Постанова

від 22.10.2009 по справі 2а-5167/09/8/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімфер ополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.10.09 Справа №2а-5167/09/8/0170

(11:19 год.) м. С імферополь

Окружний адміністративн ий суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого су дді Кушнової А.О. , при секрета рі Маляр К.В., розглянув у відк ритому судовому засіданні ад міністративну справу

за позовом Державної пода ткової інспекції у м. Сімферо полі АР Крим

до ОСОБА_1

про спонукання до виконанн я певних дій

за участю представників ст орін:

від позивача: Тарасенко О льга Василівна, довіреніст ь № 87/100 від 23.07.08, ;

від відповідача: не з' явив ся,

Суть спору: Державна податк ова інспекція у м. Сімферопол і АРК звернулась до Окружног о адміністративного суду Авт ономної Республіки Крим із п озовною заявою про зобов'яза ння ОСОБА_1 задекларуват и доходи з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтова ні тим, що відповідач не декла рує доходи, які були внесені н им до статутного фонду ПП «Юг автоморс», де він є засновник ом, та статутні внески відпов ідача при формуванні статутн ого фонду значно перевищують задекларовані суми доходу з а 2004-2008 роки.

Ухвалою Окружного адмініс тративного суду Автономної Р еспубліки Крим від 06.04.09 року ві дкрито провадження в адмініс тративній справі та справу п ризначено до судового розгля ду.

Представник позивача у суд овому засіданні 22.10.09 р. підтрим ав позовні вимоги у повному о бсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.10.09 р. запе речував проти задоволення по зовних вимог з мотивів, викла дених у запереченнях, додани х до позову, а саме зазначив, щ о на нього не розповсюджуєть ся норма викладена у ч.3 ст. 86 Го сподарського кодексу Україн и, у зв' язку з тим, що відпові дач є засновником приватног о підприємства, а ч.3 ст.86 Господ арського кодексу України сто сується тільки господарськи х товариств. Крім того відпов ідач зазначив, що ч.3 ст.86 Господ арського кодексу України не зобов' язує засновника-фізи чну особу надавати податкову декларацію про доходи для пі дтвердження свого майнового стану при збільшенні статут ного фонду. Також відповідач наполягав на тому, що позивач взагалі не наділений повнов аженнями щодо звернення до с уду з позовом про зобов' яза ння засновника ПП «Югавтомо рс» задекларувати доходи з ф ізичних осіб.

Дослідивши матеріали спра ви, оцінивши докази по справі у їх сукупності, заслухавши п редставників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство « Югавтомоторс» 26.09.08 р. зареєстр оване у якості юридичної осо би, код ЄДРПОУ 32443519, засновником якого є ОСОБА_1, розмір вне ску відповідача до статутног о фонду ПП «Югавтомоторс» ст ановить 10000000 грн., що підтверджу ється відомостями з Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб - під приємців станом на 29.09.08 р., надан ими позивачем.

Відповідно до частини 1 стат ті 86 Господарського Кодексу У країни, вкладами учасників т а засновників господарськог о товариства можуть бути буд инки, споруди, обладнання та і нші матеріальні цінності, ці нні папери, права користуван ня землею, водою та іншими при родними ресурсами, будинками , спорудами, а також інші майно ві права (включаючи майнові п рава на об'єкти інтелектуаль ної власності), кошти, в тому ч ислі в іноземній валюті.

Частина 3 статті 86 Господарс ького Кодексу України встано влює, що забороняється викор истовувати для формування ст атутного фонду товариства бю джетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу. Фінан совий стан засновників - юрид ичних осіб щодо їх спроможно сті здійснити відповідні вне ски до статутного фонду госп одарського товариства у випа дках, передбачених законом, п овинен бути перевірений нале жним аудитором (аудиторською організацією) у встановлено му порядку, а майновий стан за сновників-громадян має бути підтверджений декларацією п ро їх доходи і майно, завірено ю відповідним податковим орг аном.

Станом на 13.03.09 р. ОСОБА_1 не надав до Державної податков ої інспекції у м. Сімферополі декларацію про доходи.

Згідно відомостей з центра льного банку даних Державног о реєстру фізичних осіб ДПА У країни про суму виплачених д оходів встановлено, що дохід отриманий ОСОБА_1 за пері од з 2004 р. по ІІ квартал 2008 р. склав 42099,32 грн.(а.с.20).

Позивач вважає, що відповід ачем таким чином було прихов ано від оподаткування значні суми доходів, чим порушено п.1 1 ст.11 Закону України «Про держ авну податкову службу в Укра їні» та ст.18.1 Закону України «П ро податок з доходів фізични х осіб».

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення предста вників сторін, оцінивши дока зи по справі у їх сукупності, с уд приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного .

Згідно з частиною 1 статті 2 К АС України завданням адмініс тративного судочинства є зах ист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтере сів юридичних осіб у сфері пу блічно-правових відносин від порушень з боку органів держ авної влади, органів місцево го самоврядування, їхніх пос адових і службових осіб, інши х суб' єктів при здійсненні ними владних управлінських ф ункцій на основі законодавст ва, в тому числі на виконання д елегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 стат ті 2 КАС України до адміністра тивних судів можуть бути оск аржені будь-які рішення, дії ч и бездіяльність суб' єктів в ладних повноважень, крім вип адків, коли щодо таких рішень , дій чи бездіяльності Консти туцією або законами України встановлено інший порядок су дового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст атті 17 КАС України компетенці я адміністративних судів пош ирюється на спори фізичних ч и юридичних осіб із суб' єкт ом владних повноважень щодо оскарження його рішень (норм ативно-правових актів чи пра вових актів індивідуальної д ії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративно ю справою) є переданий на вирі шення адміністративного суд у публічно-правовий спір, у як ому хоча б однією зі сторін є о рган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, ї хня посадова чи службова осо ба або інший суб'єкт, який здій снює владні управлінські фун кції на основі законодавства , в тому числі на виконання дел егованих повноважень (п.1 ч.1 ст .3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КА С України визначено поняття суб' єктів владних повноваж ень, до яких належать орган де ржавної влади, орган місцево го самоврядування, їхня поса дова чи службова особа, інший суб' єкт, який здійснює влад ні управлінські функції на о снові законодавства, в тому ч ислі на виконання делеговани х повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинс тва.

Оцінюючи правомірність ді й відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у ч астині 3 статті 2 КАС України, я кі певною мірою відображають принципи адміністративної п роцедури, які повинні дотрим уватися при реалізації дискр еційних повноважень владног о суб' єкта.

Відповідно до частини 3 стат ті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи без діяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: 1) на підставі , у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; 2) з ви користанням повноваження з м етою, з якою це повноваження н адано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, щ о мають значення для прийнят тя рішення (вчинення дії); 4) без сторонньо (неупереджено); 5)доб росовісно; 6) розсудливо; 7) з дот риманням принципу рівності п еред законом, запобігаючи не справедливій дискримінації ; 8) пропорційно, зокрема з дотр иманням необхідного балансу між будь-якими несприятливи ми наслідками для прав, свобо д та інтересів особи і цілями , на досягнення яких спрямова не це рішення (дія); 9) з урахуван ням права особи на участь у пр оцесі прийняття рішення; 10) св оєчасно, тобто протягом розу много строку.

Суд з' ясовує, чи використа не повноваження, надане суб' єкту владних повноважень, з н алежною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотиво вані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупереджено сті до особи, стосовно якої вч иняється дія; добросовісно, т обто щиро, правдиво, чесно; роз судливо, тобто доцільно з точ ки зору законів логіки і зага льноприйнятих моральних ста ндартів; з дотриманням принц ипу рівності перед законом, з апобігаючи несправедливій д искримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорці йно та адекватно; досягнення розумного балансу між публі чними інтересами та інтереса ми конкретної особи.

Відповідно до ст. 67 Конститу ції України, кожен зобов'язан ий сплачувати податки і збор и в порядку і розмірах, встано влених законом. Усі громадян и щорічно подають до податко вих інспекцій за місцем прож ивання декларації про свій м айновий стан та доходи за мин улий рік у порядку, встановле ному законом.

Платником податку в розумі нні Закону України "Про подат ок з доходів фізичних осіб" ві д 22 травня 2003 року № 889-ІV є резиден т, який отримує як доходи з дже релом їх походження з терито рії України, так і іноземні до ходи; нерезидент, який отриму є доходи з джерелом їх походж ення з території України, от ж е будь яка фізична особа, яка о тримує доходи з джерелом їх п оходження з території Україн и, так і іноземні доходи.

Відповідно до ст.18.1 Закону Ук раїни "Про податок з доходів ф ізичних осіб" від 22 травня 2003 ро ку № 889-ІV річна декларація про м айновий стан і доходи (податк ова декларація) (далі - деклара ція) подається платником под атку, який зобов'язаний подав ати таку декларацію згідно з нормами цього Закону або інш их законів.

Отже платник податку з дохо дів фізичних осіб зобов' яза ний подавати річну деклараці ю про майновий стан і доходи, якщо це прямо передбачено За коном.

Згідно підпункту "г", підпун кту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашен ня зобов'язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами" в ід 21 грудня 2000року N 2181-III податков і декларації подаються за ба зовий податковий (звітний) пе ріод, що дорівнює календарно му року для платників податк у на доходи фізичних осіб (при буткового податку з громадян ), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

На підставі пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платн иків податків перед бюджетам и та державними цільовими фо ндами" та п.6.11 Наказу Державної податкової адміністрації Ук раїни від 17 березня 2001 року N 110 "П ро затвердження Інструкції п ро порядок застосування та с тягнення сум штрафних (фінан сових) санкцій органами держ авної податкової служби", у ра зі неподання податкової декл арації у строки, визначені за конодавством, платник податк ів сплачує штраф у розмірі де сяти неоподатковуваних міні мумів доходів громадян за ко жне таке неподання або його з атримку. Отже законодавством України вже визначений поря док подання податкових декла рацій до органів державної п одаткової служби України, та відповідальність, яка наста є в разі порушення даного пор ядку.

Відповідно до п.11. ст..11 Закону України «Про державну подат кову службу» до функцій держ авних податкових інспекцій в районах, містах без районног о поділу, районних у містах, мі жрайонних та об'єднаних держ авних податкових інспекцій в ходить - застосовування до пл атників податків фінансових (штрафних) санкцій, стягнення до бюджетів та державних ціл ьових фондів суми недоїмки, п ені у випадках, порядку та роз мірах, встановлених законами України.

Суд зазначає, що пунктом 1.1 ст .1 Закону України “Про порядок погашення зобов' язань плат ників податків перед бюджета ми і державними цільовими фо ндами” № 2181-Ш від 21.12.2000р. (із змінам и та доповненнями, далі - Зак он України №2181) встановлено, що платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, і нші відокремлені підрозділи , що не мають статусу юридично ї особи, а також фізичні особи , які мають статус суб'єктів пі дприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на як их згідно з законами покладе но обов'язок утримувати та/аб о сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Враховуючи вищенаведене, с уд приходить до висновку, що п латники податків наділені об ов' язком подавати річну по даткову декларацію про майно вий стан і доходи лише у випад ку якщо такий обов' язок пря мо покладений на нього закон ом. У Законі № 889 відсутній обов ' язок подавати декларацію п ро майновий стан і доходи для фізичних осіб, які є засновни ками господарський підприєм ств.

Позивач же звернувся до суд у з адміністративним позовом до ОСОБА_1, який не є платни ком податку в розумінні Зако ну України № 2181. Отже суд приход ить до висновку, що вищезазна чені норми не розповсюджують ся на відповідача, та не встан овлюють відповідальності ві дповідача за не надання ним п одаткової декларації про дох оди.

Що стосується посилання по зивача на те, що відповідач, пр иховавши від оподаткування д оходи, порушив вимоги п.11 ст.11 З акону України «Про державну податкову службу» та ст. 18.1. Зак ону України «Про податок з до ходів фізичних осіб», суд заз начає, що такі висновки позив ача є не правомірними, не обґр унтованими, адже відповідач не є платником податку, а ці но рми стосуються тільки платни ків податку. Суд зазначає, що з аконодавець саме платників п одатків зобов' язує надават и річну декларацію про майно вий стан і доходи та визначає відповідальність саме плат ників податків за не виконан ня або не належне виконання ц их вимог. Вищезазначені норм и не стосуються фізичних осі б, в тому числі засновників пі дприємств, а отже відповідач не зобов' язаний був надава ти декларацію про доходи від повідно до 18.1. Закону України « Про податок з доходів фізичн их осіб», та не може нести від повідальність за не виконанн я цих дій.

Також суд зазначає, що закон одавством України не передба чено взагалі а ні обов' язку , а ні порядку надання деклара ції про доходи засновником п ідприємства - фізичною особ ою при збільшенні розміру вн еску до статутного фонду.

Крім того суд зазначає, що о бов' язок фізичної особи зад екларувати свої доходи корес пондується із повноваження ми органу державної податко вої служби здійснювати контр оль за правильністю сплати п одатків, однак позивач не має повноважень визначати рівен ь доходів фізичної особи за ї ї видатками, оскільки не прям і методи визначення доходів фізичної особи законодавств ом не передбачені.

Відповідно до ст.19 Конститу ції України, органи державно ї влади та органи місцевого с амоврядування, їх посадові о соби зобов'язані діяти лише н а підставі, в межах повноваже нь та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами Ук раїни.

Позивач звернувся до адмін істративного суду з вимогами про зобов'язання відповідач а задекларувати доходи з фіз ичних осіб.

Відповідно ч.4 ст.17 Кодексу ад міністративного судочинств а України компетенція адміні стративних судів поширюєтьс я на спори за зверненням суб'є кта владних повноважень у ви падках, встановлених законом .

Згідно п.11 ст.10 Закону Україн и "Про державну податкову слу жбу в Україні" від 4 грудня 1990 ро ку N 509-XII (із змінами та доповненн ями), Державні податкові інсп екції подають до судів позов и до підприємств, установ, орг анізацій та громадян про виз нання угод недійсними і стяг нення в доход держави коштів , одержаних ними за такими уго дами, а в інших випадках - кошт ів, одержаних без установлен их законом підстав, а також пр о стягнення заборгованості п еред бюджетом і державними ц ільовими фондами за рахунок їх майна. Також п.17 ст.11 зазначе ного Закону визначає право о рганів державної податкової служби звертатися у передба чених законом випадках до су дових органів із заявою (позо вною заявою) про скасування д ержавної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності .

Таким чином, нормами діючог о законодавства України не п ередбачено повноважень орга нів державної податкової слу жби звертатися до суду із вим огами про зобов'язання фізич ної особи задекларувати дохо ди.

Стаття 19 Конституції Україн и зобов' язує орган влади ді яти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, пере дбачені Конституцією та зако нами України.

Отже «на підставі» означає , що суб' єкт владних повнова жень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конст итуцією та законами України та зобов' язаний діяти на ви конання закону, за умов та об ставин, визначених ним.

«У межах повноважень» озна чає, що суб'єкт владних повнов ажень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов ' язків, встановлених закона ми.

«У спосіб» означає, що суб'є кт владних повноважень зобов ' язаний дотримуватися вста новленої законом процедури в чинення дії, і повинен обират и лише встановлені законом с пособи правомірної поведінк и при реалізації своїх владн их повноважень.

Суд також враховує, що суб' єкт владних повноважень зобо в' язаний діяти добросовісн о, тобто з щирим наміром щодо р еалізації владних повноваже нь та досягнення поставлених цілей і справедливих резуль татів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС Укр аїни кожна сторона повинна д овести ті обставини, на яких ґ рунтуються її вимоги та запе речення, крім випадків, встан овлених статтею 72 цього Кодек су.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС Укр аїни суб'єкт владних повнова жень повинен подати суду всі наявні у нього документи та м атеріали, які можуть бути вик ористані як докази у справі.

Позивачем не було надано су ду документів та доказів, які б підтверджували правомірні сть та обґрунтованість позов них вимог позивача, у зв' язк у з чим, суд прийшов до висновк у, що вимоги позивача стосовн о зобов' язання відповідача задекларувати доходи є не пр авомірними, не обґрунтованим и, та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 К АС України у справах, у яких по зивачем є суб' єкт владних п овноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, су дові витрати, здійснені пози вачем, з відповідача не стягу ються. Враховуючи звільнення позивача від оплати судових витрат по справі, останні не п ідлягають стягненню з відпов ідача.

У зв' язку зі складністю сп рави судом 22.10.09 року проголоше ні вступна та резолютивна ча стина постанови, а 27.10.09 року пос танова складена у повному об сязі.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 158-163, 167 КАС Укр аїни, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних ви мог відмовити у повному обся зі.

Постанова набирає законно ї сили через 10 днів з дня її ск ладання у повному обсязі, у ра зі неподання заяви про апеля ційне оскарження (апеляційно ї скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеля ційна скарга не подана, поста нова набуває законної сили ч ерез 20 днів після подання заяв и про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складе ння постанови у повному обся зі до Севастопольського апел яційного адміністративного суду через Окружний адмініс тративний суд Автономної Рес публіки Крим може бути подан а заява про апеляційне оскар ження, після подачі якої, прот ягом 20 днів може бути подана а пеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться в строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Суддя Кушнова А.О.