Рішення

від 14.07.2017 по справі 488/6131/14-ц

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/6131/14-ц

Провадження № 2/488/56/17 р.

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2017 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі - судді Селіщевої Л.І.,

при секретарі - Бучневій К.О.,

за участю представника відповідача - ОСОБА_2,

та представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Корабельного відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг групп" про визнання недійсними прилюдних торгів, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року позивач - ОСОБА_4 звернувся до суду із даним позовом, в обгрунтування якого вказав, що 03.09.2013 року він отримав копію протоколу № 15-0376/13(Н)-6 від 23.08.2013 р. про проведення прилюдних торгів щодо реалізації належного йому майна - торгівельно-закусочного павільйону, який розташований по пр. Жовтневому 319-Г у м. Миколаєві.

Зазначені прилюдні торги були проведені на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В., згідно якого було звернуто стягнення на вищевказане нерухоме майно, що є предметом іпотеки, для задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 3/МС/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.02.2008 р. та додатковим договором № 3/1/МС/КВ-08-АПЗ до нього від 04.08.2008 р., укладеними між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "Український промисловий банк".

Позивач вважає прилюдні торги такими, що були проведені з порушенням вимог законодавства щодо їх організації та проведення, так як загальна площа нежитлового приміщення, яке реалізовувалось, була зазначена невірно. Позивач також зазначив, що державний виконавець Корабельного ВДВС не надсилав йому копії постанов про відкриття виконавчого провадження, про призначення експерта, про оцінку арештованого майна та інші, внаслідок чого він був позбавлений належним чином захистити свої права та інтереси як боржника у виконавчому провадженні. Крім цього, на думку позивача, торгівельною організацією, яка проводила прилюдні торги було порушено процедуру проведення прилюдних торгів.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсними:

- прилюдні торги, які відбулися 23.08.2013 р.; протокол про проведення прилюдних торгів № 15-0376/13(Н)-6 від 23.08.2013 р.; акт про проведені прилюдні торги від 23.08.2013 р. та Свідоцтво про визнання права власності на майно від 29.08.2013 р., зареєстроване в реєстрі за № 906.

У судове засідання позивач та його представник не з"явилися, подали заяву про слухання справи у їх відсутність та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача - Корабельного ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області у судовому засіданні заперечував проти позову через його необгрунтованість, і просив застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Представники відповідача - ТОВ "Укрспецторг групп" та третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Дельта Банк" у судове засідання не з"явилися, про час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - ТОВ "ОЛДЕНС" заперечував проти позову з тих підстав, що він є необгрунтованим та безпідставним.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі та дослідивши зібрані по справі письмові докази, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їи правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракудою І.В. був вчинений виконавчий напис за реєстр. № 1035 про звернення стягнення на нерухоме майно - торгівельно-закусочний павільйон, загальною площею 135,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_4, для задоволення вимог ПАТ "Дельта Банк" за кредитним договором № 3/МС/КВ-08-АПЗ на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.02.2008 р. та додатковим договором № 3/1/МС/КВ-08-АПЗ до нього від 04.08.2008 р., укладеними між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "Український промисловий банк".

Згідно іпотечного договору від 15.02.2008 р., який був укладений між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_4 (а.с. 10-12), він забезпечує вимоги банку до ФОП ОСОБА_6 за кредитним договором № 3/МС/КВ-08-АПЗ від 14.02.2008 р. та будь-якими змінами і доповненнями до нього. Предметом іпотеки за цим договором є торгівельно-закусочний павільйон, загальною площею 135,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Із наявних у справі копій витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно (а.с. 13) та про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с. 14) вбачається, що вищевказане нерухоме майно, загальною площею 135,1 кв.м. належало позивачу по даній справі - ОСОБА_4 на підставі рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.11.2007 р.

Постановою старшого державного виконавця Корабельного ВДВС від 14.04.2011 року було відкрито виконавче провадження № 258638310 з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. Із матеріалів справи вбачається, що копія вказаної постанови була отримана позивачем 18.04.2011 р. (а.см. 95).

23.05.2011 року державним виконавцем було складено акт опису й арешту майна боржника - торгівельно-закусочного павільйону, загальною площею 135,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою старшого державного виконавця Корабельного ВДВС від 24.05.2011 р. для визначення вартості описаного й арештованого майна був призначений оцінювач ПП "ЕКСПЕРТ КАПІТАЛ" - ОСОБА_7 За висновком суб"єкта оціночної діяльності вартість описаного та арештованого майна була визначена у розмірі - 848 680 грн., про що було повідомлено сторонам виконавчого провадження, у тому числі і позивачу по даній справі - ОСОБА_4 (а.с. 101-103).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу .

Згідно із ч. 2 ст. 16, ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених чч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Таким чином, ураховуючи, те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (ст. ст. 203, 215 ЦК України).

Необхідно також зазначити, що оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 та зареєстрованого в зазначеному Міністерстві 2 листопада 1999 року за № 745/4 0 38.

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна тощо (ст. ст. 18, 24-27, 32, 33, 55, 57 цього Закону), то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (зокрема, ч. 7 ст. 24, ч. 4 ст. 26, ч. 3 ст. 32, ч. 3 ст. 36, ч. 2 ст. 57, ст. ст. 55, 85 Закону).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Така правова позиція викладена Верховним судом України у постанові від 24 жовтня 2012 р. у справі №6-116цс12, та постанові від 26 грудня 2012 у справі № 6-140цс12.

Виходячи із такого, посилання позивача на те, що державний виконавець не надіслав йому копії відповідних постанов із матеріалів виконавчого провадження, не стосуються дотримання правил проведення прилюдних торгів і не можуть слугувати підставою для визнання їх недійсними.

Згідно п. 1.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України N 68/5 від 27 жовтня 1999 р. (далі Тимчасове положення), прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Пунктом 3.1. Тимчасового положення визначено, що орган державної виконавчої служби укладає із спеціалізованою організацією договір, яким доручає реалізацію майна спеціалізлваній організації за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до правочинів купівлі-продажу, такий правочин може визнаватися недійсним в судовому порядку з підстав, встановлених частиною першою статті 215 ЦК України.

Отже, дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов'язковою умовою правомірності правочину.

Проте, сам по собі факт порушення порядку проведення прилюдних торгів не може бути безумовною підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-1884цс15 від 18 листопада 2015 року.

Відповідно до п. 3.3. Тимчасового положення прилюдні торги повинні бути проведені в двомісячний строк з дня одержавння спеціалізованою організацією заявки державнго виконавця на їх проведення.

Згідно п. 3.5. Тимчасового положення, - спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Оголошення про проведення прилюдних торгів має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторних торгів - не пізніше семи днів з моменту переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Зміст такого інформаційного повідомлення визначений п. 3.10 Тимчасового положення.

Судовим розглядом встановлено, що зміст інформаційних повідомлень та дати їх розміщення відповідають вищенаведеним вимогам.

Із матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги призначалися двічі - 02.08.2013 року та на 23.08.2013 року.

Із наявних у справі письмових заперечень ОСОБА_4 щодо результатів визначення вартості оцінки нерухомого майна (а.с. 13) вбачається, що він був повідомлений про дату проведення прилюдних торгів, і висловив свою незгоду із визначеною ціною у розмірі 423 100 грн., а також повідомив державного виконавця про невірне визначення загальної площі нежитлового приміщення.

Між тим, відповідно до ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем. Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем. У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, статтею 58 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.

Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця, а відтак може бути оскаржена у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" та ст.ст. 383-385 ЦПК України.

Доводи позивача про невірне визначення загальної площі нерухомого майна, суд знаходить безпідставними і такими, що нічим не підтверджуються, а відтак до уваги їх не приймає.

Крім цього, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного суду України від 16 березня 2016 року №6-323цс16-1, сам по собі факт неналежного повідомлення боржника про проведення прилюдних торгів не може бути підставою для визнання таких торгів недійсними. Головна умова, яка повинна бути встановлена судами, це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому окрім наявності порушення норм закону при проведені прилюдних торгів повинно бути присутнє порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Протоколом № 15 -0376/ 13 (Н)-6 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 23.08.2013 року встановлено переможця торгів - ОСОБА_3, який сплатив за придбане майно 359 635 грн. ( а.с. 28).

Актом державного виконавця про проведені прилюдні торги від 23 серпня 2013 року встановлено, що переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - торгівельно-закусочного павільйону, загальною площею 135,1 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_4 став ОСОБА_3 (а.с. 29).

29.08.2013 р. приватним нотаріусом Миколаївського нотаріального округу Міхняєвою А.А. було видано ОСОБА_3 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону)(а.с. 30).

Із копії наявного у матеріалах даної справи протоколу проведення загальних зборів учасників ТОВ "ОЛДЕНС" від 19.09.2013 р. та акту прийому- передачі та грошової оцінки майна від 19.09.2013 р., вбачається, що ОСОБА_3 передав до статутного фонду ТОВ "ОЛДЕНС" вищезазначене нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про іпотеку" прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Виходячи із цього, доводи позивача про порушення процедури проведення торгів через наявність лише одного покупця, суд також знаходить безпідставними та не приймає до уваги.

Статтею 48 Закону України "Про іпотеку" визначено, що іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Між тим, із копії позовної заяви ОСОБА_4 вбачається, що він 03.09.2013 року отримав копію протоколу № 15 -0376/ 13 (Н)-6 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 23.08.2013 року, а до суду із даним позовом про оскарження прилюдних торгів він звернувся 24.11.2014 року, тобто більше ніж через 1 рік з дня проведення оспорюваних торгів. За такого, суд робить висновок, що позивач пропустив встановлений законом строк для звернення до суду із даним позовом, не надав суду доказів поважності такого пропуску та не просив його поновити.

З огляду на вищевикладене, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_4 такими, що не підлягають задоволенню та відмовляє у позові в повному обсязі.

На підставі ст. 88 ЦПК України суд не відшкодовує позивачу понесені ним судові витрати через те, що у задоволенні його позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 7, 10, 11, 214-215 ЦПК України, суд -

В и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Л.І. Селіщева