Рішення

від 21.01.2010 по справі 2-800/10

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-800/10

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

21 січня 2010 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Петренко О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства ОСОБА_2 Страхові традиції , третя особа - ПАТ Родовід Банк про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи тим, що відповідач в порушення умов договору добровільного страхування автотранспортних засобів № T3/00334/10910/08 від 10.09.2008 року неправомірно відмовив йому у здійсненні страхової виплати, потрібної для відновлення застрахованого транспортного засобу марки Renault н/з НОМЕР_1, що належить останньому на праві власності та придбаний на кредитні кошти ПАТ Родовід Банк . Зазначає, що дана відмова порушує його права та майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, як споживача страхових послуг, що й змусило його звернутися до суду.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі за обставин викладених вище.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заперечень щодо позову не надіслав, та не надіслав повідомлення про причини неявки, а тому суд вважає за можливе розглядати справу на підставі ст. 224 ЦПК України у порядку заочного розгляду, на підставі наявних у справі доказів з урахуванням думки позивача, який не заперечує проти такого вирішення справи.

Представник третьої особи - ПАТ Родовід Банк в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, жодних заперечень щодо позову не надіслав, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за його відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами 10.09.2008 року було укладено договір добровільного страхування автотранспортних засобів № T3/00334/10910/08.

Застрахованим за даним договором є транспортний засіб марки Renault н/з НОМЕР_1, що належить позивачу на праві власності та придбаний в кредит за рахунок коштів, наданих ПАТ Родовід Банк , у відповідності до умов кредитної угоди № 77 1/АК- 01629.08.2 від 10.09.2008 року.

На підставі вищевказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати страхувальнику (при наявності вигодонабувача - кредитора повинна бути письмова згода останнього) чи вигодонабувачу в межах страхової суми, прямі збитки, що виникли протягом строку дії Договору страхування в разі пошкодження, повної загибелі або втрати застрахованого ТЗ в цілому, або окремих його деталей та частин внаслідок дорожньо- транспортної пригоди (ДТП), інших випадкових подій та протиправних дій третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 січня 2009 року стався випадок, який відповідно до зазначених у договорі страхових ризиків має кваліфікуватися як страховий, а саме пошкодження переднього бамперу та фар.

Розмір збитків, завданих даною подією позивачу склав 10 060 гривень 60 копійок, що підтверджується рахунком-фактурою, наданого ВАТ Інститут Транспорту Нафти (а.с. 61).

Встановлено, що позивачем, в межах строків передбачених договором страхування, було вжито необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про зазначену подію та згодом надано всі необхідні документи, обов'язковість яких передбачена договором.

Згідно до ч. 1 ст. 25 Закону Українц Про страхування , здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до п.п. 12.19.1 Загальних умов страхування, страховик протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів з дати отримання всіх належним чином оформлених документів, необхідних для визнання випадку страховим та визначення розміру збитку, а також документів, отриманих Страховиком в процесі розслідування, приймає рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування і складає страховий акт, який є формою прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті.

Виплата страхового відшкодування здійснюється не пізніше одного робочого дня від дати складання страхового акта (п.п.12.19.2 Договору).

Відповідно до змісту листа від 18.05.2009 року № 4172/10 відповідач відмовив позивачу у здійсненні страхової виплати, за наслідком страхової події, що сталася 21.01.2009 року, посилаючись на підставу, передбачену п. 13.2.5 Загальних умов страхування, які є невід'ємною частиною договору страхування, а саме: страхувальник (вигодонабувач) відмовився від свого права вимоги до особи, відповідальної за збитки, що відшкодовуються страховиком за умовами договору страхування, або якщо здійснення цього права стало неможливим з вини страхувальника (його представника, вигодонабувача).

Дану відмову відповідач, посилаючись на постанову про відмову у порушенні кримінальної справи Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21 січня 2009 року, в якій по факту пошкодження автомобіля зазначено про те, що позивач не зміг пояснити за яких обставин сталася дана подія і в міліцію звернуся з метою фіксації даної події, обґрунтовував порушенням позивачем свого обов'язку, передбаченого п. 9.1.5 Загальних умов страхування.

Однак з даним висновком відповідача суд не може погодитись, оскільки, як вбачається з постанови Деснянського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 21 січня 2009 року, в порушенні кримінальної справи відмовлено у зв'язку з малозначністю та відсутністю в діянні складу злочину, а не у зв'язку з відібраними пояснення потерпілого.

Тобто, вищевикладене свідчить про неправомірність дій відповідача до споживача його послуг, які в свою чергу виражені в порушенні строку, наданого на складання страхового акта та відмовою у виплаті коштів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.,

Крім того, пункт 2 ст. 625 ЦК. України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.1.5 Договору передбачено, у разі несвоєчасної сплати Страховиком страхового відшкодування, Страховик зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % від суми страхового відшкодування за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення прострочення

В контексті вищезазначених правових норм та умов договору, загальна сума заборгованості, враховуючи пеню, нараховану починаючи з 10.02.2009 року (граничний строк для складання страхового акту та виплати коштів, згідно розрахунку складає 10 136 гривень 46 копійок, а саме: 10 060 гривень- сума страхового відшкодування, 76 гривень 46 копійок - пеня.

Таким чином, оскільки викладені вище обставини справи, що підкріплені належними доказами, повністю підтверджують неправомірність дій відповідача по відношенню до позивача, як споживача його послуг, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє доведення в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, у відповідності до ст.ст. 79-89 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 222 гривні, з яких: судовий збір в сумі 102 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 120 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, ст.ст. 509, 610, 611, 625, 979, 988 ЦК України, ст.ст. 8, 20, 25 Закону України Про страхування , та керуючись ст.ст. З, 4, 10,11, 79-89, 209, 212, 214-215, 224, 225, 226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства ОСОБА_2 Страхові традиції , третя особа - ПАТ Родовід Банк про стягнення страхового відшкодування - задоволити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства ОСОБА_2 Страхові традиції (СДРПОУ 32281587, юридична адреса: м. Київ, вул. В.Хвойко, 15/15) на користь ОСОБА_1 суму грошових коштів у розмірі 10 136 (десять тисяч сто тридцять шість) гривень 46 (сорок шість) копійок, судові витрати в розмірі 222 (двісті двадцять дві) гривні, а всього 10 358 (десять тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 46 (сорок шість) копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції, шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя ОСОБА_3