Рішення

від 07.08.2017 по справі 911/1840/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2017 р. Справа № 911/1840/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО СТИЛЬ»

про стягнення 49260,62 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1 (довіреність № 25-Д від 07.07.2017 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО СТИЛЬ» про стягнення 49260,62 грн. з яких 37718,70 грн. гарантійного платежу (авансу) та 11541,92 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 року порушено провадження у справі № 911/1840/17 та призначено справу до розгляду на 17.07.2017 року.

13.07.2017 року від відповідача надійшов відзив на позов, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В судових засіданнях 17.07.2017 року та 26.07.2017 року у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва в розгляді справи на 26.07.2017 року та на 07.08.2017 року відповідно.

25.07.2017 року представником позивача до суду подано уточнений розрахунок пені, яким останній фактично в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зменшуючи позовні вимоги просить стягнути з відповідача окрім суми гарантійного платежу (авансу) в розмірі 37718,70 грн., 4632,39 грн. пені у зв'язку з виявленими помилками в розрахунку пені.

04.08.2017 року до суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 07.08.2017 року позивач не зявився. Відповідач в судовому засіданні 07.08.2017 року підтримав викладені у відзиві обставини.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.09.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОСОБА_2 Стандарт» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД» - позивач, далі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО СТИЛЬ» (далі - відповідач, Орендодавець) за погодженням з власником майна, що орендується - Національна Спілка художників України (далі - Власник) укладений Договір суборенди нежитлового приміщення б/н (далі - Договір), згідно з умовами п. 1.1 якого Орендодавець зобов'язується передати Орендареві за плату на визначений в Договорі строк в користування (суборенду) частину нежитлового приміщення загальною площею 63,51 кв. м., ідентифіковану в Додатку № 1 до Договору, розташовану на 1 поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32 (далі - Приміщення) для здійснення господарської діяльності.

Згідно з п. 2.5 Договору передання Орендарю приміщення оформляється відповідним документом (актом), який підписується Орендодавцем та Орендарем (далі - Акт прийому-передачі).

На виконання умов Договору, 03.09.2013 року позивачем згідно Акту прийому-передачі приміщення, підписаного уповноваженими представниками Орендаря та Орендодавця та скріпленого їх печатками, було передано, а відповідачем прийнято частину нежитлового приміщення загальною площею 63,51 кв. м., розташовану на 1 поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, буд. 32.

Розмір орендної плати з урахуванням індексації за календарний місяць становить 34800,00 грн., крім того ПДВ 6960,00 грн.. Загальна вартість становить 41760,00 грн. Орендна плата включає плату за користування Приміщенням та плату за корис тування земельною ділянкою. Орендар не несе інших витрат, пов'язаних з користуванням Приміщен ням, окрім тих, що передбачені цим Договором. Орендна плата за неповний місяць суборенди спла чується пропорційно кількості днів у такому місяці (п. 4.1 Договору).

Розрахунок орендної плати здійснюється з дати передачі Приміщення по Акту прийому- передачі до повернення Орендарем Приміщення включно. Орендна плата вноситься щомісячно. Орендар сплачує орендну плату протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку, що виставляється Орендодавцем не раніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, що передує оплачуваному, та не пізніше першого числа поточного місяця. Якщо Орендодавець не надав відповідний рахунок на сплату орендної плати, Орендар самостійно сплачує суму орендної плати за суборенду приміщень, авансовим платежем, протягом перших десяти робочих днів поточного місяця за вказаними в Договорі реквізитами Орендодавця. При цьому, цей Договір є підставою для нарахування та орендної плати за цим Договором, а також підставою для погашення заборгованості за цим Договором (п. 4.2 Договору).

Орендна плата за перший місяць строку суборенди (з дати підписання Акту прийому-передачі і до кінця поточного місяця) та останній місяць строку суборенди (у розмірі місячної орендної плати і відповідно до п. 4.1. Договору) сплачується Орендарем протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання рахунку, виставленого Орендодавцем після підписання Акту прийому-передачі (п. 4.3 Договору).

Сторони домовилися, що у зв'язку з проведенням Орендарем в Приміщенні ремонтних робіт та неможливістю у зв'язку з цим використання Орендарем Приміщення за цільовим призначенням у повному обсязі, орендна плата за другий, третій, четвертий, п'ятий, шостий, сьомий, восьмий, дев'ятий, десятий, одинадцятий та дванадцятий місяці суборенди Орендодавцем нараховується та Орендарем сплачується у розмірі 17400,00 грн., крім того ПДВ 3480,00 грн., а разом 20880,00 грн. за кожен місяць, з урахуванням індексації. З тринадцятого місяця суборенди Приміщення орендна плата сплачується в порядку та розмірі, передбаченому п. 4.1, п. 4.2. Договору ( п. 4.4 Договору в редакції Додаткової угоди б/н від 05.12.2013 року).

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2015 року Сторони домовились на період з 01.02.2015 року по 31.01.2016 року змінити загальний розмір орендної плати, визначений Договором, та встановити його у розмірі 17400,00 грн., крім того ПДВ 3480,00 грн., а разом 20880,00 за кожен місяць, з урахуванням індексації (п. 1). Після закінчення періоду (строку), зазначеного в п. 1 цієї Додаткової угоди, загальний розмір орендної плати за Договором, встановлюється на рівні, визначеному Договором до моменту укладення цієї Додаткової угоди, якщо інше не буде визначено за домовленістю Сторін (п. 2).

Позивачем у відповідності до п. 4.3 Договору у вересні 2013 року, окрім орендної плати за перший місяць оренди - вересень 2013 року, 17.09.2013 року було перераховано відповідачу орендну плату за останній місяць суборенди (гарантійний платіж) в розмірі 41760,00 грн., що підтверджується наданим позивачем зведеним меморіальним ордером станом на 22.03.2017 року.

Договір укладається строком на 35 місяців, до 03.08.2016 року (включно) (п. 2.1 Договору).

Повернення Орендарю приміщення оформляється відповідним документом (актом), який підписується Орендодавцем та Орендарем (далі - Акт повернення) (п. 2.6 Договору).

У зв'язку із закінченням дії спірного Договору, 03.08.2016 року позивач повернув, а відповідач прийняв Приміщення передане в суборенду, що підтверджується Актом повернення приміщення б/н від 03.08.2016 року, підписаним уповноваженими представниками Орендаря та Орендодавця та скріпленим їх печатками.

Як зазначає позивач, протягом дії спірного Договору, а саме з 03.09.2013 року по 03.08.2016 року, він належним чином та в повному обсязі сплачував щомісячні орендні платежі починаючи з вересня 2013 року і закінчуючи липнем 2016 року, в сумах погоджених Сторонами, у відповідності до умов Договору. Враховуючи фактично здійснені позивачем орендні платежі, було оплачено також останній місяць оренди, за який вже було сплачено гарантований платіж.

Таким чином, відповідач фактично отримав від позивача кошти гарантованого платежу за останній місяць оренди та додатково (повторно) сплачені позивачем кошти за останній місяць оренди, що призвело до отримання відповідачем надміру сплачених коштів в розмірі гарантійного платежу 37718,70 грн. (41760,00 грн. сплачена сума гарантійного платежу за останній місяць оренди - 4041,30 грн. сума орендної плати за останній місяць пропорційна кількості днів користування Приміщенням в серпні 2016 року).

Однак, відповідач в порушення п. 4.5 Договору та не зважаючи на неодноразові вимоги позивача, надлишково сплачений позивачем 17.09.2013 року гарантований платіж не повернув.

Відповідно до п. 4.5 Договору помилково чи надлишково сплачені в рахунок орендної плати грошові кошти підлягають поверненню. Орендодавець зобов'язаний повернути такі грошові кошти Орендареві не пізніше трьох робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Орендаря.

У зв'язку з чим, позивач неодноразово надсилав відповідачу вимоги про повернення надлишково сплачених коштів в сумі 37718,70 грн., а саме № 21-05-1496 від 29.07.2016 року, яка отримана відповідачем 09.08.2016 року та № 21-05-2602 від 12.12.2016 року, надіслана відповідачу 12.12.2016 року (докази надіслання та отримання містяться в матеріалах справи), які залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Припинення Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, що виникли протягом строку дії Договору (п. 2.7 Договору).

З метою досудового врегулювання спору, позивач надіслав відповідачу ОСОБА_3 № 21-05-1054 від 25.04.2017 року з вимогою повернути надлишково сплачені кошти в сумі 37718,70 грн. Проте відповідач відповіді не надав, грошових коштів не повернув.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить (згідно уточнених позовних вимог) стягнути з відповідача суму неповернутого гарантійного платежу в розмірі 37718,70 грн. та 4632,39 грн. пені на підставі п. 5.2 Договору, нарахованої на суму неповернутого гарантійного платежу (авансу) за період з 14.08.2016 року по 14.012017 року.

В ході розгляду спору відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що ніяких вимог від позивача про повернення різниці гарантійного платежу не отримував, відтак вимогу про стягненні пені вважає безпідставною. Також, вказує на те, що гарантійний платіж не є надлишково чи помилково сплаченими коштами.

Окрім того зазначає, що за порушення позивачем пунктів 3.1.13 Договору (не переукладено договори з діючими підприємствами для забезпечення приміщення електроенергією) та 4.10 Договору (не відшкодовано витрати відповідача на оплату комунальних послуг), відповідач самостійно і неодноразово стягував з позивача, передбачені пунктами 5.2 і 5.3 Договору, штраф та пеню, вираховуючи їх з суми наявного у нього гарантійного платежу.

Однак, суд такі твердження відповідача оцінює критично та не погоджується з означеним, оскільки, по-перше, в матеріалах справи містяться докази отримання відповідачем вимоги про повернення надлишково сплачених сум гарантійного платежу, оскільки позивач сплачував орендну плату включно по липень 2016 року і повернув Приміщення 03.08.2016 року, вирахувавши з суми гарантійного платежу оплату за три дні користування Приміщенням у серпні 2016 року, по-друге, спірним Договором не передбачено та іншими способами не врегульовано з позивачем питання покриття сум штрафу, пені та будь-яких інших втрат відповідача за рахунок гарантійного платежу.

Питання про стягнення відповідачем з позивача сум пені чи штрафу, у зв'язку з невиконанням позивачем умов спірного Договору не врегульовано в установленому чинним законодавством порядку. Відповідні питання відповідальності Орендаря у зв'язку з порушеннями умов договору, оскільки вони не врегульовані сторонами в добровільному порядку, підлягають з'ясуванню в межах окремого позову по суті відповідних позовних вимог. Таким чином, враховуючи, що відповідачем не заявлено зустрічного позову, відповідальність Орендаря не підлягає дослідженню в матеріалах даної справи і не впливає на обсяг зобов'язань особи щодо повернення надміру сплачених коштів.

Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором найму (оренди), за яким, згідно ст. 759 Цивільного кодексу України, наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відтак, оскільки станом на момент розгляду справи надміру сплачені кошти гарантійного платежу відповідачем не повернуто, розмір заявлених до стягнення коштів відповідає фактичним обставинам справи, факт отримання коштів та їх безпідставного утримання відповідачем належним чином не спростовано, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 37718,70 грн. є правомірною, обґрунтованою, документально підтвердженою та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом. 5.2 Договору Сторони погодили, що при порушенні грошового зобов'язання, передбаченого Договором, винна Сторона сплачує іншій Стороні пеню в розмірі 0,1 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня від суми порушеного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Відповідно до п. 4.5 Договору помилково чи надлишково сплачені в рахунок орендної плати грошові кошти підлягають поверненню. Орендодавець зобов'язаний повернути такі грошові кошти Орендареві не пізніше трьох робочих днів з дати отримання відповідної вимоги від Орендаря.

Таким чином, оскільки, відповідач порушив передбачене п. 4.5 Договору зобов'язання з повернення надлишково сплачених в рахунок орендної плати грошових коштів, а саме сум гарантійного платежу щодо оплати за останній місяць оренди, в рахунок якої відповідачем також зараховано окремо сплачені (повторно) позивачем кошти, відповідне зобов'язання з огляду на п. 4.5 Договору та з моменту надіслання першої вимоги про повернення грошових коштів в сумі 37718,70 грн. (яка отримана відповідачем 09.08.2016 року) стало грошовим, тому заявлена позивачем у позові відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені, яка передбачена п. 5.2 Договору, є правомірною та обґрунтованою.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 14.08.2016 року (після спливу 12.08.2016 року трьох робочих днів з дня отримання вимоги про повернення надлишково сплачених коштів) по 14.01.2017 року на суму боргу 37718,70 грн., що не перевищує шестимісячний строк нарахування пені, визначений п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим, вимога позивача (уточнена) про стягнення пені в розмірі 4632,39 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем належним чином не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі з уточнених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЕСТРО СТИЛЬ» (08130, Київська обл.,с. Петропалівська Борщагівка, вул. Кришталева, буд. 4, код 36106281) на користь Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 105, код 34186061) 37718 (тридцять сім тисяч сімсот вісінадцять) грн. 70 коп. основного боргу, 4632 (чотири тисячі шістсот тридцять два) грн. 39 коп. пені та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 29.08.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін