Постанова

від 30.08.2017 по справі 911/701/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2017 р. Справа№ 911/701/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Зеленіна В.О.

Мартюк А.І.

За участю секретаря судового засідання Москаленко Г.С.

представників сторін:

від позивача - не прибув,

від відповідача - Потапенко С.М. - дов. б/н від 16.05.2017 року,

розглянувши матеріали

апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-

торгового підприємства Всесмак плюс

на рішення Господарського суду Київської області

від 06.06.2017 року

у справі № 911/701/17 (суддя Подоляк Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-

торгового підприємства Всесмак плюс

до Дочірнього підприємства Рітейл Вест

про стягнення 37 816,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 06.06.2017 року по справі № 911/701/17 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено повністю. Позов задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства Рітейл Вест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс 22 445,12 основного боргу, 3 979,26 грн. інфляційних втрат, 770,05 грн. 3% річних, 1 599,90 грн. витрат по сплаті судового збору, 1 600,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2017 року по справі № 911/701/17 скасувати в частині стягнення 1 600,00 грн. витрат з оплати послуг адвоката та прийняти в цій частині нове рішення про стягнення з Дочірнього підприємства Рітейл Вест на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс 12 600, грн. витрат з оплати послуг адвоката. В іншій частині рішення залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2017 року апеляційну скаргу прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Агрикова О.В., Зеленін В.О. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2017 року.

30.08.2017 року через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від Дочірнього підприємства Рітейл Вест надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 року було продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 30.08.2017 року.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.08.2017 року, у зв'язку з перебуванням судді Агрикової О.В. у відпустці, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/701/17 колегію суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Зеленіна В.О., Мартюк А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 року справу прийнято до провадження у зазначеному складі колегії суддів.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного судового рішення.

Представник Дочірнього підприємства Рітейл Вест у поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду спору повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції по даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника позивача.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.04.2014 між Дочірнім підприємством Рітейл Вест (далі - позивач, постачальник ДП Рітейл Вест ) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс (далі - відповідач, покупець, ТОВ ВТП Всесмак плюс ) було укладено договір № РВ024964 (далі - Договір).

За умовами Договору постачальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін узгоджених в специфікації.

Відповідно до п. 3.1 Договору товар поставляється постачальником у відповідності з замовленням покупця по асортименту, кількості та цінам в строк, зазначений в замовленні.

Згідно п. 7.1 Договору покупець оплачує товар, що поставляється, за цінами, погодженими сторонами в специфікації та підтвердженими у накладних.

Як передбачено п. 7.8 Договору, загальна сума цього договору складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару.

Пунктом 7.9 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника після його реалізації кожні 21 дні(ів). При цьому сторони домовилися про те, що покупець здійснює оплату поставленого товару тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше, ніж 500 грн. з кожного магазину.

У відповідності до п. 10.1 Договору, він набирає силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2017 року.

Позивач, на виконання умов Договору поставив відповідачу товар по наступним видатковим накладним: від 01.04.2016 № С01040004 на суму 664,38 грн., від 06.04.2016 № С06040005 на суму 266,40 грн., від 06.04.2016 № С06040022 на суму 623,87 грн., від 07.04.2016 № С07040014 на суму 1937,10 грн., від 08.04.2016 № С08040010 на суму 379,08 грн., від 16.05.2016 № С16050067 на суму 9589,32 грн., від 16.05.2016 № С16050067 на суму 8937,36 грн., від 18.05.2016 № С1850009 на суму 618,12 грн., від 18.05.2016 № С18050016 на суму 1896,12 грн., від 20.05.2016 № С20050012 на суму 1316,62 грн., від 20.05.2016 № С20050012 на суму 1316,62 грн., від 20.05.2016 № С20050011 на суму 702,14 грн., від 25.05.2016 № С25050092 на суму 1251,56 грн., від 25.05.2016 № С25050053 на суму 9552,13 грн., від 26.05.2016 № С26050016 на суму 2056,36 грн., від 27.05.2016 № С27050001 на суму 839,54 грн., від 01.06.2016 № С01060007 на суму 439,68 грн., від 08.07.2016 № С08070020 на суму 1380,24 грн., від 13.07.2016 № С13070004 на суму 575,10 грн., від 13.07.2016 № С13070008 на суму 575,10 грн., від 14.07.2016 № С14070083 на суму 191,70 грн., від 20.07.2016 № С2007001 на суму 575,10 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печаткою позивача та штампом відповідача (а.с. 24-37).

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, склала 22 445,12 грн. Крім того, позивач також нарахував та просив стягнути з відповідача 3 979,26 грн. інфляційних втрат та 771,71 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Заборгованість відповідача складає 22 445,12 грн., що підтверджується, зокрема, актом перевірки розрахунків за період з 01.05.2017 року по 31.05.2017 року (а.с. 146).

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 22 445,12 грн. основного боргу.

Окрім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 771,71 грн. - 3% річних та 3 979,26 грн. інфляційних втрат за період з 15.08.2016 року по 06.06.2017 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, провівши повторний арифметичний розрахунок, з урахуванням часткового погашення заборгованості, погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 770,05 грн. 3% річних та про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 979,26 грн. інфляційних втрат.

Крім того, позивач посилаючись на приписи ст.ст. 44, 49 ГПК України просив суд покласти на відповідача понесені ним витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 12 600,00 грн. та витрат, пов'язані з явкою представника в судове засідання у розмірі 591,56 грн.

Стосовно витрат, пов'язаних з явкою представника в судове засідання, то вони відшкодовуються у разі, якщо явку сторін та інших учасників судового процесу було визнано судом обов'язковою.

Проте, явка представників сторін чи інших осіб не визнавалась судом обов'язковою. Крім того, позивачем не доведено, що витрати пов'язані з явкою представника позивача в судове засідання були неминучими, що є однією з умов, за наявністю яких виникає право на відшкодування вказаних витрат.

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з явкою представника в судове засідання у розмірі 591,56 грн.

Проти встановлених судом першої інстанції обставин та зроблених висновків щодо стягнення основної суми боргу, 3% річних, інфляційних втрат та відмови в задоволенні вимоги про стягнення витрат, пов'язаних з явкою представника в судове засідання ані апелянт, ані відповідач не заперечували.

Єдиною підставою для подання апеляційної скарги апелянт визначив часткове задоволення позовних вимог про стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 1 600,00 грн., тоді як ним було заявлено 12 600,00 грн.

Щодо даної позовної вимоги, колегія суддів зазначає наступне.

06.02.2017 року між ТОВ ВТП Всесмак плюс та адвокатом Мацюк Г.Р. укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір про надання правової допомоги).

За умовами Договору про надання правової допомоги позивач як замовник доручає та зобов'язується оплачувати, в порядку, обсязі та на умовах визначених даним договором, а адвокат як виконавець бере на себе зобов'язання надавати замовнику: юридичні послуги щодо захисту законних прав та інтересів замовника шляхом здійснення представництва, зокрема, в судах, із наданням йому всіх прав, які належать позивачу та відповідачу у справах визначених сторонами в замовленні до цього договору, яке є невід'ємною його частиною.

Згідно з п. 2.2 Договору про надання правової допомоги замовник зобов'язаний сплатити суму за юридичні послуги, визначені в замовленні протягом п'яти робочих днів з моменту підписання сторонами акту про надані юридичні послуги, якщо інше не передбачено в замовленні.

Відповідно до п. 2.7 Договору про надання правової допомоги факт надання виконавцем, прийняття замовником юридичних послуг підтверджується актом про надані юридичні послуги, що є додатком до договору та його невід'ємною частиною.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання справ визначених сторонами в замовленні до цього договору (п. 6.1 договору).

Адвокат зазначає, що ним надано позивачу передбачені Договором про надання правової допомоги послуги на суму 12 600,00 грн., що підтверджується актом про надані юридичні послуги від 12.04.2017 року, підписаним сторонами за Договором про надання правової допомоги та скріплений печатками позивача та адвоката (а.с. 73).

В свою чергу позивач сплатив на користь адвоката грошові кошти за надані послуги у розмірі 12 600,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 02.06.2017 року (а.с. 74).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України, адвокат - Мацюк Г.Р. діє на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю від 03.10.2008 № 5178, завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За загальним правилом, відповідно до ч. 6 ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відшкодування витрат на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції, з урахуванням обставин справи, зокрема тих, що адвокат Мацюк Г.Р. особисто не приймала участь у судових засіданнях, визнав розмір витрат з оплати послуг адвоката неспіврозмірним, тобто явно завищеним у порівнянні з ціною позову, та не розумним розміром для даної справи, а отже, враховуючи принцип співрозмірності, суд обмежив розмір відшкодування судових витрат з оплати послуг адвоката до 1 600,00 грн., з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, якій дорівнює розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у 2017 році.

Апелянт, не погоджуючись з даним висновком, зазначає, що згідно з п. 3.1.4 Договору про надання правової допомоги він зобов'язаний надати юридичні послуги особисто або забезпечити таке надання іншою особою, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед позивачем за порушення цього договору.

Крім того, адвокат також посилається на п. 6.5 Договору про надання правової допомоги, за яким позивач погоджується, що адвокатом до участі у справі можуть залучатися інші особи з числа помічників, які діють згідно Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та Положення про помічника адвоката, можуть складати та подавати процесуальні документи, брати участь в судових засіданнях, виконувати інші дії не заборонені законом.

До матеріалів справи апелянтом додано докази того, що ОСОБА_5, який приймав участь у справі від позивача, є помічником адвоката Мацюк Г.Р., а саме, наказ № 10/16 від 15.12.2016 року про призначення на роботу, та витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, в якому зазначено, що ОСОБА_5 є помічником адвоката Мацюк Г.Р.

Адвокат також зазначає, що навіть у випадку зменшення розміру втрат, за участь у судовому засіданні передбачено оплату в розмірі 1 400,00 грн., у зв'язку з чим зменшення витрат до 1 600,00 грн. є несправедливим.

Колегія суддів звертає увагу, що позовна заява, заява про вжиття заходів до забезпечення позову та остаточна заява про зменшення розміру позовних вимог, складені ОСОБА_5, який і приймав участь у судових засіданнях. Натомість Мацюк Г.Р. подано заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу адвоката, пояснення по справі, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була подана після надання позивачем акту перевірки розрахунків, у якому останній визнав остаточний розмір заборгованості, проте участі у справі адвокат не приймав.

Слід відмітити, що робочий час помічника адвоката та адвоката, який має відповідну кваліфікацію має відрізнятися.

Більш того, як зазначив суд першої інстанції, представник у судових засіданнях від 18.04.2017 року, 30.05.2017 року не міг належним чином обґрунтувати свої вимоги, з зазначенням доказів, які їх підтверджують та пояснити суду всі обставини справи, зокрема, період виникнення заборгованості, розмір боргу з зазначенням накладних по яким існує вказаний борг, час виникнення у відповідача обов'язку здійснити розрахунок за поставлений товар тощо. Зазначені обставини не були оскаржені чи спростовані апелянтом у своїй скарзі.

При цьому, категорія складності справи та розмір суми боргу також мають враховуватися судом при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, що й було враховано судом першої інстанції.

З огляду на зазначені обставини у даній справі, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат з оплати послуг адвоката у розмірі 1 600,00 грн., оскільки саме вказана сума є правомірною та співрозмірною компенсацією таких витрат з огляду на предмет спору, його складність, особу, яка приймала участь у справі її кваліфікацію, фактичну підготовку до справи.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування судового рішення по даній справі позивачем не наведено.

Стосовно витрат по сплаті судового збору, то суд першої інстанції правомірно розподілив його між сторонами у відповідності до ст. 49 ГПК України - пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обставини, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2017 року по справі № 911/701/17 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс (апелянта).

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торгового підприємства Всесмак плюс залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 06.06.2017 року по справі № 911/701/17 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/701/17 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді В.О. Зеленін

А.І. Мартюк

Повний текст рішення складено 04.09.2017 року.