Ухвала

від 31.08.2017 по справі 5023/3711/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"31" серпня 2017 р.Справа № 5023/3711/11

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

При секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

За участю:

представника АТ "Дельта Банк" - ОСОБА_1

представника ТОВ Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія - ОСОБА_2

розглянувши справу

за заявою арбітражного керуючого ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння по справі за заявою ФОП ОСОБА_4 до ФОП ОСОБА_5 про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 16.05.2011 р., за заявою ФОП ОСОБА_6 порушено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше.

Постановою суду від 18.07.2011 р. ФОП ОСОБА_5 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 17.09.12 р. ліквідатором по справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3, зобов'язавши його виконати ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 18.10.2017 р. задоволено заяву ліквідатора про розірвання договору купівлі-продажу частково, розірвано договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирівська, 71, укладений між ФОП ОСОБА_5 в особі ліквідатора ОСОБА_7 та ТОВ "Лівеа" (код 37700590), посвідчений 21.06.2012 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрований за №1043, в решті вимог відмовлено, яка залишена в силі постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 р.

До господарського суду надійшла заява ліквідатора про витребування майна з чужого не законного володіння, в якій заявник просив суд: витребувати з незаконного володіння ТОВ "Бухгалтерське бюро "Централізована бухгалтерія" (далі за текстом ТОВ "ББЦБ") належне банкруту ФОП ОСОБА_5 нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення за адресою: м. Київ, вул. Володимирівська, 71, загальною площею 277,0 кв.м.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року у справі 5023/3711/11 (суддя Міньковський С.В.) відмовлено ліквідатору ФОП ОСОБА_5 арбітражному керуючому ОСОБА_3 у задоволенні заяви про витребування майна з незаконного володіння.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 року у справі № 5023/3711/11 (головуючий суддя Фоміна В.О., судді: Здоровко Л.М., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_9 залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року у справі № 5023/3711/11 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 18.05.2017 р. касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено частково, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2017 р. та ухвалу Господарського суду Харківської області від 08.12.2016 року у справі №5023/3711/11 скасовано, справу № 5023/3711/11 передано до Господарського суду Харківської області на новий розгляд.

Розпорядженням керівника апарату суду від 31.05.2017 р. призначено повторний автоматичний розподіл заяви у зв'язку із недопустимістю повторної участі в розгляді заяви по справі судді Міньковського С.В.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2017 р. визначено для розгляду заяви суддю Усатого В.О.

Враховуючи повернення справи з касаційної інстанції, суд призначив заяву ліквідатора (вх. № 37042 від 04.11.16) до розгляду в судовому засіданні на 06.07.2017 р., зобов'язав ліквідатора надати суду на день розгляду справи розгорнуту інформаційну довідку з Державного реєстру речових права на нерухоме майно щодо переходу прав власності на спірне нерухоме майно, а також витяг з реєстру обтяжень щодо нього.

В судовому засіданні 06.07.2017 р. на виконання вимог суду ліквідатором представлені витребувані документи.

Присутній у засіданні суду представник ТОВ "ББЦБ" надав відзив на заяву ліквідатора, в якому повністю заперечував проти задоволення заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння, а також надав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 06.07.2017 р. Господарського суду Харківської області витребувано докази, зобов'язано Реєстраційну службу ГУЮ у м. Києві та КП Київське міське бюро технічної інвентаризації (01001, місто Київ вул. Трьохсвятительська, 4 В) надати матеріали реєстраційної справи, по обєкту нерухомості : нежитлові приміщення (в літ. А , загальною площею 277,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71) та інформацію стосовно того за ким та на підставі яких правовстановлюючих документів було зареєстровано право власності на обєкт нерухомості: нежитлові приміщення (в літ. А , загальною площею 277,00 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська. 71), в період з 01 квітня 2007 року і по теперішній час.

В судовому засіданні 22.08.17 р. на виконання вимог суду представлені витребувані документи.

Присутній у судовому засіданні ліквідатор ФОП ОСОБА_5 арбітражний керуючий ОСОБА_3 заяву про витребування майна підтримав просив її задовольнити, посилаючись на ст.388 ЦК України, що передбачає підстави витребування майна у добросовісного набувача.

Представник ПАТ "Дельта Банк" підтримав заяву ліквідатора в повному обсязі і просить суд її задовольнити та витребувати майно у ТОВ "ББЦБ".

Представник ТОВ "ББЦБ" повністю заперечував проти задоволення заяви про витребування майна з чужого незаконного володіння, з підстав відсутності законодавчно визначених підстав для витребування майна в даному випадку.

В судовому засіданні 22.08.2017 р. оголошено перерву до 30.08.2017 р.

В судовому засіданні 30.08.2017 р. оголошено перерву до 31.08.2017 р.

Розглянувши матеріали поданої ліквідатором заяви, надані суду документи та відзиви учасників процесу, заслухавши пояснення представників сторін, надавши оцінку всім доказам у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на дату відкриття ліквідаційної процедури банкруту на праві власності належали, зокрема, нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71 що знаходилися відповідно до іпотечного договору від 26.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ "Кредитпромбанк" - в заставі (іпотеці) ВАТ "Кредитпромбанк" в забезпечення виконання зобов'язань, що витікали з кредитного договору № 49.35/307/07-НВС від 26.04.2007 року, укладеного між ОСОБА_5 та ВАТ "Кредитпромбанк". В подальшому ухвалою суду від 12.12.2013 р. ПАТ "Кредитпромбанк" замінено на АТ "Дельта Банк".

15.06.2012 р. Товарною Біржею "Всеукраїнський торгівельний центр", на замовлення ліквідатора ФОП ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_7 (Угода б/н від 11.05.2012 р.), проведено аукціон з реалізації майна банкрута - ФОП ОСОБА_5, за результатами якого (Протокол № 1 проведення аукціону від 15.06.2012 року) переможцем аукціону визнано ТОВ "Лівеа", загальна вартість реалізованого майна склала 1 550 000 грн. 00 коп.

За результатами проведеного аукціону, ліквідатором ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим ОСОБА_7 з ТОВ "Лівеа" 21.06.2012 р. був укладений Договір купівлі-продажу нерухомого майна , розташованого за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, вартістю 1 550 000 грн. 00 коп., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_8 21.06.2012 року, за реєстровим №1043.

Відповідно умов цього договору, а саме, п.2.1, продаж нежитлових приміщень згідно протоколу №1 проведення аукціону на Товарній біржі "Всеукраїнський торгівельний центр" від 15.06.2012 р. вчиняється за 1550000,00 грн. Покупець зобов"язаний внести 775000,00 грн. за продані нежитлові приміщення протягом 30 днів з моменту підписання цього договору. Термін оплати решти грошової суми може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу земельної ділянки.

Умови наведеного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, що укладений між ФОП ОСОБА_5 в особі ліквідатора та ТОВ "Лівеа" (код 37700590), посвідчений 21.06.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8Е, зареєстрований за №1043, були виконані його сторонами. Так, ліквідатор боржника ОСОБА_5 передав у власність ТОВ Лівеа спірне майно. ТОВ Лівеа , в свою чергу, повністю оплатило платіжними дорученнями №1 від 02.08.2012 та №3 від 27.09.2012 вартість такого нерухомого майна у розмірі 1 550 000,00 грн.

Згідно із приписами, п. 4.11 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, що укладений між ФОП ОСОБА_5 в особі ліквідатора та ТОВ "Лівеа" (код 37700590), посвідчений 21.06.2012 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8Е, зареєстрований за №1043, право власності на нежитлові приміщення переходять до покупця з моменту державної реєстрації цього договору, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 334 ЦК України, згідно яких права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Державна реєстрація права власності на майно - нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, за ТОВ «Лівеа» відбулась 21.06.2012 р. а отже, саме з 21.06.2012 р. ТОВ «Лівеа» стало повноважним власником відповідного майна.

В подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 24.03.2013 на підставі заяви ліквідатора ОСОБА_5 арбітражного керуючого ОСОБА_3 було визнано недійсним, наведений вище договір.

Проте, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.13 р. було скасовано ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.03.2013 та у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним згаданого договору купівлі-продажу майна банкрута відмовлено.

Але, фактичні обставини справи полягають у тому, що 07.05.2013 нотаріус ОСОБА_8 на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 24.03.2013 (що була скасована постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.13 року та якою у задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним згаданого договору купівлі-продажу майна банкрута відмовлено) повернула кошти в розмірі 1550000,00 грн., оплачені за спірне майно та які зберігались на її депозитному рахунку, на користь ТОВ «Лівеа» .

Отже, склалась ситуація за якої ТОВ «Лівеа» з 21.06.2012 р. було власником нежитлових приміщень загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, а 07.05.2013 на користь ТОВ «Лівеа» були повернені кошти, які були сплачені за договором купівлі-продажу на підставі якого ТОВ «Лівеа» і стало власником зазначеного майна.

Проте, слід зазначити, що станом на час повернення коштів розмірі 1550000,00 грн. на користь ТОВ Лівеа» , а саме станом на 07.05.2013 р. ТОВ «Лівеа» вже не було власником відповідного майна.

Так, з 28.08.2012 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, були зареєстровані на праві власності за ПП «Команда служби безпеки» на підставі договору купівлі продажу нежитлових приміщень від 28.08.2012 р., укладеного між ТОВ "Лівеа" та ПП «Команда служби безпеки» , яке зареєстровано в реєстрі за № 1095.

Подальший перехід права власності на нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71 відбувався наступним чином.

З 24.07.2013 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, були зареєстровані на праві власності за ТОВ «Сервісний центр трейдінг» на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів серія та номер 1453, видани 24.07.2013 р.

З 13.08.2013 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, були зареєстровані на праві власності за ТОВ «Сієста-корпорейшн» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 13.08.2013 р. укладеного між ТОВ «Сервісний центр трейдінг» та ТОВ «Сієста-корпорейшн» , зареєстрованого в реєстрі за № 626.

З 03.12.2014 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, перейшли у власність та були зареєстровані за ТОВ «Пєульфай» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.12.2014 р., укладений між ТОВ «Сієста-корпорейшн» та ТОВ «Пєульфай» та зареєстрований в реєстрі за № 1994. .

З 10.04.2015 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, перейшли у власність та були зареєстровані за ОСОБА_10 на підставі Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10.04.2015 р. у справі №619/1075/15-ц.

З 28.08.2015 р. нежитлові приміщення загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, перейшли у власність та були зареєстровані за ТОВ «ББЦБ» на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 28.08.2015

Таким чином, на час розгляду заяви ліквідатора банкрута ОСОБА_11 про витребування майна з чужого незаконного володіння вищевказана нерухомість, належить на праві власності ТОВ «ББЦБ» .

ТОВ «ББЦБ» були повністю проведені розрахунки з продавцем (п.2.1. договору) про що свідчать платіжні доручення №№226, 227, 228, 230, 231, 232, 244, 245, 246, 252, 254. Як вже було зазначено, вказані приміщення належали продавцю - ОСОБА_10 на праві власності на підставі рішення Дергачівського районного суду від 10.04.2015р. у справі № 6198/1075/15-ц, що набрало законної сили. Як свідчить рішення місцевого суду, нежитлові приміщення (в літ."А") загальною площею 277,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, гр. ОСОБА_10 отримав в рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 26.01.2015р., що був укладений між ТОВ ПЄУЛЬФАЙ та гр. ОСОБА_10

Отже, під час придбання наведених вище приміщень, у ТОВ «ББЦБ» були відсутні будь-які підстави сумніватись у добросовісності такого придбання, оскільки приміщення придбавались у повноважного, належним чином зареєстрованого власника (ОСОБА_10В.), якому такі приміщення належали на праві власності на підставі чинного судового рішення.

Суд констатує, що власник має право спростувати заперечення набувача про його добросовісність, довівши, що під час вчинення правочину набувач повинен був засумніватися у праві відчужувача на відчуження майна.

Однак, ліквідатором не спростовані доводи ТОВ «ББЦБ» про його добросовісність.

Згідно із ч.1 ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 ст. 328 ЦК України прямо визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Право власності на вищевказані нежитлові приміщення ТОВ «ББЦБ» було набуто на підставі правочину. Незаконність цього правочину - договору купівлі-продажу від 28.08.2015р. судом не встановлена.

Отже, з аналізу ст. 387 ЦК України та фактичних обставин справи, слідує висновок, що власник має право витребувати своє майно від недобросовісного набувача, тобто від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, в усіх випадках. Проте, як встановлено судом, ОСОБА_5 21.06.2012 втратив право власності на відповідне майно на законодавчо визначених підставах (нотаріально посвідчений договір купіві-продажу), а отже не є власником такого майна. В той же час, ТОВ "ББЦБ" не є і не може бути в даному випадку недобросовісним набувачем, оскільки володіє нерухомим майном на законній підставі (відплатному договору купівлі-продажу). Отже ТОВ «ББЦБ» є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частина 3 ст. 388 ЦК України визначає, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як було зазначено вище, ухвалою господарського суду від 18.10.16 р., було розірвано укладений між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ «Лівеа» договір купівлі-продажу від 21.06.2012 майна банкрута - нежитлових приміщень площею 277,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 71, в зв'язку з неоплатою ТОВ «Лівеа» грошових коштів ліквідатору за умовами в цьому договорі купівлі-продажу у загальній сумі 1550000 грн. Проте, лише сам факт розірвання зазначеного вище договору купівлі-продажу, що був укладений в процедурі банкрутства в зв'язку з його неоплатністю, не свідчить про те, що вищевказана нерухомість вибула з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння (арбітражному керуючому- ліквідатору), не з їхньої волі іншим шляхом, доказів чого ліквідатором суду не представлено.

Ліквідатор зазначає, що право банкрута, який вважає себе власника майна, витікає з положень ч. 2 ст. 695 ЦК України, якою передбачено, що якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитись від договору і вимагати повернення проданого товару. Але, у зв'язку з відчуженням ТОВ Лівеа отриманого за договором майна, витребувати майно у нього є неможливим, тому просить витребувати його у кінцевого власника - ТОВ «ББЦБ» .

Проте, слід зазначити, що п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина 1 ст. 216 ЦК України застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Частина 1 ст. 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України і загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України.

Відповідно до частин 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою статті 203 цього кодексу.

Статтею 236 ЦК України встановлено, що правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Тобто, в такому випадку дія договору в часі скасовується рішенням суду.

Отже, віндикація застосовується у разі коли, при укладенні першого з ланцюгу договорів встановлено порушення вимог закону при його укладенні. Зазначене і є підставою для витребування у останнього власника спірного майна, у разі встановлення підстав передбачених ст. ст. 387, 388 ЦК України.

В той же час, згідно із ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, у разі розірвання договору дія договору у часі не скасовується, зобов`язання за договором припиняються з моменту набрання чинності судовим рішенням. При цьому, при розірванні договору в судовому порядку предметом доказування є не порушення чинного законодавства при укладенні договору, або не відповідність умов договору вимогам чинного законодавства тощо, а невиконання або порушення сторонами дійсного договору та його умов.

Отже, розірвання договору між боржником та першим покупцем у ланцюгу не є підставою для застосування віндикації та витребування спірного майна банкрута у останнього покупця - ТОВ «ББЦБ» в порядку приписів ст. ст. 387, 388 ЦК України.

Також не підлягають застосуванню норми статей 694, 695 ЦК України, на які посилається ліквідатор у своїй заяві, оскільки ТОВ Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія не є покупцем у договорі купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 21.06.2012, а вимога щодо повернення отриманого за договором купівлі-продажу спрямована на усунення порушень з боку покупця щодо неоплати, тобто фактично є гарантією захисту прав продавця.

Зазначене є підставою для відмови у задоволенні заяви ліквідатора банкрута про витребування спірного нерухомого майна у ТОВ Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія , з підстав наведених вище.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20 ГК України, ст.ст. 16, 387, 388, 653 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4-1, 32, 33, 86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити ліквідатору ФОП ОСОБА_5 в задоволенні заяви (вх. № 37042 від 04.11.2016 р.) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалу направити ліквідатору, банкруту, ТОВ Бухгалтерське бюро Централізована бухгалтерія , АТ "Дельта банк".

Суддя ОСОБА_12