Постанова

від 23.08.2017 по справі 910/6333/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2017 р. Справа№ 910/6333/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Калатай Н.Ф.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Цукарєвій Г.В.

за участю представників:

від позивача: Хруленко М.В. на підставі договору про надання правової допомоги від 02.03.2016;

від відповідача 1: Ковальчук І.В. за довіреністю від 20.12.2016;

від відповідача 2: Ковальчук Т.А. за довіреністю від 10.10.2016;

від відповідача 3: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017

у справі № 910/6333/17 (суддя С.В. Балац)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна"

до Головного управління національної поліції у місті Києві,

Прокуратури міста Києва,

Державної казначейської служби України

про спростування інформації та стягнення 110 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17 провадження в частині вимог про визнання недостовірною інформації та зобов'язання прокуратури міста Києва спростувати інформацію - припинено. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра-Україна" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" у справі №910/6333/17 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Дідиченко М.А., Руденко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2017 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.08.2017.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 22.08.2017 у зв'язку з перебуванням суддів Дідиченко М.А., Руденко М.А. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Калатай Н.Ф., Кропивної Л.В.

У судове засідання 23.08.2017 з'явились представники позивача, відповідача 1,2. Представники відповідача 3 у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники відповідача 3 не скористалась своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників відповідача 3.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17 скасувати і прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні заперечили проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просили залишити рішення першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію", під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Статтею 4 Закону України "Про інформацію" встановлено, що суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.

Як зазначено у статті 5 Закону України "Про інформацію", кожна особа має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.

Згідно частини 2 наведеної статті визначено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно зі ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до приписів статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації та право на недоторканість ділової репутації.

Згідно з ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України.

Відповідно до частини 4 статті 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частина 7 статті 277 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2016 в межах кримінального провадження №42016101020000104.

На думку приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "САЛАМАНДРА-УКРАЇНА" (далі - позивач), інформація, поширена в клопотанні прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Данилюка Ю.О. до слідчого судді Пойди С.М. та яка відображена в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2016 в кримінальному провадженні №42016101020000104, є недостовірною, підлягає спростуванню та завдає шкоди діловій репутації позивача. а саме:

"Зокрема, протягом 2015 року ОСОБА_3, використовуючи підконтрольні ПрАТ "СК "Саламандра-Україна" (ЄДРПОУ 13934129), ПрАТ "СК "Орлі" (ЄДРПОУ 22620565), ПрАТ "СК "Дім Страхування" (ЄДРПОУ 21870998), впровадив протиправний механізм з розкрадання коштів страхувальників під час надання фінансових послуг в сфері страхування.

Так, з метою конвертації грошових коштів у готівку, вищевказані страхові компанії укладають удавані договори страхування з підприємствами реального сектору економіки. В подальшому, отримані кошти в якості страхових платежів переказуються на рахунки підконтрольних "страховиків Групи", які на підставі сфальсифікованих страхових випадків або укладених договорів купівлі-продажу неліквідних цінних паперів перераховують на рахунки фізичних осіб та знімаються готівкою через каси банківських установ.

Також, ОСОБА_3, через вищевказані підконтрольні компанії, укладено велику кількість договорів з обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та отримано значну суму коштів у вигляді страхових платежів, які виведено з банківських рахунків компаній через суб'єктів господарювання, що мають ознаки фіктивності.

Вказане свідчить, що підконтрольні ОСОБА_3 страхові компанії не зможуть виконати та не мають наміру виконувати покладені на них функції щодо врегулювання страхових випадків шляхом компенсації постраждалим у дорожньо-транспортних подіях, в результаті чого зазначена ситуація може призвести до виникнення осередків соціальної напруги та проведення масових акцій протесту серед населення.

Враховуючи вищенаведене, є підстави вважати, що за участю страхових компаній, налагоджено схему з метою приховування чи маскування джерел походження коштів."

Листом №25/11-01/1-2 від 25.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АРС" повідомило позивача про необхідність розірвання Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ1-БД/120 від 31.10.2016 та повернення грошових коштів в розмірі 100.000,00 грн., які були сплачені на користь позивача в якості часткової спати. В обґрунтування вказаної вимоги товариство з обмеженою відповідальністю "ПРЕМІУМ АРС" вказало, що Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься ухвала Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2016 в межах кримінального провадження №42016101020000104, відповідно до якої прокурору Київської місцевої прокуратури №2 Данилюку Ю.О. надано доступ до речей та документів позивача в рамках кримінального провадження №42016101020000104 та зазначене в ухвалі може свідчити про не виконання позивачем своїх зобов'язань згідно укладеного договору.

На думку позивача, розірвання Договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ1-БД/120 від 31.10.2016 та повернення грошових коштів в розмірі 100.000,00 грн. є підставою для стягнення завданих матеріальних збитків у розмірі 100.000,00 грн., на підтвердження зазначеного позивачем додано належним чином засвідчену копію Угоди про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ1-БД/120 від 31.10.2016 укладеного на виконання замовлення Договору Доручення №БД/120 від 31.10.2016. від 30.11.2016. Позивач просить зобов'язати відповідача-2 спростувати оспорювану інформацію та стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму завданих матеріальних збитків у розмірі 100.000,00 грн. та суму завданої шкоди діловій репутації у розмірі 10.000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Частиною 2 статті 34 ГК України визначено, що дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" № 1 від 27.02.2009 року у порядку цивільного чи господарського судочинства не можуть розглядатися позови про спростування інформації, яка міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у постановах органів досудового слідства, висновках судових експертиз, рішеннях органів влади, місцевого самоврядування та інших відповідних органів, атестаційних комісій, рішеннях про накладення на особу дисциплінарного стягнення, для яких законом установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть розглядатися наукові спори, тобто вимоги про спростування інформації наукового характеру.

Разом з тим вимоги про визнання інформації недостовірною, яка міститься в ухвалі Дарницького районного суду міста Києва від 15.08.2016 в межах кримінального провадження №42016101020000104 та її спростування, на думку позивача, можуть розглядатись судом у порядку, передбаченому статтею 277 ЦК України.

Проте суд зазначає, що не підлягає розгляду судом позов про визнання недостовірною інформації та її спростування, якщо така інформація викладена в ухвалі суду. Оскільки такі вимоги по суті означали б вимогу повторної судової оцінки наданих суду доказів у раніше розглянутій справі.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, зокрема, спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, провадження у даній справі в частині позовних вимог про визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача-2 спростувати інформацію підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи, що вимога позивача про стягнення завданих матеріальних збитків у розмірі 100.000,00 грн. та суму завданої шкоди діловій репутації у розмірі 10.000,00 грн. є похідною від вимоги про визнання недостовірною інформації та зобов'язання відповідача-2 спростувати інформацію, і судом припинено провадження в частині цих вимог, тому вимога позивача про стягнення завданих матеріальних збитків у розмірі 100.000,00 грн. та суму завданої шкоди діловій репутації у розмірі 10.000,00 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра-Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2017 у справі №910/6333/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/6333/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Н.Ф. Калатай

Л.В. Кропивна