Постанова

від 22.08.2017 по справі 815/2541/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/2541/17

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук'янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Лавришині А.С.

з участю: представника Одеської митниці Державної фіскальної служби - Ковальчук О.А, представника товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Трейдінг Ко" - Назарової А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Трейдінг Ко" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "Фенікс - Трейдінг Ко" звернулося до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС про:

- скасування рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/000032/1 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000049/1 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000060/1 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000062/1 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000069/1 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/000074/1 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/000077/2 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/000082/2 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/000086/2 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/000093/2 від 29 листопада 2015 року;

- скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/00037 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00056 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00064 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00066 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00074 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/00079 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/00082 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/00087 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/00091 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/00099 від 29 листопада 2015 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що відповідач протиправно прийняв оскаржені рішення, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники. Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки митний орган мав право на визначення митної вартості ввезеного вантажу за резервним методом, адже декларантом не були надані усі витребувані у нього додаткові документи.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/000032/1 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000049/1 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000060/1 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000062/1 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000069/1 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/000074/1 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/000077/2 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/000082/2 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/000086/2 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/000093/2 від 29 листопада 2015 року.

Визнано протиправними та скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/00037 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00056 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00064 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00066 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00074 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/00079 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/00082 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/00087 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/00091 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/00099 від 29 листопада 2015 року.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці ДФС, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Між позивачем ТОВ "Фенікс - Трейдінг Ко" та LTD "DEME", Грузія, було укладено контракт №DEM/PHO/5 від 01 жовтня 14 року на поставку мандаринів свіжих, ядра горіхів фундука, лавровий лист сушений, чай чорний байховий, гілки рускуса, хурма свіжа, фейхоа свіжа, листя евкаліпта, бамбук та інше, кількість та ціна вантажу вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною Контракту.

Згідно до МД №500040403/2015/005048, №500040403/2015/005159, МД №500040403/2015/005385, МД №500040403/2015/005466, МД №500040403/2015/005473, МД №500040403/2015/005595, МД №500040403/2015/005704, МД №500040403/2015/005738, МД №500040403/2015/005804, МД №500040403/2015/005913, МД №5000404033/2015/006216 декларантом Фірма "Арктур" було заявлено до митного оформлення товар, а саме хурма свіжа, не в первинній упаковці, а у дерев'яних ящиках, врожай 2015. Торгівельна марка відсутня. Виробник LTD "DEME". Країна виробництва Грузія.

Вартість товару була визначена Позивачем на підставі основного першого метода - за ціною договору товарів, які імпортуються, а саме 0,44 доларів США за 1 кг.

Отже, митна вартість товару визначена декларантом за основним методом, тобто за ціною, що передбачена контрактом.

На підтвердження заявленої митної вартості товарів за ціною договору позивач надав Одеській митниці ДФС наступні документи: зовнішньоекономічний договір з додатками (контракт) №DEM/PHO/5 від 01 жовтня 2014 року; специфікація №1 до контракту №DEM/PHO від 01 жовтня 2014 року; рахунок-фактура (інвойс) від 10 жовтня 2015 року; вантажна відомість (cargo manifest) №2; договір про надання послуг митного брокера №22 від 01 жовтня 2015 року; експертний висновок №85 від 13 жовтня 2015 року; акт експертизи №1/0271 від 10 жовтня 2015 року; лист від ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ko" №135/1 до Торгово-промислової палати Автономної республіки Аджарія; копії митних декларацій країни відправлення від 10 жовтня 2015 року СІ9877, СІ9880 та С19879; повна калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання видану Торгово-промисловою палатою Автономної республіки Аджарія від 08 жовтня 2015 року №01-17/89; декларація виробника від 10 жовтня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1; калькуляція вартості товару № 1/1, що експортувався LTD "DEME" від 10 жовтня 2015 року.

13 жовтня 2015 року митним органом декларанту висунута вимога щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, а також за наявності інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Після чого, 13 жовтня 2015 року митним органом повідомлено декларанта щодо обрання інших методів митної вартості товарів, а саме другого методу для митних декларацій №500040403/2015/005048, №500040403/2015/005159 та шостого методу для митних декларацій №500040403/2015/005385, №500040403/2015/005466, №500040403/2015/005473, №500040403/2015/005595, №500040403/2015/005704, №500040403/2015/005738, №500040403/2015/005804, №500040403/2015/005913, №5000404033/2015/006216.

Таким чином, згідно до карток відмови №500040403/2015/00034, №500040403/2015/00037, №500040403/2015/00056, №500040403/2015/00064, №500040403/2015/00066, №500040403/2015/00074, №500040403/2015/00079, №500040403/2015/00082, №500040403/2015/00087, №500040403/2015/00091, №500040403/2015/00099 ТОВ "Фенікс-Трейдінг Кo" було відмовлено митному оформленні товарів.

Підставою для відмов були рішення про коригування митної вартості товарів №500040403/2015/000028/2 від 13 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000032/1 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000049/1 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000060/1 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000062/1 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000069/1 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/000074/1 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/000077/2 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/000082/2 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/000086/2 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/000093/2 від 29 листопада 2015 року (далі Рішення), якими було скориговано митну вартість товарів з 0,44 доларів США за 1 кг на 0, 80 доларів США за 1 кг.

В обґрунтування зазначених Рішень про коригування митної вартості товарів в графі 33 "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач посилається на те, що - при опрацюванні митних декларацій та доданих до них документів митним органом виявлено наступне: зовнішньоекономічний договір від 01 жовтня 2014 року №DEM/PHO/5 містить п.5.2, відповідно до якого можливий розрахунок за товар із третіми особами; у калькуляції закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару видану ТПП Аджарської А.Р. Грузії №01-17/89 та у калькуляції вартості товару, що експортувався LTD "DEME" вказана питома вага вартості тари на один кілограм вартості товару 0,062 дол. США а фактично це значення дорівнює 0,0625 дол. США; в наданих до МД пакетах документів відсутні відомості про витрати на страхування товарів, що імпортуються.

Крім того, в Рішеннях, зазначено, що "З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК "Інспектор-2006" та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим - 0,80 дол. США за кг нетто...".

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надано на виконання приписів п.3 ч.2 ст. 53 МК України, до митного органу документами, які підтверджують митну вартість поставленого товару.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей; встановлена числова помилка в питомій вазі тари - є лише округлення до десятитисячних, яка не може вплинути на кінцеву митну вартість товару, а декларант засвідчивши в контракті своє право можливості оплати третім особам не зобов'язаний звітувати про те скористався він ним чи ні (крім того, вказаний факт не впливає на митну вартість товару), а тому суд прийшов до висновку про безпідставність витребування у позивача додаткових документів по справі.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71, 72, 99, 100 КАС України, ст. 24, ч.1 ст. 29, ст.ст. 49, 51, 53, ч.1 ст. 54, ст. 55 МК України.

В апеляційній скарзі Одеської митниці ДФС вказується, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст. 54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Крім того, зазначається, що ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ко" пропущено строк звернення до суду.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлена митна вартість товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому р.VIII цього Кодексу та цією главою (ч.1 ст. 52 МК України).

Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України - контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 Кодексу (ч.ч. 2, 3 ст. 54 МК України).

Пунктом 2 ч.5 ст. 54 МК України встановлено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено-банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності-інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

З аналізу ст. 53 МК України вбачається, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Це, також, відповідає стандартним правилам, встановленим пп.3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-IV Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідно з положеннями ч.8 ст. 55 МК України для підтвердження заявленої митної вартості ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ко" надано наступні документи:

· зовнішньоекономічний договір з додатками (контракт) №DEM/PHO/5 від 01 жовтня 2014 року;

· специфікація №1 до контракту №DEM/PHO/5 від 01 жовтня 2014 року;

· рахунок-фактура (інвойс) від 10 жовтня 2015 року; вантажна відомість (cargo manifest) №2;

· договір про надання послуг митного брокера №22 від 01 жовтня 2015 року;

· експертний висновок №85 від 13 жовтня 2015 року;

· акт експертизи №1/0271 від 10 жовтня 2015 року;

· лист від ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ko" №135/1 до Торгово-промислової палати Автономної республіки Аджарія;

· копії митних декларацій країни відправлення від 10 жовтня 2015 року СІ9877, СІ9880 та С19879;

· повна калькуляція закупівельної вартості та інших витрат на придбання видану Торгово-промисловою палатою Автономної республіки Аджарія від 08 жовтня 2015 року №01-17/89;

· декларація виробника від 10 жовтня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1;

· калькуляція вартості товару №1/1, що експортувався LTD "DEME" від 10 жовтня 2015 року.

Таким чином, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару усі документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко дають можливість ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували ціну товару, яка підлягала сплаті покупцем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Посилання апелянта на ненадання декларантом відомостей про страхування не береться судом до уваги, оскільки згідно з торгівельними правилами ІНКОТЕРМС 2010 року СРТ означає, що продавець здійснює поставку покупцю у вказане місце призначення. Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов'язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснене продавцем, покупцем, ними двома, або зовсім не здійснюватись. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов'язок страхування товару.

Крім того, згідно з п.8 ч.2 ст. 53 МК України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалось.

Щодо посилання апелянта на відсутності документів, які містять відомості щодо вартості перевезення оцінюваних товарів від селищ Хелвачаурського та Кобулетського районів Грузії., судова колегія зазначає, що дані витрати були включені в повну калькуляцію закупівельної вартості та інших витрат на придбання товару виданий Торгово - промисловою палатою Аджарської А.Р. Грузії від 08 жовтня 2015 року №01-17/83, яка містить п.6 (вартість робіт зв'язаних з розсортуванням, пакуванням, погруз кою. транспортуванням до місця відгрузки на експорт одного кілограма плодів хурми) це становить 0.042 доларів США.

Жодної обставини, яка би вказувала на неправильність цих висновків суду першої інстанції апелянт не наводить, фактично, апеляційна скарга тотожна запереченням які надавались до суду першої інстанції, доводи якого повно і всебічно проаналізовані судом першої інстанції.

Також, судова колегія акцентує увагу на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2016 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2016 року предметом яких було розгляд того самого контракту з тим саме постачальником товарів та встановлено, що відповідачем не доведено неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товарів за ціною договору, яка була зазначена ТОВ "Фенікс -Трейдінг Ко" у митній декларації №500040403/2015/005048.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що під час проведення митного контролю заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлених декларантом, а надані останнім документи містили всі данні числових значень складових митної вартості товару, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена та не містили розбіжностей.

За таких підстав, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ "Фенікс - Трейдінг Ко" до Одеської митниці ДФС про скасування рішень про коригування митної вартості товарів та відповідних карток відмови є правильними.

Однак, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що строк оскарження спірних рішень про коригування митної вартості товарів та відповідних карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення спливає лише в період з 19 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року.

Відповідно до ч.1 ст. 29 МК України, рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом, встановленим ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ч.1 ст. 24 МК України, кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Частиною 3 ст. 24 МК України передбачено, що правила цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження рішень, дій або бездіяльності органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, крім оскарження постанов по справах про порушення митних правил та випадків, коли законом встановлено інший порядок оскарження зазначених рішень, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.5 ст. 24 МК України, оскарження податкових повідомлень-рішень органів доходів і зборів здійснюється у порядку, встановленому ПК України.

Статями 56, 102 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. Платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності рішення контролюючого органу протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення.

Отже, судова колегія звертає увагу на те, що даними статтями врегульовано питання застосування спеціальних строків давності визначення податкових зобов'язань.

Таким чином, зазначені строки можуть застосовуватись у випадку, коли суб'єктом звернення є платник податку і стосується воно оскарження рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

Відповідно до п.14.1.39. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Системний аналіз наведених норм митного та податкового законодавства дає суду підстави для висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів не є тотожним податковому повідомленню-рішенню, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів лише встановлює результати здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ст.ст. 54, 55 МК України, а податкове повідомлення-рішення приймається на інших підставах, створює інші правові наслідки та містить податкове зобов'язання для платника податків.

Із заявлених позовних вимог вбачається, що позивачем оскаржуються картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також рішення про коригування митної вартості, що за своєю суттю не є рішеннями контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання.

При цьому, ані ПК України, ані МК України не встановлено спеціальний строк звернення до суду з приводу оскарження рішення про коригування митної вартості товарів, а тому, в даному випадку, підлягає застосуванню положення ч.2 ст. 99 КАС України, яким передбачено шестимісячний строк звернення до суду з позовом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року по справі №К/800/37174/14.

Судова колегія зазначає, що відповідно матеріалам справи та наданими до суду матеріалам, вбачається наступне.

Оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та відповідні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення були винесенні починаючи з 19 жовтня 2015 року по 29 листопада 2015 року.

Тобто, відповідно ст. 99 КАС шестимісячний строк на оскарження спливає з 19 квітня 2016 року по 29 травня 2016 року.

Представником ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ко" зазначається, що позов направлено на адресу Одеського окружного адміністративного суду 01 квітня 2016 року (підтверджується копією квитанції кур'єрської служби від 01 квітня 2016 року) в шестимісячний строк, встановлений КАС України.

Одеський окружний адміністративний суд у відповіді на запит від 11 серпня 2017 року за №03.1.12.-24276/17 зазначив, що 02 лютого 2017 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ко" до Одеської митниці ДФС про:

- скасування рішень про коригування митної вартості товарів Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/000032/1 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000049/1 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000060/1 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000062/1 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/000069/1 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/000074/1 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/000077/2 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/000082/2 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/000086/2 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/000093/2 від 29 листопада 2015 року;

- скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці ДФС: №500040403/2015/00037 від 19 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00056 від 24 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00064 від 27 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00066 від 28 жовтня 2015 року, №500040403/2015/00074 від 02 листопада 2015 року, №500040403/2015/00079 від 04 листопада 2015 року, №500040403/2015/00082 від 06 листопада 2015 року, №500040403/2015/00087 від 11 листопада 2015 року, №500040403/2015/00091 від 16 листопада 2015 року, №500040403/2015/00099 від 29 листопада 2015 року.

Відповідно ч.9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

Таким чином, судова колегія доходить до висновку, що ТОВ "Фенікс-Трейдінг Ко" звернулось з адміністративним позовом з тотожними вимогами 01 квітня 2016 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Отже, судова колегія доходить до висновку про необхідність зміни мотивувальної частини судового рішення, а саме виключення з мотивувальної частини судового рішення обґрунтування щодо пропущеного строку (абз. 1 - 8, а.с. 29, т.3).

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає необхідним змінити судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.2 ч.1 ст. 198; п.1 ч.1 ст. 201; ч.2 ст. 205; ст. 207; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року змінити, виключити з мотивувальної частини судового рішення обґрунтування щодо пропущеного строку (абз. 1 - 8, а.с. 29, т.3).

В іншій частини постанову Одеського окружного адміністративного суду від 02 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 серпня 2017 року.

Головуючий: Бітов А.І.

Суддя: Лук'янчук О.В.

Суддя: Ступакова І.Г.