Ухвала

від 05.09.2017 по справі 28/100

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 вересня 2017 року Справа № 28/100

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. - головуючого (доповідач у справі) Короткевича О.Є., Полякова Б.М., розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ на постанову та ухвалу від 15.05.2017 Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2017 господарського суду Львівської області у справі№ 28/100 господарського суду Львівської області за заявою Управління Пенсійного фонду України в Пустомитвіському районі Львівської області, м. Пустомити Львівської області дотовариства з обмеженою відповідальністю "Інвестзахідметал", с. Наварія Пустомитвіського району Львівської області провизнання банкрутом ліквідаторарбітражний керуючий Козій В.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Подана ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" касаційна скарга від 06.06.2017 (без номеру) не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Так, за приписами ст. 111 1 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін, далі - Закон про банкрутство), є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).

Однак, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не було дотримано вказаних вище вимог ГПК України.

Так, як вбачається з матеріалів поданої касаційної скарги, заявником до скарги не додано жодних доказів направлення її копії ні ініціюючому кредитору - Управлінню Пенсійного фонду України в Пустомитвіському районі Львівської області, ні визначеним в оскаржуваній ухвалі господарського суду Львівської області від 14.02.2017 кредиторам.

Неповідомлення сторони у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені статтями 4 2 , 4 3 ГПК України та відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України є підставою для неприйняття скарги до розгляду та повернення її господарським судом.

Крім цього, згідно норм ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні .

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII, що набрав чинності 01.01.2017).

Однак, заявником в порушення названих норм до касаційної скарги не додані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2017.

При цьому до касаційної скарги додана заява про звільнення від сплати судового збору за подання цієї скарги.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі .

Разом з тим, скаржником в заяві про звільнення від сплати судового збору належним чином не обґрунтовано та не подано жодних належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі. Клопотання заявника касаційної скарги зводиться до апелювання щодо запровадженої стосовно банківської установи скаржника процедури ліквідації, до викладення змісту норм чинного законодавства, які, на думку скаржника, вказують на необхідність врахування судом майнового стану скаржника.

При цьому, колегія суддів зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а тому самі лише обставини, пов'язані із зміною правового режиму роботи банківської установи -застосування передбачених законодавством процедур, що можуть запроваджуватись до банківських установ, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

До того ж, у даному випадку заявником касаційної скарги є банк - юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що при зверненні із апеляційною скаргою у уданій справі в березні 2017 року (тобто також у період перебування установи банку скаржника у процедурі ліквідації) заявником був сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги - у розмірі 3 520 грн. 00 коп. (т. 5 а.с. 121). Чим обумовлені наведені обставини заявник ні в касаційній скарзі, ні в заяві про звільнення від сплати судового збору не зазначає.

Приймаючи до уваги вищевикладене та оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не було додано до клопотання належних доказів на підтвердження викладених в клопотанні обставин щодо тяжкого майнового становища скаржника.

Враховуючи викладене та з огляду на імперативні приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір" колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ж до норм п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім викладеного, касаційний суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 3 ст.111 ГПК України, касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Як вбачається, касаційна скарга від імені скаржника - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит", підписана представником - ОСОБА_5, на підставі довіреності від 25.04.2017, що була видана та підписана від імені заявника касаційної скарги уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" - ОСОБА_6 Однак, в порушення вказаної норми, до касаційної скарги не додані та у матеріалах справи відсутні актуальні (оформлені на час звернення із касаційною скаргою в червні 2017) та завірені належним чином докази, що підтверджують повноваження вказаної особи - ОСОБА_6, у тому числі повноваження видавати та підписувати довіреності від імені ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит". Матеріали касаційної скарги містять згадані докази (рішення про зміну уповноваженої особи, накази про зміну уповноваженої особи та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань), оформлення та видача яких датовані вереснем 2016 року, тобто за півроку до винесення оскаржуваних судових рішень.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Таким чином, касаційна скарга ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2017 у даній справі не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених в пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст. 129 Конституції України, нормами ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 внесених змін), ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 42 Господарського кодексу України та ст.ст. 4 1 , 4 2 , 4 3 , 33, 86, 106, 107, 111, 111 1 , п.п. 1, 3, 4 ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 111 3 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" у задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2017 у справі № 28/100 .

2. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та ухвалу господарського суду Львівської області від 14.02.2017 у справі № 28/100 повернути заявнику.

Головуючий В.М. Коваленко

Судді О.Є. Короткевич

Б.М. Поляков