Рішення

від 28.08.2017 по справі 911/1921/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2017 р. Справа № 911/1921/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/1921/17

за позовом Приватної організації Організація колективного управління

авторськими і суміжними правами , м. Київ в інтересах

Товариства з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік

Україна , м. Київ

до Приватного підприємства Елара , м. Вишгород

про стягнення 32 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 30.05.2017;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа № 911/1921/17 за позовом Приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (надалі - позивач) до Приватного підприємства Елара (надалі - відповідач) про стягнення 32 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено майнові авторські права позивача шляхом використання музичного твору Nobody But Me виконавець - Michael Buble без дозволу та без сплати відповідної винагороди позивачу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.06.2017 порушено провадження у справі № 911/1921/17 та призначено її до розгляду в судовому засіданні 05.07.2017 о 14 год. 40 хв.

В судове засідання 05.07.2017 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 23.06.2017 на виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.07.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 02.08.2017 о 14 год. 10 хв.

В судове засідання 02.08.2017 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 23.06.2017 та від 05.07.2017 на виконав, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.08.2017 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 28.08.2017 о 12 год. 00 хв.

В судових засіданнях 05.07.2017, 02.08.2017 та 28.08.2017 представник позивача підтримав позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання 28.08.2017 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які направлялися на адресу відповідача зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі ЮніонЕліментаріяСандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у судовому засіданні 28.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24 січня 2014 між Приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" ( організація ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" ( видавник ) укладено Договір № АВ-24012014/01, за умовами якого:

- видавник надає організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори, які належать або протягом дії цього Договору будуть йому належати, а саме: дозволяти або забороняти використання об`єктів авторського права третім особам, відповідно до умов цього Договору (п. 2.1 Договору № АВ-24012014/01);

- надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення організацією договорів на право використання об`єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату (п. 2.2 Договору № АВ-24012014/01);

- у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника (п. 9.2 Договору № АВ-24012014/01).

Договір № АВ-24012014/01 вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє безстроково (п. 12.1 Договору № АВ-24012014/01).

Відповідно до п. 3.1 Договору № АВ-24012014/01 Товариством надано декларацію від 01.11.2014 щодо переданих в управління музичних творів, зокрема Nobody But Me виконавець - Michael Buble, автори твору Buble, Michael Steven; Chang, Alan; Goldman, Jason M; Kertes, Erik; Lipps, Bryan Cabell; Trotter, Tarik; частка правовласника щодо публічного виконання 18%.

Отже, судом встановлено, що виключні майнові авторські права на музичний твір Nobody But Me виконавець - Michael Buble, належать позивачу.

03 лютого 2017 року представником Організації ОСОБА_2 проведено фіксацію факту використання музичного твору у ресторані Козацька забава м. Вишгород, вул. Набережна, 4-в, ПП Елара , у зв`язку з чим складено акт № 03/02/17, яким зафіксовано факти публічного виконання музичного твору під назвою Nobody But Me у виконанні Michael Buble; актом зафіксовано, що публічне виконання музичного твору для фонового озвучення приміщення закладу здійснюється за допомогою наявного в закладі обладнання.

Перебування ОСОБА_2 у ресторані Козацькі забави ПП Елара підтверджується чеком № 79969 від 03.02.2017; факт публічного виконання спірного музичного твору засвідчується також відеозаписом на диску, яким підтверджено час і місце використання саме у закладі відповідача музичного твору Nobody But Me виконавець - Michael Buble, який доданий до матеріалів справи.

Відповідач не надав доказів укладення підприємцем угод із правовласниками, які б дозволяли публічне виконання вказаного твору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.

Згідно з п. 9.2 Договору № АВ-24012014/01 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює організація, остання має право пред`являти заяви, претензії, здійснювати фіксацію фактів використання об`єктів авторського права без дозволу організації, вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені за захист авторських прав видавника, за умови отримання попередньої згоди видавника.

Пунктом 8.1 Ліцензійного договору № ВЧ-01112014/02-д від 01.11.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю Ворнер/Чаппелл ( видавник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" ( субвидавник ) встановлено, що у разі коли субвидавнику стає відомо про будь-який випадок неавторизованого або порушуючого права використання тих чи інших творів, субвидавник зобов'язаний негайно повідомити про це видавника, а видавник має право самостійно визначити, чи використовувати заходи судового захисту і якщо використовувати, то які; в додаток до зазначеного, субвидавник зобов'язується негайно повідомити видавника про будь-які судові позови і інші вимоги, пред'явлені третіми особами на території відносно субвидавника.

Разом з тим, відповідно до додатку №1 і додатку №1/2 до Ліцензійного договору Товариство наділене правом звернення до суду згідно з чинним законодавством України з метою захисту порушеного права, зокрема, щодо переданого музичного твору Nobody But Me .

Вказаними додатками встановлено, що ТОВ Ворнер/Чаппелл погоджується з правом Товариства доручати судове представництво Організації на підставі договору про управління майновими авторськими правами.

Таким чином, позивач набув права вимагати і одержувати від третіх осіб будь-які види винагород і компенсацій за використання творів, а Організація звертатися до суду із відповідними позовами в інтересах позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України Про авторське право і суміжні права майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

За приписами ч. 1 ст. 31 Закону України Про авторське право і суміжні права автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у ст. 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

У п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 зазначено, що відповідно до ст. 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

Згідно з п.п. г ч. 1 ст. 49 Закону України Про авторське право і суміжні права організації колективного управління повинні виконувати від імені суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і на основі одержаних від них повноважень, зокрема, таку функцію: звертатися до суду за захистом прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статутних повноважень та доручення цих суб'єктів. При цьому окреме доручення для представництва в суді не є обов'язковим.

Разом з тим, така організація, пред'явивши позов, не є позивачем, оскільки вона звертається до суду за захистом прав суб'єктів авторського і (або) суміжних прав, а не своїх прав. Позивачем у таких випадках буде суб'єкт авторського права і (або) суміжних прав, на захист інтересів якого звернулася організація.

У випадку, якщо організація колективного управління звертається на захист прав фізичних осіб, такий спір розглядається в порядку цивільного судочинства. Якщо ж вона звертається на захист юридичних осіб, то, залежно від суб'єктного складу, спір розглядається в порядку господарського судочинства.

У п. 49 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності від 17.10.2012 № 12 наведено, що організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема, щодо конкретного твору, судам слід відмовляти у задоволенні позову цієї організації.

Документами, що підтверджують право організації на звернення до суду із заявою про захист авторського права та/або суміжних прав, є: видане Міністерством освіти і науки України свідоцтво про облік організацій колективного управління, свідоцтво про визначення організації уповноваженою організацією колективного управління згідно із статтями 4 2, 43 названого Закону; статут організації, що управляє майновими правами на колективній основі; в інших випадках, ніж передбачені згаданими статтями Закону України Про авторське право і суміжні права - договір з особою, якій належать відповідні права, на управління майновими правами на колективній основі, та/або договір з іноземною організацією, що управляє аналогічними правами, і документи, що підтверджують наявність у неї відповідних повноважень.

Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується виданим Державним департаментом інтелектуальної власності свідоцтвом про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 №18/2011.

Із наявної декларації вбачається, що позивач отримав від ТОВ Ворнер/Чаппелл майнові права на зазначений твір на підставі Ліцензійного договору; дата початку дії Ліцензійного договору 01.11.2014, кінцева дата дії безстроково.

Отже, на підставі Договору № АВ-24012014/01 Організація набула повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на музичний твір Nobody But Me .

Таким чином, суд встановив, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про правомірне використання відповідачем спірного музичного твору, а тому використання відповідачем спірного музичного твору у власній господарській діяльності відбулося без дозволу відповідного правовласника та без сплати авторської винагороди.

Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

У п. г ч. 1 статті 52 Закону України Про авторське право і суміжні права встановлено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використанні творів і об'єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

Пунктом г ч. 2 вказаної статті передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Позивачем визначено суму компенсації як 32 000,00 грн. (10 х 3 200,00 грн.), виходячи з того, що: кількість об`єктів інтелектуальної власності позивача, права на які були порушені, складає 1; мінімальна заробітна плата 3 200,00 грн. (станом на день звернення з даним позовом (22.06.2017)) та 10 (мінімальних заробітних плат).

Разом з тим, у п.п. 51.3 п. 51 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності від 17.10.2012 № 12 наведено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених ст. 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Пунктом 42 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав від 04.06.2010 № 5 передбачено, що розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно - або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

Відповідно п. г ч. 2 ст. 52 Закону України Про авторське право та суміжні права , суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації , що визначається судом у розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

Разом з тим п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується, як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600,00 гривень.

Такі зміни наразі до Закону не несені. Водночас виплата згаданої компенсації підпадає під ознаки інших виплат , про які йдеться у наведеному приписі Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016, тобто розмір мінімальної заробітної плати, визначений цим Законом, на даний час не підлягає застосуванню як розрахункова величина при визначені компенсації, пов`язаної з порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

При визначені розміру відповідної компенсації слід виходити з приписів п. 3 розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 06.12.2016 № 1774-VIII та застосовувати розрахункову величину у розмірі 1 600,00 грн.

З огляду на наведене, врахувавши, що порушення виключних майнових авторських прав вчинено відповідачем вперше, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача частково, застосувавши в якості розрахункової величини 1 600,00 грн: 10 х 1 600,00 грн. =16 000,00 грн.

Судові витрати відповідно до положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Елара (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, 4-в, ідент. код 31392799) на користь Приватної організації "Організація колективного управління авторськими і суміжними правами" (02002, м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 23, офіс 916, ідент. код 37396151; р/р 26001010052453 в АТ "УКРЕКСІМБАНК", м. Києва, МФО 322313) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю Ворнер Мьюзік Україна (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 15, літера А, нежиле приміщення 18; ідент. код 39019265) 16 000 (шістнадцять тисяч) гривень 00 коп. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав та 800 (вісімсот) гривень 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 31.08.2017 року.

Суддя О.О. Христенко