Ухвала

від 30.08.2017 по справі 808/217/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"30" серпня 2017 р. справа № 808/217/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Служби автомобільних доріг у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №808/217/17

за позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до Служби автомобільних доріг у Запорізькій області

про стягнення податкового боргу, -

встановив:

У січні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив стягнути кошти з рахунків платника податків - відповідача у всіх банках, обслуговуючих такого платника податків, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, у сумі податкового боргу з орендної плати юридичних осіб у розмірі 20944,18 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року позов задоволено. Постанова мотивована тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства не сплачено суму податкового боргу в розмірі 20944,18 грн., а отже позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач, зокрема, зазначив, що він не має податкового боргу в сумі 20944,18 грн. за платежем з орендної плати. Вказана сума податкового боргу не відображена в жодному документі податкового органу. Суд не дослідив надані позивачем документи та не перевірив документи відповідача, що підтвердили б відсутність зобов'язань перед бюджетом.

Так, в адміністративному позові позивачем вказано, що зобов'язання виникло на підставі декларації за 2014 рік в сумі 217415,04 грн. Не сплаченою, зі слів позивача, є сума в розмірі 18117,92 грн., що підтверджено довідкою про заборгованість та зворотнім

боком облікових карток, які не є первинними або зведеними документами податкового обліку.

Залишок в розмірі 10556,57 грн. жодним документом не обґрунтовано та не підтверджено.

Відповідач згідно договору оренди землі від 30.05.2012 р. прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,3394 га, кадастровий номер 2310100000:01:009:0021, для розташування тимчасового допоміжного будівельного майданчику, що знаходиться: м. Запоріжжя район Кривої Бухти об'єкта "Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжя". Строк дії договору до 08.09.2014р.

У зв'язку із закінченням 08.09.2014р. строку дії договору оренди землі від 31.05.2012 №231010004000598 на земельну ділянку площею 5,3394 га, кадастровий номер 2310100000:01:009:0021, для розташування тимчасового допоміжного будівельного майданчику в районі Кривої Бухти об'єкта "Будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі" та враховуючи, що реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 30.07.2014р. здійснено реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за Державою Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, відповідачем було подано звернення до міського голови м. Запоріжжя від 23.09.2014р. №22/1481 "Щодо права оренди земельної ділянки в районі Кривої бухти" з пропозицією не продовжувати право оренди вказаної земельної ділянки та надання листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Також, відповідач звернувся до голови Запорізької обласної державної адміністрації з листом від 25.09.2014р. вих. №22/1501 про надання відповідачу в постійне користування земельної ділянки в районі Кривої бухти в раніше затверджених межах без зміни цільового використання.

Відповідач продовжує користуватися земельною ділянкою в районі Кривої бухти після закінчення строку дії договору оренди.

Листом про заперечення у поновленні договору оренди землі від 07.10.2014р. №13954/02-32/01 було повідомлено, що керуючись ч.6 ст.33 Закону України "Про оренду землі" Запорізька міська рада не має наміру поновлювати договір оренди землі №231010004000598 від 31.05.2012р.

Листом від 15.09.2014р. вих.№05687/08-32 на лист від 15.07.2014р. №22/1101 відповідачу повідомлено, що Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області 30.07.2014р. здійснено реєстрацію земельної ділянки площею 5,3394 га, місце розташування: Запорізька область, м. Запоріжжя, район Кривої бухти, кадастровий номер 2310100000:01:009:0021, для розташування тимчасового допоміжного будівельного майданчику, про що видано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

17.02.2014р. відповідачем подано податкову декларацію з податку на землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2014 рік, в якій задекларовано річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 217415,04 грн., в т.ч. із щомісячними нарахуваннями у розмірі 18117,92 грн. 10.10.2014р. Відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на землю на 2014 рік, в якій задекларовано річну суму земельного податку, яка підлягає сплаті в бюджет у розмірі 149774,80 грн., в т.ч. з щомісячними нарахуваннями у розмірі 18117,92 грн. до серпня 2014 року включно, за вересень 4831,44 грн., за жовтень - грудень 2014 року орендна плата не сплачується.

21.10.2014р. відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на землю на 2014 рік (реєстраційний номер 9060839290 від 21.10.2014р.), до якої додано Додаток 1 - Відомості про наявні земельні ділянки та Додаток-2 - Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок.

21.11.2014р. на виконання виконавчого листа №808/3683/14 від 07.07.2014р. з рахунків відповідача стягнуто 54 335,66 грн. орендної плати за землю.

06.03.2015р. на виконання виконавчого листа №808/7373/14 від 16.12.2014р. з рахунків відповідача було стягнуто 90589,60 грн. орендної плати на землю.

18.05.2015р. ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя було подано позов про стягнення зі Служби податкового боргу по орендній платі в сумі 15406,11 грн. Так як, вказана сума боргу не була підтверджена документально, ДПІ було подано заяву про відкликання позову. Ухвала суду по справі №808/2813/15 про залишення позовної заяви ДПІ без розгляду видана 22.07.2015р.

На підставі акту №150/15/258891336 від 27.05.2015р. камеральної перевірки податкової звітності орендної плати з юридичних осіб, було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001711501 від 08.06.2015р. про сплату 40398,17 грн. штрафу у розмірі 20% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб. Відповідачем зазначене рішення ДПІ було оскаржено та 17.09.2015р. прийнято постанову суду по справі №808/3190/15, якою позов відповідача задоволений в повному обсязі, податкове повідомлення-рішення скасоване. Постанова вступила в законну силу 18.01.2016р.

25.10.2016р. відповідачем було перераховано оплату за оренду земельної ділянки в сумі 4849,54грн.

Таким чином, станом на 25.10.2016р. відповідачем здійснено розрахунки в повному обсязі за зобов'язанням орендна плата за землю.

На думку відповідача, постанову від 07.02.2017р. ухвалено судом з порушенням норм матеріального права - пп.14.1.175 п.14.1 ст.14, абзацу 2 п.59.5 ст.59, п.60.2 ст.60, п.95.3 ст.95 , п.287.3 ст.287 ПК України, оскільки станом на день подання адміністративного позову - 01.12.2016р. податкового боргу за платежем з орендної плати на землю не існує, податок за платежем оренда землі було сплачено в повному обсязі, що підтверджено платіжними дорученнями. Також податкова вимога Форми "Ю" від 06.03.2014р. №249-25 в зв'язку з погашенням боргу є відкликаною.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про відмову в задоволенні позову.

В судове засідання представники учасників процесу не з'явилися, повідомлені належним чином, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що згідно з обліковою карткою платника податків відповідач має податковий борг з податку з орендної плати за землю з юридичних осіб у розмірі 20944,18 грн., в тому числі 10556,57 грн. за основним платежем та 10387,61 грн. пені.

28.01.2014р. відповідач подав податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, якою самостійно визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати за землю за 2014 рік у сумі 18117,92 грн. за кожен місяць.

Відповідачу була направлена податкова вимога від 06.03.2014 р. №249-25 на загальну суму податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями 18099,82 грн. Зазначена податкова вимога була отримана відповідачем 11.03.2014 р., про що свідчить відмітка на податковій вимозі.

Відповідачем було частково сплачено орендну плату за землю з юридичних осіб, у зв'язку з чим залишок зобов'язання склав 20944,18 грн., в тому числі 10556,57 грн. за основним платежем та 10387,61 грн. - пеня за несвоєчасну сплату зобов'язань за поданими деклараціями нараховувалася відповідачу за період з 31.07.2014р. по 24.10.2016р. включно.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, оскільки податкова вимога від 06.03.2014р. №249-25 є чинною, податкове зобов'язання відповідача збільшувалось та не було сплачено в повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Положеннями ПК України не передбачено направлення податкової вимоги на кожну нову суму податкового боргу. Виставлення нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст.60 ПК України.

Отже, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником. Тільки після того, як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною, а у разі виникнення в майбутньому суми податкового боргу - контролюючим органом має бути виставлена нова податкова вимога.

Відповідно до абз."б" п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно п.129.4. ст.129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно частини 1 пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Згідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до матеріалів справи, 11.03.2014р. відповідачу вручена податкова вимога від 06.03.2014р. №249-25 на суму 18099,82 грн. Відповідно до зворотного боку облікових карток відповідача, в подальшому зазначена сума збільшувалась та позивачем також було нараховано пеню за прострочення сплати грошового зобов'язання зі сплати орендної плати за землю. На час здійснення виплат, на які посилається відповідач, а саме в сумі 54 335,66 грн., 90589,60 грн. та 4849,54 грн., відповідачем не було погашено податкову заборгованість в повному обсязі, тобто вручена податкова вимога від 06.03.2014р. №249-25 не може вважатися відкликаною.

Станом на 24.10.2016 року податкова заборгованість позивача зі сплати орендної плати за землю становить 20944,18 грн., в тому числі: 10556,57 грн. - недоїмка, 10387,61 грн.- пеня.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування позивачем відомостей з уточненої декларації не можуть бути прийняті до уваги, оскільки це спростовується даними облікової картки платника податків (а.с.15-17).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суду, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Служби автомобільних доріг у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №808/217/17 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку, визначеному ст.212 КАС України .

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко