Рішення

від 28.08.2017 по справі 910/12807/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017 Справа №910/12807/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія

МЕГА- БУДЦЕНТР

До Товариства з обмеженою відповідальністю БК АЗУР ГРУП

про стягнення 217 008,89 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Лобода І.В. - по дов. №б/н від 12.06.2017р.

від відповідача: не з явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГА- БУДЦЕНТР звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 217 008,89грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №547 від 29.06.2016 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2017 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.08.2017 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

В судове засідання призначене на 28.08.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився. Від представника відповідача жодних клопотань та заяв на час судового засідання до суду не надійшло, про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином повідомлений, оскільки ухвала суду отримана представником відповідача 14.08.2017р.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 28.08.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).

29.06.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія МЕГА -БУД- ЦЕНТР та Товариством з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" був укладений договір підряду №547.

Відповідно до п. 1.1 договору відповідач доручає, а позивач зобв2язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов договору повний комплекс робіт по виготовленню та встановленню металоконструкцій по відкритій багатоповерховій автостоянці на 300 маш. /місць (поз №70 на ген. Плані) у складі об єкта будівництва Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об єктами торгівельно - офісно - розважального та соціально- побутового призначення між вул.. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва .

Строк виконання робіт визначений в п. 3.1 договору, а саме початок - липень 2016 року, завершення - вересень 2016 року. Строки виконання робіт можуть змінюватися (п.3.2. Договору); згідно п.18.1. - Договір діє до повного виконання Сторонами зобов'язань за ним. Пунктом 3 Додаткової угоди №1 від 08.08.2016 року до Договору підряду №547 від 29.06.2016 р. визначено термін дії Договору та додаткової угоди - повне виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Договірна ціна повного комплексу робіт, вказаних в п.1.2. Договору є твердою і не підлягає коригуванню до повного виконання умов договору та визначається згідно договірної ціни, що є невід'ємною частиною Договору і складає - 506 010, 44 грн., в тому числі ПДВ 20% - 84 335, 07 грн., в тому числі вартість робіт виготовлення, встановлення та ґрунтування елементів огорожі типу 1 в об'ємі 15 т складає 228 000 грн. в тому числі ПДВ 20% (п.4.1. Договору).

Відповідно до додаткової угоди №1 від 08.08.2016р. сторони домовилися внести зміни до договору підряду №547, а саме: пункт 4.1. розділу 4 Договірна ціна було викладено в наступній редакції: договірна ціна повного комплексу Робіт, вказаних в п. 1.2. Договору підряду визначається згідно Договірних цін (додатки №1 і №2), що є невід"ємними частинами Договору і складає - 1 303 657, 02 грн., в тому числі ПДВ 20% - 217 276, 17 грн., в тому числі:

-вартість робіт виготовлення, встановлення та ґрунтування елементів огорожі типу 1 в об'ємі 15 т складає 228 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 38 000 грн.

-вартість робіт виготовлення , встановлення та ґрунтування металевих вертикальних в'язей в об'ємі 26 т складає 312 000 грн., в тому числі ПДВ 20% - 52 000 грн.

Всі інші положення Договору підряду №547 від 29.06.2016 р. залишені без змін.

Додаткова угода №1 від 08.08.2016 р. має Додаток №2 (Договірна ціна), який є її невід"ємною частиною.

Згідно п.5.1. Договору Замовник (відповідач) має право здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконання робіт кошторисам, погоджених Замовником будівництва; або делегувати такі повноваження третій особі (п.5.1.5. Договору).

Відповідно до п.5.2.3. Договору відповідач зобов'язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання актів та довідок про вартість виконаних робіт, перевіряти та підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та достовірній їх вартості в межах договірної ціни, або направити Підряднику мотивовану (обґрунтовану) відмову від приймання робіт та підписання наданих актів.

Розділом 12 Договору визначений порядок приймання-передачі закінчених робіт, відповідно до якого здійснюється фактична перевірка виконаних робіт.

Відповідно до п. 10.3. Договору Замовник призначає свого представника для ведення технічного нагляду й здійснення контролю за ходом робіт. Приймання виконаних робіт здійснюється за актом виконаних робіт з оформленням довідки про вартість робіт після підтвердження про якісне виконання робіт представниками технічного нагляду Замовника, який має доступ до усіх видів робіт у будь-який час, протягом усього періоду будівництва.

При розгляді справи судом встановлено, що позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача акти приймання виконання будівельних робіт (травень 2017 р., червень 2017 р.). У відповідь на листи позивача відповідач листами від 11.05.2017 р. та 22.06.2017 р. повідомив про необхідність подання разом з актами ряду документів, які не передбачені п.5.2.3. та п.10.3. Договору.

Відповідно до п. 11.3. Договору оплата виконаних робіт здійснюється відповідачем протягом 10 робочих днів з моменту підписання актів, довідок за умови надходження коштів від Замовника будівництва.

Згідно до вимог ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт підписаний однією стороною може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідач будь - яких заперечень або зауважень щодо якості та обсягів виконаних позивачем робіт при підписанні вказаних документів не заявив.

Відповідач частково здійснив оплату виконаних позивачем робіт .

Таким чином, відповідач своїми діями (не проведення розрахунків в повному обсязі за виконані роботи по договору) порушив умови договору щодо належного та добросовісного виконання зобов'язання по договору, наслідком чого є неотримання позивачем коштів у сумі 217 008, 89 грн. по актам виконаних робіт за травень, червень 2017 р.

Відмова в оплаті - є відмовою у виконанні взятих на себе за договором зобов'язань, а це порушення умов договору і прав позивача на отримання узгоджених сум зобов'язання, що зумовило звернення останнього до суду із вимогою про зобов'язання примусово сплатити суми грошового зобов'язання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 217 008,89 грн. підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак суд застосовує норми що регулюють даний вид договорів.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги оплати робіт після їх виконання та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до відповідача, а може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів підряду №547 від 29.06.2016 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому визнається обґрунтованою вимога позивача в частині стягнення з відповідача 217 008,89 грн. основного боргу.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 19-А, ідентифікаційний код - 37312682), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія МЕГА -БУД ЦЕНТР" (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе,18, , ідентифікаційний код - 35482634) 217 008 грн. 89 коп. - основної заборгованості та 3 255 грн. 14 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.09.2017р.

Суддя Трофименко Т.Ю .