Ухвала

від 31.08.2017 по справі 761/34659/13-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

доповідачаОСОБА_1 ,суддівОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,за участю прокурораОСОБА_4 ,виправданихОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,при секретаріОСОБА_13 ,розглянула в судовому засіданні 31 серпня 2017 року у м. Києві кримінальне провадження № 12012110080000002 за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у судовому провадженні у суді апеляційної інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

Цим вироком виправдано за відсутністю у діях складу кримінального правопорушення:

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

уродженку Київської області, мешканку

м. Києва,таку, що не має судимості,

обвинувачену ч. 3 ст. 212 КК України (далі КК).

ОСОБА_6 ,

ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

уродженця м. Харкова, мешканця м. Києва,

такого, що не має судимості,

ОСОБА_7 ,

ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

уродженця м. Оренбурга РФ, мешканця

м. Києва, такого, що не має судимості,

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку

м. Сухумі Республіки Абхазії, мешканку

м. Києва, таку, що не має судимості,

обвинувачених за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року вирок щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишено без зміни.

Органами досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачуваласяу тому, що вона, перебуваючи на посаді голови правління ПрАТ «Виробничо-торгова швейна фірма (ВТШФ) «Дана» та будучи службовою особою, 28 вересня 2010 року, діючи за попередньою змовою з акціонерами та членами Наглядової Ради ПрАТВТШФ « ОСОБА_14 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з метою ухилення від сплати податків в особливо великому розмірі, уклала договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 9625,70 м2, з представником ПП «Індекспром 2010» ОСОБА_15 , за навмисно заниженою вартістю нерухомого об`єкту у розмірі 7920000 грн. При цьому відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №737 від 14 вересня 2011 року ринкова вартість цього майнового комплексу станом на 08 вересня 2011 року складала 69820642 грн.

В подальшому у жовтні 2010 року ОСОБА_15 , діючи за вказівкою невстановлених слідством осіб, прийняла участь у тендері Київського міського центру зайнятості по купівлі нежитлового приміщення для «Будинку праці», внаслідок якого 17 листопада 2010 року уклала договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу по АДРЕСА_1 між ПП «Індекспром 2010» та Київським міським центром зайнятості за ціною 139950000 грн.

Таким чином, ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно ухилилась від сплати податків, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету податку на додану вартість у сумі 12644 128 грн, що є особливо великим розміром.

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 обвинувачувалися у тому, що вони, являючись акціонерами та членами Наглядової Ради ПрАТ ВТШФ «Дана», за попередньою змовою групою осіб вчинили пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у сумі 12644 128 грн, що є особливо великим розміром.

У касаційній скарзі прокурор посилається на неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що матеріалами провадження винуватість ОСОБА_5 та інших доведена у повному обсязі. Вважає, що суд безпідставно визнав надані стороною обвинувачення докази недопустимими. Зазначає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України (далі КПК). Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На касаційну скаргу прокурора подано заперечення захисника ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_12 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Заслухавши доповідача, міркування прокурора, який підтримав касаційну скаргу частково, просив скасувати ухвалу та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, пояснення виправданих та захисників, які вважали судові рішення законними та обґрунтованими, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як убачається з вироку, суд ухвалив виправдувальний вирок щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , виходячи з того, що стороною обвинувачення не доведено наявність в їх діях складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень, оскільки пред`явлені стороною обвинувачення докази визнані судом недопустимими або такими, що не підтверджують винуватість вищевказаних осіб.

Так, обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , будучи допитаними в судовому засіданні, свою винуватість у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень не визнали та пояснили, що ОСОБА_5 працювала директором ПрАТ ВТШФ «Дана» за контрактом, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 являлись акціонерами та членами Наглядової Ради цього підприємства. Рішення про перенос швейного виробництва за межі міста та продаж у зв`язку з цим майнового комплексу за запропонованою покупцем ціною, прийняте на загальних зборах акціонерів, було обумовлено складною економічною ситуацією на підприємстві, нерентабельністю, неможливістю виплачувати заробітну плату працівникам, податки та борги перед іншими підприємствами. За чотири роки з моменту прийняття наглядовою радою рішення про продаж майнового комплексу ПП «Індекспром 2010» виявився єдиним реальним покупцем. Після продажу було сплачено заробітну плату працівникам, податки та борги, незаконних дій при продажу майнового комплексу не вчинялось.

Згідно з висновком акту від 02 квітня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ВТШФ «Дана» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні господарських операцій з ПП «Індекспром 2010» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, на підставі якого було винесено податкові повідомлення-рішення від 23 квітня 2012 року №0001122280, №0001132280, №0001142280, занижено податок на прибуток на загальну суму 15805161 грн, занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість за жовтень 2010 року у розмірі 12644 128 грн.

Згідно з вимогами ст. 5.2.6 Закону України від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Разом із тим, відповідно до Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року суд, розглядаючи позов ПрАТ ВТШФ «Дана» до ДПІ Шевченківського району м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 23 квітня 2012 року №0001122280, №0001132280, №0001142280, встановив, що податковим органом: 1) порушено законодавчо встановлений порядок визначення звичайної ціни; 2) застосовано метод донарахування податкових зобов`язань за відсутності законодавчо встановленого порядку; 3) під час перевірки в якості підстав для висновків застосовано неприйнятні матеріали. Також судом звернуто увагу на ігнорування податковим органом приписів п. 9 ст. 86 Податкового кодексу України.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року ухвалою Київського Апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року та ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 17 липня 2013 року залишено без зміни.

Тому суд, враховуючи, що рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено процедурні та методологічні порушення при складанні акту від 02 квітня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ ВТШФ «Дана» з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства при проведенні господарських операцій з ПП «Індекспром 2010» за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, обґрунтовано визнав цей акт недопустимим доказом.

Також судом досліджено та визнано недопустимим доказом надану прокурором ксерокопію висновку №737 судової будівельно-технічної експертизи від 14 вересня 2011 року, яким визначено звичайну ціну цілісного майнового комплексу по вул. Глибочицькій, 58 у м. Києві - 69820642 грн, оскільки надані ксерокопії неякісні, неможливо їх дослідити, крім того, порушено вимоги ст. 99 КПК щодо зобов`язання сторін кримінального провадження надати суду оригінал документу.

Аналогічно суд визнав недопустимим доказом і ксерокопію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 01 жовтня 2010 року та акт прийому-передачі нерухомого майна від 01 жовтня 2010 року, оскільки ксерокопії неякісні, а оригінали або дублікати зазначених документів суду не надано.

При цьому стороною обвинувачення не доведено суду причини неможливості отримання оригіналів вищезазначених висновків експертів.

Згідно з даними висновку №06 судової економічної експертизи від 23 серпня 2012 року висновок акту від 02 квітня 2012 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки про заниження податку на прибуток на загальну суму 15805161 грн документально не підтверджується, про заниження податку на додану вартість у розмірі 12644 128 грн. підтверджується за умови, що звичайна ціна цілісного майнового комплексу складала 69820642 грн. Разом із тим, оскільки така ціна отримана експертом з висновку №737 судової будівельно-технічної експертизи від 14 вересня 2011 року, який визнаний судом недопустимим доказом, то висновок №06 судової економічної експертизи від 23 серпня 2012 року також обґрунтовано визнано судом недопустимим доказом.

Інші докази, наведені у вироку, показання свідків, протоколи зборів акціонерів ПрАТ ВТШФ «Дана», засідання Наглядової Ради, виписка по особовим рахункам ПП «Індекспром 2010» та інші не доводять винуватість ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень,

Враховуючи вищевказане, висновок суду про відсутність у діях ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складу інкримінованих їм кримінальних правопорушень є обґрунтованим.

Даних, які б свідчили про те, що під час розгляду кримінального провадження неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність або істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що тягне безумовне скасування судових рішень, не встановлено.

Апеляційний розгляд провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені прокурором в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК.

Підстав для скасування чи зміни судових рішень та задоволення касаційної скарги прокурора не вбачається.

Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК, колегія суддів

у х в а л и л а:

Вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року щодо ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_16