Рішення

від 30.08.2017 по справі 425/529/17

РУБІЖАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2017 року Провадження №2/425/221/17

Справа №425/529/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Романовського Є.О.

за участю секретаря - Вада Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рубіжному Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно про стягнення заробітку та середнього заробітку за час незаконної затримки розрахункових коштів.

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 17.01.2013 року він був прийнятий на роботу на посаду охоронця до Приватного підприємства Лагно , а 04.05.2016 року звільнився за власним бажанням.

У зв'язку з тим, що відповідач не сплатив йому заробітню плату з 01.03.2016 року по 04.05.2016 року, просив суд стягнути з відповідача на його користь: заборгованість по заробітній платі в сумі 2808,00 грн.; компенсацію за невикористану відпустку за 2016 рік в сумі 1300,00 грн.; середній заробіток за час затримки розрахункових коштів в сумі 11700,00 грн.

Позивач у судове засідання не з?явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Приватного підприємства Лагно ОСОБА_2 в судове засідання не з?явилася, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, раніше надала до суду заперечення проти позову, згідно яких позовні вимоги визнавала частково та пояснила, що згідно бугалтерського обліку відповідача (довідка № 17 від 24.02.2016 року), видаткового касового ордеру, платіжним відомостям про видачу заробітньої плати, заборгованість перед позивачем за несплачену заробітню плату та компенсація за відпустку становить 2568,49 грн.; компенсація за несвоєчасно виплачену заробітню плату з травня 2016 року по березень 2017 року - 241,43 грн. 03.07.2017 року надала до суду заяву в якій через тимчасове припинення діяльності відповідача, просила розглянути справу за наявними в справі матеріалами і повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували з 18.01.2013 року по 04.05.2016 року у трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 БТ-І

№ 4527555 від 04.05.2016 року (а.с. 8-9).

Згідно довідки № 17 від 24.02.2016 року ОСОБА_1 постійно працював в

ПП Ювелірна фірма Лагно з 13.01.2013 року по 24.02.2016 року та з 01.01.2015 року по 01.01.2016 року, нарахований дохід 10433,52, фактично отриманий 9131,56 грн.(а.с.10).

ОСОБА_1 було надано відповідь від 17.08.2016 року на його запит Головним управлінням держпраці у Луганські області, згідно якої ПП Ювелірна фірма Лагно зобов?язалося найближчим часом заборгованість по заробітній платі погасити

(а.с. 11, 31-32).

Згідно видаткових касових ордерів ОСОБА_1 07.12.2016 року отримав

1000,00 грн. заробітньої плати (а.с. 49).

Відповідно дор платіжних відомостей, заробітна плата ОСОБА_3: за січень 2016 року - 1234,92 грн. та за лютий 2016 року - 1234,92 грн., позивач отримав вказану суму, про що поставив підпис, однак за березень 2016 року - 1234,92 грн., підпис про отримання даної суми відсутній; (а.с. 56-59).

Згідно даних реєстру фізичних осіб та відомостей за ф. №1- ДФ (даних про суми виплаченихдоходів фізичним особам), яка подається податковими агентами щоквартально, сума нарахованого ОСОБА_1 доходу від ПП Ювелірна фірма Лагно за 1 та 2 квартала 2016 року становить 4140,00 грн. та 2590.72 відповідно (а.с. 85-86).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ПП ЮФ Лагно в процесі припинення не знаходиться (а.с.73-78)

Відповідно ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

За таких обставин, враховуючи не проведення розрахунку відповідача з позивачем в день звільнення останнього 04.05.2016 року, суд приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення заробітної плати ОСОБА_1 з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно за період з 01.03.2016 року по 04.05.2016 рік.

Перевіривши розрахунки позивача по заборгованості з заробітної плати у розмірі 2808,00 гривень за вказаний вище період, суд частково не погоджується з ними.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України Форма ОК-5, сума заробітку для нарахування пенсії ОСОБА_1 становить 1380,00 гривень на місяць у 2016 році (а.с.95-96).

Норми тривалості робочого часу у 2016 році становлять: у березні 22 робочих днів, у квітні- 21, у травні - 4.

Отже, заборгованість з заробітної плати позивача з 01.03.2016 року по 04.05.2016 року складає 3050,52 гривні (2760,00 + 290,52):

в—Џз 01.03.2016 року по 01.05.2016 року 2760 гривень ;

в—Џз 01 по 04 травня 2016 року 290,52 гривні (1380 грн./ 19 робочих дів Х 4 днів).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно на користь ОСОБА_1 заборгованості з заробітної плати за період з 01.03.2016 року по 04.05.2016 року у розмірі 3050,52 гривні (без утримання податків й інших обов'язкових платежів) підлягають до задоволення.

У пункті 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про оплату праці № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд зазначає суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Отже, податок та інші обов'язкові платежі підлягають утриманню та сплаті (перерахуванню) роботодавцем - Приватним підприємством Ювелірна фірма Лагно з доходів у вигляді заробітної плати платника податку на загальних підставах.

Крім того, згідно ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Згідно ст. 24 ЗУ Про відпустки у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Позивач наполягає, що відповідач повинен сплатити йому компенсацію за невикористану за 2016 рік відпустку у розмірі 1300 грн, однак слід зазначити, що оскільки згідно трудової книжки позивача, останній влаштувався на роботу до Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно 18.01.2013 року, тобто відпускний період позивача починається саме з цього часу.

ОСОБА_4 праці від 24.06.2011 року за № 208/13/116-11 Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки встановлено порядок нарахування грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.

Таким чином, ОСОБА_1 за відпрацьовані у 2016 році полагося 7 днів відпустки (24/356*105=7, де 24- кількість днів відпустки, які надаються за повний відпрацьований рік; 356 - кількість календарних днів у 2016 році за винятком святкових; 105 - кількість календарних днів з початку відпускного періоду, тобто з 18.01.2016 року по день звільнення, 04.05.2016 року, за винятком святкових днів), а компенсація за вказані 7 днів складає 318,26 грн.(16185,94 / 356 * 7= 318,26, де 16185,94 - заробітня плата за останній відпрацьований позивачем рік (з 04.05.2015 року по 04.05.2016 рік), без утримання податків й інших обов'язкових платежів, 356 - кількість календарних днів у 2016 році за винятком святкових; 7 -кількість календарних днів відпустки позивача за 2016 рік) без утримання податків й інших обов'язкових платежів.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення компенсації за щорічну невикористану відпустку за 2016 рік, а саме 318,26 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку на час затримки розрахунку у розмірі 11700 гривні, суд приходить до такого.

Як вже було встановлено судом, при звільненні з ОСОБА_1 не було проведено остаточного розрахунку, як це передбачено ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

На час вирішення справи остаточний розрахунок Приватним підприємством Ювелірна фірма Лагно з ОСОБА_1 не проведений.

Представник відповідача у своїх запереченнях зазначає, що розрахунок з випалити заробітньої плати не відбувся з вини позивача, однак підтверджень даного твердження не надає. Також стверджує, що за березень 2016 року ОСОБА_1 нарахвано заробітню плату у розмірі 1234,92грн., а сплачено - 1000,00 грн., однак це твердження спростовується платіжною відомістю про видачу заробітньої плати за березень 2016 року, де ОСОБА_1 дійсно підлягає до виплати 1234, 92 грн., однак в графі розписка про отримання підпис останнього відсутній, тобто позивач не отримав зазначені кошти

(а.с. 58).

Відповідно до п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати № 100 від 08.02.1995 року, середньомісячна заробітна плата визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, якою пов'язана відповідна виплата.

У пункті 5 зазначеного Порядку вказано, що нарахування виплат у випадку збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати. У пункті 8 Порядку зазначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу від Пенсіного фонду України,Форма ОК-5 посадовий оклад позивача встановлено виходячи з 1380 гривень і фактично відпрацьованого часу. Інших довідок про розмір середньоденного заробітку позивача, а також про розмір заробітної плати матеріали справи не містять, тому розрахунок середньоденного заробітку позивача проведений судом у розмірі

64,20 гривень - посадовий оклад за 2 відпрацьовані повні місяці (березень, квітень 2016 року), з урахування кількості робочих днів у березні 2016 року - 22 дні, у квітні 2016 року - 21 день (1380 х 2 / 43дні = 64,20 гривень).

Період затримки розрахунку з дня наступного за днем звільнення до дня ухвалення цього рішення суду: з 05.05.2016 року по 30.08.2017 року - 312 робочі дні (з 05 по

31 травня 2016 року 18 днів, червень 2016 року - 20 днів, липень 2016 року - 21 день, серпень 2016 року - 22 дні, вересень 2016 року - 22 дні, жовтень 2016 року - 21 дні, листопад 2016 року - 22 днів, грудень 2016 року - 22 дні, січень 2017 року - 20 днів, лютий 2017 року - 20 днів, березень 2017 року - 22 дні, травень 2017 - 20 днів, червень 2017 року- 20 днів, липень 2017 року - 21 день, серпень 2017 року - 21 день).

Розмір середнього заробітку позивача за час затримки повного розрахунку складає 20030,40 гривень (64,20 гривень Х 312 дні = 20030 гривень), замість 11700 гривень, зазначених позивачем.

У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства про працю від 24.12.2009 року № 13 роз'яснено, що при визначені розміру відшкодування за час затримки розрахунку судам необхідно врахувати розмір спірної суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, вини роботодавця у порушенні строків її виплати та інших конкретних обставин справи. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12.01.2012 року по справі № 6-54цс11, яка в силу положень ст. 360-5 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи обставини, що в ході розгляду справи представник відповідача до наданих запереченть 03.07.2017 року надала заяву в якій позов не визнала повністю, тобто заперечувала взагалі наявність заборгованості з заробітної плати позивачу та відсутність підстав для проведення остаточного розрахунку з позивачем, а також ураховуючи саму наявність у суді на розгляді даної справи, суд вбачає в цьому наявність спору між сторонами про розмір належних до виплати позивачу сум.

Як було встановлено судом, розмір несплаченої позивачу заробітної плати становить 3050,52 гривні, тобто середній заробіток, який розрахований судом 20030,40 гривень перевищує розмір несвоєчасно виплаченої позивачу заробітної плати і така істотна різниця утворилася в тому числі й внаслідок того, що позивач тривалий час не звертався до суду, а звернувся тільки 28.02.2017 року, тобто через дев'ять місяців після виникнення права на таке звернення.

Судом приймаються до уваги обставини, що ОСОБА_1 сам намагався звернутися до відповідача з вимогою про виплату заробітної плати, однак останній ігнорував його вимогу. Також позивач звертався до Головного управління держпраці у Луганській області через гарячу лінію щодо невиплати йому заробітної плати, однак це відбувалося у липні 2016 року (а.с. 31-32).

Крім того, суд враховує те, що в ході розгляду даної справи представник відповідача неодноразово не з'являлася в судові засідання без поважних причин будучи належним чином повідомленою, що зумовило відкладення судового засідання та продовження часу розгляду цієї справи.

Однак слід зазначити, що суду не відомі поважні підстави за яких позивач не звертався до суду з вказаним позовом в період з серпня 2016 року (після отриманої відповіді від Головного управління держпраці у Луганській області ) по лютий 2017 року.

Отже, з урахування конкретних обставин справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та враховуючи співмірність з розміром заборгованості по заробітній платі та збільшення періоду невиплати заробітної плати в тому числі й з причин, які залежали від позивача (тривалий час не звернення до суду з цим позовом), вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11700,00 гривень (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягує з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно на користь ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати за період з 01.03.2016 року по 04.05.2016 року у розмірі 3050,52 гривні (без утримання податків й інших обов'язкових платежів), компенсацію за невикористану відпустку - 318,26 грн (без утримання податків й інших обов'язкових платежів) та середній заробіток за час затримки розрахунку з 04.05.2016 року по 30.08.2017 року у розмірі 11700,00 гривень (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно про стягнення заробітку та середнього заробітку за час незаконної затримки розрахункових коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код юридичної особи 20155911) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по заробітній платі за періоди з 01 березня 2016 року по

04 травня 2016 року) в сумі 3050 (три тисячі п'ятдесят гривень) 52 копійки (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код юридичної особи 20155911) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) середній заробіткок на час затримки розрахунку в період з

04 травня 2016 року по 30 серпня 2017 року в сумі 11700 (одинадцять тисяч сімсот) гривень (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код юридичної особи 20155911) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) компенсацію за невикористану відпустку за 2016 рік в сумі 318 (триста вісімнадцять) гривень 26 копійок (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Стягнути з Приватного підприємства Ювелірна фірма Лагно (юридична адреса: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Миру, 37, ідентифікаційний код юридичної особи 20155911) на користь ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Є.О. Романовський