Ухвала

від 31.08.2017 по справі 916/3003/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті апеляційної скарги

"31" серпня 2017 р.Справа № 916/3003/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Будішевської Л.О.,

суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства фірми ТОПАЗ

на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015

по справі № 916/3003/15

за позовом Комунального підприємства МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ

до Приватного підприємства фірми ТОПАЗ

про стягнення 6112,74

встановив:

У липні 2015 року Комунальне підприємство "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства фірми "ТОПАЗ" про стягнення 6112,74грн., яка складається з суми основної заборгованості 3000грн., 3% річних в розмірі 237,20грн., пені в розмірі 224,31грн., інфляційні 2651,23грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 17.08.2015 позов задоволено.

Стягнено з Приватного підприємства фірми "ТОПАЗ" (65078, м. Одеса, ОСОБА_1, 7/4, кв. 66, код ЄДРПОУ 22452694) на користь Комунального підприємства "МІСЬКЗЕЛЕНТРЕСТ" (65070, м. Одеса, вул Варненська, 27/а, код ЄДРПОУ 31185820)- заборгованість у розмірі 6112,74грн., яка складається з суми основної заборгованості 3000грн., 3% річних в розмірі 237,20грн., пені в розмірі 224,31грн., інфляційні 2651,23грн.; судовий збір у розмірі 1827грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, 28.08.2015 директор Приватного підприємства Фірми "Топаз" ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 зазначену апеляційну скаргу повернуто на підставі п. 2 ст. 97 ГПК України.

21.08.2017 директор Приватного підприємства Фірми "Топаз" ОСОБА_2 вдруге звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015.

Зазначене клопотання мотивовано відсутністю у підприємства повного тексту оскаржуваного судового рішення, що унеможливило відповідача обгрунтувати вимоги апеляційної скарги.

Скаржник зазначає, що неодноразово звертався до суду з клопотанням про отримання копії судового рішення від 17.08.2015, яка судом першої інстанції останньому не була надіслана та не надана.

Лише 11.08.2017 після ознайомлення представника відповідача із матеріалами справи стали відомі обгрунтування з яких виходив суд, приймаючи рішення, та отримано повний його текст.

Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII ГПК України" № 7 від 17.05.2011 року, з метою забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про перегляд судових рішень в апеляційному порядку, роз'яснено, що, за змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Прийняття і розгляд апеляційної скарги на рішення, яке набрало законної сили, можливе лише з дотриманням приписів ч. 2 ст. 93 ГПК України щодо поновлення строку подання скарги. Статтею 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, повертається, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку. Відповідну заяву (клопотання) може бути викладено в апеляційній скарзі чи в окремому документі, і в останньому випадку її має бути подано одночасно з апеляційною скаргою. Заява розглядається, якщо вона надійшла до винесення ухвали про повернення апеляційної скарги. Заява про поновлення строку розглядається одноособово одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений у встановленому законом порядку. Наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами ч. 1 ст. 53 ГПК України. Про поновлення або про відмову в поновленні пропущеного строку зазначається відповідно в ухвалі апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження (ст. 98 ГПК України) або про її повернення (ч. 2 ст. 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України). Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Разом з цим, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Дослідивши наявні матеріали та перевіривши відповідність зазначених у клопотанні доводів скаржника, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку враховуючи наступне.

Згідно з приписами ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

За змістом цієї норми надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій розяснюється рішення суду). Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Підставами для цього може бути, зокрема, знаходження (проживання) заявника не за місцем знаходження господарського суду або інші поважні причини, що перешкоджають отриманню копій судового рішення безпосередньо в суді.

Як вбачається із матеріалів справи, представник скаржника був присутнім у судовому засіданні 17.08.2015 при винесенні оскаржуваного рішення у суді першої інстанції, тобто скаржнику безпосередньо було відомо про винесення судом такого рішення.

Відповідач, в обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження рішення посилається на те, що з повним текстом останньої він ознайомився лише після ознайомлення з матеріалами справи 11.08.2017.

Оскаржуване рішення прийнято 17.08.2015, відтак, скаржник майже на протязі двох років не скористався свої правом на ознайомлення з матеріалами справи, та, у свою чергу, із повним текстом оскаржуваного рішення.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Отже, скаржник не був позбавлений можливості ознайомитись з текстом рішення в Єдиному реєстрі судових рішень.

Належних та допустимих доказів на підтвердження поважних причин, котрі перешкоджали представнику скаржника отримати копію судового рішення безпосередньо в суді, ним не було надано; обставин, які об'єктивно перешкоджали б скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги вдруге після усунення недоліків відповідно до ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 04.09.2015 упродовж розумного терміну скаржником не було наведено.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне також звернути увагу на положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Також, відповідно до пункту 5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" №7 від 17.05.2011 року, колегія суддів звертає увагу, що частиною третьою статті 22 ГПК України на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження.

Викладене свідчить про безпідставність тверджень скаржника про те, що відсутність повного тексту оскаржуваного судового рішення унеможливила визначення необхідності подання апеляційної скарги та мотивування останньої.

За наведених обставин, клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подачі апеляційної скарги є необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 91, 98 ГПК України

колегія суддів, -

ухвалила:

Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства фірми ТОПАЗ (вх. № 3956/17 від 28.08.2017) на рішення господарського суду Одеської області від 17.08.2015 по справі № 916/3003/15.

Головуючий суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.

Суддя Мишкіна М.А.