Рішення

від 28.08.2017 по справі 910/9549/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017Справа № 910/9549/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Аркем доПублічного акціонерного товариства Українська залізниця простягнення 345 774,20 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

позивача:не з'явився; відповідача:Поета К.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Аркем (надалі - ТОВ Аркем ) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (надалі - ПАТ Українська залізниця ) про стягнення 345 774,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконане зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором на виконання послуг з обстеження, паспортизації виробничих будівель № 12050/2 від 27.11.2015, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 240 997,39 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 68 601,70 грн., 3% річних у розмірі 7 091,00 грн. та інфляційних у розмірі 29 084,11 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.06.2017 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.07.2017.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 26.07.2017 та 09.08.2017 розгляд справи відкладався на 09.08.2017 та 28.08.2017, відповідно.

17.07.2017 через канцелярію суду представником відповідача поданий відзив на позовну заяву відповідно до якого ПАТ Українська залізниця просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі з підстав того, що додаткова угода № 1 від 03.12.2015 та акт приймання - передачі виконаних робіт є недійсними, оскільки підписані неуповноваженими на те особами, а також вказує на неправомірність нарахування пені.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал.

Представник відповідача в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті спору, проти позову заперечила.

Місцезнаходження позивача за адресою: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, будинок 88, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2015 між Державним підприємством Дніпропетровський проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту України Дніпрозалізничпроект (замовник) та ТОВ Аркем виконавець) був укладений договір на виконання послуг з обстеження, паспортизації виробничих будівель і споруд № 12050/2 (надалі - Договір ), відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується надати послуги з обстеження, паспортизації виробничих будівель і споруд по відокремлених підрозділах ДТГО Львівська залізниця , а замовник - прийняти і оплатити дані послуги.

03.12.2015 між Філією Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця та ТОВ Аркем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору відповідно до умов якої змінено назву, юридичний статус, юридичну адресу і реквізити замовника на: Філія Проектно-вишукувальний інститут залізничного транспорту Публічного акціонерного товариства Українська залізниця .

Пунктом 3.1 Договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після підписання сторонами актів приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п. 3.5 Договору підставою для проведення розрахунків є підписаний в обумовленому розділі та порядку акт приймання-передачі наданих послуг і виставлений замовнику рахунок на проведення оплати за надані послуги.

Відповідно до п. 3.6 Договору розрахунки за надані послуги здійснюються протягом 15 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, за наявності належним чином оформлених та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, та після оплати послуг Генеральним замовником ДТГО Львівська залізниця .

На виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв послуги на загальну суму 240 997,39 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки проектно-вишукувальних робіт № 01 від 30.05.2016.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 240 997,39 грн.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи на загальну суму 240 997,39 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки проектно-вишукувальних робіт № 01 від 30.05.2016.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами Договору передбачена оплата за надані послуги протягом 15 календарних днів з дати реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 3.6).

Суд відзначає, що реєстрація позивачем податкової накладної в реєстрі не є подією, яка має неминуче настати, оскільки ТОВ Аркем не є платником ПДВ.

Відтак, сторонами не було погоджено строк (термін) виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних робіт.

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 1 частини 1 ст. 889 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Таким чином, приписами Цивільного кодексу України визначено строк оплати замовником виконаних робіт - після остаточного завершення та здачі робіт.

Судом встановлено, що акт здачі-прийомки проектно-вишукувальних робіт був підписаний сторонами 30.05.2016, відтак замовник був зобов'язаний оплатити прийняті роботи 31.05.2016.

Твердження відповідача про недійсність Додаткової угоди № 1 до Договору та акту здачі-прийомки проектно-вишукувальних робіт № 01 від 30.05.2016 не може бути прийнято судом до уваги в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України, оскільки заявником не надано доказів визнання таких правочинів недійсними в судовому порядку.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 240 997,39 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 240 997,39 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ Аркем про стягнення з ПАТ Українська залізниця заборгованості у розмірі 240 997,39 грн. є правомірними та обґрунтованим.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 68 601,70 грн., 3% річних у розмірі 7 091,00 грн. та інфляційних у розмірі 29 084,11 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3 Договору передбачено, що замовник за порушення строків оплати вартості послуг сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, включаючи день сплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд відзначає, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тому суд не може погодитись з наданим позивачем розрахунком, оскільки пеня нарахована на період який становить більше ніж шість місяців.

Оскільки, замовник зобов'язаний був оплатити прийняті роботи 31.05.2016, то прострочення виконання зобов'язання (порушення прав позивача) за Договором почалось з 01.06.2016, а відтак, позивач мав нараховувати пеню за період з 01.06.2016 по 30.11.2016.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено про застосування спеціальної позовної давності, щодо нарахованої позивачем пені.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується в один рік.

Згідно із ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява надіслана до суду засобами поштового зв'язку 09.06.2017, що підтверджується відбитком штемпеля на конверті.

Тобто, позовні вимоги в частині стягнення пені нарахованої у період з 01.06.2016 по 09.06.2016, не підлягають задоволенню, оскільки сплинув строк позовної давності, а відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності в цій частині.

Враховуючи зазначене суд вважає правомірним та обґрунтованим задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 35 491,15 грн. В іншій частині пеня обрахована без врахування приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних з урахуванням встановленого строку настання виконання грошового зобов'язання за Договором, та, враховуючи відсутність підстав для виходу за межі позовних вимог, вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 7 091,00 грн. та інфляційні у розмірі 29 084,11 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про часткове задоволення позивних вимог та стягнення з ПАТ Українська залізниця на користь ТОВ Аркем заборгованості у розмірі 240 997,39 грн., пені у розмірі 35 491,15 грн., 3% річних у розмірі 7 091,00 грн. та інфляційних у розмірі 29 084,11 грн. В іншій частині позовних вимог (пеня у розмірі 33 110,55 грн.) необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Аркем задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03150, м. Київ, вул. Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аркем (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Січневого Прориву, будинок 88; ідентифікаційний код 20042408) заборгованість у розмірі 240 997 (двісті сорок тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 39 коп., пеню у розмірі 35 491 (тридцять п'ять тисяч чотириста дев'яносто одна) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 7 091 (сім тисяч дев'яносто одна) грн. 00 коп., інфляційні у розмірі 29 084 (двадцять дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн. 11 коп. та судовий збір у розмірі 4 689 (чотири тисячі шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 95 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.08.2017.

Суддя В.П. Босий