Рішення

від 31.08.2017 по справі 710/2631/15-ц

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 710/2631/15-ц

Провадження № 2/691/24/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 року Городищенський районний суд Черкаської області

в складі:

судді Черненка В.О.

при секретарі Сидоренко О.С.

Шевченко Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ПрАТ імені Шевченка у особі голови правління Гончаренка Валерія Миколайовича про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків, спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, та зустрічною позовною заявою приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка до ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся до суду з первісним позовом до ПРАТ імені Шевченка в особі Гончаренка В.М. про відшкодування збитків, спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що 15.06.2010 року, між ним та ПРАТ імені Шевченка, в особі голови правління Гончаренка В.М., був укладений договір оренди землі, дія якого закінчилася 31.01.2014 року.

Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2015 року договір оренди землі припинений внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04.11.2015 року, рішення Шполянського районного суду залишено без змін.

Відповідно до п. 3.1 Договору оренди землі, договір укладено на 5 років з урахуванням вегетації с\г культур до 31.12.2014 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

16.08.2014 року, він надіслав відповідачеві лист - попередження про намір не укладати на новий строк договір оренди землі і просив його керівника Гончаренка В.М. не засівати його землю, на що він отримав листа від 25.02.2015 року, в якому відповідач йому повідомив, що договір дійсний до 09.11.2015 року, оскільки він був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК 09.11.2010 року, строком на 5 років, і він є чинним, тому відповідач помилково вважав, що земельна ділянка знаходиться у користуванні ПрАТ ім. Шевченка на законних підставах згідно укладеного та зареєстрованого договору оренди, на той час його земельна ділянка була засіяна озимою пшеницею.

Договір оренди земельної ділянки підлягає припиненню за наявності підстав, перелічених у ст. 141 ЗК України та ст.ст. 31,32 ЗУ Про оренду землі . При цьому зазначений перелік підстав є вичерпним і не може бути доповненим за згодою сторін. Такими підставами є: закінчення строку, на який було укладено договір. Письмове заперечення про відмову у поновленні договору оренди землі на новий строк здійснюється листом-повідомленням, про що він повідомив відповідача, повністю виконавши умови договору.

Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. Повернення земельної ділянки доцільно оформити актом приймання-передачі земельної ділянки, який мають підписати орендар і орендодавець. В акті необхідно описати стан земельної ділянки на момент її повернення орендодавцеві. Складання акту приймання-передачі земельної ділянки є важливим моментом припинення орендних земельних відносин.

Відповідно акту обстеження земельної ділянки, складеного 21.10.2015 року комісією в складі: в. о. голови сільської ради ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, встановлено, що земельна ділянка обмолочена і знаходиться у стані стерні.

Відповідач, в порушення умов договору оренди землі, після збору урожаю 2015 року, не повернув йому земельну ділянку у виораному стані, про що 18.12.2015 року, комісією у складі: сільського голови ОСОБА_5 свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, був складений акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка задискована та знаходиться у стані ріллі, дискування та оранку земельної ділянки проводив він за власний рахунок.

Відповідач не повернув йому земельну ділянку, не виорав її після збору урожаю влітку 2015 року, тому йому була спричинена майнова шкода, яку відповідач повинен відшкодувати у примусовому порядку.

Відповідно Постанови КМУ від 19.04.1993 року, №284 Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам , відшкодовуються збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Згідно наведеного розрахунку, спричинена майнова шкода склала: 665 гривень 00 копійок - вартість пального при дискуванні земельної ділянки; 700 гривень 00 копійок - вартість роботи трактора при дискуванні; 1662 гривні 50 копійок - вартість пального при оранці земельної ділянки, а всього 665,00 + 700,00 + 1662,50 = 3027 гривень 50 копійок.

Крім того, він мав намір засіяти свою земельну ділянку насінням соняшника, але відповідач не дав йому цього зробити, засіявши землю озимою пшеницею, тому відповідач повинен йому виплатити не отриманий дохід.

Згідно наведеного розрахунку, не отриманий дохід склав 104951 гривню.

Посилаючись на вищенаведене просив суд стягнути з відповідача на його користь 3027 гривень 50 копійок, які він витратив на дискування та оранку земельної ділянки та 104 951 гривню не отриманого доходу, а всього 107 978 гривень 50 копійок.

В ході судового розгляду, позивач та його представник, шляхом подачі відповідної заяви, збільшили позовні вимоги та, окрім вищезеначених вимог, просили відшкодувати збитки, спричинені неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач та його представник посилалися на те, що в судовому засіданні встановлено, що відповідач, після закінчення строку дії договору оренди землі, вважаючи його продовженим, у 2015 році засіяв земельний пай, який належить позивачу, але до цього часу орендної плати не виплатив. Відповідно інформаційної довідки №31-28-0.9-1692/2-16, виданої 26.05.2016 року, відділом Держземкадастру, розрахунок грошової оцінки земельної ділянки, виходячи із вартості земельної частки (паю) площею 3, 50 га складає: вартість земельної частки (паю) станом на 1995 рік - 20 188 грн., коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К (і) становить 4, 796, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки відповідно до Постанови КМУ від 31.10.2011 року, № 1185, К (і2) становить 1,756, грошова оцінка земельної ділянки становить: 20 188 грн. х 4, 796 х 1, 756 =170 019 грн. Отже, з 31.10.2011 року, вартість земельної ділянки позивача ОСОБА_2 склала 170 019 грн., тому розмір орендної плати повинен складати 3% від вказаної суми в розмірі 5100 грн.

Розділом 4 Орендна плата Договору оренди землі, від 15.06.2010 року встановлений розмір орендної плати з розрахунку 3% від проіндексованої грошової оцінки угідь, яка вноситься орендарем у формі та розмірі згідно додатку до Договору, але не пізніше 30 грудня кожного року. Згідно п. 4.5 вказаного Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається раз на рік, зокрема, у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Відповідач, в порушення Договору оренди землі та норм чинного законодавства, не переглянув розмір орендної плати, а виплачував її в розмірі 1938 грн., що значно менше, ніж він повинен був виплачувати.

За 2012-2014 роки недоплата орендної плати склала: 5100 грн. - 1938 грн. = 3 162 грн. х 3 роки = 9486 грн., яку відповідач повинен виплатити позивачеві в примусовому порядку.

Згідно п. 4.6 Договору оренди землі, передбачено, що уразі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0, 03 % несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 552 ЦК України, сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з орендної плати у розмірі 5100 гривень, відповідач повинен виплатити позивачеві розмір орендної плати за 2015 рік з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, сплатити пеню в зв'язку з порушенням боржником свого зобов'язання та сплатити 3% річних за прострочення сплати грошового зобов'язання, які, згідно доданого розрахунку складають: 219 гривень 00 копійок - 3% річних; 7670 гривень 66 копійок - сума боргу з інфляцією; 3723 гривні 01 копійка - сума пені, а всього 11612 гривень 67 копійок.

Таким чином, згідно поданої заяви про збільшення позовних вимог, позивач, окрім вимог про стягнення з відповідача на його користь 3027 гривень 50 копійок, які він витратив на дискування та оранку земельної ділянки та 104 951 гривню не отриманого доходу, а всього 107 978 гривень 50 копійок, просив стягнути з відповідача недоплачену орендну плату за 2012-2014 роки у сумі 9486 грн. та заборгованість по орендній платі за 2015 рік у сумі 11612 гривень 67 копійок, а всього 21098 гривень 67 копійок.

В подальшому, під час судового розгляду, позивач та його представник, шляхом подання позовної заяви, вдруге збільшили позовні вимоги.

В обґрунтування цієї позовної заяви, позивач та його представник посилалися на те, що станом на липень 2016 року загальна сума збитків, спричинених позивачу як власнику земельної ділянки, становила 129 077, 17 грн.

Відповідно акту визначення неотриманого доходу, складеного постійно діючою комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації від 25.01.2017 року, встановлено загальну суму неодержаного доходу від вирощування соняшника та оренди земельної ділянки площею 3,4971 га в розмірі 53 070, 69 грн.

Зокрема, розрахунок неотриманого доходу від надання в оренду земельної частки (паю) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, становить 1998, 63 грн., розрахунок суми неотриманого доходу від вирощування соняшника на земельній ділянці площею З, 4971 га, яка розташована в межах Терешківської сільської ради, поданий управлінням агропромислового розвитку Шполянської РДА, становить 51 072, 06 грн.

Посилаючись на вказане та, навівши розрахунки, просив стягнути сумуспричинених йому, як власнику земельної ділянки, збитків , у вигляді неотриманого доходу - орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.01.2017 року та неотриманого доходу внаслідок незаконного, самовільного зайняття його земельної ділянки ПРАТ ім. Шевченка в 2015 році з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені в зв'язку з порушенням боржником свого зобов'язання та 3% річних за прострочення сплати грошового зобов'язання станом на 31.01.2017 року , та витрат по дискуванню і оранці землі, що згідно доданого розрахунку склало: 7093,36 грн. + 130512,17 грн. + 3027,50 = 140633,03 грн.

В свою чергу, відповідач за первісним позовом Приватне сільськогосподарське акціонерне товариство ім. Шевченка, звернулося до позивача із зустрічною позовною заявою про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі. В обґрунтування своїх вимог, позивач за зустрічною позовною заявою посилався на те, що 15.06.2010 року, між ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством імені Шевченка (в подальшому реорганізованого у ПрАТ ім. Шевченка) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,50 га, розташованої на території Терешківської сільської ради, Шполянського району Черкаської області, право на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 20.05.2002 року.

Договір оренди зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської

регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель, вчинено запис від 09.11.2010 року, за № 041079900127.

Згідно п.3.1 договору, він укладений на 5 (п'ять) років з урахуванням вегетації с/г культур до 31.12.2014 року.

Строк дії договору оренди закінчився 31.12.2014 року, однак протягом місяця,

тобто у період з 01 по 31 січня 2015 року лист-заперечення щодо відмови у поновленні

договору на новий строк від орендодавця не надійшов, тому орендар продовжив

користування земельною ділянкою на підставі ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .

В подальшому, орендодавець не запропонував орендарю укладення додаткової угоди про поновлення договору на новий строк, тому 04.02.2016 року, орендар сам надіслав орендодавцю лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі, приклав два примірники проекту додаткової угоди та враховуючи, що передбачений ст. ЗЗ ЗУ Про оренду землі місячний термін для обов'язкового укладення додаткової угоди вже минув, відповідь просив надати до 12.02.2016 року. Крім того, орендар надіслав орендодавцю пропозицію отримати орендну плату за 2015 рік.

Як видно з поштового повідомлення про вручення, орендодавець отримав

відправлення 09.02.2016 року, однак відповідь від орендодавця не надійшла й до

цього часу, що вказує на його відмову, тому позивач змушений звернутись до суду за

захистом своїх прав.

Зважаючи на те, що орендодавець, у встановлений законом термін, не надав

орендарю лист-повідомлення щодо заперечень в поновленні договору, а орендар

продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору

оренди, вважають, що такий договір, згідно ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі ,

є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені в договорі.

В силу приписів ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , у разі поновлення договору оренди за правилами зазначеної норми, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді.

Посилаючись на вищенаведене, просили визнати укладеною між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським акціонерним товариством ім. Шевченка додаткову угоду до договору оренди землі від 15.06.2010 року, зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.11.2010 року, за № 041079900127, в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

до договору оренди землі від 15 червня 2010 року, зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року за № 041079900127.

с. Терешки, Шполянського району, Черкаської області.

ОСОБА_2 (НОМЕР_1 виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 19 серпня 2002 року, РНОКПП НОМЕР_2) - далі по тексту - Орендодавець , з однієї сторони та Приватне сільськогосподарське акціонерне товариство ім. Шевченка (ЄДРПОУ 03793863) - далі по тексту Орендар , в особі голови правління Гончаренка Валерія Миколайовича, який діє на підставі Статуту, - з другої сторони, керуючись ст. 33 Закону України Про оренду землі , домовилися поновити договір оренди землі, укладений 15 червня 2010 року між ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством ім. Шевченка, зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДГІ Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року за № 041079900127, та уклали цю додаткову угоду (далі по тексту - Угода) про таке:

1. Поновити на 5 (п'ять) років Договір оренди землі, укладений 15 червня 2010 року між ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством ім. Шевченка, зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року за № 041079900127 (далі по тексту - Договір) щодо земельної ділянки площею 3,50 га.

2. Інші умови Договору залишаються без змін.

3. Дана угода набирає чинності з дня укладення.

4. Усі спори, пов'язані з виконанням цієї додаткової угоди, вирішуються судами України при неможливості врегулювання досудового спору.

5. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною Договору та складена в двох примірниках, по одному примірнику для Орендодавця та Орендаря.

ОРЕНДОДАВЕЦЬ: ОСОБА_2, АДРЕСА_1, Шполянського району, Черкаської області, 20613.

ОРЕНДАР: Приватне сільськогосподарське акціонерне товариство ім. Шевченка, вул. Комсомольська, 2, с. Терешки, Шполянського району, Черкаської області, 20613.

Також, просили стягнути з відповідача судові витрати.

В судовому засіданні, позивач за первісним позовом та його представник збільшені позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на підстави та обставини, наведені в позовних заявах. В задоволенні зустрічної позовної заяви просили відмовити посилаючись на її безпідставність та не обґрунтованість.

Представник відповідача за первісним позовом, позовні вимоги не визнав та просив задоволити зустрічну позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції посилався на те, що позивач не надав суду доказів реальних витрат, здійснених ним для отримання прибутку; не довів вину відповідача, не спростував його право на поновлення договору; наявні всі умови поновлення договору згідно ч.6 ст. ЗЗ ЗУ Про оренду землі ; плата встановлена договором та її одностороннє збільшення заборонене законом; у справі відсутній належний та допустимий доказ розміру нормативної грошової оцінки землі; позивач вчинив нарахування пені та санкцій на зобов'язання, яке не настало; договір від 10.12.15 року не передбачає представництво в суді, не стосується цієї справи; склад комісії не відповідає вимогам постанови КМУ від 19.04.1993 року, N 284; повноваження комісії розширені всупереч вимог постанови КМУ від 19.04.1993 року, N 284; комісія використала статистичні відомості, нецільове використання яких заборонено; комісія використала первинні дані, джерело отримання яких не підтверджене; акт комісії не має доказової сили, висновки комісії носять рекомендаційний характер.

Суд, вислухавши позивача за первісним позовом та його представника, представника відповідача, вивчивши письмові докази, вважає наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 15.06.2010 року, між сторонами по справі: позивачем ОСОБА_2 та відповідачем - закритим акціонерним товариством імені Шевченка (в подальшому реорганізованого у ПрАТ ім. Шевченка) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,50 га, розташованої на території Терешківської сільської ради, Шполянського району Черкаської області, право позивача на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 20.05.2002 року.

Зазначений Договір оренди землі зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель, вчинено запис від 09.11.2010 року, за № 041079900127.

Згідно п.3.1. вказаного договору, він укладений на п'ять років з урахуванням вегетації с/г культур до 31.12.2014 року. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

16.08.2014 року, позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою, згідно якої повідомив останнього про свій намір не продовжувати строк дії договору оренди землі та просив не проводити на його земельній ділянці ніяких сільськогосподарських робіт, в тому числі орання, дискування висіву с/г культур.

Проте, станом на 31.12.2014 року, орендар, помилково вважаючи, що строк дії договору закінчується не в зазначену дату, а 09.11.2015 року (день реєстрації договору в ДП Центр ДЗК ), продовжував користуватися орендованою земельною ділянкою засіявши її восени 2014 року озимою пшеницею, про що повідомив позивача своїм листом від 25.02.2015 року, №11.

Будучи незгідним з позицією орендаря, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про припинення договору оренди землі та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. Рішенням Шполянського районного суду від 17.06.2015 року в справі №710/914/15-ц, провадження № 2/710/392,2015, залишеним в силі Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.11.2015 року, було визначено спірний договір …вважати припиненим 31.12.2014 року внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі, відповідно до п.3.1. договору оренди землі… .

Як зазначалось вище, згідно п.3.1. вказаного договору, після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Як встановлено в судовому засіданні, орендатор - відповідач по справі ПрАТ ім. Шевченко з таким листом у визначений строк, до позивача ОСОБА_2, не звертався.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України та ЗУ Про оренду землі .

Згідно ч.4 ст.124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до вимог ч.1 - ч.5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Беручи до уваги, що відповідач з таким повідомленням до позивача не звертався, суд вважає, що ПрАТ ім. Шевченка втратило переважне право перед іншими особами, саме на укладення, договору оренди землі на новий строк.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Виходячи із аналізу зазначеної норми закону, вона передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Частиною 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі передбачена ще одна підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ч.8, 9 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку, а відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Як встановлено в судовому засіданні, і цього не заперечувала сторона позивача за первісним позовом, останній, протягом одного місяця після закінчення строку договору 31.12.2014 року, тобто, на протязі січня 2015 року, з листом-повідомленням про заперечення у поновленні договору оренди землі, до орендатора ПрАТ ім.. Шевченка, не звертався та ніяких претензій, йому щодо неналежного виконання ним своїх обов'язків за договором, не пред'являв.

Виходячи з приписів ст. 11 ЦК України, ст. 2 ЗУ Про оренду землі , відповідно до яких права та обов'язки сторін виникають з актів цивільного законодавства й укладеного договору, та ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , суд дійшов висновку, який ґрунтується на правовій позиції ВСУ викладених у постановах від 25.02.2015 року по справі № 6-219цс14, від 10.06.2015 року по справі №6-70цс15 та інших, про те, що направлення 16.08.2014 року позивачем ОСОБА_2 до закінчення строку дії договору оренди (31.12.2014 року), укладеного з ПрАТ ім.. Шевченка, заяви з повідомленням своїх намірів не продовжувати строк дії договору та проханням не проводити на його земельній ділянці ніяких сільськогосподарських робіт, також не створило будь-яких прав та обов'язків для сторін у розумінні статті 33 Закону України Про оренду землі .

Щодо судового рішення Шполянського районного суду від 17.06.2015 року в справі №710/914/15-ц, провадження № 2/710/392,2015, залишеного в силі Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.11.2015 року, яким було визнано спірний договір …вважати припиненим 31.12.2014 року внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі, відповідно до п.3.1. договору оренди землі… , то суд вважає, що встановлений цим рішенням факт припинення договору не позбавив відповідача ПрАТ ім.. Шевченка прав, гарантованих орендарю ч.6 ст.33 ЗУ Про оренду землі , оскільки право орендаря на поновлення договору оренди на новий строк не було предметом дослідження у вказаній справі, предмет позову був іншим, судом вирішувався спір щодо інших правовідносин сторін, які регулюються іншими нормами права.

В судовому засіданні, також встановлено, що відповідач користуючись земельною ділянкою після закінчення строку дії спірного договору оренди землі 31.12.2014 року, після збігу місячного терміну, на протязі якого позивач, як орендодавець, в силу ст.33 ЗУ України Про оренду землі , міг направити в його адресу повідомлення про відмову в поновленні договору оренди, 04.02.2015 року направив в адресу останнього лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі, два примірника проекту додаткової угоди та пропозицію отримати орендну плату за 2015 рік, які позивач, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, накладною на відправлену пошту та фіскальним чеком про оплату рекомендованої пошти, отримав 09.02.2015 року, та відповіді на повідомлення не надіслав, додаткової угоди не підписав, орендної плати не отримав та в подальшому звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином, суд вважає, що вимоги відповідача за його зустрічною позовною заявою про поновлення спірного договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, підлягають до задоволення. При цьому суд, захистивши цивільне право відповідача шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення (в розумінні п.4 ч.2 ст.16 ЦК України) не вбачає правових підстав та процесуальних можливостей затверджувати текст самої додаткової угоди, оскільки це суперечило б вимогам ст.ст. 6, 626, 627, 628 ЦК України.

Крім того, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок розміру не отриманого доходу є хибним, виходячи з наступного.

Постановою КМУ від 25.07.2007 року N 963, затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Згідно п. 1 цієї Методики, вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Відповідно до п. 7 цієї Методики, розрахунок розміру, зокрема, шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними органами Держгеокадастру на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 2000 р. N 1619.

Постановою КМУ від 19.04.1993 р. N 284 був затверджений Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Згідно п. 1, 2 цього Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Згідно листа Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 03.04.2008 року № 6-8-841 Щодо розрахунку розміру шкоди та збитків, заподіяних земельним ресурсам , надані роз'яснення, що Методика, яка затверджена постановою КМУ від 25.07.2007 N 963, застосовується виключно за переліком правопорушень, зазначених у назві Методики.

Стосовно застосування Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 N 284, він має застосовуватись при розрахунку збитків, які можуть бути заподіяні внаслідок дій органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, а саме, внаслідок вилучення земельних ділянок, переданих у власність, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок, які перебувають у власності чи користуванні, а також внаслідок прийняття зазначеними органами рішень щодо тимчасового зайняття земельних ділянок, яке може призвести до погіршення якості ґрунтового покриву чи приведення земельних ділянок у непридатний для використання стан. Розміри збитків при цьому визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Згідно Акту визначення не отриманого доходу ОСОБА_2, складного постійно діючою комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської районної державної адміністрації, затвердженого її головою 25.01.2017 року, при визначенні не отриманого доходу ОСОБА_2 комісія, керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року N 284, встановила загальну суму неодержавного доходу ОСОБА_2 в розмірі 53070,69 гривень. В подальшому, ОСОБА_2 зазначену суму поклав в основу своїх розрахунків в обґрунтування своїх вимог в цій частині.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що при розрахунку розміру заподіяної шкоди, позивач помилково застосував нормативний акт, який, в цьому випадку, застосуванню не підлягає, а тому зазначене вище, на думку суду, може бути самостійною підставою для відмови у вимогах позивача в цій частині

За таких обставин, суд, прийшовши до висновку про правомірність користування відповідачем спірною земельною ділянкою після 31.12.2014 року (припинення строку дії договору оренди землі) та про задоволення його вимог за зустрічною позовною заявою, вважає, що вимоги позивача ОСОБА_2, в частині стягнення з відповідача не отриманого доходу внаслідок незаконного, самовільного зайняття ним його земельної ділянки в 2015 році, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, пені, в зв'язку з порушенням боржником свого зобов'язання та 3% річних, за прострочення сплати грошового зобов'язання , станом на 31.01.2017 року , в сумі 130512 гривень 17 копійок, до задоволення не підлягають.

Щодо вимог позивача ОСОБА_2, в частині стягнення з відповідача ПрАТ ім. Шевченка збитків , у вигляді не отриманого доходу - недоплаченої орендної плати в розмірі 1999 гривень 63 копійки, за період з 01.01.2012 по 31.01.2017 року, з нарахованими на цю суму 3% річних, пені та інфляції , що згідно наданого останнього розрахунку , в сумі становить 7093 гривні 36 копійок , суд вважає наступне.

Згідно п.4.1. договору оренди землі від 15.06.2010 року, орендна плата становить у 2010 році - з розрахунку 3% від проіндексованої грошової оцінки угідь 1938 гривень 00 копійок та вноситься орендарем у формі та розмірі згідно додатку до договору, але не пізніше 30 грудня кожного року. Форма оплати натурально-грошова.

Відповідно до п.4.5 договору оренди землі від 15.06.2014 року, розмір орендної плати переглядається раз на рік, зокрема, у разі зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Згідно п.13.1 договору оренди землі від 15.06.2010 року, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Виходячи з наведених вище умов договору оренди землі та норм діючого цивільного законодавства, суд приходить до висновку, що ані договором, ані Законом на орендаря не покладалися обов'язки, в односторонньому порядку вносити зміни до укладеного договору в частині встановлення розміру орендної плати. Позивач не надав доказів про те, що він звертався до відповідача з пропозицією щодо перегляду розміру орендної плати, а останній безпідставно відмовив йому в цьому.

В судовому засіданні, на пропозицію представника відповідача прибути в ПрАТ ім. Шевченка та отримати орендну плату за 2015, 2016 роки в розмірі 1938 гривень, установленому договором оренди землі від 15.06.2010 року, позивач відмовився . Позиція позивача щодо відмови від отримання орендної плати за вказані роки, також підтверджується Актом від 22.11.2016 року та копіями видаткових касових ордерів від 22.11.2016 року. Щодо отримання позивачем орендної плати за 2012 - 2014 роки, установленої договором оренди землі від 15.06.2010 року, то дані обставини не заперечуються стороною позивача та підтверджуються приєднаними до справи Відомостями на видачу зерна та грошових коштів за оренду земельних паїв за відповідні роки.

Крім того, суд вважає, що наданий позивачем розрахунок розміру зазначеної вимоги є хибним, оскільки, позивач, вказуючи період розрахунку з 01.01.2012 року по 31.01.2017 року, суму боргу зазначає 1999 гривень, тобто - за один рік, хоча її, на думку суду, беручи до уваги вказану позивачем дату виникнення заборгованості - 01.01.2012 року, та установлений договором кінцевий строк виплати орендної плати за поточний рік 30 грудня, необхідно помножити на шість (2011 - 2016 роки), а тири відсотки річних, пеню і інфляцію нараховувати на суму заборгованості орендної плати в розмірі 1999 гривень за кожен рік окремо, починаючи з 31 грудня того року, за який позивач просить стягнути заборгованість та в наступному всі ці розрахунки додати та визначити одну суму. При цьому, суд звертає увагу, що позивач не заявляючи вимог про стягнення недоплаченої орендної плати за 2011 рік, розрахунок річних, пені та інфляції провів з 01.01.2012 року.

Зазначене вище, на думку суду, може бути самостійною підставою для відмови у вимогах позивача в цій частині.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача збитків , у вигляді не отриманого доходу - орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.01.2017 року в сумі 7093 гривні 36 копійок, також, до задоволення не підлягають.

Щодо вимог позивача ОСОБА_2, в частині стягнення з відповідача ПрАТ ім. Шевченка витрат по дискуванню і оранці землі в сумі 3027 гривень 50 копійок , то суд вважає наступне.

В позовній заяві та в судовому засіданні, позивач, зазначив та пояснив те, що восени 2015 року, коли, на його думку, відповідач, зібравши урожай, перестав користуватися спірною земельною ділянкою та залишив її в стані стерні, він, з власної ініціативи та за власні кошти, провів дискування та оранку цієї ділянки. Посилаючись на п.8.1 договору оренди землі від 15.06.2010 року, просив стягнути з відповідача понесені ним витрати. В підтвердження своїх вимог, додав до позовної заяви копію Свідоцтва про реєстрацію машини - трактора колісного МТЗ-80, виданого на його ім'я та копії двох актів обстеження спірної земельної ділянки про те, що станом на 21.10.2015 року, вона обмолочена і знаходиться в стані стерні та про те, що станом на 18.12.2015 року вона …здіскована та виорана та знаходиться в стані ріллі .

Згідно п.8.1. договору оренди землі від 15.06.2010 року, після припинення дії договору на наступний день після закінчення строку дії договору оренди, орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець, у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, встановленими сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв'язується у судовому порядку.

Тобто, згідно зазначеного пункту договору, орендодавець, має право на відшкодування збитків у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов'язаних із зміною її стану, про що, в даному разі не йдеться, та що, на думку суду, може бути підтвердженим лише висновками ряду проведених ґрунтознавчих експертиз, а не розрахунком про витрати кількості пального та його вартості на дискування та оранку земельної ділянки.

Щодо згаданого розрахунку, то позивач не надав суду жодного належного доказу про те, що саме зазначена кількість дизельного пального була необхідна, придбана ним, та використана при дискуванні та оранці земельної ділянки, як не надав і доказів з яких нормативів виходив оцінюючи роботу трактора при проведенні зазначених с/г робіт.

Крім того, суд критично оцінює дії комісії, яка склала акт про те, що станом на 18.12.2015 року, земельна ділянка …здіскована та виорана та знаходиться в стані ріллі , оскільки, є загальновідомим фактом те, що дискування стерні, в часі не співпадає з оранкою, а проводиться раніше і, візуально, дивлячись на виорану земельну ділянку неможливо визначити чи була вона до оранки задискована. З цієї причини, названий акт комісії, суд не вважає як доказ по справі.

За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача витрат по дискуванню і оранці землі в сумі 3027 гривень 50 копійок, також, до задоволення не підлягають. При цьому суд бере до уваги, що на протязі 2016 року спірною земельною ділянкою користувався позивач.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в позовних вимогах позивачу слід відмовити в повному обсязі, а зустрічну позовну заяву відповідача задоволити повністю.

На підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача ОСОБА_2 на користь відповідача ПрАТ ім.. Шевченка понесені останнім, документально підтверджені, судові витрати у сумі 1378,00 гривень.

Керуючись ст. 11, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 764, ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України, ст.ст. 2, 33, Закону України Про оренду землі , ст. ст. 4, 10, 11, 13, 14, 60, 61, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ПрАТ імені Шевченка у особі голови правління Гончаренка Валерія Миколайовича про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків, спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, відмовити в повному обсязі.

зустрічну позовну заяву Приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка до ОСОБА_2 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, задоволити повністю.

Визнати укладеною між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським акціонерним товариством ім.. Шевченка додаткову угоду від 04 лютого 2016 року до договору оренди землі від 15 червня 2010 року, зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року за №041079900127 згідно якої, зазначений договір оренди землі поновити на той самий строк і на тих самих умовах.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка судові витрати в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк, з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 05.09.2017 року.

Суддя В. О. Черненко