Ухвала

від 29.08.2017 по справі 815/1322/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/1322/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Зуєвої Л.Є.,

- ОСОБА_1,

при секретарі - Гошуренко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 адміністративну справу за апеляційною скаргою Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства САМІ до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, та податкової вимоги від 28.10.2016 року № 1562-17, -

В С Т А Н О В И Л А:

Селянське (фермерське) господарство САМІ звернулось до суду з позовом до Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, у якому позивач просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.09.2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, а також податкову вимогу від 28.10.2016 року № 1562-17.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року вказаний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.09.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 28.10.2016 року № 1562-17.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 15.08.2016 року по 29.08.2016 року, на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, п.п. 2 п. 1 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , наказу Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області № 278 від 25.02.2016 року, направлення Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 25.07.2016 року № 203, та плану-графіка проведення документальних перевірок юридичних осіб на III квартал 2016 року, головним державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління податків і зборів з фізичних осіб Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_2, проведено планову виїзну документальну перевірку Селянського (фермерського) господарства САМІ щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2015 року, правильності нарахування, обчислення та сплати військового збору за період з 01.08.2014 року по 31.12.2015 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складено акт № 249/15-07-13-01-32758405/48 від 05.09.2016 року, у висновках якого наголошено, що С(Ф)Г САМІ порушено вимоги п. 51.1 ст. 51, п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України в частині неподання податкової звітності за формою 1-ДФ за III квартал 2013року, І квартал 2014року, III квартал 2015 року про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку ФОП, не включення до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - ФОП за III-IV квартали 2014 року, подання такої звітності з неправильними відомостями за IV квартал 2014 року; п.п. 168.1.1, 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині неутримання, та неперерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю); п.п. 4 п. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині неподання звітності до органу доходів і зборів за 2014 рік; п.п. 1 п. 1 ст. 4, п. 1 ст. 7, п. 5 ст. 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині не утримання, та не перерахування до бюджету єдиного соціального внеску із сум виплат (доходу) керівнику господарства ОСОБА_3 за 2014 рік; п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині неутримання, та неперерахування військового збору із суми доходу, виплаченого на користь керівника господарства ОСОБА_3 за 2014 рік, та із суми доходів фізичних осіб від надання ними в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) за 2015 рік.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 28.09.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску № НОМЕР_3, вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-0029561300.

Також, у зв'язку з не сплатою суми грошового зобов'язання, Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області винесено податкову вимогу № 1562-17 від 28.10.2016 року.

Не погодившись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями Арцизької ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 28.09.2016 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, податковою вимогою від 28.10.2016 року №1562-17, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 28.09.2016 року № НОМЕР_2, № НОМЕР_1, а також податкову вимогу від 28.10.2016 року №1562-17, контролюючим органом винесено неправомірно, безпідставно, та у порушення положень чинного податкового законодавства України, виходячи з наступного.

Так, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, спірні податкові повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках відповідача про те, що у періоді, що підлягає перевірці СФГ САМІ занижено базу оподаткування ПДФО з доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) у 2013, 2014, 2015 роках з причин недотримання законодавчо встановленої мінімальної суми орендної плати (3%), що, на думку податкового органу, призвело до неповного оподаткування таких доходів, та порушення вимог п.п. 168.1.1, п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України в частині неутримання та неперерахування ПДФО у загальній сумі 184822,11 грн., з яких, за 2013 рік - у сумі 46892,29 грн., за 2014 рік - у сумі 34076,87 грн., за 2015 рік - у сумі 103852,95грн.

Відповідно до вимог ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку встановленого цим розділом.

Згідно ч. 5 ст. 5 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема для визначення розміру земельного податку.

Частиною 1 ст. 13 Закону України Про оцінку земель проведення нормативної грошової оцінки земель є обов'язковим у разі визначення розміру земельного податку.

Згідно ч. 3 статті 7 Закону України Про оцінку земель передбачено, що розробниками технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок є особи, які згідно із Законом України Про землеустрій мають право на здійснення діяльності у сфері землеустрою.

Підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до ч. 1 ст.15 Закону України Про оцінку земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, затверджується районними радами.

Враховуючи вищевказані норми права, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що складення технічної документації з проведення нормативної грошової оцінки земель, та її затвердження здійснюються спеціальними уповноваженими органами.

В свою чергу, механізм нормативної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення та населених пунктів регламентовано Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 року № 18/15/21/11 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до п.п. 3.5 якого коефіцієнт функціонального використання для земельних ділянок змішаного використання визначається як середньозважене (за площею) значення коефіцієнтів функціонального використання окремих частин земельної ділянки змішаного використання.

Підставою для виділення частин земельної ділянки різного функціонального використання є виключно затверджені дані інвентаризації земельної ділянки та землеустрою.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при наявності факту різного функціонального використання частин однієї земельної ділянки, для визначення коефіцієнта функціонального використання земельних ділянок змішаного використання необхідним є виділення цих частин, про що складаються, та затверджуються інвентаризаційні дані земельної ділянки та землеустрою уповноваженими суб'єктами.

Проте, підставою для встановлення фахівцями контролюючого органу факту заниження СФГ САМІ бази оподаткування ПДФО з доходів від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) у 2013, 2014, 2015 роках, слугував лист Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області від 11.08.2016 року № 8-1526-0.1-1671/2-16, у якому визначено нормативну грошову оцінку 1 га ріллі, розташованого (за межами населеного пункту) на території Жовтоярської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, та в жодному разі не земельних ділянок, котрі використовувались безпосередньо Селянським (фермерським) господарством САМІ у спірному періоді.

До того ж, відповідачем - Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області жодним доказом не доведено те, що нормативна грошова оцінка 1 га ріллі, розташованого (за межами населеного пункту) на території Жовтоярської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, відомості щодо якої наведено у листі Відділу Держгеокадастру у Татарбунарському районі Одеської області від 11.08.2016 року № 8-1526-0.1-1671/2-16, відповідає нормативній грошовій оцінці земель, котрими у спірному періоді користувався позивач - СФГ САМІ .

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо безпідставності донарахування Арцизькою ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області оскаржуваними податковими повідомленнями - рішення позивачу податку на доходи фізичних осіб з доходів від надання в оренду земельної ділянки сільського господарського призначення, земельної частки (паю) та військового збору.

Також, встановивши, що спірну податкову вимогу № 1562-17 від 28.10.2016 року контролюючим органом винесено протягом періоду часу, коли тривало адміністративне оскарження позивачем спірних податкових повідомлень-рішень від 28.09.2016 року №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про її протиправність.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

В апеляційній скарзі апелянт посилається лише на ті висновки, які викладено в акті перевірки, що став підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Натомість, вказаним висновкам, як зазначено вище, судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п. 1 ч. 1 ст. 198; ст. 200; п. 1 ч. 1 ст. 205; ст. 206; ч. 5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Арцизької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: Л.Є.Зуєва

Суддя: О.В. Яковлєв