Постанова

від 22.08.2017 по справі 194/659/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2017 року суддя Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Слоквенко Г.П. у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 6 (шість) місяців.

Судом першої інстанції було встановлено, що 13.05.2017 року о 12 год. 30 хв. в м. Дніпро по вул.. Донецьке шосе, 124г, водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем НОМЕР_1, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 з н/причіпом SCHMITZ SCO 24 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що постанова суду є незаконною та суд першої інстанції, вказує на свою часткову незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки інспектор поліції при складанні протоколу не прийняв до уваги покази його та пасажира, який в момент зіткнення знаходився в автомобілі, також суд необґрунтовано не взяв до уваги висновок експертизи, який був проведено на підставі його адвоката.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав подану ним апеляційну скарги та викладені в ній обставини та просив її задовольнити в повному обсязі.

В свою чергу водій ОСОБА_2 вважав, що постанова суду є законною, тому просив залишити її без задоволення, а апеляційну скаргу без змін.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність та обґрунтованість постанови районного суду в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вищезазначені вимоги закону судом першої інстанції було виконано.

Доводи апеляційної скарги про те, що постанова суду незаконна та не відповідає фактичним обставинам справи, є безпідставними.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, є законними та відповідають фактичними обставинам справи.

Дані висновки суд першої інстанції зробив на поясненнях ОСОБА_1 та надав належну оцінку їм.

Провина ОСОБА_1 була підтверджена на підставі дослідження письмових доказів, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою з дотриманням вимог, передбачених ст. ст. 254 - 256 КУпАП. (а.с.1);

- схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до якої 13.05.2017 року о 12 год. 30 хв. в м. Дніпро по вул.. Донецьке шосе, 124г, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1 не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 з н/причіпом SCHMITZ SCO 24 д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у попутному напрямку. В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками . (а.с.2);

- фотокопіями місця ДТП (а.с. 5);

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с 3-4).

Отже, дослідивши всі вищезазначені докази по справі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Обставини, наведені у апеляційній скарзі, були предметом дослідження в суді першої інстанції і знайшли своє підтвердження.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до ваги експертне дослідження від 02.06.2017 року, на який посилається ОСОБА_1 як на підтвердження його невинуватості у вчиненні даного ДТП, є безпідставними. Питання, які були поставлені експерту для дослідження, не зовсім коректні і направлені на встановлення порушення ПДР саме водієм ОСОБА_2О, а не водієм ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги зазначений висновок експерта.

Разом з тим, вважаю, що не потрібно якихось спеціальних знань, щоб встановити, хто з учасників дорожньо-транспортної пригоди не дотримався вимог Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів та чия провина наявна у даному адміністративному правопорушенні.

Також в ході апеляційного розгляду було встановлено, що ОСОБА_3 вперше притягується до адміністративної відповідальності, оскільки в матеріалах справи відсутня інформація про притягнення останнього до будь-якої відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, за місцем мешкання характеризується позитивно та працює, у зв`язку з чим позбавлення його права керування позбавляє його сім`ю джерел існування.

Крім того, суд першої інстанції своє рішення про накладення на правопорушника саме такого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортним засобом в постанові суду належним чином не мотивував, не врахувавши, що санкція вказаної частини ст. 124 КУпАП передбачає й інший, менш суворіший вид адміністративного стягнення.

З огляду на викладене, врахувавши конкретні обставини справи, ставлення винного до скоєного правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про можливість пом'якшення ОСОБА_1 адміністративного стягнення до штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ст. 124 КУпАП, а саме двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки, на переконання апеляційного суду, таке адміністративне стягнення в повній мірі буде сприяти вихованню ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині накладеного адміністративного стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 25 липня 2017 року відносно ОСОБА_1 змінити в частині накладення адміністративного стягнення.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (трьохсот сорока) гривень.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області: ОСОБА_4