Постанова

від 28.08.2017 по справі 815/3190/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3190/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гунько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Вівал-Тур до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2017 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Вівал-Тур (надалі по тексту - позивач або ТОВ Вівал-Тур ) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (надалі по тексту - відповідач або ГУ ДФС в Одеській області), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2017 року, яким до позивача застосовано штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) на суму 3 168 624,25 грн.

Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що в період з 20 лютого 2017 року по 01 березня 2017 року співробітниками ГУ ДФС в Одеській області було проведено фактичну перевірку ТОВ Вівал-Тур з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки № 78/15/53/РРО/3290156 від 01.03.2017 року, яким встановлено порушення: п.7 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року за №265/95 ВР та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637. На підставі висновків акту фактичної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 24.03.2017 року № НОМЕР_1, яким позивачу донараховано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 3 168 624,25 грн. Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаного повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні відносно задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладенні в письмових запереченнях на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 80.1 ст. 1 Податкового кодексу України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п. 80.2.5 п. 80.2 Податкового кодексу України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Судом встановлено, що на підставі направлень на проведення перевірки №№ 114, 115 та згідно ст. 20, п.п. 80.2.4 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, посадовими особами ГУ ДФС в Одеській області було проведено фактичну перевірку офісу ТОВ Вівал-Тур , що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Грецька, 22 з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів.

За результатами проведеної перевірки був складений акт (довідку) про результати фактичної перевірки №78/15/53/РРО/3290156 від 01.03.2017 року (а.с. 14-17), в якому зафіксовано порушення позивачем п.7 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року за №265/95 ВР та п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637.

Перевірка розпочата 20.02.2017 року о 14 год. 18 хв., а закінчена 01.03.2017 року о 18 год. 00 хв. та проведена в присутності головного бухгалтера ТОВ Вівал-Тур .

Зокрема, як вбачається з акту, під час проведення перевірки встановлено, зокрема, порушення ТОВ Вівал-Тур п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, що виразилось у не оприбуткуванні готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 633724,85 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2017 року № НОМЕР_1, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 3 168 624,25 грн. за порушення п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (а.с. 11).

ТОВ Вівал-Тур не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням оскаржило його до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню - рішенню ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.03.2017 року № НОМЕР_1, суд дійшов висновку про його неправомірність, виходячи з наступного.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Статтею 1 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлено, що книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048 (далі - Порядок).

Цей Порядок поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі та використовують розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій.

Розділом II Порядку встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).

Порядком передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13 січні 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення №637 підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку.

Згідно пункту 2.6 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Відповідно до пункту 1 Положення №637, оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно з пунктом 7.15 Положення №637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6 Положення №637 у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Статтею 1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95) установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, пунктом 2.6 Положення передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу № 436/95).

Як вбачається з додатку до акту перевірки від 01.03.2017 року, отриманого позивачем від контролюючого органу, під час проведення перевірки було встановлено, що КОРО № 1553009257р/10 зареєстрована в органах ДФС 20.10.2016 року, але записи торгівельної виручки за готівку у розділі 2 КОРО з 03.03.2016 року по 19.03.2016 року на загальну суму 633 724,85 грн., відображені у вищевказаній КОРО, тобто зазначена сума відображена у КОРО, яка не була зареєстрована в органах ДФС відповідно до вимог Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій № 547 від 14.06.2016 року. Тим самим встановлено не оприбуткування готівки на загальну суму 633 724,85 грн. (а.с. 18).

При цьому, в копії додатку до акту перевірки від 01.03.2017 року, наданого представником відповідача, зазначено вже інший період а саме: з 03.10.2016 року по 19.10.2016 року (а.с. 60).

Разом з тим, як встановлено судом, книга обліку розрахункових операцій № 1553009257р/10 взагалі не містить записів за період з 03.03.2016 року по 19.03.2016 року, ТОВ ВІВАЛ - ТУР , в перевіряємому періоді, вчасно та у повному обсязі здійснювало оприбуткування готівкових коштів у відповідних книгах обліку розрахункових операцій, копії яких, на запит ГУ ДФС в Одеській області надавалися до контролюючого органу: КОРО № 1553009257р/8, КОРО № 1553009257р/9, КОРО № 1553009257р/10, про що свідчить відмітка ГУ ДФС в Одеській області.

Так, судом встановлено, що ТОВ ВІВАЛ - ТУР , вчасно та у повному обсязі здійснило оприбуткування готівкових коштів за відповідні періоди, у книгах обліку розрахункових операцій: № 1553009257р/8 та №1553009257Р/9, яка зареєстрована в органах ДФС 23.03.2016 року, в повній сумі надходжень готівкових коштів, в тому числі і суми 633724,85 грн. за період з 03.10.2016 року по 19.10.2016 року, шляхом підклеювання щоденних 2-звітів до розділу 1 даної КОРО та занесення відповідних записів до розділу 2 КОРО.

Однак, як зазначила представник позивача, перевіряючі під час перевірки не дослідили КОРО №1553009257Р/9 від 23.03.2016 року, хоча дана книга надавалася під час проведення перевірки, та взагалі не звернули на неї увагу, що призвело до встановлення ними порушень, а саме - не оприбуткування торговельної виручки в день фактичних надходжень, на суму 633724,85 грн. за період з 03.10.2016 по 19.10.2016 року, мотивуючи тим, що записи торговельної виручки за готівку у розділі 2 КОРО з 03.10.2016 року по 19.10.2016 року на загальну суму 633724,85 грн., відображені у КОРО №1553009257р/10 від 20.10.2016 року № 1553009257р/10.

Також судом встановлено, що до отримання КОРО № 1553009257р/10, ТОВ ВІВАЛ - ТУР використовувалась КОРО №1553009257Р/9 від 23.03.2016 року, до якої підклеювались фіскальні звітні чеки та до розділу ІІ вносились відповідні записи, в тому числі і за період з 03.10.2016 року по 19.10.2016 року.

В подальшому при отриманні нової КОРО № 1553009257р/10, зареєстрованої в ДПІ 20.10.2016 року, ТОВ ВІВАЛ - ТУР повторно в розділі 2 КОРО було внесено записи про облік готівки за період з 03 по 19 жовтня 2016 року, а до розділу 1 переклеєні 2-звіти зі старої КОРО. Як пояснила представник позивача, вказане було зроблено з метою впорядкування бухгалтерської звітності, щоб записи в новій КОРО розпочались з нового місяця.

При цьому, як судом встановлено, перевіряючими при проведенні перевірки не було досліджено в повному обсязі всі обставини оприбуткування готівки та не перевірено КОРО №1553009257Р/9 від 23.03.2016 року, хоча ТОВ ВІВАЛ - ТУР було надано до ГУ ДФС Одеській області, запитувані до ГУ ДФС в Одеській області, КОРО, в тому числі і копії КОРО №1553009257Р/9 від 23.03.2016 року, що підтверджується відміткою ГУ ДФС в Одеській області та не спростовувалось представником відповідача у судовому засіданні.

Суд зазначає, що перенесення (повторне відображення) даних про розрахункові операції до наступної книги обліку розрахункових операцій, не є порушенням п. 2.6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, оскільки ТОВ ВІВАЛ-ТУР своєчасно відобразило у книзі ОРО №1553009257Р/9 від 23.03.2016 року повні дані щодо оприбуткування готівки відповідно до фактично проведених операцій та фактичних даних, а відтак, висновки акту перевірки є необґрунтованими.

Таким чином, з огляду на те, що оприбуткування готівкових коштів позивачем за період з 03 по 19 жовтня 2016 року у розділу 2 Книги обліку розрахункових операцій №1553009257Р/9, зареєстрованої 23.03.2016 року, було здійснено вчасно, а саме у зазначені дні, що свідчить про відсутність порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній, суд приходить до висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі положень п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995 року є необґрунтованим та безпідставним, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно зі ст. 105 КАС України позивач має право, зокрема, вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд вважає за необхідне на підставі положень ч. 2, 3 ст.162 КАС України винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю Вівал-Тур , у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Вівал-Тур до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 24.03.2017 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області № НОМЕР_1 від 24.03.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Вівал-Тур (код ЄДРПОУ 32901546) суму сплаченого судового збору в розмірі 4 753 (чотири тисячі сімсот п'ятдесят три) грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. Якщо апеляційну скаргу не буде подано в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 23 серпня 2017 року.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 серпня 2017 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.