Ухвала

від 30.08.2017 по справі 2-1949/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1949/11 Головуючий суддя І інстанції Штих Т. В.

Провадження № 22-ц/790/4547/17 Суддя доповідач Пилипчук Н.П.

Категорія: Спори, що виникають із трудових правовідносин

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді: Пилипчук Н.П.,

суддів: Кругової С.С.,

Колтунової А.І.,

за участю секретаря: Леськів Е.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року по справі за позовом Відкритого акціонерного товариства Харківський науково - дослідний та проектно - конструкторський інститут Енергопроект до ОСОБА_2 про стягнення суми,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2010 року ВАТ "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що ОСОБА_3 займав посаду технічного директора - першого заступника директора ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект". Згідно п. 1 наказу № 335/к від 06.11.2008 року ОСОБА_3 звільнено з посади за п.1.ст.41 КЗпП України з 06.11.2008 року. Наказ про звільнення був підписаний відповідачем. ОСОБА_3 Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року частково були задоволені позовні вимоги ОСОБА_3, а саме: визнано незаконним звільнення ОСОБА_3, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 704 грн. 00 коп., 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на користь держави судовий збір у розмірі 954,04 грн., витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 120,00 грн. Судом було встановлено незаконність звільнення ОСОБА_3, яке відбулось з вини відповідача та за підписаним ним особисто наказом про звільнення. На виконання зазначеного рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2010 року позивач сплатив ОСОБА_3 присуджений судом середній заробіток за час вимушеного прогулу та інші виплати.

Позивач просив зобов*язати відповідача відшкодувати матеріальну шкоди, заподіяну останнім у зв'язку з оплатою позивачем незаконно звільненому працівнику ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інших виплат на загальну суму 97 778, 04 грн.

ОСОБА_2 проти первісного позову заперечував, 07 лютого 2011 року звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із зустрічною позовною заявою.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 в об'єднанні в одне провадження справи за позовом ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект до ОСОБА_2 про стягнення суми та зустрічного позову ОСОБА_2 до ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект про визнання незаконними наказів, скасування наказів, стягнення суми, у зв*язку з чим зустрічна позовна заява повернута ОСОБА_2, для звернення до суду у загальному порядку.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року позов ВАТ "Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут "Енергопроект" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 96 704 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв'язку з виплатами незаконно звільненому працівникові та судовий збір в розмірі 967 грн. 20 коп. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 19.06.2017 року ОСОБА_2 звернувся із апеляційною скаргою, просить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року скасувати, ухвалити нове. Крім того, зазначена апеляційна скарга ОСОБА_2 містить як заперечення на ухвалу від 10 червня 2014 року, так і вимогу скасувати ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року, постановити нову ухвалу про прийняття його зустрічної позовної заяви від 07 лютого 2011 року до спільного розгляду з первісним позовом, прийняти його зустрічний позов від 07 лютого 2011 року разом із доповненнями до нього, викладеними в додатковій заяві від 25 лютого 2011 року до спільного розгляду з первісним позовом і при ухваленні нового рішення по справі розглянути первісний позов спільно із його зустрічним позовом від 07 лютого 2011 року.

Між тим, предметом розгляду суду апеляційної інстанції не можуть бути вимоги, які не вирішені по суті судом першої інстанції, тому апеляційний суд у жодному разі не може прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом по справі і розглянути його по суті.

Із змісту ст. 293 ЦПК України вбачається, що ухвали суду першої інстанції диференційовані на такі, що підлягають оскарженню окремо від судового рішення, та на такі ухвали, заперечення на які включаються до апеляційної скарги на рішення суду. За результатами розгляду апеляційних скарг на ухвали, які оскаржуються окремо від рішення апеляційний суд, у відповідності до вимог ст. 311, 312 ЦПК України, може прийняти рішення про іх скасування, зміну або залишення без змін. Розглядаючи ж заперечення на ухвали суду, які включені до апеляційної скарги, апеляційний суд лише надає оцінку їх законності та вирішує, чи призвели процесуальні порушення, допущені при їх постановленні до неправильного вирішення справи.

Первісно ОСОБА_2 ще у червні 2014 року звертався із апеляційною скаргою на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 01.08.2014 року та ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18.08.2014 року оскаржувана ухвала була віднесена до ухвал, які не підлягають самостійному оскарженню.

Ухвалою судді апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року разом зі справою було повернуто до Дзержинського районного суду м. Харкова для виконання вимог ч. 2 ст. 293 ЦПК України, а саме для вирішення питання про повернення апеляційної скарги заявнику. (а.с. 128, том 2). Зазначені вимоги ухвали апеляційного суду Харківської області від 01 серпня 2014 року були виконані ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 18 серпня 2014 року.

Із урахуванням того, що зазначене питання вже було вирішено вказаними судовими рішеннями, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 26 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 в частині оскарження ухвали Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року було повернуто апелянту.

Між тим, заперечення на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року, що включені до апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року є предметом розгляду цього апеляційного провадження .

Так, ОСОБА_2 наполягає, що суд першої інстанції ухвалою від 10 червня 2014 року безпідставно відмовив у об'єднанні зустрічних вимог в одне провадження з первісним позовом, оскільки це питання вже було вирішено ухвалою суду від 14 лютого 2011 року. Вказує, що у разі задоволення його зустрічного позову, сума відшкодування, стягнута з нього була б значно меншою. Наголошує, що йому вчинено перешкоди до доступу до правосуддя.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект", третя особа ОСОБА_2 позов задоволено частково, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3, скасовано наказ про звільнення ОСОБА_3, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 93 704 грн. 00 коп., 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнуто з ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на користь держави судовий збір у розмірі 954, 04 грн., витрати з інформаційно - технічного розгляду справи у сумі 120,00 грн.

В якості третьої особи по справі був залучений керівник ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" ОСОБА_2, який видав незаконний наказ про звільнення ОСОБА_3

Відповідно до бухгалтерських даних ВАТ "Харківський НДПКІ "Енергопроект" на виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 29.01.2010 року по справі № 2-86-1-2010 ОСОБА_3 у лютому 2010 року нараховано 96 704, 00 грн.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року фактично зводяться до незгоди позивача з ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 10 червня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із зустрічною позовною заявою 07 лютого 2011 року.

За змістом ч. 2, ч. 3 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом .

ОСОБА_2 наполягає, що в судовому засіданні від 14 лютого 2011 року було прийнято і проголошено ухвалу про прийняття його зустрічного позову до розгляду спільно із первісним, однак така ухвала зникла з матеріалів справи. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить допитати у якості свідка суддю Григор*єву А.О. та дослідити технічні записи судових засідань на предмет встановлення факту проголошення судом в судовому засіданні ухвали про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом.

Встановлено, що матеріали справи не містять ухвали суду про об'єднання зустрічних вимог в одне провадження з первісним позовом.

Факт постановлення судом ухвали про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду із первісним позовом на цій стадії процесу не може бути встановлений показаннями свідків.

Матеріали справи не містять технічного запису судового засідання від 14 лютого 2011 року, оскільки фіксування судового розгляду 14 лютого 2011 року технічними засобами не проводилось, секретарем був складений протокол судового засідання.

Так, згідно протоколу судового засідання від 14 лютого 2011 року в судовому засіданні представник відповідача заявила клопотання про прийняття зустрічної позовної заяви. Зазначене клопотання суд поставив на обговорення. Представник позивача не заперечував, просив вручити йому копію зустрічної позовної заяви та просив надати час для ознайомлення із зустрічною позовною заявою. Суд задовольнив клопотання представника позивача , надав час для ознайомлення із зустрічним позовом. По справі було оголошено перерву.

Отже питання про об'єднання зустрічних вимог в одне провадження з первісним позовом судом вирішено не було.

Зауважень на протокол судового засідання від 14 лютого 2011 року від ОСОБА_2 не надходило, питання про відновлення частково втраченого судового провадження ОСОБА_2 не порушував.

ОСОБА_2 посилається на те, що у заявах, клопотаннях, письмових поясненнях представників позивача ВАТ Енергопроект зазначено, що в провадженні суду знаходиться справа за первісним позовом ВАТ Енергопроект та за зустрічним позовом ОСОБА_2; крім того, в ухвалах суду першої інстанції при вирішенні процесуальних питань зазначається про те, що ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом.

Між тим, констатація факту звернення ОСОБА_2 до суду із зустрічним позовом сама по собі, за відсутності відповідної ухвали суду, не свідчить про об'єднання зустрічних вимог в одне провадження з первісним позовом.

До лютого 2014 року справа по суті судом не розглядалася, розгляд справи неодноразово зупинявся за клопотаннями сторін, даних про те, що суд повертався до вирішення питання про об'єднання зустрічних вимог в одне провадження з первісним позовом матеріали справи не містять.

У зв'язку із закінченням повноважень судді Дзержинського районного суду м. Харкова Григор'євої А.О. в порядку автоматичного перерозподілу у лютому 2014 року справа була передана в провадження судді Штих Т.В.

З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду первісного позову є стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 96 704 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної підприємству у зв'язку з виплатами незаконно звільненому працівникові.

В зустрічному позові ОСОБА_2 просить визнати незаконним і протиправним видання наказів ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект від 02.11.2009 № 451/к та від 27.01.2010 року № 21 /к про звільнення ОСОБА_2 з посади директора-голови правління ВАТ ХНДПКІ Енергопроект ; скасувати накази ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект від 02.11.2009 року № 451/к та від 27.01.2010 № 21/к про звільнення ОСОБА_2 з посади директора-голови правління ВАТ ХНДПКІ Енергопроект ; стягнути з ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект на його користь середній заробіток за період з 1 грудня 2009 року до дня скасування наказів ВАТ ХНДПКІ Енергопроект від 02.11.2009 № 451/к та від 27.01.2010 року № 21/к, який станом на 31.01.2011 р. складає 199726,38 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на те, що вимоги, заявлені у зустрічній позовній заяві хоча і не виникають із одних і тих же правовідносин, але зараховуються, так як і в первісному, і в зустрічному позовах заявлені вимоги про стягнення сум грошових коштів; задоволення зустрічного позову могло б частково або повністю виключити задоволення первісного позову.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для об'єднання в одне провадження з первісним позовом зустрічного позову ОСОБА_2, оскільки основними вимогами зустрічного позову є вимоги про скасування наказів ВАТ Харківський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут Енергопроект , стягнення середнього заробітку є вимогою похідною. Спільний розгляд таких вимог не є процесуально доцільним, значно затягнув би розгляд первісного позову .

Повернення зустрічного позову ОСОБА_2 є наслідком відмови в об*єднанні цього зустрічного позову з первісним, а не наслідком недодержання вимог ст. 119-121 ЦПК України.

Відмова в об'єднанні зустрічного позову в одне провадження з первісним позовом не призвела до неправильного вирішення справи за позовом ВАТ "Харківський науково - дослідний та проектно- конструкторський інститут "Енергопроект", за якою ухвалено оскаржуване рішення суду.

ОСОБА_2 наголошує, що судом порушено його право на доступ до правосуддя.

Між тим, ОСОБА_2 не був позбавлений можливості звернутися із відповідним позовом для захисту своїх порушених прав у загальному порядку, був обізнаний про таку можливість, однак зазначені дії не вчинив, з червня 2014 року рухом цієї справи не цікавився.

Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий - Н.П.Пилипчук

Судді - А.І. Колтунова

С.С. Кругова