Ухвала

від 31.08.2017 по справі 813/3599/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2017 рокуЛьвів№ 876/6735/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді: Кухтея Р.В.

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Джула В.М.

представника позивача: Усачука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Вищого професійного училища № 29 м. Львова на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року про закриття провадження по справі за адміністративним позовом Вищого професійного училища № 29 (далі - ВПУ № 29) м. Львова до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) (за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТзОВ) Трейд-СС , Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (далі - Інспекція ДАБК) про скасування реєстрації декларації,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2016 року ВПУ № 29 звернулося в суд із зазначеним адміністративним позовом, в якому просило скасувати реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 142141070150 від 18.04.2014 по об'єкту : Будівництво цеху для виробництва столярно-металевих виробів; Львівська область, м. Львів, вул.. Єрошенка, 3 , категорія складності - ІІ, замовник ТзОВ Трейд-СС (ідентифікаційний код - 23266798).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017 провадження по справі було закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ВПУ № 29 подало апеляційну скаргу, яку мотивує тим, що спори, які виникають з приводу самочинного будівництва, є публічно-правовими, оскільки породжуються за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Крім того, предметом оскарження є саме дії (реєстрація) суб'єкта владних повноважень, а не правомірність набуття права власності особами на об'єкти нерухомості чи право власності на сам об'єкт нерухомості, а тому така справа належить до адміністративної юрисдикції та несе в собі публічно-правовий спір. Також зазначає, що дії ДАБІ України по реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, не належать до ненормативних актів, які застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання у розумінні п.5 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 7-рп/2009 від 16.04.2009. Тому просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18.05.2017, а справу направити для продовження її розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача Усачука А.В., який просив апеляційну скаргу задовольнити, дослідивши наявні в справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що Інспекцією ДАБК було зареєстровано ТзОВ Трейд-СС декларацію про готовність об'єктів до експлуатації № ЛВ 142141070150 від 18.04.2014 по об'єкту : Будівництво цеху для виробництва столярно-металевих виробів; Львівська область, м. Львів, вул. Єрошенка, 3 , категорія складності - ІІ, замовник ТзОВ Трейд-СС .

На підставі зазначеної декларації ТзОВ Трейд-СС 24.10.2014 було зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна, а саме : будівлі, літ А-1 , що знаходиться за адресою : Львівська область, м. Львів, вул. Єрошенка В., будинок 3.

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір стосується не стільки правомірності дій відповідача щодо реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, як правомірності реєстрації права власності на нерухоме майно, що перебуває на даний час у приватній власності ТзОВ Трейд-СС , що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права індексний номер 28582476 від 24.10.2014. Крім того, суд зазначив, що оскільки, спірне рішення є актом індивідуальної дії та вичерпало свою юридичну силу після його реалізації, зокрема, після одержання власником документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації, тому подальше оспорювання правомірності права власності на об'єкт нерухомості можливе в порядку цивільного процесуального законодавства, оскільки виникає спір про право цивільне.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі Zand v. .Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду , але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Частиною другою статті другої КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, спір стосується правомірності набуття права власності на об'єкт спірного нерухомого майна.

Так, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86231964 від 03.05.2017 за ТзОВ Трейд-СС було зареєстровано на праві приватної власності об'єкт нерухомого майна по вул. Єрошенка В., 3 у м. Львові на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 28582227 від 24.10.2014.

При цьому, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що спірне нерухоме майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером № 4610137500:02:004:0030, загальною площею 0,6244 га, що перебуває у постійному користуванні ВПУ № 29.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові від 03.11.2015 по справі № 21-2054а14, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, зокрема, про видачу дозвільних документів та введення в експлуатацію об'єктів інженерної та транспортної інфраструктури з видачею правовстановлюючих документів подальше оспорювання правомірності таких дій має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Конституційний Суд України у п. 5 мотивувальної частини рішення від 16.04.2009 по справі № 7-рп/2009 зазначив, що до ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Прийняте ДАБІ України рішення про реєстрацію в єдиному реєстрі отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ЛВ 142141070150 від 18.04.2014 є ненормативним актом органу державної влади, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує жодних наслідків, оскільки захист порушеного права у разі набуття ТзОВ Трейд-СС права власності на нерухоме майно має вирішуватися за нормами цивільного законодавства, так як таке право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Розгляд даного адміністративного позову не впливає на законність правовстановлюючих документів щодо права власності на нерухоме майно ТзОВ Трейд-СС до розгляду спору про їх оскарження (не породжує юридичних наслідків), а отже захист порушених прав у такому разі має вирішуватися за нормами цивільного законодавства і обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Окрім того, на переконання апеляційного суду, ВПУ № 29 не є учасником правовідносин щодо реєстрації ДАБІ України спірної декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням ТзОВ Трейд-СС свого права, як власника земельної ділянки по вул. Єрошенка В., 3 у м. Львові, що додатково свідчить про наявність цивільного спору між позивачем та третьою особою щодо використання земельної ділянки.

Колегія суддів звертає увагу, що питання про відновлення прав, порушених будівництвом на чужій земельній ділянці, врегульовано статтею 376 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повністю виконав вказані вище вимоги закону, оскільки вірно застосував норми процесуального права, що призвело до ухвалення законного судового рішення, яке не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Вищого професійного училища № 29 м. Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2017 року про закриття провадження по справі № 813/3599/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. П. Нос І. О. Яворський

Повний текст ухвали складено 05.09.2017.