.1992 року право власності на частину (60%) приміщення цеху літ. М-1 з 06.07.1992 року перейшло до Спілки наукових і інженерних об'єднань України. З 03.07.2000 року вказана частина цеху площею 4123,5 кв.м та інше майно на підставі договору купівлі-продажу перейшла у власність ПП Промзбут і на даний час належить позивачу, як його правонаступнику.

Разом з тим, ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2013 року частково задоволено заяву ДП ЛДЕЗТО про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, рішення господарського суду Львівської області від 28.12.2010 року залишено без змін, а ухвалу від 29.07.2011 року про роз'яснення зазначеного рішення скасовано в частині п. 2 резолютивної частини та роз'яснено судове рішення про належність, зокрема, приміщень виробничого цеху літ. М-1 у м. Львів, вул. Зелена, 115-б ПП Юрконс та ПП Гребля з розрахунку 60% та 40% відповідно.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ПП Юрконс , як власник частини виробничого цеху літ. М-1 загальною площею 4123,5 кв.м. по вул. Зеленій, 115-б у м. Львові, обліковує і декларує його, а також сплачує з даного майна встановлений законом податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується відповідними деклараціями і платіжними дорученнями.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене та положення статті 72 КАС України, апеляційний суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність права власності чи права користування у ДП "ЛДЕЗТО" на приміщення виробничого цеху літ. М-1 по вул. Зелена, 115-б у м. Львові, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та, відповідно, спростовує доводи апелянта.

Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Крім того, згідно п.87.2 цієї статті, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Підпунктом 87.3.2 п.87.3 ст.87 ПК України передбачено, що не може бути використане як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, яке належить на праві власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління.

Пунктом 89.2 ст.89 ПК України передбачено, що з урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Згідно з п.91.3 ст.91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Аналіз норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що опису, передачі у податкову заставу та продажу підлягає лише те майно, яке належить боржникові-платнику податків, а погашення податкового боргу відбувається лише за його рахунок.

Відповідно до пункту 1.17 статті 1 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами податкова застава - це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Згідно з пунктом 8.1 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Відповідно до підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 Закону України Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде права власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

З аналізу зазначених норм вбачається, що майно, яке не належить платнику податків на праві власності та перебуває в його володінні або користуванні, не може бути використане для погашення податкового боргу такого платника і на нього не поширюється право податкової застави.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанйції прийшов до вірного висновку про те, що відповідачем безпідставно внесено до оскаржуваного акту опису приміщення виробничого цеху літ. М-1 із включенням площі, право власності на яку у встановленому порядку набуте іншими особами. Тобто, при складенні акту опису від 29.11.2013 року відповідачем порушені вимоги п.89.4 ст.89 ПК України і п.п.3.5, 3.7 Порядку призначення та звільнення, а також функції та повноваження податкового керуючого , затвердженого наказом Міндоходів України №578 від 10.10.2013 року.

Оскільки діями відповідача щодо складення акта опису майна №31 від 29.11.2013 року в частині включення в нього виробничого цеху літ. М-1 площею 2896,2 кв.м по вул. Зеленій, 115-6 у м. Львові, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю Транстехпром , не порушено права, свободи чи інтереси позивача - ПП Юрконс , в цій частині судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 травня 2017 року у справі №813/6511/14 за позовом Приватного підприємства Юрконс до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії та адміністративний позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю Транстехпром до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Львівський дослідно-експериментальний завод технологічного обладнання , Державна реєстраційна служба України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді Р. П. Сеник І. М. Обрізко

Повний текст судового рішення виготовлено 30.08.2017 року.