Рішення

від 29.08.2017 по справі 904/6907/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.2017 Справа № 904/6907/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НИВА-СЛ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Територіальної громади міста Кривого Рогу, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа -1, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

Третя особа -2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Управління з питань реєстрації апарату Криворізької міської ради та виконкому, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа - 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Третя особа - 4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

Третя особа - 5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання права власності на самовільне будівництво

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 директор - наказ № 23/3 від 23.03.2011

ОСОБА_3 представник - дов. б/н від 10.10.2016

Від відповідача: ОСОБА_4 представник - дов. б/н б/д

Від третьої особи - 1: ОСОБА_5 представник - дов. №478 від 23.11.2016

Від третьої особи - 2: не з'явився

Від третьої особи - 3: не з'явився

Від третьої особи - 4: ОСОБА_6 представник - дов. №1823 від 21.04.2017

Від третьої особи - 5: ОСОБА_7 -представник - дов. № 2971 від 25.11.2016

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НИВА-СЛ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про визнання права власності на самовільно збудовану частину нежитлового приміщення, загальною площею 62,5 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на проведення товариством з обмеженою відповідальністю "НИВА-СЛ" реконструкції та самочинної добудови нежитлового приміщення №5 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 57, площею 82,5 кв.м., яка належить Позивачу згідно свідоцтва про власність №925 від 19.09.1997, виданого представництвом Фонду державного майна у м. Кривому Розі. На підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду копії свідоцтва про власність №925 від 19.09.1997; рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №967 від 21.03.2002; довідки про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 57, гріль-кафе "Смак"; первинного реєстраційного посвідчення Криворізького бюро технічної інвентаризації від 11.06.1998; експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, який має вбудовані приміщення, літ. А-2 по вул. Ватутіна №57, прим. 5; експлікації внутрішніх площ до плану житлового будинку, який має вбудовані приміщення, літ. А-1 по вул. Ватутіна №57; експертного висновку про технічний стан будівельних конструкцій та звіту про оцінку майна вищезазначеного нежитлового приміщення.

Позивач, керуючись ст. 376 Цивільного кодексу України, просить суд визнати право власності на самовільно добудовану частину нежитлового приміщення, загальною площею 62,5 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2017 порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради та третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог на боці відповідача: Управління з питань реєстрації апарату Криворізької міської ради та виконкому, розгляд справи призначено на 01.08.2017.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2017 залучено до участі у справі в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради; третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_1.

Представник позивача 14.08.2017 надав уточнену позовну заяву, в якій просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Нива-СЛ право власності на самовільно забудоване нежитлове приміщення загальною площею 62.5 кв.м, з літнім майданчиком та парком, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. № 57, прим № 5.

Суд, вивчивши уточнену позовну заяву прийшов до висновку, що ця заява фактично є доповненням до позовної заяви.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, у відзиві на позов зазначив, що з урахуванням наданих повноважень, Криворізька міська рада, рішенням від 21.03.2002 № 967 Про затвердження матеріалів інвентаризації та передачу права спільного користування земельною ділянкою ТОВ Нива-СЛ , передала позивачу по справі, пропорційно до розміру частки у спільній власності на будівлю громадсько-побутового центру, земельну ділянку площею 0,34 га, для розміщення гриль-кафе по вул. Ватутіна, 57 на прав спільного користування.

Також відповідач зазначає, що законодавець визначив, що факт визнання державою права приватної власності на об'єкти нерухомого майна прямо пов'язані з можливістю безпечної експлуатації для суспільства цих будівель та споруд, що має бути підтверджено відповідними документами.

Крім того, вбачаються порушення позивачем законодавчих приписів здійснення забудови нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Ватутіна, буд. 57, прим. № 5.

У відзиві на позов, відповідач зазначив, що в рамках судової справи № 904/10152/16 позивачем було заявлено позовні вимоги про визнання права власності на самовільно добудовану частину нежитлового приміщення, загальною площею 62,5 кв.м, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, буд. 57, приміщення №5. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2017 року у задоволенні позову відмовлено.

14.08.2017 на адресу суду надійшли пояснення Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю (третя особа-1), в яких зазначено, що у зв'язку з передачею повноважень від Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради було частково передано матеріали за період з 2011 по 2016 року, а саме дозвільного та декларативного характеру, згідно додатку 1 ОСОБА_4 приймання-передачі документів від 11.08.2016 №30.

В вищезазначених матеріалах відомості, щодо реєстрації повідомлень про початок виконання підготовчих та будівельних робіт, декларації про початок та декларації про готовність об'єкта до експлуатації за вищевказаною адресою до Відділу не передавались та не знаходяться у нього.

11.07.2017 Управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради (третя особа -2) надало пояснення в яких зазначило, що рішенням Криворізької міської ради від 27.07.2016 № 722 затверджено Положення про управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради, відповідно до якого управління з питань реєстрації виконкому Криворізької міської ради є структурним підрозділом виконкому міської ради.

Таким чином, суб'єктом державної реєстрації прав є виконавчий комітет Криворізької міської ради.

Згідно з частиною 1 ст. 27 Закону України, державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності від 06.10.2016 № 1666-VІІІ, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформації взаємодії реєстраційні дії на підставі рішення судів проводяться за зверненням заявника.

При цьому, відповідно до п. 67 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, для державної реєстрації права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, право власності на яке визнається на підставі рішення суду, подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені пунктом 41 цього Порядку, зокрема, документи, що відповідно до вимог законодавства засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту: технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.

14.08.2017 на адресу суду від Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області (третя особа -3) надійшов лист від 11.08.2017 № 9-404-99.1-1132/2-17, в якому управління просить розглянути справу буз його участі та зазначає, що із земельної ділянки загальною площею 0,3397 га по вул. Ватутіна, 57 у м. Кривий Ріг за кадастровим номером 1211000000:04:203:0004 за проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8, громадянці ОСОБА_9, громадянці ОСОБА_10 для існуючої будівлі складу за адресою: вул.. Ватутіна, 59б на території Криворізької міської ради Жовтневий район, розробленого ТОВ НВП Укргеопроект , була вилучена земельна ділянки площею 0,0204 га, якій присвоєно кадастровий номер 1211000000:04:203:0013; та на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Управлінню благоустрою та житлової політики виконкому міської ради для існуючого громадсько-побутового центру на вул.. Ватутіна 57 у Жовтневому районі на території Криворізької міської ради, розробленої ТОВ НВП Укргеопроект , була зареєстрована земельна ділянка площею 0,3193 га, якій присвоєно кадастровий номер 1211000000:04:203:0016, в результаті чого земельна ділянка за кадастровим номером 1211000000:04:203:0004 перенесена до архівного шару.

Третя особа - 4 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином.

Третя особа-5 ОСОБА_1 надав пояснення, в яких зазначив, що позов є необґрунтованим, таким що порушує його право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.. Ватутіна, буд. 57, приміщення 5.

ОСОБА_1 зазначає, що він є єдиним власником даного приміщення, що підтверджується свідоцтвом, виданим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 01.07.2015 та зареєстрованим в реєстрі за №925, право власності на яке було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом № 399939106 від 01.07.2015.

Позивач перестав бути власником даного приміщення після того, як ОСОБА_1 придбав дане приміщення з електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а правовстановлюючі документи (договір купівлі-продажу, посвідчений Першою Криворізькою державною нотаріальною конторою 11.09.1997 за реєстровим № 1-6159, зареєстрований у Комунальному підприємстві Криворізьке бюро технічної інвентаризації 11.07.2008 в книзі: 4Н-440, номер запису: 1340, за реєстровим номером 23947979), які позивач надав до свого позову, як підтвердження того, що він є власником спірного приміщення, перестали бути правовстановлюючими документами, після реєстрації за ОСОБА_1 права власності на дане приміщення 01.07.2015.

У судовому засіданні 01.08.2017 розгляд справи відкладався на 14.08.2017.

Ухвалами від 14.08.2017 продовжено строк розгляду справи до 07.09.2017 та відкладено розгляд справи на 29.08.2017.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

У судовому засіданні 29.08.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю «Нива-СЛ» було надано право спільного користування земельною ділянкою за адресою:м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 57 у розмірі 44/1000 частини від її загальної площі 3397 кв.м., згідно свідоцтва про власність від 19.09.1997 року № 925, виданого представництвом Фонду державного майна України у м. Кривому Розі на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого у Першій криворізькій державній нотаріальній конторі від 31.09.1997 за № 1-61-56 та акту прийому-передачі від 15.09.1997 (а.с. 34)

Рішенням Криворізької міської ради від 21.03.2002 №967 на підставі затверджених матеріалів інвентаризації пропорційно розміру частки у спільній власності на будівлю громадсько-побутового центру ТОВ "Нива-СЛ" було передано право спільного користування земельною ділянкою площею 0,34 га. (а.с. 35)

Згідно з довідкою, виданою начальником земельно-кадастрового бюро при Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів земельній ділянці, про присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, 57, кафе-гриль «Смак» , вбудоване приміщення, 20.01.2004 вищевказаній земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер 1211000000042030004 та віднесено до категорії житлової та громадської забудови (а.с. 36).

За твердженням Позивача, в межах земельної ділянки, яка знаходилась в праві спільного користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Нива-СЛ" було добудовано частину нежитлового приміщення загальною площею 62,5 м , що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок № 57, приміщення № 5. Розмір самочинно добудованої площі нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок № 57, приміщення № 5 становить: 145 кв.м. (фактична площа нежитлового приміщення) - 82,5 кв.м. (первісна площа нежитлового приміщення) = 62,5 кв.м. (площа самочинно добудованого самочинно нежитлового приміщення).

Згідно повідомлення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" №19736-Ю від 05.12.2008, при обстеженні нежитлового приміщення за адресою: вулиця Ватутіна, будинок № 57, приміщення № 5, виявлено, що в приміщенні проведена самочинна реконструкція зі збільшенням в розмірах; також самочинно прибудована прибудова "а"; за рахунок цього загальна внутрішня площа разом з прибудовою "а" складає 145 кв.м.; дозвіл на будівництво і реконструкцію в БТІ не подано (а.с. 42).

Позивачем був наданий суду експертний висновок про технічний стан будівельних конструкцій нежитлових приміщень по вул. Ватутіна, 57 в Покровському район м. Кривого Рогу, виконаний товариством з обмеженою відповідальністю "КривбасБудСервіс", згідно якого загальний технічний стан об'єкта на момент обстеження в цілому розцінюється як задовільне, що відповідає категорії К-ІІ. Подальша безпечна експлуатація обстежуваних нежитлових приміщень можлива при дотриманні нормативних вимог по експлуатації будівель та споруд (а.с. 73-99).

З матеріалів справи вбачається, що в порушення законодавчих приписів добудова нежитлового приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5, здійснювалась Позивачем без отримання дозвільних документів та належно затвердженого проекту. Зазначені вище обставини стали підставою для звернення Позивача з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво.

Розглянувши заявлений позов, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову на підставі наступного.

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на нерухоме майно, а, отже, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно зі ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами ч. 3 ст. 375 Цивільного кодексу України право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Порядок набуття права власності на самочинне будівництво передбачений ст. 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли загальний порядок будівництва був порушений.

Згідно із частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в установленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно (ч. 3 ст. 376 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За приписами ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З контексту частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується не лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.

Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником. Ця умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості за такою особою на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

З аналізу вищезазначених норм права вбачається, що для здійснення будівництва громадянин чи юридична особа зобов'язані набути у встановленому порядку право власності на землю чи право користування земельною ділянкою, отримати Державний акт на право власності на земельну ділянку або Державний акт на право постійного користування землею чи укласти відповідний договір оренди земельної ділянки, зареєструвати обраний правовий титул використання землі в порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року, а також визначити межі земельної ділянки в натурі (на місцевості). Без виконання цих юридично значимих дій приступати до освоєння земельної ділянки забороняється. Таким чином, при вирішенні питання про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно слід з'ясувати наявність у Позивача права користування земельною ділянкою, на якій збудовано спірне майно.

Вищевикладене кореспондується з позицією Вищого господарського суду України у постанові від 23.11.2011 у справі №35/483-08.

Позивачем не надано доказів того, що право користування земельною ділянкою, на якій самочинно збудоване нерухоме майно оформлене ним у встановленому законом порядку.

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 3 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 статті 5 вищезазначеного Закону передбачено, що якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

За змістом статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт м містобудування.

Враховуючи зміст вищезазначених норм права, закінчені будівництвом об'єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів забороняється. Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Вищевикладена правова позиція відображена в постановах Верховного Суду України від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15 та від 02.12.2015 у справі № 6-1328цс15.

Позивачем не доведено, що закінчений будівництвом об'єкт (добудована частина нежитлового приміщення, загальною площею 62,5 кв.м., розташована за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5) був прийнятий в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Отже, з матеріалів справи вбачається, що станом на час здійснення Позивачем самочинної добудови нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, вулиця Ватутіна, будинок № 57, приміщення № 5, у 2007 році, вказане приміщення належало ТОВ "НИВА-СЛ" на підставі свідоцтва про власність №925 від 19.09.1997. Разом з цим судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що станом на день звернення Позивача до суду з даним позом та розгляду справи по суті вищезазначене нерухоме майно належить ОСОБА_1 згідно свідоцтва №925, виданого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_11 від 01.07.2015 та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 39939106 від 01.07.2015 (а.с. 123, 124-125). При цьому земельна ділянка, на якій було здійснено самочинне будівництво, перебуває у власності Криворізької міської ради Дніпропетровської області, що встановлено судом та не заперечується учасниками процесу.

Натомість, Позивач власника нерухомого майна не зазначив в якості Відповідача у справі, хоча його права могли бути порушені в разі задоволення позовних вимог.

Як роз'яснено в п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК України.

Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача. Проте відхилення такого клопотання і задоволення позову за рахунок неналежного відповідача можуть бути підставою для скасування рішення згідно з пунктом 3 частини третьої статті 104 ГПК.

Натомість, клопотання щодо залучення неналежного відповідача -2 (власника нежитлового приміщення за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5 - ОСОБА_1) впродовж розгляду справи від Позивача не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність правових підстав визнання права власності ТОВ "НИВА-СЛ" на самовільно добудовану частину нежитлового приміщення, загальною площею 62,5 кв.м., розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Ватутіна, будинок №57, приміщення №5, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Крім того, в ході розгляду справи позивач зазначив, що в даному випадку права ОСОБА_1 не порушуються, оскільки спір стосується майна, що йому не належить, отже й підстав для залучення його в якості відповідача у даній справі не вбачається.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на Позивача.

Керуючись вищевикладеним, ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,

- 01.09.2017

Суддя ОСОБА_12