Рішення

від 21.08.2017 по справі 288/208/17

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/208/17

Провадження № 2/288/269/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2017 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

за участю секретаря - Мітніцької О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об'єднана до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Технологічна аграрна компанія об'єднана (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - Відповідач 1), ОСОБА_4 (далі - Відповідач 2) про витребування земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою в якому вказує, що 05 квітня 2013 року між ним та Відповідачами, було укладено договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Парипської сільської ради, кадастровий номер 1824785100:01:000:0140, площею 3,1962 га, відповідно до якого ПАТ ТАКО набуло права оренди вказаної ділянки, договір укладено на строк 10 років та зареєстрований 31 липня 2015 року реєстраційною службою Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області. На даний моменту вказаний договір оренди землі не розірваний та не припинений у інший спосіб, а отже право оренди належить ПАТ ТАКО .

Всупереч цьому, Відповідачі не надають Позивачу можливості користуватися орендованою земельною ділянкою, чинять перешкоди у користуванні нею, самостійно обробили і засіяли земельну ділянку.

Незважаючи на те, що 02 грудня 2016 року Відповідачам було направлено листи про неприпустимість самовільного обробітку земельної ділянки, яка перебуває в оренді Позивача, на даний момент Відповідачі ухиляються від усунення перешкод в обробітку Позивачем вказаної земельної ділянки, їх дії суперечать Договору та порушують права й інтереси ПАТ ТАКО , в зв'язку з чим, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі вищенаведеного, Позивач просить витребувати земельну ділянку кадастровий номер 1824785100:01:000:0140, площею 3,1962 га, що знаходиться на території Парипської сільської ради, з незаконного володіння та користування ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь Приватного акціонерного товариства Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана та зобов'язати ОСОБА_2 та ОСОБА_4 усунути перешкоди, що чиняться ними у здійсненні Приватним акціонерним товариством Технологічна Аграрна Компанія Об'єднана права користування земельною ділянкою кадастровий номер 1824785100:01:000:0140, площею 3,1962 га, що знаходиться на території Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив його задоволити, оскільки дії Відповідачів порушують права й інтереси Позивача.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти його задоволення, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позов є безпідставним оскільки договір оренди землі від 05 квітня 2013 року він не підписував, вказував на відсутність у нього обов'язків перед Позивачем щодо оренди земельної ділянки, зазначив, що до матеріалів позовної заяви не додано документів та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала проти його задоволення, з тих підстав, що між ним та Позивачем договір оренди землі від 05 квітня 2013 року не укладався, а строк дії договору оренди землі від 18 березня 2006 року закінчився.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 05 квітня 2013 року приватним акціонерним товариством Технологічна аграрна компанія об'єднана було укладено з ОСОБА_2 і ОСОБА_4 договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий номер 1824785100:01:000:0140, площею 3,1962 га, строком на 10 років, вказаний договір зареєстровано 31 липня 2015 року реєстраційною службою Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області, наведені обставини підтверджуються договором оренди землі від 05 квітня 2013 року, Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 41657197 від 03 серпня 2015 року.

Відповідно до акту обстеження посівів ділянок № 782 від 24 листопада 2016 року, комісія у складі територіального адміністратора, картографа та спеціаліста Парипської сільської ради 24 листопада 2016 року, провела обстеження розташованої за межами населених пунктів на території Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, загальною площею 3.1962 га, що має кадастровий номер 1824785100:01:000:0140, яка відповідно до договору оренди землі перебуває в оренді ПАТ ТАКО до 05 квітня 2023 року. В результаті обстеження земельної ділянки встановлено, що вказана земельна ділянка оброблена та засіяна ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що є власниками даної земельної ділянки, що є перешкодою у користуванні цією земельною ділянкою її законним орендарем.

Згідно повідомлень про недопустимість перешкоджання законній господарській діяльності № 37, 38 від 25 листопада 2016 року, направлених на адресу ОСОБА_2 та ОСОБА_4 приватне акціонерне товариство ТАКО , звернулося до вказаних осіб з проханням не вчиняти дій щодо обробітку земельної ділянки, яка передана їм в оренду.

Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на землю серії IV-ЖТ № 019504 від 18 листопада 2002 року, Витягу з земельного кадастру про земельну ділянку від 08 листопада 2016 року, власниками в розмірі 1/2 частки за кожним, земельної ділянки площею 3.1962 га, розташованої на території Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, кадастровий № 1824785100:01:000:0487 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Згідно договору оренди землі від 18 березня 2006 року, акту прийому - передачі земельної ділянки, ОСОБА_2 передав, а ЗАТ ТАКО прийняло в строкове платне володіння та користування земельну ділянку площею 3.1962 га, розташовану на території Парипської сільської ради, договір укладено строком на 10 років.

Крім того, як з'ясовано з наданих в судовому засіданні матеріалів технічної документації, земельна ділянка площею 3.1962 га, розташована на території Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, яка належить в розмірі по 1/2 частці за кожним ОСОБА_2 та ОСОБА_4, має кадастровий номер 1824785100:01:000:0487, в той час як предметом спору, згідно поданої позовної заяви є земельна ділянка з кадастровим номером 1824785100:01:000:0140.

Також, в судовому засіданні було оглянуто оригінал Державного акту, який було надано Відповідачем та з якого вбачається, що в ньому відсутній кадастровий номер земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Конституції України, право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Положеннями частини першої статті 15, частини другої статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке суд захищає у спосіб, встановлений частиною другою статті 16 ЦК України або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою статті 78 ЗК України встановлено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно із пунктом а частини першої статті 81 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України), в редакції, що діяла на момент виникнення цивільно - правових правовідносин між сторонами (договір оренди землі від 05 квітня 2013 року), громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

Згідно статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини першої, пункту в частини другої статті 5 Закону України Про оренду землі , орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою. Орендарями земельних ділянок можуть бути: громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Частиною першою, пунктом 2 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Нормами статті 152 ЗК України, визначено способи захисту прав на земельні ділянки встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 травня 2016 року (справа № 6-658 цс 15), яка в силу вимог частини першої статті 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України, якою визначено, що відповідно до частини другої статті 152 ЗК України 2001 року власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК). Власник земельної ділянки, права якого порушено, може вимагати відшкодування завданої цим моральної шкоди (частина третя статті 386 ЦК).

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 07 лютого 2014 року встановлено, що право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). При цьому неправильно обраний спосіб захисту права власності чи іншого речового права не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви чи залишення її без руху, а в певних випадках за таких обставин може бути відмовлено в позові.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надані Позивачем підтвердження щодо існування перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою та наявності підстав для витребування земельної ділянки з незаконного володіння не доводять існування наведених обставин, зокрема відсутнє підтвердження звернення до правоохоронних органів, щодо дій Відповідачів, яке б містило правовий висновок, щодо наявності триваючого порушення прав Позивача.

Відповідно до статті 10, 60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд, з'ясувавши характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний спосіб, приходить до висновку, що позовні вимоги приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об'єднана до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягають.

Керуючись статтею 19 Конституції України; Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ № 7 від 16 квітня 2004 року; Постанови Пленуму ВССУ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав № 5 від 7 лютого 2014 року; статтями 78, 81, 152 Земельного Кодексу України ; статями 15, 16, 391 ЦК України; статтями 3, 10, 11, 15, 30, 57, 60, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ

В задоволенні позову приватного акціонерного товариства Технологічна аграрна компанія об'єднана до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про витребування земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Житомирської області через Попільнянський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Попільнянського

районного суду ОСОБА_5