Постанова

від 16.02.2011 по справі 4-296/11

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №4-296/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2011 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Заграничної А.В., за участю прокурора Волкова В.В., заявника ОСОБА_1, адвоката -ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1, за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні, за ознаками ст. 191 ч. 5 КК України від 22 жовтня 2008 року та постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом службового підроблення, тобто, складання і видачі посадовою особою завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками ст. 366 ч. 2 КК України від 19 грудня 2008 року та об'єднання з кримінальною справою № 051200800277, порушеної у відношенні ОСОБА_1 по ст. 191 ч. 5 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в порядку, передбаченого ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України, на постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, від 22 жовтня 2008 року та постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом службового підроблення, тобто, складання і видачі посадовою особою завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України від 19 грудня 2008 року та постанову про об'єднання з кримінальною справою № 051200800277, порушеної у відношенні ОСОБА_1 по ст. 191 ч. 5 КК України і просить скасувати вказані постанови, посилаючись на те, що кримінальна справа була порушена без достатніх підстав і приводів, тобто, в порушення вимог ст.ст. 94, 98, 99 КПК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_2 підтримав скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на те, що кримінальна справа була порушена без достатніх підстав і приводів, тобто в порушення вимог ст.ст. 94, 98, 99 КПК України..

Прокурор Волков В.В. в судовому засіданні просив відхилити скаргу, посилаючись на те, що, кримінальна справа була порушена у встановленому законом порядку, за наявності приводів і достатніх підстав, тобто у відповідності до вимог ст.ст. 94, 98, 99 КПК України..

Дослідивши матеріали кримінальної справи, що послугували приводом і підставами для порушення справи, та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 є мотивованою та обґрунтованою, а оскаржувані постанови про порушення кримінальної справи підлягають скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів даної кримінальної справи, 05 лютого 2009 року прокурором-криміналістом прокуратури Одеської області ОСОБА_3 складено обвинувальний висновок по вказаній кримінальній справі і направлено в Приморський районний суд м. Одеси, на підставі якого ОСОБА_1 обвинувачується в скоєні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України.

24 грудня 2010 року Приморський районний суд м. Одеси виніс постанову про направлення кримінальної справи, порушеної у відношенні ОСОБА_1 за ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України, прокурору Одеської області для проведення додаткового розслідування.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 р. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи передбачено, що суди зобов'язані приймати до свого провадження скарги на постанови про порушення кримінальної справи: від особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисника чи законного представника; особи, інтересів якої стосується порушена за фактом вчинення злочину кримінальна справа, її захисника чи законного представника з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права та свободи людини та громадянина захищаються судом. Кожен громадянин має право безперешкодно звернутися до суду за захистом своїх прав та свобод.

Згідно ч. 3 ст. 236-7 КПК України скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, скарга на вказані постанови подана від особи, щодо якої було порушено кримінальну справу, заявник обґрунтував порушення своїх прав та інтересів оскаржуваними постановами і з огляду на викладене, його скарга підлягає розгляду по суті.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 р. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи зазначено, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК України), законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Як вбачається з оскаржуваної постанови від 02 жовтня 2008 року, прокурор-криміналіст прокуратури Одеської області ОСОБА_3 керувався тим, що комунальне підприємство Міські дороги , в особі директора ОСОБА_4 уклало договір № 2/42 з ПП Стройсервіс в особі директора ОСОБА_5, на капітальний ремонт Тещиного мосту в м. Одесі.

В період з 25 серпня по 02 вересня 2005 року бухгалтерія комунального підприємства Міські дороги , виконуючи усні розпорядження ОСОБА_4, перерахувала на рахунок ПП Стройсервіс грошові кошти в загальній сумі 199 526 гривень в рахунок оплати робіт по вказаному договору на капітальний ремонт Тещиного мосту в м. Одесі.

Роботи до 22 жовтня 2008 року не виконані. Документи, які підтверджують проведення ПП Стройсервіс робіт за вказаним договором, в бухгалтерії КП Міські дороги відсутні, і за вказаним підприємством числиться дебіторська заборгованість в сумі 119 526 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 31 січня 2008 року запис про проведення державної реєстрації ПП Стройсервіс , його уставні документи та свідоцтво платника податку на додану вартість визнанні недійсними.

Також, порушуючи вказану кримінальну справу, прокурор-криміналіст прокуратури Одеської області ОСОБА_3 виходив з того, що адміністративним окружним судом, у вказаній постанові, тобто, постанові від 31 січня 2008 року, встановлено, що ПП Стройсервіс свою уставну діяльність не здійснювало, засновник та директор ПП Стройсервіс ОСОБА_5 є підставною особою, який за винагороду надав свої документи для реєстрації на своє ім'я підприємства.

Під час досудового слідства встановлено, що підпис в договорі № 2/42 від 29 червня 2005 року виконаний не ОСОБА_5

Відповідно до листа управління архітектури і містобудівної політики Одеської обласної державної адміністрації № 05/1-490 від 27 квітня 2008 року ПП Стройсервіс ліцензію обласної державної адміністрації на проведення будівельних робіт не отримувало.

В оскаржуваних постановах прокурор-криміналіст прокуратури Одеської області ОСОБА_3 приходить до висновку, що ремонтні роботи по укладці плитки не виконувались, що в свою чергу, разом з викладеним, послугувало підставою вважати, що ОСОБА_1 здійснив розтрату грошових коштів, направлених на капітальний ремонт Тещиного мосту в м. Одесі та вніс завідомо неправдиві відомості в договір № 2/42 від 29 червня 2005 року.

Приводом до порушення справи послугувало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, підставами - матеріали дослідчої перевірки та досудового слідства у кримінальній справі № 051200800035 та кримінальної справи № 051200800277.

Заслухавши думку прокурора, заявника, адвоката, дослідивши матеріали, що стали приводами та підставами для порушення постанов про порушення кримінальної справи, вважаю, що оскаржувані постанови від 02.10.2008 року та від 19.12.2008 року винесені з порушенням встановленого законом порядку та за відсутності достатніх даних, що вказують на наявність ознак злочину, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тому випадку, коли є достатні данні, які вказують на наявність ознак злочину, в цьому випадку - на наявність ознак злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, ст. 366 ч. 2 КК України.

Достатніми є такі дані, які свідчать про наявність певної кримінально-карної дії чи бездіяльності.

На ці ж обставини вказано в п. 4, п. 5 ч. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 р. Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи , що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів для порушення кримінальної справи.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об'єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Суд вважає, що прокурор-криміналіст не мав достатніх підстав для порушення кримінальної справи за ст.ст. 191 ч. 5, 366 ч. 2 КК України, оскільки його висновки про наявність ознак цього злочину не ґрунтуються на матеріалах справи.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, на момент порушення кримінальної справи, особа, яка проводила дослідчу перевірку, не мала конкретних та достатніх даних, які б свідчили про те, що грошові кошти, перераховані відповідно до договору № 2/42 від 29.07.2005 року, на розрахунковий рахунок ПП Стройсервіс , були привласнені ОСОБА_1, тобто, були відсутні законні підстави для порушення кримінальної справи за фактом привласнення ОСОБА_1 грошових коштів. Більш того, як вбачається з матеріалів справи, зазначені дані відсутні і на сьогоднішній день.

Відповідно до матеріалів справи, заступник директора КП Міські дороги ОСОБА_6 пояснив, що літом 2005 року він працював інженером в КП Міські дороги і контролював хід ремонтних робіт на Тещиному мосту , претензій до якості та ходу ремонтних робіт не було. Ремонтні роботи були закінчені вчасно.

Зазначене також підтвердив в своїх поясненнях ОСОБА_7, який працював в літку 2005 року начальником виробничо-технічного відділу КП Міські дороги .

Працівники ПП Фірма Грат , які здійснювали ремонт металоконструкцій на Тещиному мосту , а саме, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 стверджують, що в літку 2005 року на підстав договору, укладеного між їх підприємством і КП Міські дороги , на Тещиному мосту ними здійснювались роботи по ремонту металоконструкцій. В той же час, здійснювався ремонт покриття мосту невідомими їм працівниками. Роботи зі сторони обох підприємств були виконані вчасно.

Допитані у якості свідків бухгалтера КП Міські дороги ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пояснили, що між КП Міські дороги та ПП Стройсервіс існували договірні відносини, однак ніхто з бухгалтерів не зміг пояснити причини відсутності в бухгалтерії КП Міські дороги документів, які підтверджують факт виконання і об'єм ремонтних робіт на Тещиному мосту .

Посилання прокурора в оскаржуваній постанові про порушення кримінальної справи на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 31.01.2008 року про визнання запису про проведення державної реєстрації ПП Стройсервіс , його засновницьких документів і свідоцтва платника податку на додану вартість недійсним є безпідставними, виходячи з того, що на час укладення цивільно-правової угоди (договору) між КП Міські дороги та ПП Стройсервіс про виконання будівельних робіт по укладці тротуарної плитки, зазначене судове рішення та будь-яка інша інформація про незаконну діяльність ПП Стройсервіс була відсутня.

Недоліки при укладені вказаного договору, виявлені під час досудового слідства, не можуть бути підставою для порушення кримінальної справи, а можуть бути лише підставою для визнання вказаного договору недійсним, в порядку цивільного судочинства.

З огляду на вказані суттєві порушення кримінально-процесуального закону, приходжу до висновку, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувані постанови - скасуванню.

В судовому засіданні, захисником ОСОБА_2 також, було заявлене клопотання про скасування арешту, в якому, захисник безпосередньо просив скасувати арешт, накладений на майно ОСОБА_1 постановою про накладення арешту на майно від 12 листопада 2008 р., винесену прокурором-криміналістом прокуратури Одеської області ОСОБА_3, а саме:

-- LEXUS LX 470, державний номер НОМЕР_1, 2006 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію ВНС-085633 від 09.11.2007 р.;

-- MERCEDES-BENZ GL 450, державний номер НОМЕР_3, 2008 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію ВНС-130487 від 13.05.2008 р.;

-- SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_5, 2006 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію КХС-996710 від 08.02.2006 р.;

-- TOYOTA LANDCRUISER, державний номер НОМЕР_7, 1998 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію РСА-642370 від 02.11.2006 р.;

-- ВАЗ 21063, державний номер 77059ОА, 1986 р. виготовлення, кузов № ХТА210630G1502534, свідоцтво про реєстрацію ОІС-527268 від 29.10.2002 р.,

посилаючись на норми прямої дії (ст. 8 Конституції України), а саме, на положення ст. 41 Конституції України щодо непорушності права власності та конституційного права кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Представник прокуратури проти заявлено клопотання заперечував, посилаючись на те, що кримінальна справи у відношенні ОСОБА_1 порушена у відповідності до норм КПК України, а відтак, накладений арешт, який був накладений в рамках досудового слідства повинен бути залишений без змін.

Відповідно до ч. 16 ст. 236-8 КПК України набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав, щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.

Відповідно до положень ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таким чином, в реалізацію положень Конституції України, тобто норм прямої дії (ст. 8 КУ), відповідності до положень ст. 41 Конституції України, враховуючи ч. 16 ст. 236-8 КПК України, суд приходить до висновку, що заявлене захисником ОСОБА_2 клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 41, 55, 62, 63, Конституції України, ст. ст. 94-98, 99, 234, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України, від 22 жовтня 2008 року та постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом службового підроблення, тобто, складання і видачі посадовою особою завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України від 19 грудня 2008 року та об'єднання з кримінальною справою № 051200800277, порушеної у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України - задовольнити.

Постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало у її віданні, за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України від 22 жовтня 2008 року, а також постанову прокурора-криміналіста прокуратури Одеської області ОСОБА_3 про порушення кримінальної справи у відношенні ОСОБА_1 за фактом службового підроблення, тобто складання і видачі посадовою особою завідомо неправдивого документу, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 2 КК України від 19 грудня 2008 року та об'єднання з кримінальною справою № 051200800277, порушеної відносно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 191 ч. 5 КК України - скасувати.

Клопотання захисника ОСОБА_2 про скасування арешту -задовольнити.

Скасувати арешт накладений на майно ОСОБА_1 постановою про накладення арешту на майно від 12 листопада 2008 р., винесеної прокурором-криміналістом прокуратури Одеської області ОСОБА_3, а саме:

-- LEXUS LX 470, державний номер НОМЕР_1, 2006 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію ВНС-085633 від 09.11.2007 р.;

-- MERCEDES-BENZ GL 450, державний номер НОМЕР_3, 2008 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_4, свідоцтво про реєстрацію ВНС-130487 від 13.05.2008 р.;

-- SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_5, 2006 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію КХС-996710 від 08.02.2006 р.;

-- TOYOTA LANDCRUISER, державний номер НОМЕР_7, 1998 р. виготовлення, кузов № НОМЕР_8, свідоцтво про реєстрацію РСА-642370 від 02.11.2006 р.;

-- ВАЗ 21063, державний номер 77059ОА, 1986 р. виготовлення, кузов № ХТА210630G1502534, свідоцтво про реєстрацію ОІС-527268 від 29.10.2002 р.

Постанова може бути оскаржена протягом семи діб до Апеляційного суду Одеської області.

Суддя: