АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/2005/17Головуючий по 1 інстанції Категорія : 47 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3, ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, та за зустрічною позовною заявою приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, -
в с т а н о в и л а :
У грудні 2015 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до ПРАТ ім. Шевченка про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 15 червня 2010 року, між ним та ПРАТ ім. Шевченка, в особі голови правління ОСОБА_7, був укладений договір оренди землі строком на 5 років з урахуванням вегетації с\г культур до 31 грудня 2014 року, який був зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року.
16 серпня 2014 року, ОСОБА_6 надіслав відповідачеві лист - попередження про намір не укладати на новий строк договір оренди землі і просив його керівника ОСОБА_7 не засівати його землю, на що він отримав листа від 25 лютого 2015 року, в якому відповідач йому повідомив, що договір дійсний до 09 листопада 2015 року, оскільки він був зареєстрований у Черкаській регіональній філії ДП Центр ДЗК 09 листопада 2010 року, строком на 5 років, і він є чинним, а тому ОСОБА_6 помилково вважає, що земельна ділянка знаходиться у користуванні ПРАТ ім. Шевченка на незаконних підставах. Також, вказав, що земельна ділянка вже засіяна озимою пшеницею.
Вважаючи, що його права порушені, ОСОБА_6 звернувся до суду, у зв'язку з чим рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року
договір оренди землі був припинений внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, зобов'язано ПРАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7 повернути ОСОБА_6 спірну земельну ділянку та не чинити йому перешкод щодо вільного доступу до неї. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2015 року, рішення Шполянського районного суду залишено без змін.
Вказує, що письмове заперечення про відмову у поновленні договору оренди землі на новий строк здійснюється листом-повідомленням, про що він повідомив відповідача, повністю виконавши умови договору, а тому орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки, складеного 21 жовтня 2015 року комісією в складі в.о. голови сільської ради ОСОБА_8, свідків ОСОБА_9, та ОСОБА_10, встановлено, що земельна ділянка обмолочена і знаходиться у стані стерні.
Відповідач, в порушення умов договору оренди землі, після збору урожаю 2015 року, не повернув йому земельну ділянку у виораному стані, про що 18 грудня 2015 року комісією був складений акт обстеження земельної ділянки, яким встановлено, що земельна ділянка задискована та знаходиться у стані ріллі, дискування та оранку земельної ділянки проводив він за власний рахунок у зв'язку з чим поніс матеріальну шкоду.
Він мав намір засіяти свою земельну ділянку насінням соняшника, але відповідач не дав йому це зробити, оскільки засіяв земельну ділянку пшеницею. Вважає, що відповідач завдав йому збитки у вигляді не отриманого доходу відповідно до розрахунку в сумі 104 951 гривня. Всього не отриманий дохід та витрати на дискування та оранку землі складають суму в розмірі 107 978, 50 копійок, які є завданими йому збитками, які він просив стягнути з відповідача на його користь.
В ході розгляду справи позивач неодноразово збільшував свої позовні вимоги.
25.07.2016 року ОСОБА_6 подав позовну заяву про збільшення позовних
вимог в якій вказав, що в порушення договору оренди землі та норм чинного
законодавства, відповідач не переглянув розмір орендної плати за 2012 -2014 роки, а
виплачував її в розмірі 1938 грн., що значно менше, ніж він повинен був виплачувати. А
тому, за 2012-2014 роки недоплата орендної плати склала 9486 грн., яку відповідач
повинен виплатити позивачеві в примусовому порядку. Просив також стягнути орендну
плату за 2015 рік в сумі 5100 гривень.
Крім заявлених позовних вимог про стягнення витрат на дискування та оранку земельної ділянки та стягнення не отриманого доходу, просив стягнути з відповідача на його користь з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені суму недоотриманої орендної плати за період 2012-2014 роки в розмірі 9 486 гривень, 11 612, 67 гривень заборгованості по орендній платі за 2015 рік, всього стягнути 21 098, 67 гривень.
31.01.2017 року ОСОБА_6 подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій
виходячи із розрахунку суми збитків проведеної Шполянською РДА у вигляді не
отриманого доходу в розмірі 51 072 гривні 06 копійок та недоплаченої орендної плати за
період 2012-2014 року в сумі 1998 гривень 63 копійки, просив стягнути з відповідача на
його користь не отриманий дохід з урахуванням 3 % річних, пені, інфляційних за період з
01.01.2015 року по 31.01.2017 року в загальній сумі 130 512, 17 гривень. Також просив
стягнути недоотриману орендну плату з урахуванням 3% річних, пені, інфляційних за
період з 01.01.2012 по 31.01.2017 року в загальній сумі 7 093 гривні та витрати понесені
на оранку та дискування земельної ділянки в 2015 році в сумі 3 027 гривень 50 копійок.
Всього просив стягнути з відповідача на його користь не отриманий дохід, недоплачену
орендну плату за період 2012 -2015 роки та витрати на оранку та дискування земельної
ділянки в загальній сумі 140 633 гривні 03 копійки /130 512,17 гривень +7093, 36
гривень + 3027, 50 гривень =140 633,03 гривні./.
ПРАТ ім. Шевченка звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі.
В обґрунтування своїх зустрічних позовних вимог вказував, що 15 червня 2010 року, між ОСОБА_6 та ЗАТ імені Шевченка (в подальшому реорганізованого у ПРАТ ім.
Шевченка) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,50 га, розташованої на території Терешківської сільської ради, Шполянського району Черкаської області, право на яку посвідчене державним актом на право приватної власності на землю серії II - ЧР від 20 травня 2002 року. Договір оренди зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель, вчинено запис від 09 листопада 2010 року. Даний договір був укладений на 5 років з урахуванням вегетації с/г культур до 31 грудня 2014 року.
Вказує, що строк дії договору оренди закінчився 31 грудня 2014 року, однак протягом місяця, тобто у період з 01 по 31 січня 2015 року лист-заперечення щодо відмови у поновленні договору на новий строк від орендодавця не надійшов, тому орендар продовжив користування земельною ділянкою на підставі ч.6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі .
В подальшому, орендодавець не запропонував орендарю укладення додаткової угоди про поновлення договору на новий строк, тому 04 лютого 2016 року, орендар сам надіслав орендодавцю лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі, надавши два примірники проекту додаткової угоди та враховуючи, що місячний термін для обов'язкового укладення додаткової угоди вже минув, відповідь просив надати до 12 лютого 2016 року. Крім того, орендар надіслав орендодавцю пропозицію отримати орендну плату за 2015 рік. Однак відповідь від орендодавця не надійшла, що вказує на його відмову, тому позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
Зважаючи на те, що орендодавець, у встановлений законом термін, не надав орендарю лист-повідомлення щодо заперечень в поновленні договору, а орендар продовжив користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди, то такий договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені в договорі.
Просив визнати укладеною між ОСОБА_6 та ПРАТ ім. Шевченка додаткову угоду до договору оренди землі від 15 червня 2010 року, зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року, за № 041079900127, в запропонованій редакції.
Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2017 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_6 до ПРАТ ім. Шевченка у особі голови правління ОСОБА_7 про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків, спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, відмовлено в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву ПРАТ ім. Шевченка до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, задоволено повністю.
Ухвалено визнати укладеною між ОСОБА_6 та ПРАТ ім. Шевченка додаткову угоду від 04 лютого 2016 року до договору оренди землі від 15 червня 2010 року, зареєстрованого у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09 листопада 2010 року за №041079900127 згідно якої, зазначений договір оренди землі поновити на той самий строк і на тих самих умовах.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ПРАТ ім. Шевченка судові витрати в розмірі 1378,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що воно є незаконним та ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ПРАТ ім. Шевченка відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, судова колегія
приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Тобто, порушення, невизнання або оспорювання права власності або права користування на земельну ділянку є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу передбаченого ст. 152 ЗК України.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 посилався на те, що розмір збитків не отриманого доходу на який посилався позивач є хибним, оскільки даний розрахунок був здійснений відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, який затверджено Постановою КМУ від 19 квітня 1993 року № 284, що застосовується до розрахунку збитків які заподіяні внаслідок дій органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, а не юридичною особою.
Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до положень ст. 33 ЗУ Про оренду землі ПРАТ імені Шевченка має право на поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки орендодавець після закінчення строку дії договору не направив орендарю повідомлення про відмову в поновленні договору оренди.
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи із наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 040855-354 від 20 травня 2002 року ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 3,50 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Терешківської сільської ради. Даний акт зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю за № ІІ-ЧР № 040855-354 (т.1 а.с. 26).
15 червня 2010 року, між ОСОБА_6 та ЗАТ імені Шевченка (в подальшому реорганізованого у ПРАТ ім. Шевченка) укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 3,50 га, розташованої на території Терешківської сільської ради, Шполянського району Черкаської області (т.1. а.с. 7-10).
Даний договір оренди землі зареєстрований у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК , про що у Державному реєстрі земель, вчинено запис від 09 листопада 2010 року, за № 041079900127.
Відповідно до п.3.1. договору, він укладений строком на 5 років з урахуванням вегетації с/г культур до 31 грудня 2014 року. Після закінчення строку договору, орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі, орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Відповідно до п.4.1 договору, орендна плата становить у 2010 році - з розрахунку 3% від проіндексованої грошової оцінки угідь 1938,00 грн. та вноситься орендарем у формі та розмірі згідно додатку до договору, але не пізніше 30 грудня кожного року.
Відповідно до п.4.2. договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.
Відповідно до п. 4.5. договору, орендна палата переглядається раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом.
Відповідно до п.4.6 договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,03% несплаченої суми за кожний день прострочення.
16 серпня 2014 року ОСОБА_6 звернувся до відповідача із заявою в якій повідомив ПРАТ ім. Шевченка, що договір оренди землі закінчується 31 грудня 2014 року, після закінчення якого він не має наміру його продовжувати. Просив не проводити на його земельній ділянці ніяких сільськогосподарських робіт (орання, дискування, посіву) (т.1 а.с. 20).
25 лютого 2015 року адміністрація ПРАТ ім. Шевченка повідомило ОСОБА_6 про те, що строк дії договору оренди землі закінчується 09 листопада 2015 року, а тому земельна ділянка знаходиться у користуванні Товариства на законних підставах згідно укладеного та зареєстрованого договору оренди. Вказав, що в даний час земельна ділянка засіяна озимою пшеницею (т. 1 а.с. 21).
Будучи незгідним з позицією адміністрації ПРАТ ім. Шевченка, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом про припинення договору оренди землі та витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.
Рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року у справі №710/914/15-ц, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Ухвалено, договір оренди землі, укладений 15 червня 2010 року між ОСОБА_6 і ПРАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7, зареєстрований 09 листопада 2010 року за № 041079900827 у Шполянському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК вважати припиненим 31 грудня 2014 року внаслідок закінчення строку дії договору оренди землі, відповідно до п.3.1 договору оренди землі. Зобов'язати ПРАТ ім. Шевченка в особі голови правління ОСОБА_7М :
- повернути ОСОБА_6 із чужого незаконного користування земельну ділянку площею 3,50 га, що належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 040855-354 від 20 травня 2002 року;
- оформити та підписати акт приймання - передачі земельної ділянки площею 3,50 га що належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 040855-354 від 20 травня 2002 року, в стані не гіршому, ніж вона була на момент укладення договору оренди землі;
- не чинити ОСОБА_6 будь - які перешкоди щодо вільного доступу до земельної ділянки, використання земельної ділянки площею 3,50 га, що належить ОСОБА_6 на підставі Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР № 040855-354 від 20 травня 2002 року на власний розсуд.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1 а.с. 11-14). Ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04 листопада 2015 року рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 червня 2015 року залишено без змін (т.1. а.с. 15-17).
Згідно акту обстеження земельної ділянки, комісією проведено обстеження земельної ділянки № 4278 розміром 3,50 га, яка знаходиться в с. Терешки на полі № 6, яка належить ОСОБА_6 згідно державного акту ІІ-ЧР №040855-354, в ході якої було встановлено, що станом на 21 жовтня 2015 року дана земельна ділянка обмолочена і знаходиться в стані стерні (т.1 а.с. 23).
Згідно акту обстеження земельної ділянки, комісією проведено обстеження земельної ділянки № 4278 розміром 3,50 га, яка знаходиться в с. Терешки на полі № 6, яка належить ОСОБА_6 згідно державного акту ІІ-ЧР №040855-354, в ході якої було встановлено, що станом на 18 грудня 2015 року дана земельна ділянка здискована та виорана та на даний час знаходиться в стані ріллі (т.1 а.с. 24).
Відповідно до ст. 156 ЗК України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Відповідно до статті 157 вказаного Кодексу відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють у тому числі громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру вказаних збитків постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 (далі - Порядок N 284) затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до Постанови КМ України, від 19.04.1993 року № 284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Відповідно до Акту визначення не отриманого доходу ОСОБА_6, складеного постійно діючою комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам Шполянської РДА, затвердженого головою Шполянської РДА 25 січня 2017 року та витягу з протоколу № 1 засідання комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам від 25.01.2017 року, загальна суми збитків у вигляді не одержаного доходу ОСОБА_6 від вирощування соняшника та оренди земельної ділянки площею 3,4971 га складає 53070,69 грн., з яких сума не отриманого доходу від вирощування соняшника складає 51 072, 06 гривень, не отриманий дохід від орендної плати за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року складає 1998, 63 гривні.
Відповідно до вищевказаних Акту та Протоколу, визначені комісією збитки для відшкодування орендодавцю в місячний термін після затвердження протоколу засідання комісії ПРАТ імені Шевченка повинні бути перераховані ОСОБА_6 на картковий рахунок, відкритий у Шполянському відділенні Черкаського ГРУ ПАТ ПриватБанк (т. 1 а.с. 209-210).
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення не взяв до уваги вищевказані норми, прийшов до помилкового висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, а тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог в сумі
визначеній відповідно до Акту комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам в сумі 53 070, 69 гривень.
Вимоги ОСОБА_6 про виплату суми нарахованих збитків з урахуванням індексу інфляції, пені та 3 % річних відповідно до суми не отриманого доходу за період з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року, з урахуванням індексу інфляції, пені та 3% річних до суми не доплаченої орендної плати за період з 01.01.2012 по 31.01.2017 року, то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивач просить нарахувати інфляційні втрати, пеню та 3 % річних відповідно за попередні періоди з 01.01.2015 року по 31.01.2017 року та з 01.01.2012 року по 31.01.2017 року, однак сума збитків, які були нараховані та підлягали виплаті були визначені тільки 25.01.2017 року і підлягали виплаті протягом одного місяця, тобто до 25.02.1017 року.
Колегія суддів вважає, що також не підлягають задоволенню і позовні вимоги ОСОБА_6 відносно витрат, які поніс позивач на дискування та оранку земельної ділянки восени 2015 року, так як умовами Договору оренди землі від 15.06.2010 року повернення земельної ділянки у виораному та здискованому вигляді не передбачено. Посилання позивача як на підставу своїх позовних вимог в цій частині на п. 8.1 Договору оренди землі від 15.06.2010 року, то в даному пункті передбачено повернення земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з тим, в якому орендар одержав її в оренду також не вказано що земельна ділянка має бути виорана та здискована.
Стосовно, задоволених судом першої інстанції, зустрічних позовних вимог ПРАТ ім. Шевченка про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі, колегія суддів вважає за доцільне звернути увагу на наступне.
Відповідно до ст. 33 ЗУ Про оренду землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Відповідно до ч.5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Згідно Правової позиції ВСУ висловленої під час розгляду справи 10 червня 2015 року № 6-70цс15, відповідно до статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.
Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування виділеною земельною ділянкою, належне виконання своїх обов'язків за договором; відсутність письмового повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; укладення додаткової угоди про поновлення договорів оренди.
Виходячи з наведених положень ч.5 ст. 33 ЗУ Про оренду землі та враховуючи приписи ст. ст. 319, 626 ЦК України, колегія суддів дійшла до висновку, що поновлення договору за вказаною процедурою можливо за наявності волевиявлення обох сторін. Разом з тим, відсутність в установлений законом строк заперечень щодо поновлення договору не є свідченням про надання згоди останнього на укладення додаткової угоди до договору у запропонованій стороною редакції.
Крім того, відповідно до рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17.06.2015 року договір визнаний припиненим з 31.12.2014 року.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при задоволенні зустрічних позовних вимог ПРАТ ім. Шевченка не були взяті до уваги вищевказані норми права, у зв'язку з чим суд прийшов до помилкового висновку.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі утримує перелік юридичних фактів, які є необхідними для поновлення договору оренди землі. Однак позовна вимога про поновлення договору оренди землі ПРАТ імені Шевченка при зверненні в суд із зустрічною позовною заявою не заявлялась, а тому і підстави для визнання укладеною додаткової угоди без поновлення договору оренди землі відсутні.
Згідно зі ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень.
Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору не повно з'ясував та не перевірив всі фактичні обставини, що мають значення для справи, не правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийшов до помилкового висновку відмовляючи в повному обсязі в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до ПРАТ ім.. Шевченка про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, та
задовольняючи зустрічні позовні вимоги ПРАТ ім. Шевченка до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі.
За таких обставин, колегія суддів, приходить до висновку, про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ПРАТ ім. Шевченка.
Вимоги ОСОБА_6 про стягнення з відповідача судових витрат на правову допомогу в сумі 10 000 гривень також є такими, що задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_11 представляючи інтереси ОСОБА_6 діяла на підставі Довіреності як представник останнього.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати ,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 31 серпня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки, та за зустрічною позовною заявою приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі - скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_6 до приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка про відшкодування збитків спричинених власнику земельної ділянки внаслідок незаконного (самовільного) використання земельної ділянки та збитків спричинених неналежним виконанням договірних зобов'язань щодо використання земельної ділянки -задовольнити частково.
Стягнути з приватного сільськогосподарського акціонерного товариства імені Шевченка на користь ОСОБА_6 збитки в сумі 53 070,69 грн. (п'ятдесят три тисячі сімдесят гривень шістдесят дев'ять копійок).
В решті позовних вимог ОСОБА_6 - відмовити.
Приватному сільськогосподарському акціонерному товариству імені Шевченка в зустрічному позові до ОСОБА_6 про визнання укладеною додаткової угоди щодо поновлення договору оренди землі - відмовити.
Стягнути з приватного сільськогосподарського акціонерного товариства ім. Шевченка на користь ОСОБА_6 судові витрати в сумі 830, 73 грн. (вісімсот тридцять гривень сімдесят три копійки).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в
касаційному порядку до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів з дня набрання
ним законної сили.
Головуючий :
Судді :
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2017 |
Оприлюднено | 10.11.2017 |
Номер документу | 70142820 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Гончар Н. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні