Рішення

від 04.09.2017 по справі 219/163/17

АРТЕМІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 219/163/17

Провадження № 2/219/1075/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.09.2017 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі: головуючого судді Любчика О.В.,

при секретарі Дубаніної О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи Якушко Н.Д.,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю Артемівське автотранспортне підприємство 11406 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Бахмутська районна рада Донецької області, про визнання дій та бездіяльності протиправними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Артемівське автотранспортне підприємство 11406 (далі відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору - Бахмутська районна рада Донецької області, про визнання дій та бездіяльності протиправними та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому після уточнення в судовому засіданні позовних вимог вимагали: визнати дії відповідача щодо відмови в наданні позивачам пільгового проїзду в пасажирському транспорті відповідно як інваліду війни 3 групи на підставі посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, та як інваліду з дитинства на підставі посвідчення серії НОМЕР_2, виданого Управлінням праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, протиправними та зобов'язати відповідача надавати позивачам пільговий проїзд в пасажирському транспорті на підставі відповідних посвідчень, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в загальній вартості квитків на проїзд з 03.01.2017 по 20.01.2017 (в тому числі і в зворотному напрямі) у розмірі 336 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень та стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в загальній вартості квитків на проїзд з 06.01.2017 по 20.01.2017 (в тому числі і в зворотному напрямі) у розмірі 216 гривень, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень; зобов'язати відповідача розмістити в автотранспорті, який використовується для перевезення пасажирів обов'язкову візуальну інформацію, яка включає: перелік категорій громадян, які мають право на позачергове придбання квитків та безкоштовний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту, витяг із правил у частині прав та обов'язків сторін, відповідно до пункту 121 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту; направити окрему ухвалу центральному органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті для притягнення відповідача до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт щодо безпідставної відмову пільгового перевезення пасажира.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення чинного законодавства України про гарантії соціального захисту ветеранів війни і соціальну захищеність інвалідів відмовив позивачам в реалізації права на безкоштовний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту, що обумовило спричинення матеріальної та моральної шкоди позивачам у заявлених на стягнення з відповідача грошових сумах.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову не визнав факт відмови в наданні позивачам пільгового проїзду в пасажирському транспорті та спричинення позивачам матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на відсутність належних доказів, які б підтверджували відмову у безоплатному проїзді.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив суд вирішити справу у відповідності до вимог чинного законодавства, зазначивши, що незважаючи на відсутність компенсації позивачу за пільгове перевезення громадян останній зобов'язаний надавати послуги з безкоштовного перевезення пасажирів пільгової категорії громадян.

Заслухавши позивача ОСОБА_1, представника відповідача та представника третьої особи, допитавши свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни 3-ї групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого Управліннями праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (а.с. 10).

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 13 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту позивач має право на безплатний проїзд автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Позивач ОСОБА_4 є інвалідом з дитинства до 18 років, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2, виданого Управліннями праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради (а.с. 8,9).

Відповідно до ст. 38-1 Закону України Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні інваліди та особи, які супроводжують інвалідів I групи або дітей-інвалідів (не більше однієї особи, яка супроводжує інваліда I групи або дитину-інваліда), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі) за наявності посвідчення чи довідки, зазначених у цьому Законі, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

Даний статус позивачів та поширення на них відповідних положень законодавства України про гарантії соціального захисту ветеранів війни і соціальну захищеність інвалідів, які регламентують безкоштовний проїзд всіма видами міського та приміського транспорту не оспорюються сторонами, та у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Статтею 37 Закону України Про автомобільний транспорт від 05 квітня 2001 року № 2344-ІІІ передбачено, що пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

З договору №3/1/17 укладеного між департаментом розвитку базових галузей промисловості Донецької облдержадміністрації та перевізником ТОВ Артемівське АТП 11406 встановлено, що з 01.01.2017 року по 31.03.2017 року відповідач здійснює перевезення пасажирів на автобусному маршруті №120 Бахмут (АС) - Часів Яр (АС) у тому числі і пасажирів пільгової категорії згідно з чинним законодавством України.

З листів голови Часовоярської міської ради №02-41/481 від 07.04.2017, директора Департаменту розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації №ДО 01-12-2790-05/01 від 29.08.2017 судом встановлено, що перевезення населення м. Часів Яр на маршруті сполученням Бахмут - Часів Яр здійснює лише ТОВ Артемівське АТП 11406 тобто відповідач. Інші перевізники за цим маршрутом відсутні.

Правовідносини сторін випливають з договірних відносин щодо надання транспортних послуг.

За змістом п. 2 ст. 49 Закону України Про автомобільний транспорт , договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Згідно із ст. 41 Закону України Про автомобільний транспорт пасажир зобов'язаний мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

Так, позивачі скористались послугами відповідача з перевезення на маршруті №120 сполученням Бахмут - Часів Яр в період 03.01.2017 року по 20.01.2017 року під час якого їм було відмовлено у безкоштовному проїзді. В підтвердження цієї обставини позивачі надали суду оригінали квитків на суму 336 гривень, оплачених для проїзду ОСОБА_1 та на суму 216 гривень, для проїзду ОСОБА_4

Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили про те, що ТОВ Артемівське АТП 11406 відмовило позивачам у безкоштовному перевезенні.

Окрім того, позивачем ОСОБА_1 долучено до справи акт від 12.01.2017 депутата Часовоярської міської ради ОСОБА_9 в якому також засвідчено відмову у пільговому перевезенні позивачів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Представник відповідача в судовому засіданні не надав доказів, які б спростовували твердження позивача та свідків про відмову у наданні пільгового перевезення, не надав на запит суду інформацію які саме водії здійснювали перевезення пасажирів у зазначений позивачами день та час. Крім того, відповідач не забезпечив явку до суду водіїв, на яких вказував позивач для допиту їх у якості свідків.

Закон забороняє автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

За таких обставин суд приходить до висновку, що ТОВ Артемівське АТП 11406 порушило вимоги закону, оскільки відмовило позивачам у безкоштовному перевезенні, тому його дії є неправомірними.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 вартість квитків на проїзд у сумі 336 гривень та на користь ОСОБА_4 вартість квитків на проїзд у сумі 216 гривень.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки між сторонами виникли правовідносини, обумовлені договором надання послуг безкоштовного проїзду, за яким відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання відповідача розмістити в автотранспорті відповідача візуальну інформацію про перелік громадян, які мають право на позачергове придбання квитків та безкоштовний проїзд, витяг із правил прав та обов'язків сторін, правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, суд відмовляє у їх задоволенні у зв'язку із недоведеністю.

Крім того, відповідно до ст.16 ЦК України суд позбавлений права захистити права позивачів на майбутнє, тому позовні вимоги зобов'язати відповідача надавати позивачам безоплатні послуги з перевезення не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрат. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивачі звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 гривень у зв'язку із задоволенням майнових вимог позивачів.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 11406 , ЄДРПОУ 36407914 щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в пільговому проїзді.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 11406 , ЄДРПОУ 36407914 на користь ОСОБА_1 336 (триста тридцять шість) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 11406 , ЄДРПОУ 36407914 на користь ОСОБА_4 216 (двісті шістнадцять) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Автотранспортне підприємство 11406 , ЄДРПОУ 36407914 на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот) гривень.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя О.В.Любчик