Ухвала

від 30.08.2017 по справі 220/641/17

ВЕЛИКОНОВОСІЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 220/641/17

Номер провадження 2/220/309/17

УХВАЛА

Іменем України

30 серпня 2017 року смт Велика Новосілка Донецької області

Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді - Яненко Г.М.;

при секретарі - Черняєвій С.П.,

за участі позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Велика Новосілка Донецької області заяву про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 до ПП К-Центр про розірвання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся у Великоновосілківський районний суд Донецької області з позовом до в суд із позовом до ПП К-Центр про розірвання трудового договору, стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку та вихідної допомоги.

Крім іншого позивач просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача.

Заяву мотивовано тим, що відповідач тривалий час не виконує свого обов'язку по виплаті заробітної плати, а також тим, що останній знаходиться у стані припинення, а тому існує реальна загроза, що в подальшому виконання судового рішення може бути утрудненим чи неможливим.

Розглянувши матеріали справи, надану заявником заяву, суд прийшов до наступного висновку:

Відповідно до ст. 151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

Частина друга вказаної статті покладає на заявника обовязок в заяві про забезпечення позову зазначати:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст.151ЦПК України).

У відповідності до ст. 152 ЦПК України , позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії.

У Рішенні від 31.05.2011, № 4-рп/2011 "У справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв'язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України" Конституційний Суд України зазначає, що метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову.

Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову (частина третя статті 152, частина четверта статті 153, стаття 155, пункт 2 частини першої статті 293 Кодексу).

Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

За позовами про стягнення заборгованості, арешт грошові кошти може бути лише накладений рахунки, в межах суми стягнення та на індивідуально визначене майно. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися номери рахунків, ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.

Зі змісту заяви не вбачаються номери рахунків, ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого, на яке можливо накласти арешт . У зв'язку із чим судом не може бути встановлено, щодо яких саме рахунків, грошових коштів та майна слід застосовувати заходи забезпечення позову і чи співмірними є заходи забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, а також робить неможливим виконання такої ухвали суду, тому заяву про забезпечення позову заявником подано без додержання вимог ст.151ЦПК України.

Згідно із ч.8 ст.153 ЦПК України , суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заяву про забезпечення позову належить повернути, як таку, що подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 151-153 , 210 , 292 ЦПК України , суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення щодо неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

суддя Г.М.Яненко