Рішення

від 12.11.2012 по справі 1522/5455/12

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 1522/5455/12

Провадження № 2/1522/7153/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.11.2012 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого-судді -Абухіна Р.Д.,

за участю секретарів -Градовського Є.Ю., Гудзь О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Управління Держкомзему м. Одесі - Про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації права власності, витребування майна з незаконного володіння , -

В С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Приморського району м. Одеси звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі ОМР про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації права власності, витребування майна з незаконного володіння, по якому просить суд визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, серії ЯД № 786435 від 15.01.2008 року, виданий відповідачу, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010850500065; скасувати реєстрацію права власності відповідача на вказану земельну ділянку, а також витребувати майно -земельну ділянку з незаконного володіння відповідача на користь ОМР.

В судове засідання з'явилась представник Прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_2, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник ОМР, відповідач ОСОБА_1, третя особа Управління Держкомзему у м. Одесі до суду не з'явились, повідомлені належним чином.

Представник Прокуратури надала свою згоду на заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника Прокуратури, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України та ЗК України.

По справі встановлені наступні фактичні обставини.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2007 р. по справі № 2-1491-1/07 за ОСОБА_1 визнано право власності на земельну ділянку площею 0.1000 га, яка розташована по Французькому бульвару, 28/30 в м. Одесі, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язано Одеську регіональну філію Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах видати державний акт про право приватної власності на земельну ділянку та зареєструвати її у відповідному реєстрі.

На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,1000 га., розташовану у м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, серії ЯД № 786435, від 15.01.2008 року, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010850500065. Зазначений акт виданий та підписаний Управлінням земельних ресурсів у м. Одесі та зареєстрований.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03.04.2008 р. рішення Печерського районного суду м. Києва від 04.12.2007 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Приморського районного суду м. Одеси.

При новому розгляді справи, ухвалою Приморського районного суду від 8 червня 2010 р. по справі № 2-1696/2010 позов залишено без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою сторін.

Представник прокуратури обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що оскільки право власності відповідача на спірну земельну ділянку набуто неправомірно, фактично відсутня й підстава для видачі державного акту на землю.

Стаття 143 Конституції України наділяє територіальні громади правом безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляти майном, що є в комунальній власності. Відповідно до п.1 ст.10., п.5 ст.16 Закону України Про місцеве самоврядування в України , ради представляють інтереси територіальної громади та відповідно до ч.5 ст.60 вказаного закону здійснюють повноваження власника майна.

Згідно з рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 р. за № 3 -рп/99 інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор або його заступник у кожному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах, які підлягають вирішенню в судовому порядку.

Інтереси територіальної громади є складовою частиною державних інтересів. Так, згідно п.1 резолютивної частини вищезазначеного рішення Конституційного суду прокурори та їх заступники подають позовні заяви саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява є підставою для порушення справи в господарському суді. Під поняттям орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах , потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Згідно з п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради. У зв'язку з цим органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є Одеська міська рада.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальної громади міст, є комунальною власністю, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно зі ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають право власності на землі за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації.

Пунктом 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадянам проводиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян.

Відповідачу земельна ділянка безоплатно у власність або в користування Одеською міською радою, як власником землі, не надавалася.

Статтею 81 ЗК України встановлений вичерпний перелік підстав набуття права власності на земельні ділянки, а саме, громадяни набувають право власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі належної їм земельної частки.

Тож підстав для набуття відповідачем права власності на земельну ділянку не має, а рішення суду, на підставі якого він отримав державний акт на землю, як вище зазначалося, скасоване.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправнопозбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 387 ЦК України передбачене право власника витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним

Статтею 388 ЦК України передбачене право власника витребувати майно від добросовісного набувача у випадку, якщо майно вибуло з володіння власника не з його волі.

Підтвердженням того факту, що спірна земельна ділянка вибула із володіння територіальної громади не з її волі, є вольова дія представника Одеської міської ради щодо оскарження рішення Печерського суду м. Києва від 4 грудня 2007 року. Оскаржуючи зазначене рішення, представник Одеської міської ради просив скасувати судове рішення і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Посилався на те, що суд дав неправильну оцінку обставинам справи, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам матеріального і процесуального права. (а.с. 6)

Враховуючи, що вказане спірна земельна ділянка перейшла у власність ОСОБА_1 на підставі рішення суду, яке було скасовано та у подальшому вимоги ОСОБА_1 були залишені без розгляду, відповідач, набув право власності на зазначене нерухоме майно без відповідної правової підстави.

Суд вважає, що територіальна громада є власником спірної земельної ділянки і, виходячи з положень ст.388 ЦК України має право на витребування зазначеної земельної ділянки від ОСОБА_1. У зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка вибула з власності територіальної громади без її волі - земельна ділянка має бути вилучена саме від відповідача та повернута у власність територіальної громади, у власності якої вона перебувала до рішення Печерського суду м. Києва від 4 грудня 2007 року.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підтвердження своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі ч. 1 ст. 59 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування.

Частиною 3 ст. 212 ЦПК України передбачено, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Представником Прокуратури по справі були надані належні письмові докази в обґрунтування позовних вимог, у свою чергу відповідач по справі не надала суду доказів для спростування доводів позивача, не з'явилась до суду, тобто скористалась своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Керуючись ст. ст. 3, 15, 79, 88, 208, 209, 223-226, 293 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, третя особа Управління Держкомзему м. Одесі - Про визнання незаконним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку, скасування реєстрації права власності, витребування майна з незаконного володіння - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30, серії ЯД № 786435 від 15.01.2008 року, виданий ОСОБА_1, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі № 010850500065.

Скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30.

Витребувати земельну ділянку площею 0,1000 га., яка розташована за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 28/30 з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Одеської міської ради.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право подати апеляційну скаргу на заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо позивач не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, згідно ч.1 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Абухін Р.Д.