Рішення

від 31.08.2017 по справі 910/9735/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2017Справа №910/9735/17 За позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант"

про стягнення 875 528,69 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Холодова Л.А. (довіреність б/н від 30.06.2017)

від відповідача 1: не з'явився

від відповідача 2: не з'явився

вільний слухач: ОСОБА_3 (посвідчення ГС "Всеукраїнське об'єднання кредиторів банків" НОМЕР_2 від 17.02.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант" (відповідач 2) про стягнення 650 799,07 грн. заборгованості за договором про відновлювальну кредитну лінію № 39-13/12-40402-с-а від 01.06.2012 з яких: 391 666,58 грн. - борг, 259 132,49 грн. - заборгованість по простроченим відсоткам.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 19.06.2017 порушено провадження у справі № 910/9735/17 та призначено її до розгляду на 20.07.2017.

В судове засідання 20.07.2017 з'явився представник позивача. Представники відповідачів 1,2 не з'явились, відзиву на позовну заяву та документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи, надав суду оригінали документів для огляду та подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міст Києва від 20.07.2017 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/9735/17 на 15 днів та відкладено її розгляд на 15.08.2017.

15.08.2017 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог.

В судове засідання 15.08.2017 з'явився представник позивача. Представники відповідачів 1,2 не з'явились, відзиву на позовну заяву та документів не надали, про причини неявки суд не повідомили.

Присутній у судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення щодо обставин справи та підтримав подану через відділ діловодства суду заяву про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договором про відновлювальну кредитну лінію № 39-13/12-40402-с-а від 01.06.2012 в розмірі 875 528,69 грн., що складається з суми простроченої заборгованості по основному боргу кредиту - 391666,58 грн., суми простроченої заборгованості по відсоткам - 296861,07 грн., пені за прострочення заборгованості по основному боргу кредиту та відсоткам - 187 001,04 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи те, що заява про збільшення розміру позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом до розгляду, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в її редакції та відповідно має місце нова ціна позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2017 розгляд справи відкладено на 31.08.2017 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

29.08.2017 від позивача надійшло клопотання, у якому останній зазначив, що банком було здійснено перерахунок розміру пені і встановлено, що розмір пені складає 130678,00 грн., розмір заборгованості по кредиту та відсоткам залишається незмінним, а тому позивач просив приєднати до матеріалів справи розрахунок заборгованості по кредитному договору з уточненим розміром пені.

У судовому засіданні 31.08.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив суд їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання 31.08.2017 не з'явились, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надали.

У відповідності до п. п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу відповідачів (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Ухвала про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи повернуті на адресу суду поштовим відділенням зв'язку за закінчення терміну встановленого зберігання.

Отже, відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Оскільки відповідачі не скористалися належними їм процесуальними правами, зокрема на подання відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачами суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноважених представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами.

Водночас, судом враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, в судовому засіданні 31.08.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 між Банком Фінанси та Кредит АТ (далі - банк) та Фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник) укладено договір про відновлювальну кредитну лінію № 39-13/12-40402-с-а (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 470 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до цього Договору) з кінцевим строком погашення до 31.05.2015 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, банк відкриває позичковий рахунок № 20634164404001.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що видача кредитних коштів у межах кредитної лінії здійснюється траншами в строк з 01.06.2012 по 31.05.2015 по письмових заявках позичальника, за згодою банку, шляхом перерахування їх з позичкового на поточний рахунок позичальника, якщо інше не вказано в письмовій заявці.

Згідно з п. 2.4 Договору, позичальник зобов'язується повернути кредитні кошти банку згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до цього Договору) з кінцевим строком погашення, що вказаний в п. 1.1. цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок.

Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками:

а) 20,00% річних за період з дня надання до терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1. цього Договору;

с) 24,00% річних за період з терміну повернення кредиту, що зазначений в п. 1.1 цього Договору, а також у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п. 4.5, 6.1 цього Договору, до дня фактичного погашення заборгованості за кредитом (п. 3.1 Договору).

На виконання умов кредитного договору позивач надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 417 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами, заявками боржника та банківськими виписками.

Відповідно до п. 3.1 Договору, проценти сплачуються шляхом їх перерахування платіжним дорученням на рахунок банку № 20689164404001.

Згідно з п. 3.3 кредитного договору, розрахунок процентів здійснюється за період користування кредитними коштами з моменту списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника до моменту повернення коштів на позичковий рахунок позичальника. Розрахунок процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Розрахунок процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем.

Нарахування і сплата процентів за користування кредитними коштами здійснюється щомісячно. Позичальник сплачує проценти в строк з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця. У зазначений строк сплачуються проценти, нараховані за користування кредитними коштами з 26 числа попереднього місяця до 25 числа поточного м'ясця (включно) (п. 3.4 Договору).

12.08.2014 між сторонами укладено Додаткову угоду № 4 до Договору, у якій дійшли згоди внести зміни в п. 1.1 Банк відкриває позичальникові відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 470 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно з Графіком зниження ліміту кредитної лінії (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 4) з кінцевим строком погашення до 31.05.2015 і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 3 цього Договору. Для обліку коштів, що надаються за рахунок кредитної лінії, банк відкриває позичковий рахунок № НОМЕР_3 .

Крім того, Додатковою угодою № 4 сторони погодили, що в період з 12.08.2014 по 31.05.2015 додатково до розміру щомісячного платежу позичальник зобов'язується щомісяця в термін з 26 числа кожного місяця та не пізніше за останній робочий день кожного місяця здійснювати погашення нарахованих та неоплачених відсотків за користування кредитними ресурсами рівними частинами по 4258,91 грн. (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 4).

Відповідно до Додатку № 1 до Додаткової угоди № 4 сторони погодили, що погашення кредиту, без урахування процентів, здійснюється позичальником в сумі та строки, згідно з графіком зниження ліміту кредитної лінії з 12.08.2014.

01.06.2012 між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (далі - кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АКВАНТ (далі - поручитель) укладено договір поруки № 39-13/12-40402-с-а/2 (далі - договір поруки), відповідно до п. 1.1 якого поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі таких зобов'язань .

Відповідно до п. 1.2 договору поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до обох одночасно.

Положеннями п. 2.1 договору поруки встановлено, що порукою за цим договором забезпечуються вимоги кредитора щодо сплати боржником кожного і всіх його боргових зобов'язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Зокрема, порукою забезпечуються вимоги кредитора щодо:

а) повернення основної суми кредиту, наданого боржнику. Боржник зобов'язаний повернути кредитору повну суму отриманих боржником кредитних коштів не пізніше 31.05.2015. Сума отриманого кредиту може скласти 470 000,00 грн.

б) сплата процентів за користування кредитом. Боржник зобов'язаний сплатити проценти за користування отриманими ним кредитними коштами, наданими згідно з кредитним договором, в розмірі, в терміни і в порядку, що передбачені в кредитному договорі.

За розрахунком позивача, станом на 30.05.2017 заборгованість за кредитним договором складає 875528,69 грн., з яких 391 666,58 грн. - сума простроченої заборгованості по кредиту, 296 861,07 грн. - сума простроченої заборгованості по відсоткам, 187 001,04 грн. - пеня за прострочення зобов'язання з оплати кредиту та відсотків.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як підтверджується матеріалами, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти позичальнику - Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, тоді як позичальник свої зобов'язання в частині своєчасного повернення банку кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом у розмірах та терміни, передбачених умовами кредитного договору не виконував.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Нормами статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується порушення позичальником - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договірних зобов'язань за кредитним договором в частині повернення кредиту та сплати процентів, внаслідок чого у відповідача виникла прострочена заборгованість по кредиту у розмірі 391666,58 грн. та прострочена заборгованість по відсоткам у розмірі 296 861,07 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст. 611 ЦК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору, за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у разі порушення позичальником термінів платежів, передбачених п.п. 1.1, 2.5, 3.4, 3.6, 4.5, 6.1, 8.3 цього договору, а також будь-яких інших термінів платежів, що передбачені цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними коштами.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 187 001,04 грн., з розрахунку якої вбачається, що 115 212,42 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту, нарахована за загальний період з 30.05.2016 по 30.05.2017 (366 днів) на сум 391 666,58 грн., 71 788,62 грн. пеня, нарахована за прострочення сплати відсотків за загальний період з 30.05.2016 по 30.5.2017 (366 днів).

В той же час, суд зазначає, що як вбачається з матеріалів справи та укладеного між сторонами договору, сторони встановили як строк дії договору - до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 8.5 кредитного договору), кінцевий строк повернення кредиту - до 31.05.2015 (пп.1.1 кредитного договору), так і строки виконання зобов'язань зі щомісячним погашенням платежів - щомісяця не пізніше останнього дня кожного календарного місяця для основної заборгованості і для нарахованих та несплачених процентів, а також не пізніше останнього робочого дня кожного місяця для нарахованих процентів за користування кредитом (додаткова угода № 4 до кредитного договору).

Таким чином, умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.

Щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції (п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Отже, обрання позивачем довільного періоду для нарахування пені, а не з дня прострочення виконання грошового зобов'язання, суперечить приписам чинного законодавства. Більше того, в укладеному договорі сторони не погодили більшу тривалість періоду нарахування пені, а тому у даному випадку слід застосовувати приписи ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, 29.08.2017 позивач подав клопотання, у якому просив приєднати до матеріалів справи уточнений розрахунок пені.

Відповідно до уточненого розрахунку пені, позивачем нараховано пеню у розмірі 130 678,00 грн., по кожному щомісячному платежу окремо.

Суд зазначає, що поряд з установленням строку дії договору та строку кінцевого погашення кредиту, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19.03.2014 №6-20цс14.

Отже, нарахування пені слід здійснювати з моменту прострочення кожного щомісячного платежу, розмір яких зазначений у Додатковій угоді № 4 та з моменту прострочення кожного щомісячного платежу з нарахованих процентів за кількість днів прострочення, що не повинна перевищувати шести місяців.

Здійснивши перерахунок пені, з урахуванням поданого уточненого розрахунку та періодів і сум, визначених у ньому, суд встановив що розмір пені становить 130 519,41 грн.: з 01.09.2014 по 01.03.2015 на суму 10911,88 грн., з 01.10.2014 по 01.04.2015 на суму 10 911,88 грн., з 03.11.2017 по 03.05.2015 на суму 10 697,27 грн., з 01.12.2014 по 01.06.2015 на суму 10 991,88 грн., з 05.01.2015 по 01.07.2015 на суму 75975,04 грн., з 02.02.2015 по 02.08.2015 на суму 75080,82 грн., з 02.03.2015 по 01.09.2015 на суму 73972,00 грн., з 01.04.2015 по 01.10.2015 на суму 72541,25 грн., з 05.05.2015 по 02.11.2015 на суму 71754,34 грн., з 01.06.2015 по 01.12.2015 на суму 70609,73 грн.

Отже, вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 130 519,41 грн.

З метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.

Нормами статті 546 Цивільного кодексу України, визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. ч. 1, 2 ст. 543 ЦК України).

Як встановлено судом вище, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанія АКВАНТ було укладено договір поруки № 39-13/12-40402-с-а/2.

Відповідно до п. 5.1 договору поруки, порука припиняється із припиненням зобов'язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов'язання за кредитним договором не пред'явив вимоги до поручителя.

У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений договором поруки строк строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя (3 роки) про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 14.06.2017р. у справі № 6-1009цс17.

Судом встановлено, що порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант" не припинилась, оскільки в межах трирічного строку, сторони уклали додаткову угоду № 4 від 12.08.2014, в якій встановили строки та суми погашення чергових платежів.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевстановлені обставини, оскільки, відповідач 1 не виконав зобов'язання зі сплати заборгованості за кредитним договором, оскільки вказані зобов'язання забезпечені порукою відповідача 2 та беручи до уваги, що порука не припинена, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині стягнення солідарно з відповідачів 391 666,58 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 296861,07 грн. простроченої заборгованості по відсоткам та 130 519,41 грн. пені.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" частково.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідачів.

Оскільки, солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п. 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"), то розмір судового збору та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи розподіляється між відповідачами порівну.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код 34575345) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 60, код 09807856) 391 666,58 грн. заборгованості про простроченому кредиту 296 861,07 грн. заборгованості по простроченим відсоткам та 130 519,41 грн. пені.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (04111, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 60, код 09807856) 6142,86 грн. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Аквант" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 13, код 34575345) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 60, код 09807856) 6142,86 грн. витрат зі сплати судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 05.09.2017.

Суддя С.О. Турчин