Рішення

від 31.08.2017 по справі 27/265-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.08.2017 Справа № 27/265-08

За позовом приватного підприємства Сім-Сім (м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.)

до комунального підприємства Новомосковське міжрайонне Бюро технічної інвентаризації (м. Новомосковськ, Дніпропетровська обл.)

за участю Прокуратури Дніпропетровської області (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості

Суддя: Татарчук В.О.

Секретар судового засідання: Білан О.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, дов. №29 від 02.01.17, ОСОБА_2, дов. №09 від 07.05.2017

від відповідача - ОСОБА_3, дов. від 31.08.2017

прокурор - Третельницька О.П., посв. №029843 від 20.10.14

Суть спору:

Приватне підприємство Сім-Сім звернулося з позовом до комунального підприємства Новомосковське міжрайонне Бюро технічної інвентаризації про стягнення втраченої вигоди у розмірі 231450грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:

- відповідно до договору купівлі-продажу від 23.06.1993, індивідуальне мале підприємство Сім-Сім придбало приміщення магазину № 30 Тамара , загальною площею 199,6 кв. м., що знаходиться у м. Новомосковську по вул. 195 Стрілецької дивізії, 16;

- відповідач вказав недостовірні дані в технічному паспорті №9 від 27.01.2006 за яким позивач є власником не всього приміщення, а тільки частини, що стало перешкодою при укладанні договору купівлі-продажу між позивачем та ОСОБА_4 з вини відповідача;

- розмір втраченої вигоди складає 231450грн.

Також, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 23145грн.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на правомірність своїх дій при реєстрації за підприємством Сім-Сім права власності на приміщення магазину № 30 Тамара , що знаходиться у м. Новомосковську по вул. 195 Стрілецької дивізії, 16. Наведене виключає можливість стягнення упущеної вигоди.

Прокурор просить відмовити в задоволенні позову з посиланням на правомірність дій відповідача щодо зазначення у реєстраційних документах приміщення магазину № 30 Тамара , загальною площею 199,6кв.м. без підвалу та вбиральні. Позивачем не доведені обставини, що можуть бути підставами для стягнення упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2009 було зупинено провадження у справі №27/265-08 до вирішення спору по справі №18/152-07.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2017 було поновлено провадження у справі №27/265-08.

В судовому засіданні 31.08.2017 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд, -

встановив:

Відповідно до договору купівлі-продажу від 23.06.1993, індивідуальне мале підприємство Сім-Сім (правонаступником якого є позивач) придбало приміщення магазину № 30 Тамара , загальною площею 199,6кв.м., що знаходиться у м. Новомосковську по вул. 195 Стрілецької дивізії, 16.

Згідно державного акту купівлі-продажу об'єкта приватизації, виданому індивідуальному малому підприємству Сім-Сім , підприємство придбало магазин № 30 Тамара .

В інвентарній картці № 001996 обліку основних коштів (для будівель та споруд) на павільйон П-69- А по вул. 195 Стрілецької дивізії зазначена загальна площа 199,6кв.м. та підвал 36,6кв.м.

31.03.1997 позивач звернувся до КП Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації із заявою про проведення інвентаризації магазину Сім-Сім . Після обстеження нерухомого майна техніком БТІ складено експлікацію, в якій вказані підвал та вбиральня.

29.09.1997 приватне підприємство Сім-Сім звернулося до КП Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації із заявою про проведення реєстрації поточних змін.

Позивачу було видано довідку-характеристику від 06.10.1997 № 2471, в якій в переліку відсутні підвал та вбиральня.

В технічному паспорті № 57.-1 від 29.09.1997 міститься план підвалу, в експлікації зазначено вхід в підвал та підвал - всього 47,0кв.м. та загальна площа з переліком приміщень всього 199,1кв.м.

27.12.2005 між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено угоду про завдаток.

Згідно з п. 1 угоди ОСОБА_4 надав ОСОБА_5 задаток в сумі 104550грн (20500дорл. США) в рахунок належних з нього в загальній сумі 336000грн (66000 дол. США) за магазин на фундаменті з підвальним приміщенням і металевою огорожею на фундаменті по периметру орендованої ділянки 822кв.м., що знаходиться за адресою: площа Перемоги, 10, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область.

17.01.2006 ПП Сім-Сім звернулося до КП Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації із заявою про видачу витягу з реєстру прав на нерухоме майно. Позивачу було видано план земельної ділянки та експлікацію від 01.02.2006 з відміткою про знаходження підвалу та вбиральні у державній власності.

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 145305 від 02.03.2006, виданого виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, на праві приватної власності приватному підприємству Сім-Сім належить приміщення магазину № 30 Тамара , загальною площею 199,1кв.м.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 9989563 від 02.03.2006, ПП Сім-Сім на підставі вказаного свідоцтва про право власності належить приміщення магазину № 30 Тамара , загальною площею 199,1кв.м.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно серії СВХ № 142717, номер витягу 9990986 від 02.03.2006, загальна площа приміщення магазину № 30 Тамара становить 246,1кв.м. та складається з приміщення магазину № 30 Тамара площею 199,1кв.м. та площі підвалу 47,0кв.м., який залишився у державній власності.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не доведено те, що дії відповідача призвели до втраченої вигоди позивача у розмірі 231450грн.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Водночас обов'язковою передумовою задоволення вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями винної особи та заподіянням збитків; протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків; вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру. Тягар доведення наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди покладається на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток. Тобто упущена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті доходи, які могли б бути реально отримані при належному виконанні боржником зобов'язання за договором (вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 09 грудня 2014 року у справі № 5023/4983/12).

Для прийняття рішення про повне відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Таким чином, для задоволення позовних вимог про стягнення упущеної вигоди ПП Сім-Сім мало довести наявність всіх складових частин цивільного правопорушення в діях КП Новомосковського МБТІ.

Встановлено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2011 у справі №2а/0470/5283/11 відмовлено в задоволенні позову ПП Сім-Сім до КП Новомосковського МБТІ про визнання нечинним рішення відповідача про внесення відомостей до державного реєстру прав власності на нерухоме майно стосовно наявності державної власності (підвал, площею 47кв.м. та вбиральня) в цілісному майновому комплексі магазину за адресою: м. Новомосковськ, вул.195 Стрілецької Дивізії, 16.

Наведена постанова суду першої інстанції залишена в силі ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 та Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015.

По вказаній справі судом встановлено, що наданими позивачем документами для вчинення реєстраційної дії підтверджується набуття у власність приміщення магазину загальною площею 199,1кв.м., тоді як інших документів, які відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно та їх обтяжень свідчать про перехід права власності на інші приміщення як підстава для вчинення реєстраційної дії, надано не було.

Судами досліджено як єдині докази переходу права власності на нерухоме майно договір купівлі-продажу від 23.06.1993 та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САА № 145305 від 02.03.2006, відповідно до яких ПП Сім-Сім придбало у власність лише приміщення магазину № 30 Тамара та встановлено відсутність підтвердження переходу права власності на підвал та вбиральню до ПП Сім-Сім .

За відсутності наведених в Тимчасовому положенні про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно право встановлювальних документів, комунальне підприємство Новомосковське міжрайонне бюро технічної інвентаризації не мало підстав для реєстрації права власності на підвал площею 47,0кв.м. за приватним підприємством Сім-Сім .

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.06.2015 № К/800/7447/13 зазначено, що суді дійшли правомірного висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки встановили, що наданими позивачем документами для вчинення реєстраційної дії підтверджується набуття у власність приміщення магазину загальною площею 199,1кв.м., тоді як інших документів, які відповідно до закону свідчать про перехід права власності на інші приміщення як підстава для вчинення реєстраційної дії, надано не було.

Враховуючи викладене, рішеннями судів по вказаній справі встановлена правомірність дій КП Новомосковське МБТІ при здійсненні реєстрації права власності за позивачем на відповідний об'єкт.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд враховує обставини встановлені у справі №2а/0470/5283/11 при вирішені даної справи.

Таким чином, судом встановлена правомірність дій відповідача при здійсненні реєстрації права власності за позивачем на приміщення магазину.

Враховуючи викладене, позивачем не доведена протиправність поведінки відповідача, як обов'язкова умова для стягнення упущеної вигоди.

У зв'язку з недоведеністю позивачем в діях КП Новомосковського МБТІ наявності всіх складових частин цивільного правопорушення суд відмовляє у задоволенні позову ПП Сім-Сім .

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

вирішив:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено - 04.09.2017.

Суддя В.О. Татарчук

Повне рішення складено 04.09.2017