Постанова

від 31.08.2017 по справі 802/1394/17-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 серпня 2017 р. Справа № 802/1394/17-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Шевченка Р.В.

представника позивача: Сушака А.О.

представника відповідача: Кононова В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-текст"

до: Головного управління ДФС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-текст" з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість, в тому числі за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту по господарських операціях позивача ТОВ "Інтер-текст" з контрагентами ТОВ "Евітекс-Ультра", ТОВ "Голіас-П", ТОВ "Ларнака", ТОВ "Ексон-Проект".

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на доводи позовної заяви. Окремо зазначив, що всі здійснені господарські операції позивачем з контрагентами ТОВ "Евітекс-Ультра", ТОВ "Голіас-П", ТОВ "Ларнака", ТОВ "Ексон-Проект" підтверджуються належними первинними документами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог. Також надав письмові заперечення, відповідно до яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог, вважаючи правомірними та обґрунтованими висновки акту перевірки щодо заниження податку на додану вартість, в тому числі за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту по господарських операціях позивача ТОВ "Інтер-текст" з контрагентами ТОВ "Евітекс-Ультра", ТОВ "Голіас-П", ТОВ "Ларнака", ТОВ "Ексон-Проект".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Вінницькій області посадовими особами відповідача згідно з п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Вінницькій області від 30.06.2017 року № 1515 проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ "Інтер-текст" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Евітекс-Ультра" за грудень 2014, ТОВ "Голіас-П" за лютий 2015 року, ТОВ "Ларнака" за березень 2015 року, ТОВ "Ексон-Проект" за квітень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 17.07.2017 року № 1020/02-32-14-06/39109065, згідно якого встановлено порушення п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 290222 грн., в тому числі за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту: за грудень 2014 року на суму 70265 грн., за лютий 2015 року на суму 23000 грн., за березень 2015 року на суму 77817 грн., за квітень 2015 року на суму 119140 грн.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом у відношенні позивача сформовано податкове повідомлення-рішення від 03.08.2017 року № 0006821406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 435333 грн. з них: 290222 - податкове зобов'язання, 145111 - штрафні (фінансові санкції). Дані рішення одночасно являються предметом оскарження у даній справі.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України). При цьому, в даному випадку норми ПК України застосовуються в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення, визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, що передбачено п.п. 20.1.18, 20.1.19 цього ж Кодексу.

Як свідчать матеріали справи за наслідками проведеної перевірки, контролюючим органом складено акт від 17.07.2017 року № 1020/02-32-14-06/39109065, висновки якого стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 03.08.2017 року № 0006821406

Перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.1 ст. 198 ПК України ТОВ "Інтер-текст" неправомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Евітекс-Ультра" за грудень 2014 на суму 70265 грн., ТОВ "Голіас-П" за лютий 2015 року на суму 23000 грн., ТОВ "Ларнака" за березень 2015 року 77817 грн., ТОВ "Ексон-Проект" за квітень 2015 року на суму 119140 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи викладені норми Податкового кодексу України зазначено про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Матеріали справи свідчать, що перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-текст" у рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за грудень 2014 року (основна № 9078539717 від 20.01.2015 року), додатку № 5 до декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за грудень 2014 року включено до складу податкового кредиту суми взаємовідносин по ТОВ "Евітекс-Ультра" - 70264,99 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано договір № 02-12 купівлі-продажу від 02.12.2014 року. Згідно додатку 1 до договору №0212 від 02.12.2014 року продавець зобов'язується продати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти товар та розраховуватись за нього на умовах Договору: голки, бумага до плотера, перо для водних чорнил, крючки, петлителі, ножі для оверлока, лапки, світловідбивна стрічка, нитки 45ЛЛ, ґудзики, ніж для плотера, тримач для ножа, електродвигун, навчання до програми julivy, магазин для плотера, подложка, комп'ютер, програма julivy.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Список продукції, вартість, терміни та місце поставки товару вказується в додатку 1 до цього договору.

Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, акт здачі-прийняття робіт (виконаних послуг), видаткову накладну (п. 2.2 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 Договору) (а.с. 74-75).

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товарів, вказаних у додатку 1 до цього договору, позивачем надано рахунок-фактуру № 01/12-1 та видаткову накладну № 120305 від 03.12.2014 року на загальну суму 53000 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 04.12.2014 року та видаткову накладну № 120403 від 04.12.2014 року на суму 50000 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 05.12.2014 року та видаткову накладну № 120505 від 05.12.2014 року на суму 46400 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 08.12.2014 року та видаткову накладну № 120806 від 08.12.2014 року на суму 23750 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 08.12.2014 року та видаткову накладну № 1208073 від 08.12.2014 року на суму 10600 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 09.12.2014 року та видаткову накладну № 120907 від 09.12.2014 року на суму 16580 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 09.12.2014 року та видаткову накладну № 120906 від 09.12.2014 року на суму 27640 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 11.12.2014 року та видаткову накладну № 121106 від 11.12.2014 року на суму 31200 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 12.12.2014 року та видаткову накладну № 121204 від 12.12.2014 року на суму 28520 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 15.12.2014 року та видаткову накладну № 121206 від 15.12.2014 року на суму 46000 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 22.12.2014 року та видаткову накладну № 122205 від 22.12.2014 року на суму 54000 грн., в тому числі з ПДВ, рахунок-фактуру № 01/12-1 від 25.12.2014 року та видаткову накладну № 122504 від 25.12.2014 року на суму 33900 грн., в тому числі з ПДВ, платіжне доручення №13 від 24.02.2015 року, виписки з банківського рахунку, податкові накладні від 03.12.2014 року № 120305, від 04.12.2014 року № 120403, від 05.12.2014 року № 120505, від 08.12.2014 року № 120805, від 08.12.2014 року № 120807, від 09.12.2014 року № 120907, від 09.12.2014 року № 120906, від 11.12.2014 року № 121106, від 12.12.2014 року № 121204, від 15.12.2014 року № 121506, від 22.12.2014 року № 122205, від 25.12.2014 року № 122504 (АЕС. 76-102).

Крім того, аналізом звітності ТОВ "Евітекс-Ультра" за період грудень 2014 року та аналізом номенклатурного ряду товарів (робіт, послуг), згідно даних ЄРПН та ланцюга постачання встановлено наступне: відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) ТОВ "Евітекс-Ультра" за ІV квартал 2014 року на підприємстві працювала 1 особа (директор) та середньомісячна заробітна плата складає 417 грн. Тобто відсутні трудові ресурси необхідної кваліфікації для надання послуг та реалізації товарів в зазначених обсягах контрагентам-покупцям.

Співробітниками оперативного управління ГУ ДФС у Київській області здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "Евітекс-Ультра", про що складено довідку, в якій зазначено, що не встановлено місцезнаходження ТОВ "Евітекс-Ультра" та зазначено, що ТОВ "Евітекс-Ультра" зареєстрований на осіб, які до діяльності юридичної особи або фізичної особи-підприємця жодного відношення не мають.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Евітекс-Ультра" встановлено, місцезнаходження юридичної особи: 08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, село Бузова, вул. Леніна, буд. 215А, квартира 3, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-текст" у рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за лютий 2015 року (основна № 9045425289 від 20.03.2015 року), додатку № 5 до декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за лютий 2015 року включено до складу податкового кредиту суми взаємовідносин по ТОВ "Голіас-П" - 23000 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано договір № 0102 купівлі-продажу від 01.02.2015 року Згідно додатку 1 до договору №0102 від 01.02.2015 року продавець зобов'язується продати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти товар та розраховуватись за нього на умовах Договору: голки, петлителі, лапки, човник, шпульний ковпачок, шпуля, світильник, обмежувач магнітний, пускач для промислових машин, ланцюг на педаль, стрічка розкрійна, зуб'я плоттер wogue TP-183.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Список продукції, вартість, терміни та місце поставки товару вказується в додатку 1 до цього договору (п. 1.2 Договору).

Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, акт здачі-прийняття робіт (виконаних послуг), видаткову накладну (п. 2.2 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 Договору) (а.с. 114-115).

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товарів, вказаних у додатку 1 до цього договору, позивачем надано рахунок-фактуру № 01/02-1 від 26.02.2015 року, видаткову накладну № 22614 від 26.02.2015 року на суму 40762 грн., в тому числі ПДВ, видаткову накладну № 22615 від 26.02.2015 року в сумі 97238 грн., в тому числі з ПДВ, виписку з банківського рахунку, податкові накладні від 26.02.2015 року № 22615, № 22614, реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 116-127).

Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ "Голіас-П" податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2015 року не подано.

Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4) за лютий 2015 року, працювала у штаті 1 особа, працювало за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.

Оперативним управлінням ГУДФС у м. Києві в рамках к/п № 3201410070000093 від 02.11.2014 року допитано засновника ОСОБА_3, яка повідомила про свою непричетність до реєстрації підприємства.

Первинні документи, в тому числі податкові накладні, видаткові накладні, договір, надані до перевірки ТОВ "Інтер-текст" по взаємовідносинам із ТОВ "Голіас-П" за лютий 2015 року відповідно до наданих пояснень ОСОБА_3 не підписувалися.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Голіас-П" встановлено, місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Спаська, буд. 39А, офіс 3, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні, керівником підприємства зареєстрована ОСОБА_3, зміни щодо керівника також не вносились.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-текст" у рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за березень 2015 року (основна № 9071962260 від 17.04.2015 року), додатку № 5 до декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за лютий 2015 року включено до складу податкового кредиту суми взаємовідносин по ТОВ "Ларнака" - 77816,67 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано договір № 0303 купівлі-продажу від 03.03.2015 року Згідно додатку 1 до договору №0303 від 03.03.2015 року продавець зобов'язується продати у власність покупця товари, а покупець зобов'язується прийняти товар та розраховуватись за нього на умовах Договору: SPARK SL-8700DH, TYPICALGC6150M, GOLDEN WHEEL CS-2614-M03, SHUNFA SF -562-2, SF8900D-4, SHUNFA 4-2A, GOLDEN WHEEL CS-1912P, SIRUBA C 382-1.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Список продукції, вартість, терміни та місце поставки товару вказується в додатку 1 до цього договору (п. 1.2 Договору).

Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, акт здачі-прийняття робіт (виконаних послуг), видаткову накладну (п. 2.2 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 Договору) (а.с.128-129).

На виконання умов вказаного договору та на підтвердження придбання товарів, вказаних у додатку 1 до цього договору, позивачем надано рахунок-фактуру № 01/03-1 від 31.03.2015 року, видаткову накладну № 33147 від 31.03.2015 року на суму 14000 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 31.03.2015 року, видаткову накладну № 33146 від 31.03.2015 року на суму 75000 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 30.03.2015 року, видаткову накладну № 33023 від 30.03.2015 року на суму 22500 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 30.03.2015 року, видаткову накладну № 33022 від 30.03.2015 року на суму 12000 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 30.03.2015 року, видаткову накладну № 33021 від 30.03.2015 року на суму 26400 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 30.03.2015 року, видаткову накладну № 33020 від 30.03.2015 року на суму 175000 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/03-1 від 31.03.2015 року, видаткову накладну № 33149 від 31.03.2015 року на суму 9000 грн., в тому числі ПДВ, платіжні доручення № 19 від 18.04.2015 року на суму 206900 грн., № 18 від 14.04.2015 року на суму 160000 грн., виписки з банківського рахунку, податкові накладні від 31.03.2015 року № 33147, № 33146, від 30.03.2015 № 33023, 33022, 33021, 33020, від 31.03.2015 року № 33149, 33148, реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 130-147).

Також перевіркою встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2015 року ТОВ "Ларнака" до ДФС не подано.

Згідно даних ЄРПН ТОВ "Ларнака" в періоді, що перевірявся та в попередніх періодах, не здійснював придбання товарів, які були реалізовані у березні 2015 року ТОВ "Інтер-текст".

Оперативним управлінням ГУ ДФС у м. Києві в рамках к/п №320410070000093 від 02.11.2014 року допитано директора і засновника ОСОБА_4, який зареєстрував підприємство за грошову винагороду. Порушено кримінальну справу №320410070000093 від 02.11.2014 року.

Первинні документи, в тому числі податкові накладні, видаткові накладні, договір, надані до перевірки ТОВ "Інтер-Текст" по взаємовідносинам ТОВ "Ларнака" за березень 2015 року відповідно до наданих пояснень ОСОБА_4 не підписувались.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Ларнака" встановлено, місцезнаходження юридичної особи: Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, вул. Б.Хмельницького, буд. 71, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні, керівником підприємства зареєстрований ОСОБА_4, зміни щодо керівника також не вносились.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Інтер-текст" у рядку 10.1 розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ за квітень 2015 року (основна № 9100086414 від 19.05.2015 року), додатку № 5 до декларації по ПДВ "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)" за квітень 2015 року включено до складу податкового кредиту суми взаємовідносин по ТОВ "Ексон-Проект" - 119140,25 грн.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції позивачем надано договір № 0104 купівлі-продажу від 01.04.2015 року.

Згідно п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору. Товари, загальний асортимент яких зазначений в прайс-листах продавця, а детальне найменування, кількість, ціна (з ПДВ) вказується в накладних (п. 1.2 Договору).

Документи на товар, які продавець повинен передати покупцю: рахунок, акт здачі-прийняття робіт (виконаних послуг), видаткову накладну (п. 2.2 Договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару покупцю, що оформляється накладною (п.2.3 Договору) (а.с. 159).

На виконання умов вказаного договору позивачем надано рахунок-фактуру № 01/04-1 від 01.04.2015 року, видаткову накладну № 43063 від 30.04.2015 року на суму 85281,62 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/04-1 від 01.04.2015 року, акт здачі-прийняття робіт (виконання послуг) від 30.04.2015 року на суму 78624 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/04-1 від 01.04.2015 року, видаткову накладну № 43061 від 30.04.2015 року на суму 99391,22 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/04-1 від 01.04.2015 року, видаткову накладну № 43062 від 30.04.2015 року на суму 221520 грн., в тому числі ПДВ, рахунок-фактуру № 01/04-1 від 01.04.2015 року, видаткову накладну № 43060 від 30.04.2015 року на суму 230024,69 грн., в тому числі ПДВ, виписку з банківського рахунку, податкові накладні від 30.04.2015 року № 43063, 43064, 43061, 43062, 43060, реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 160-182).

Також перевіркою встановлено, що податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2 квартал 2015 року ТОВ "Ексон-Проект" до ДФС не подано.

ТОВ "Ексон-Проект" баланс (фінансовий звіт) за 2015 рік та декларацію з податку на прибуток до органів ДФС не подано.

Оперативним управлінням ГУ ДФС у м. Києві в рамках к/п №320410070000093 від 02.11.2014 року допитано директора і засновника ОСОБА_5, який зареєстрував підприємство за грошову винагороду. Порушено кримінальну справу №320410070000093 від 02.11.2014 року.

Разом з тим, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Ексон-Проект" встановлено, що місцезнаходження юридичної особи: місто Київ, вул. Нижньоюрківська, буд. 9, відомості про державну реєстрацію припинення юридичної особи відсутні, керівником підприємства зареєстрований ОСОБА_5, зміни щодо керівника також не вносились.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно із ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Дослідивши під час судового розгляду справи надані первинні документи, судом встановлено, що всі вони складені у відповідності до вказаних норм Закону та під час здійснення господарських операцій. Їх зміст підтверджує, реальність господарських операцій ТОВ "Інтер-текст" з контрагентами ТОВ "Евітекс-Ультра", ТОВ "Голіас-П", ТОВ "Ларнака", ТОВ "Ексон-Проект" щодо купівлі-продажу товарів, визначених у договорах. Вказані документи містять найменування товару, докази розрахунків між сторонами договорів, факт приймання, видачі товарів тощо.

Також податковий орган посилається на відкрите кримінальне провадження № 3201410070000093 від 02.11.2014 року, в рамках якого допитано директорів ТОВ "Ексон-Проект", ТОВ "Ларнака" та ТОВ "Голіас-П" та, які пояснили, що не підписували первинні документи щодо здійснення господарських операцій з ТОВ "Інтер-текст."

Суд наголошує на тому, що згідно пп. 2 п. 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів.

Всупереч викладеному, акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне податкове повідомлення-рішення, містить припущення та не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у сторін на створення правових наслідків; щодо безтоварності господарських операцій; щодо невиконання позивачем та контрагентами взятих на себе зобов'язань, що відображені у наданих накладних, актах виконаних робіт, платіжних дорученнях, податкових накладних. При цьому, контролюючим органом в акті перевірки не вказано відносно кого та/або якого саме підприємство відкрито кримінальне провадження та за порушення яких норм кримінального законодавства.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, для висновку про фіктивність господарських операцій необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу контрагентів позивача на момент укладання спірних правочинів. Такими доказами має бути вирок суду за кримінальною справою, власні пояснення керівників підприємств-контрагентів, пояснення свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання (при розгляді адміністративної та цивільної справи), якщо така справа розглянута судом та рішення набуло законної сили.

Суд також зазначає, що відсутність ТОВ "Евітекс-Ультра" за його юридичною адресою не позбавляє правового значення виданих цією юридичною особою видаткових та податкових накладних, оскільки на момент здійснення господарських операцій - дана юридична особа була зареєстрована у встановленому законом порядку.

Станом на день судового розгляду справи відомості про те, що ТОВ "Евітекс-Ультра" є діючим підприємством також підтверджені.

Отже, вказані обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Однак податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо господарські операції між позивачем та його контрагентом не були реальними, а оформлялися лише документально. Однак, під час судового засідання представником відповідача не наведено належних та допустимих доказів в спростування реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Евітекс-Ультра", ТОВ "Голіас-П", ТОВ "Ларнака", ТОВ "Ексон-Проект".

Аналогічного висновку дійшла колегія Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 22.10.2015 року справа № К/800/50020/14.

Вирішуючи адміністративну справу, суд керується визначеними ст. 8 КАС України принципами щодо верховенства права, згідно яких, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАС України).

Відповідно ч. 2 цієї ж статті, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Таким чином, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який зазначив, що у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (див. рішення по справі Інтерсплав проти України (заява № 803/02), п. 38).

Так, Рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. (справа Щокін проти України ) забезпечує гарантування одного з найважливіших принципів податкового законодавства, а саме презумпцію правомірності рішень платника податку у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зокрема, Європейський суд справ людини зазначив, що у разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків платників податків, національні органи були зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак у справі, що розглядається, органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку (див. Рішення Європейського суду з прав людини, від 14.10.2010 р. п. 57 справа Щокін проти України ).

Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Булвес АД проти Болгарії (заява №3991/03) від 22.01.2009 р. надає змогу не допустити обмеження законного права платника податків на податковий кредит, віднесення певних сум до витрат, за умови реальності господарської операції, у випадку порушення його контрагентом та контрагентами такого контрагента податкової дисципліни. Вказаним Рішенням роз'яснено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушить справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, платник податків, який дотримується вимог податкового законодавства під час здійснення господарської операції та ведення бухгалтерського обліку, не повинен нести непомірний тягар стосовно обмеження права на податковий кредит у разі недотримання його контрагентом обов'язків, визначених податковим законодавством щодо сплати податків та ведення податкової звітності.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено).

Згідно ст.ст. 71, 86 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, з урахуванням практики Вищого адміністративного суду України та Європейського суду з прав людини, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0006821416 від 03.08.2017 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Вінницькій області № 0006821416 від 03.08.2017 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-текст" (код ЄДРПОУ 39109065) сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 6530 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович