Ухвала

від 31.08.2017 по справі 640/537/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/537/14-ц Головуючий суддя 1-ї інстанції - Бородіна Н. М.

Провадження № 22-ц/790/5169/17 Доповідач - Колтунова А.І.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Пилипчук Н.П., Кругової С.С.

при секретарі: Щербань Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, боржник - ОСОБА_3,-

ВСТАНОВИЛА:

04 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова (далі ВДВС м.Харкова) Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2, боржник - ОСОБА_3, яка полягала у ненаданні відповіді на клопотання стягувача від 23 січня 2017 року.

В обґрунтування скарги зазначила, що в провадженні старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області на виконанні знаходяться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утриманні дітей аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача та не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

23 січня 2017 року вона подала державному виконавцю клопотання щодо надання розрахунку розподілу стягнутої з боржника суми. Про розгляд клопотання просила повідомити письмово, однак станом на 03 квітня 2017 року жодної відповіді з зазначеного питання не отримала.

За таких обставин ОСОБА_1 просила суд визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Ляхової Т.Б., яка полягає у ненаданні відповіді на клопотання стягувача від 23 січня 2017 року, та зобов'язати старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 надати відповідь на її клопотання.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 28 квітня 2017 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу в повному обсязі, посилаючись на ті обставини, що ухвала є необґрунтованою та незаконною, постановлена по неповним з'ясуванням судом обставинам, що мають значення для справи, неправильно застосуванні норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що державний виконавець в порушення вимог закону її клопотання не розглянув. Відповідь на своє звернення вона отримала уже після звернення до суду першої інстанції, але вона не мітить розрахунку розподілу стягнутої з боржника суми.

ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції підтримувала свою апеляційну скаргу.

Представник Київського ВДВС м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області проти апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення заявника та представника Київського ВДВС м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірну бездіяльність старшого державного виконавця Ляхової Т.Б., суд першої інстанції виходив із того, що 08 лютого 2017 року була надана відповідь ОСОБА_1 на її клопотання та направлена на адресу її проживання не рекомендованим повідомленням. В подальшому, після отримання даної скарги, відповідь на клопотання була надіслана повторно.

У зв'язку з чим суд дійшов до висновку, що клопотання ОСОБА_1 було розглянуто належним чином.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання , зокрема щодо наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та наведені докази на їх підтвердження, інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи, правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їх правовідносини.

Даним вимогам процесуального закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що в провадженні старшого державного виконавця Київського ВДВС м.Харкова Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 на виконанні перебуває виконавчий лист № 640/537/14-ц виданий 20 квітня 2015 року Київським районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, у розмірі 1/3 частини від усіх доходів відповідача та не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2014 року до повноліття дітей (а.с. 19).

23 січня 2017 року стягувач ОСОБА_1 звернулася до державного виконавця із клопотанням про надання їй розрахунку розподілу стягнутої з боржника суми в розмірі 2 236,59 грн., які надійшли з Міжнародного університету бізнесу та права, де працює боржник, на рахунок виконавчої служби (а.с. 15). Про розгляд клопотання просила повідомити письмово.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Частиною 1 ст. 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до Законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про державну виконавчу службу державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

За змістом ст. 12 Закону України Про звернення громадян дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про виконавче провадження".

З метою захисту своїх прав та законних інтересів сторони та інші учасники виконавчого провадження, згідно зі статтею 19 цього Закону, мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання , брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб. У ході виконавчого провадження, крім іншого, державний виконавець зобов'язаний розглядати заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Згідно п. 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, як стягувач, звернулась із клопотанням в порядку, передбаченому ст. 18 Закону України Про виконавче провадження до державного виконавця, у якого на виконанні перебуває відповідне виконавче провадження.

Належних та допустимих доказів того, що на адресу ОСОБА_1 була направлена відповідь за результатами розгляду державним виконавцем, на виконанні у якого перебуває виконавче провадження, її клопотання - матеріали справи не містять.

Факт направлення ОСОБА_1 на її клопотання відповіді 08 лютого 2017 року за № 1249 за підписом начальника відділу не підтверджено допустимими та належними доказами (а.с. 14).

Як суду першої, так і суду апеляційної інстанції, не було надано журналу реєстрації даної кореспонденції, інших доказів на підтвердження її направлення.

ОСОБА_1 факт отримання даного листа заперечує.

Лист № 6128/8 від 14 квітня 2017 року був направлений ОСОБА_1 після звернення її до суду. Він також був підписаний начальником відділу та не містив інформацію щодо розрахунку розподілу стягнутої з ОСОБА_3 суми (а.с. 16).

Таким чином, зазначене клопотання не було розглянуто в порядку ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що на клопотання ОСОБА_1 по виконавчому провадженню, яке знаходиться в провадженні старшого державного виконавця Ляхової Т.Б., була направлена стягувачу відповідь в установленому законом порядку.

Висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам по справі, суперечать вимогам ст. 18 Закону України Про виконавче провадження .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Колегія суддів ухвалює нове судове рішення, яким задовольняє скаргу ОСОБА_1, визнає бездіяльність старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 неправомірною щодо ненадання відповіді ОСОБА_1 на клопотання від 23 січня 2017 року, зобов'язує старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідь на клопотання від 23 січня 2017 року по виконавчому провадженню № 47596565.

На підставі викладеного , керуючись, ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, ч.1 п.2 ст. 312, ст. 313, ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 28 квітня 2017 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Визнати бездіяльність старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 щодо не надання ОСОБА_1 відповіді на клопотання від 23 січня 2017 року по виконавчому провадженню № 47596565 неправомірною.

Зобов'язати старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 відповідь на клопотання від 23 січня 2017 року по виконавчому провадженню № 47596565.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_6