Постанова

від 24.01.2018 по справі 910/12807/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2018 року

м. Київ

справа № 910/12807/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Ткач І.В.,

судді: Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Манацков М.О., Лобода І.В.,

відповідача - Проценко Р.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мега-Буд-Центр"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.

від 23.10.2017

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мега-Буд-Центр" (далі - ТОВ "БК "Мега-Буд-Центр")

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Азур Груп" (далі - ТОВ "БК "Азур Груп")

про стягнення 217008,89 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 02 серпня 2017 року ТОВ "БК "Мега-Буд-Центр" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "БК "Азур Груп" заборгованості у сумі 217008,89 грн.

1.2. Позовна заява мотивована неналежним виконанням відповідачем договору підряду від 29.06.2016 № 547.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 позов задоволено повністю.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

2.3. Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29.06.2016 між ТОВ "БК "Азур Груп" як замовником та ТОВ "БК "Мега-Буд-Центр" як підрядником укладено договір підряду № 547 (далі - договір).

Відповідно до умов договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати відповідно до проектної документації, державних будівельних норм України та умов договору повний комплекс робіт з виготовлення та встановлення металоконструкцій по відкритій багатоповерховій автостоянці на 300 маш./місць (поз № 70 на ген. плані) у складі об'єкта будівництва "Будівництво багатоповерхових житлових будинків з об'єктами торгівельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та вул. Колекторною у Дарницькому районі м. Києва" (п. 1.1 договору).

Строк виконання робіт визначений у п. 3.1 договору, а саме, початок - липень 2016 року, завершення - вересень 2016 року.

Договірна ціна згідно з п. 4.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 08.08.2016) погоджена сторонами у сумі 1303657,02 грн.

Відповідно до п. 5.2.3 договору замовник зобов'язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання актів та довідок про вартість виконаних робіт, перевіряти та підписувати їх у частині фактично виконаних робіт та достовірній їх вартості в межах договірної ціни, або направити підряднику мотивовану (обґрунтовану) відмову від приймання робіт та підписання наданих актів.

Відповідно до п. 5.4.15 договору підряду підрядник зобов'язаний до 20-го числа поточного місяця подавати на розгляд замовнику акт (форма № КБ-2-в) та довідку про вартість (форма КБ-3) виконаних за поточний місяць.

Згідно з п. 10.3 договору замовник призначає свого представника для ведення технічного нагляду й здійснення контролю за ходом робіт. Приймання виконаних робіт здійснюється за актом виконаних робіт з оформленням довідки про вартість робіт після підтвердження про якісне виконання робіт представниками технічного нагляду замовника, який має доступ до усіх видів робіт у будь-який час, протягом усього періоду будівництва.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що замовник приймає виконані належним чином підрядником роботи шляхом підписання КБ-2в і КБ-3, протягом десяти робочих днів з моменту їх отримання або надає мотивовану (обґрунтовану) відмову у письмовій формі від приймання робіт та підписання наданих КБ-2в і КБ-3.

Відповідно до п. 11.3 договору оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Розділом 12 договору визначений порядок приймання-передачі закінчених робіт, відповідно до якого здійснюється фактична перевірка виконаних робіт.

Згідно з п. 19.3 договору всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, що стосується цього договору, будуть вважатися такими, що були направлені належним чином, якщо вони зроблені у письмовій формі і направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом на адресу другої сторони, зазначену в договорі.

2.4. Звертаючись з позовом, позивач посилався на те, що ним виконані роботи на заявлену до стягнення суму, що підтверджується такими актами приймання виконаних будівельних робіт: актом № 1 за вересень 2016 року на суму 50963,63 грн; актом № 1 за вересень 2016 року на суму 126867,12 грн; актом № 1 за вересень 2016 року на суму 226259,47 грн та актом № 2 за вересень на суму 90673,09 грн (всього - на суму 494763,31 грн), а також актами № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року та червень 2017 року кожен на суму у розмірі 217008,89 грн.

2.5. Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не були виконані умови договору підряду в частині здійснення повної оплати за виконані позивачем роботи.

Господарським судом першої інстанції зазначено, що позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача акти приймання виконання будівельних робіт (травень 2017 року, червень 2017 року), однак у відповідь на листи позивача відповідач листами від 11.05.2017 та 22.06.2017 повідомив про необхідність подання разом з актами ряду документів, які не передбачені умовами договору підряду.

Оскільки відповідач не подав суду доказів належного виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договорів підряду №547 від 29.06.2016 р., положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 217008,89 грн основного боргу, який відображено в актах за травень 2017 року та червень 2017 року, є обґрунтованими.

2.6. Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт пов'язується з отриманням ним актів та довідок про вартість виконаних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлені, зокрема, такі фактичні обставини:

- Роботи, які було відображено в актах за травень 2017 року та червень 2017 року (що дублюють один одного), насправді не виконувалися протягом травня та червня 2017 року.

- Роботи, перелічені у вказаних актах, були виконані позивачем ще у вересні 2016 року, про що складено акти приймання виконаних будівельних робіт: №1 за вересень 2016 року на суму 50963,63 грн; №1 за вересень 2016 року на суму 126867,12 грн; №1 за вересень 2016 року на суму 226259,47 грн та №2 за вересень на суму 90673, 09 грн.

- Оскільки підрядником не були виконані всі, зазначені в цих актах за вересень 2016 року, роботи, тому позивачем складено окремий Акт на фактично виконані роботи на загальну суму 217008,89 грн, яка і була заявлена до стягнення.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції встановив, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість за роботи, виконані ще у вересні 2016 року, про що складено відповідні акти за вересень 2016 року.

Апеляційний суд дійшов висновку, що заперечення відповідача проти підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за травень 2017 року та червень 2017 року кожен на суму 217008,89 грн є обґрунтованими, оскільки позивачем не доведено виконання робіт, вказаних у цих актах, ні у травні, ні у червні 2017 року.

Як зазначив суд апеляційної інстанції, щодо актів виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2016 року на суму 50963,63 грн, № 1 за вересень 2016 року на суму 126867,12 грн, № 1 за вересень 2016 року на суму 226259,47 грн та № 2 за вересень на суму 90673,09 грн, то в матеріалах справи відсутні докази їх направлення відповідачу.

Згідно з п. 11.3 договору строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт пов'язується з отриманням ним актів та довідок про вартість виконаних робіт. Як встановив суд, докази направлення чи вручення актів за вересень 2016 року відповідачу в матеріалах даної справи відсутні.

Надані позивачем акти виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року не містять підпису уповноваженої особи відповідача, а також печатки товариства.

На підставі статей 530, 879 Цивільного кодексу України, п. 11.3 договору суд апеляційної інстанції не погодився із наявністю правових підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку строк оплати за підрядні роботи за договором не настав, через відсутність належних та допустимих доказів направлення відповідачу актів виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року.

На думку суду апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог. Позивач не позбавлений права повторно звернутися з позовом про стягнення спірної суми, попередньо направивши акти за вересень 2016 року, що буде іншою підставою позову.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. 13 листопада 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2017 залишити в силі.

3.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами:

3.2.1. Однією з підстав для скасування рішення першої інстанції та відмови у задоволенні позову стала відсутність у скаржника (позивача) доказів направлення актів виконання будівельних робіт за вересень 2016 року відповідачу. Проте, акти виконаних робіт до виникнення спору про стягнення суми передавалися безпосередньо відповідачу (замовнику).

3.2.2. Уповноваженими представниками відповідача, замовника будівництва, генерального підрядника і представником технічного нагляду були погоджені виконані позивачем у вересні 2016 року роботи, про що свідчать підписані та отримані ними акти приймання-виконання будівельних робіт форми КБ-2. Фактично ці акти не були підписані директором ТОВ "БК "Азур Груп", як того вимагає чинне законодавство, та розрахунки за виконані роботи не відбулися.

3.2.3. В окремі акти за червень 2017 року та травень 2017 року були включені фактично виконані роботи за вересень 2016 року. Судом порушено норми процесуального права щодо оцінки доказів (статті 32, 43 ГПК України).

3.2.4. Суд апеляційної інстанції не застосував п. 1 ч. 2 ст. 11, ст. 530, а також статті 853, 882 ЦК України до спірних відносин, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

3.2.5. Суд апеляційної інстанції не застосував до спірних відносин норми матеріального права, які їх регулюють та визначають обов'язки та відповідальність кожної із сторін, зокрема, статті 525, 526, 837 ЦК України, статтю 193 ГК України.

3.2.6. Відмова від підписання акта здачі-приймання робіт згідно з договором на суму 217008,89 грн, враховуючи неподання відповідачем будь-яких заперечень щодо якості виконаної роботи або мотивованої відмови від підписання акта, не звільняє останнього від обов'язку оплатити вартість виконаних позивачем робіт.

3.3. ТОВ "БК "Азур Груп" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

3.4. Відзив мотивовано такими аргументами:

3.4.1. Твердження позивача про направлення відповідачу актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень та листопад 2016 року є необґрунтованим. З посиланням на пункти 5.4.15, 5.2.3, 12.1, 19.3 договору ТОВ "БК "Азур Груп" зазначає, що сторонами було чітко врегульовано види робіт, порядок їх виконання, строки, їх здача-прийняття та порядок надання/направлення будь-яких документів, пов'язаних із виконанням договору. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази направлення відповідачу актів виконання будівельних робіт за вересень та листопад 2016 року, твердження позивача щодо неодноразового направлення на адресу відповідача зазначених актів є необґрунтованим та безпідставним.

3.4.2. Роботи, що були зазначені в актах за березень, квітень, травень та червень місяці 2017 року, які відповідач отримав від позивача, фактично не виконувалися, тому відповідач надав позивачу мотивовані відмови від прийняття робіт та підписання актів (листи № 141 від 11.05.2017 та № 188 від 22.06.2017). Відповідно до умов договору не достатньо виготовити акти та надати їх на підписання замовнику. До цього передує ще й зобов'язання позивача щодо виконання робіт, обумовлених договором, у строки та в порядку, встановленому договором.

3.4.3. З посиланням на п. 4 ст. 879 ЦК України, пункти 11.2, 5.2.3, 11.3 договору, ТОВ "БК "Азур Груп" зазначає, що строк виконання відповідачем свого грошового зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт пов'язується із фактичним виконанням робіт підрядником та з отриманням ним актів та довідок про вартість виконаних робіт. Отже, підрядник мав виконати передбачені договором роботи та надіслати у встановленому договором порядку та строки акти та довідки про вартість виконаних робіт за фактично виконані роботи - чого позивачем зроблено не було. Твердження позивача щодо незастосування судом апеляційної інстанції до спірних правовідносин статей 853, 882 ЦК України ТОВ "БК "Азур Груп" вважає безпідставним.

4. Джерела права й акти їх застосування

4.1. Цивільний кодекс України

Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків

Підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини

Стаття 525. Недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Стаття 837. Договір підряду

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853. Обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Стаття 879. Забезпечення будівництва та оплата робіт

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Стаття 882. Передання та прийняття робіт

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

4.2. Господарський кодекс України

Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

4.3. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій)

Стаття 32. Поняття і види доказів

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Стаття 33. Обов'язок доказування і подання доказів

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 34. Належність і допустимість доказів

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

4.4. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції, чинній на час розгляду касаційної скарги)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника (підпункти 3.2.1, 3.2.2, 3.2.3, 3.2.6 цієї постанови) про необхідність встановлення обставин справи, які обставини слід вважати доведеними, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Як правильно встановлено судами, спір виник з договору підряду і стосується оплати робіт за договором.

5.2.2. Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на акти виконаних будівельних робіт за травень та червень 2017 року на суму 217008,89 грн кожен, від підписання яких відмовився відповідач. Позивач посилається також на акти за вересень 2016 року на загальну суму 494763,31 грн, з яких фактично виконані роботи були перенесені в акти за травень та червень 2017 року. Акти за вересень 2016 року не підписані уповноваженою особою відповідача.

Разом з цим, апеляційним судом встановлено, що роботи, зазначені в актах за травень 2017 року та червень 2017 року (що дублюють один одного) на суму 217008,89 грн кожен, насправді не виконувалися позивачем протягом травня та червня 2017 року.

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що заперечення відповідача проти підписання актів за травень 2017 року та червень 2017 року на суму 217008,89 грн кожен є обґрунтованими, оскільки позивачем не доведено факту виконання робіт, вказаних в цих актах, ні у травні, ні у червні 2017 року.

5.2.3. Судом апеляційної інстанції встановлено, що по суті позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла на підставі актів за вересень 2016 року.

У цьому зв'язку судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази направлення актів за вересень 2016 року відповідачу, а подані позивачем акти виконаних будівельних робіт за вересень 2016 року не містять підпису уповноваженої особи відповідача та печатки товариства.

5.2.4. Твердження скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що акти виконаних робіт за вересень 2016 року передавалися безпосередньо відповідачу (замовнику), відхиляються Верховним Судом з огляду на те, що судом апеляційної інстанції таких обставин не встановлено, тоді як пунктом 19.3 укладеного сторонами договору встановлено, що всі повідомлення, сповіщення і будь-яке листування, що стосується цього договору, будуть вважатися такими, що були направлені належним чином, якщо вони зроблені у письмовій формі і направлені стороною рекомендованим (або цінним з повідомленням) листом на адресу другої сторони, зазначену в договорі.

5.2.5. Згідно з пунктами 5.2.3, 11.2 договору обов'язок замовника перевіряти та підписувати акти у частині фактично виконаних робіт та достовірній їх вартості в межах договірної ціни виникає після отримання актів та довідок про вартість виконаних робіт.

Згідно з пунктом 11.3 договору оплата виконаних підрядником робіт здійснюється замовником протягом десяти робочих днів з моменту підписання актів та довідок про вартість виконаних робіт за умови надходження коштів від замовника будівництва.

Враховуючи, що докази направлення чи вручення відповідачу актів за вересень 2016 року в матеріалах справи відсутні, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати виконаних підрядником робіт, передбачений статтею 530 Цивільного кодексу України, не настав.

5.2.6. При цьому, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що обов'язок замовника, який встановлено частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України та частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України, прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт, негайно про них заявити (у тому числі, шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), пов'язується з отриманням замовником цих актів.

Отже, Верховний Суд відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що судом апеляційної інстанції інстанцією не застосовано до спірних правовідносин ст.ст. 853, 882 Цивільного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення спору по суті.

5.2.7. Щодо аргументу скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних відносин норми матеріального права, які їх регулюють та визначають обов'язки та відповідальність кожної із сторін, то положення статей 525, 526, 837 ЦК України, статті 193 ГК України визначають загальні умови виконання зобов'язань. Як було зазначено вище, строк оплати за виконані роботи за договором не настав, тому твердження скаржника про порушення відповідачем зазначених норм законодавства є безпідставними.

5.2.8. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що судом апеляційної інстанції порушено вимог статей 32, 43 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017, щодо оцінки доказів у справі, оскільки такі доводи здійснені з посиланням на документи, які містяться у матеріалах справи і вже були предметом дослідження та оцінки судами попередніх інстанцій.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову обґрунтованим. Скаржником не доведено неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Будівельна компанія "Мега-Буд-Центр" без задоволення, а оскаржуваної постанови - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Мега-Буд-Центр" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Мега-Буд-Центр" залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 у справі № 910/12807/17 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І. Ткач

Судді: О. Мамалуй

Л. Стратієнко