Постанова

від 26.08.2009 по справі 11/523

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИ ВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17:13 № 11/523

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі голо вуючого судді Винокурова К.С . при секретарі судового за сідання Давиденко Д.В.

розглянув у відкритому су довому засіданні адміністра тивну справу

За позовом ОСОБА _1

до 1. Управління праці т а соціального захисту населе ння Дніпровської районної у м. Києві

державної адміністрації

2. Київського міського центр у по нарахуванню та здійснен ню соціальних

виплат

про зобов' язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач ОСОБА_1 звернув ся до суду з позовом до Управл іння праці та соціального за хисту населення Дніпровсько ї районної у місті Києві держ авної адміністрації про стяг нення недоотриманих належни х сум щорічної допомоги на оз доровлення за 2006 - 2008 роки на під ставі норм ст. 48 Закону Україн и «Про статус і соціальної за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позовні вимоги викладені відповідно до уто чнень поданих позивачем 14 кві тня 2009 року.

Позивач підтримав позов у п овному обсязі. Позовні вимог и обґрунтовані тим, що позива чу, відповідачі своїми діями порушили вимоги ст. 48 Закону У країни “Про статус і соціаль ний захист громадян, які пост раждали внаслідок Чорнобиль ської катастрофи” від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (зі змінами та доповненн ями) (далі - Закон № 796-ХІІ), що при звело до відмови в перерахун ку та виплаті сум щорічної до помоги на оздоровлення у нал ежному розмірі.

Відповідачі позов не визна ли, відповідач 2 подав запереч ення на позов та вважає його н еобґрунтованим виходячи з на ступного.

На підставі ст. 117 Конституці ї України та ст.ст. 62, 67 Закону, Ка бінет Міністрів України вида в постанову від 12.07.2005 р. № 562 «Про щ орічну допомогу на оздоровле ння громадянам, які постражд али внаслідок Чорнобильсько ї катастрофи», якою встанови в розміри щорічної допомоги на оздоровлення.

До набрання чинності вищез азначеної постанови виплата щорічної допомоги на оздоро влення провадилась відповід но до підпункту «є»пункту 1 По станови КМУ від 26.07.1996 року № 836 "Пр о компенсаційні виплати особ ам, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи », якою передбачалась виплат а щорічної допомоги на оздор овлення як учасникам ліквіда ції наслідків аварії на Чорн обильській АЕС І категорії в сумі 26,70 грн.

Статтю 48 Закону доповнено ч астиною сьомою згідно із Зак оном від 06.06.1996 р. № 230/96-ВР, в якій заз начено, що розмір мінімально ї заробітної плати визначаєт ься на момент виплати.

На час прийняття та вступу в дію Постанови КМУ № 836 на момен т внесення доповнень до Зако ну діяла Постанова Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96 В Р «Про порядок введення в дію статей 10, 33, 31 Закону «Про оплату праці та встановлення мінім ального розміру пенсії за ві ком», пунктом третім якої пер едбачено, що до внесення відп овідних змін до чинного зако нодавства виплати, крім пенс ій, тарифні ставки та оклади р озраховані на основі мінімал ьної заробітної плати, здійс нюються (застосовуються ) у ро змірах, які діють станом на І л ютого 1996 року.

Пунктом І Постанови Верхов ної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96 встановлено з 01.03.1996 року мін імальний розмір заробітної п лати у розмірі 1 млн. 500 тисяч ка рбованців, а згідно Указу Пре зидента України від 25 серпня 1 996 року «Про грошову реформу в Україні»- 15 грн.

В подальшому розміри мінім альної заробітної плати підв ищувались Законами України.

Отже, слід врахувати, що зак онами щодо зміни розміру мін імальної заробітної плати, я кі були введені в дію після пр ийняття верховною Радою Укра їни постанови від 20 лютого 1996 р оку, зміни до чинного законод авства щодо визначення цією постановою розрахункової ве личини для обрахування розмі ру соціальних виплат (крім пе нсій) не вносились.

Також не вносились зміни і д о постанови КМУ від 29.07.1996 року № 836 (крім пп. «є»пункту 1), яка визн ачала розмір щорічної допомо ги на оздоровлення в певній г рошові сумі. Таким чином, на сь огоднішній день чинним закон одавством не передбачено пор ядок відшкодування та механі зм сплати недоотриманих сум коштів на оздоровлення управ ліннями праці та соціального захисту населення за рахуно к коштів Державного бюджету. Крім того, Державним бюджето м не передбачені кошти на пок риття витрат даного типу. А ві дповідно до статті 51 Бюджетно го кодексу України будь-які з обов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за кош тами Державного бюджету Укра їни без відповідних бюджетни х асигнувань або ж перевищен ням повноважень, встановлени х цим Кодексом та законом про Державний бюджет України не вважаються бюджетними зобов 'язаннями. Витрати державног о бюджету на покриття таких з обов'язань не можуть здійсню ватись.

Оскільки не було внесено зм ін, то відповідно застосовую ться чинні на час прийняття т а застосування відповідних з аконів норми законодавства У країни.

Крім того, представник відп овідачі просили суд врахуват и, що відповідно до ст. 99 Кодекс у адміністративного судочин ства України для звернення д о адміністративного суду за захистом прав, свобод та інте ресів особи встановлено річн ий строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про п орушення своїх прав, свобод ч и інтересів. Позивач протяго м 2006-2008 рр. одержував нараховані йому виплати, заперечень щод о їх розміру не заявляла, зако нодавчо встановлені розміри компенсаційних виплат повин на була знати, так як Закон Укр аїни «Про статус і соціальни й захист громадян, які постра ждали внаслідок Чорнобильсь кої катастрофи»офіційно опр илюднений.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників стор ін, всебічно і повно з'ясувавш и фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 є учас ником ліквідації наслідків а варії на Чорнобильській АЕС І категорії, йому встановлен о ІІІ групу інвалідності вна слідок аварії на ЧАЕС та пере буває на обліку в Управлінні праці та соціального захист у населення Дніпровської рай онної у місті Києві державно ї адміністрації, про що свідч ить посвідчення серії НОМЕ Р_1, видане 09.12.2004 року.

Згідно з абзацом третім час тини четвертої статті 48 Закон у України “Про статус і соціа льний захист громадян, постр аждалих внаслідок Чорнобиль ської катастрофи”, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвал ідам ІІІ групи виплачується щорічна допомога на оздоровл ення в розмірі чотирьох міні мальних заробітних плат.

Відповідачі не заперечуют ь стосовно того, що позивач є о собою, яка постраждала внасл ідок Чорнобильської катастр офи і має статус учасника лік відації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категор ії, інвалід ІІІ групи, а відтак дійсно має право на отриманн я щорічної допомоги на оздор овлення, передбаченої статте ю 48 Закону № 796-XII.

Як свідчать фактичні обста вини справи, Київським міськ им центром по нарахуванню та здійсненню соціальних випла т позивачу здійснена виплата щорічної разової грошової д опомоги на оздоровлення за 2006 -2008 роки. А саме, згідно з даними Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підста ві розпорядження Управління праці та соціального захист у населення Дніпровської рай онної у м. Києві державної адм іністрації позивач отримала грошову допомогу в 2006 році в ро змірі 90,00 грн., 2007 р. - 90,00 грн. і у тра вні 2008 року - 90 грн.

Такі виплати проводились з а 2006-2008 роки у розмірах, визначен их постановою Кабінету Мініс трів України від 12.05.2007 р. № 562.

Частиною 1 статті 67 Закону Ук раїни “Про статус і соціальн ий захист громадян, які постр аждали внаслідок Чорнобильс ької катастрофи” було встано влено, що конкретні розміри в сіх доплат, пенсій і компенса цій (передбачених цим Законо м) підвищуються Кабінетом Мі ністрів України відповідно д о зміни індексу вартості жит тя і зростання мінімальної з аробітної плати.

Законом України “Про стату с і соціальний захист громад ян, які постраждали внаслідо к Чорнобильської катастрофи ” не уповноважено Кабінет Мі ністрів України зменшувати к онкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір д опомоги на оздоровлення, вст ановлений Законом.

Враховуючи особливий стат ус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка тастрофи, та обумовлену цим н еобхідність їх адекватного с оціального захисту, Верховна Рада України вже у 2006 році допо внила Закон України “Про ста тус і соціальний захист гром адян, які постраждали внаслі док Чорнобильської катастро фи” статтею 71, в якій встановл ено, що дія положень цього Зак ону не може призупинятися ін шими законами, крім законів п ро внесення змін до цього Зак ону (Закон № 231-V від 5 жовтня 2006 рок у).

Відповідно до пункту 6 части ни першої статті 92 Конституці ї України, виключно законами визначаються, зокрема, основ и соціального захисту, а стат тею 75 Конституції встановлен о, що єдиним органом законода вчої влади в Україні є парлам ент - Верховна Рада України. Ко нституція не надавала права парламенту делегувати свої п овноваження іншим державним органам, а останнім - своїми н ормативно-правовими актами з мінювати положення законів.

Верховною Радою України ді ю абзацу 2 частини четвертої с татті 48 зупинено на 2007 рік в час тині виплати компенсацій і д опомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної п лати згідно із Законом Украї ни від 19.12.2006 р. № 489-V «Про Державний Бюджет на 2007 рік». Проте зупине ння дії абзацу 2 частини четве ртої статті 48 визнано таким, щ о не відповідає Конституції України (є неконституційним) , згідно з Рішенням Конституц ійного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007.

Відповідно до Закону Украї ни від 28.12.2007 р. «Про Державний бю джет України на 2008 рік та про вн есення змін до деяких законо давчих актів України» текст статті 48 викласти в такій реда кції: «Одноразова компенсаці я учасникам ліквідації наслі дків аварії на Чорнобильські й АЕС, які стали інвалідами вн аслідок Чорнобильської ката строфи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, в іднесених до учасників лікві дації наслідків аварії на Чо рнобильській АЕС та смерть я ких пов'язана з Чорнобильськ ою катастрофою, щорічна допо мога на оздоровлення виплачу ється в порядку та розмірах, в становлених Кабінетом Мініс трів України».

Вказані зміни, внесені підп унктом 11 пункту 28 розділу II Зак ону України від 28.12.2007 р. № 107-VI, визн ано такими, що не відповідают ь Конституції України (є неко нституційними), згідно з Ріше нням Конституційного Суду Ук раїни від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008.

Враховуючи Рішення Консти туційного Суду України від 9 л ипня 2007 року та від 22.05.2008 р. та їх о бов' язковість до виконання , суд вважає, що положення Зако ну № 796-XII не є призупиненими на ц ей час та підлягають застосу ванню при розгляді справи.

Відносини, що склалися між п озивачами та відповідачами є публічно-правовими відносин ами, виходячи із змісту статт і 3 та пункту 2 частини 1 статті 1 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як зазначено у Рішенні Конс титуційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа п ро рівень пенсії і щомісячно го довічного грошового утрим ання) зміст прав і свобод люди ни - це умови і засоби, які визн ачають матеріальні та духовн і можливості людини, необхід ні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг п рав людини - це кількісні пока зники відповідних можливост ей, які характеризують його м ножинність, величину, інтенс ивність і ступінь прояву та в иражені у певних одиницях ви міру.

Звуження змісту прав і своб од означає зменшення ознак, з містовних характеристик мож ливостей людини, які відобра жаються відповідними правам и та свободами, тобто якісних характеристик права. Звужен ня обсягу прав і свобод - це зм еншення кола суб'єктів, розмі ру території, часу, розміру аб о кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання пра в і свобод, тобто їх кількісно ї характеристики.

Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внас лідок Чорнобильської катаст рофи, вона наділена державою певним правовим статусом, як ий включає в себе й право на до даткові елементи соціальног о захисту, зокрема право на от римання щорічної допомоги на оздоровлення у відповідному розмірі.

Наділивши зазначеною соці альною гарантією осіб, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи, держава таким чином взяла на себе пуб лічне зобов' язання забезпе чити належний матеріальний р івень цих осіб.

Тобто, між позивачем і держа вою встановлено певний право вий зв'язок у визначеній сфер і життєдіяльності, який хара ктеризується наявністю зобо в' язання держави забезпечи ти соціальний захист осіб, як і постраждали і є інвалідами внаслідок Чорнобильської ка тастрофи.

Згідно зі статтею 22 Констит уції України конституційні п рава і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Пр и прийнятті нових законів аб о внесенні змін до чинних зак онів не допускається звуженн я змісту та обсягу існуючих п рав і свобод.

Відповідачі, заперечуючи п роти позову, зазначали, що згі дно з ст. 101 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»право встановлювати р озміри соціальних виплат бул о надано Кабінету Міністрів України.

Проте, заперечення відпові дачів не приймаються судом д о уваги в зв' язку з тим, що не зважаючи на право, яке було на дано Кабінету Міністрів Укра їни відповідно до положень З акону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Кабі нет Міністрів України не реа лізував це право та не встано вив розмір соціальних виплат саме на 2007 рік ні шляхом виданн я окремого нормативного акту , ні шляхом внесення змін в дію чий нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини 1 та 2 с татті 2 Кодексу адміністрати вного судочинства України за вданням адміністративного с удочинства є захист прав, сво бод та інтересів фізичних ос іб, прав та інтересів юридичн их осіб у сфері публічно-прав ових відносин від порушень з боку органів державної влад и, органів місцевого самовря дування, їхніх посадових і сл ужбових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на ос нові законодавства, в тому чи слі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-я кі рішення, дії чи бездіяльні сть суб'єктів владних повнов ажень, крім випадків, коли щод о таких рішень, дій чи бездіял ьності Конституцією чи закон ами України встановлено інши й порядок судового проваджен ня.

Відповідно до частини 1 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу а дміністративного судочинст ва України передбачено, що в а дміністративних справах про протиправність рішень, дій ч и бездіяльності суб'єкта вла дних повноважень обов'язок щ одо доказування правомірнос ті свого рішення, дії чи безді яльності покладається на від повідача, якщо він заперечує проти адміністративного поз ову.

Відповідно до ст. 99 КАС Украї ни для звернення до адмініст ративного суду за захистом п рав, свобод та інтересів особ и встановлюється річний стро к, який, якщо не встановлено ін ше, обчислюється з дня, коли ос оба дізналася або повинна бу ла дізнатися про порушення с воїх прав, свобод чи інтересі в. Якщо законом встановлена м ожливість досудового порядк у вирішення спору і позивач с користався цим порядком, то о бчислення строку звернення д о адміністративного суду поч инається з дня, коли позивач д ізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за резу льтатами розгляду його скарг и на рішення, дії або бездіяль ність суб'єкта владних повно важень.

З огляду на те, що позивачем був пропущений річний строк для звернення до адміністра тивного суду за захистом пра в, свобод та інтересів, встано влений ст. 99 КАС України, суд вв ажає, що позовні вимоги в част ині стягнення недоотриманих належних сум щорічної допом оги на оздоровлення за 2006 рік н е підлягають задоволенню, за стосовуючи наслідки статті 1 00 КАС України.

Аналізуючи зміст наведени х нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що оскільки редакція абзацу 2 ча стини 4 статті 48 Закону була чи нною до внесення відповідних змін згідно з Законом № 107-VI від 28.12.2007 року (які були визнані нек онституційними згідно з Ріше нням Конституційного Суду Ук раїни від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008), нарахув ання компенсації позивачу ма є здійснюватися виходячи із розміру, передбаченого Закон ом № 796-XII у редакції чинній до вн есення змін Законом від 28.12.2007 р. Отже, вимоги позивача про стя гнення сум щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008 роки, в иходячи з розміру мінімально ї заробітної плати підлягают ь задоволенню.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, си стемного аналізу положень чи нного законодавства України та матеріалів справи, суд дій шов висновку, що викладені в п озовній заяві доводи позивач а є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підл ягають задоволенню частково .

Відповідно до вимог частин и 3 статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и якщо адміністративний позо в задоволено частково, судов і витрати, здійснені позивач ем, присуджуються йому відпо відно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до т ієї частини вимог, у задоволе нні яких позивачеві відмовле но.

Позивач, як особа, яка постр аждала внаслідок аварії на Ч орнобильській атомній елект ростанції І категорії, звіль нений від сплати судових вит рат.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративни й суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити част ково.

2. Зобов' язати Управління п раці та соціального захисту населення Дніпровської райо нної у м. Києві державної адмі ністрації здійснити перерах унок ОСОБА_1 (паспорт сері ї НОМЕР_2) суми щорічної до помоги на оздоровлення, пере дбаченої абзацом третім част ини четвертої статті 48 Закону України «Про статус та соціа льний захист громадян, які по страждали внаслідок Чорноби льської катастрофи»за 2007, 2008 ро ки, виходячи із суми мінімаль ної заробітної плати на моме нт виникнення права на випла ту.

3. Зобов' язати Київський мі ський центр по нарахуванню т а здійсненню соціальних випл ат виплатити ОСОБА_1 (пасп орт серії НОМЕР_2) суми щор ічної допомоги на оздоровлен ня, передбаченої абзацом тре тім частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадя н, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007, 2008 роки, за виключенням су м фактично проведеної виплат и.

4. В іншій частині позову від мовити.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оку подання заяви про апеляц ійне оскарження або апеляцій ної скарги в порядку, встанов леному ст. 254 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни. Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 К одексу адміністративного су дочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підп исання постанови в повному о бсязі - 09.09.2009