Ухвала

від 06.09.2017 по справі 755/8732/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/8732/17

1-кс/755/4734/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ "06" вересня 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 представника підприємства ОСОБА_5 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабобладнання» розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 320171000400000028, -

в с т а н о в и в:

29 серпня 2017 року директор ТОВ «Укрснабобладнання» ОСОБА_6 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна.

Як вбачається з клопотання, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2017 року було накладено арешт на рахунки ТОВ «Укрснабобладнання»

Представник в судовому засіданні, клопотання підтримала та зазначила, що арешт коштів ТОВ «Укрснабобладнання» накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва 10.08.2017 року повинен бути припинений у зв`язку з відсутністю обставин, з якими закон пов`язує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР № 320171000400000028.

Також, представник зазначив, грошові кошти ТОВ «Укрснабобладнання», які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (980 UAH), № НОМЕР_2 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (980 - UAH)), відкриті в АБ «Пiвденний» (МФО 328209) (м. Одеса вул. Краснова, 6/1), здобуті законним шляхом, а відтак і не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі сліди правопорушення або не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предметом, що був об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Підставою арешту відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2017р. є забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Виходячи з того, що вчинені правопорушення, за якими здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР №320171000400000028, не входять до переліку зазначених у ст. 963 КК України правопорушень, з якими КПК України пов`язує підстави застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, для забезпечення якої, накладено арешт на майно ТОВ «Укрснабобладнання».

Також, ТОВ «Укрснабобладнання» не відомо про вчинення її уповноваженими (службовими) особами, зазначених у ст. 963 та 969 КК України кримінальних правопорушень, які є підставою для застосування до юридичної особи заходів кримінально- правового характеру.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що грошові кошти які знаходяться на рахунках підприємства визнані речовими доказами у вище вказаному кримінальному провадженні.

Слідчий у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду, при цьому спростував інформацію надану прокурором стосовно наявності постанови про визнання речовим доказом грошових коштів на рахунках підприємства.

При цьому зазначив, що підставою накладення арешту на рахунки вище вказаного підприємства було відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Вислухавши доводи учасників судового засідання,дослідивши клопотання та додані до нього документи, матеріали кримінального провадження, наданого слідчим для огляду, слідчий суддя приходить до наступного:

відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зазначені у ст. 963 КК України, зокрема:

1) чинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 і 2 ст. 368-3, ч. 1 і 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;

2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов`язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 209 і 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368-4, ст. ст. 369 і 369-2 КК України;

3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених у ст. ст. 258-258-5 КК України;

4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України.

Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.

Злочини, передбачені ст. ст. 109, 110, 113, 146, 147, ч.ч. 2-4 ст. 159-1, ст. ст. 160, 209, 260, 262, 306, ч. 1 ч. 2 ст. 368-3, ч. 1 ч. 2 ст. 368 44, ст.ст. 369, 369-2, 436, 437, 438, 442, 444, 447 КК України, визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.

Відповідно до положень п.п. 2 п. 2.6 розділу 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального проваджений, заслуханого та обговорено на засіданні пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яке відбулось 07 лютого 2014 року (надалі - «Узагальнення»), арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння. Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які з силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна. Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні - підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним. З огляду на наведене правильною є практика, коли слідчі судді визнають клопотання про накладення арешту на майно передчасними та відмовляють у їх задоволенні, оскільки на момент їх розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

Вказане в ухвалі про арешт майна нерухоме майно належить Особі-володільцю на праві приватної масності. Особа-володілець є юридичною особою, створеною у формі господарського товариства - товариства з обмеженою відповідальністю. Частиною третьою статті 96 Цивільного кодексу України (надалі - «ЦК») встановлено, що учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне скасувати арешт на майно ТОВ «Укрснабобладнання», оскільки ані ТОВ «Укрснабобладнання», ані посадові особи вище вказаного товариства не є підозрюваним, обвинуваченим, особою яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, що могла би бути завдана учасниками ТОВ «Укрснабобладнання» чи бенефінціарами, незалежно від того, є вони фігурантами будь-якого кримінального провадження або їх пов`язаними особами чи ні.

Таким чином відсутні підстави для застосування спеціальної конфіскації до вище вказаного нерухомого майна.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 174 КПК України, ст. ст. 96 2, 96 3, 96 6, 96 9 КК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт коштів ТОВ «Укрснабобладнання» (ЄДРПОУ 39416832) на рахунках № НОМЕР_1 (980 UAH), № НОМЕР_2 (980 - UAH), № НОМЕР_3 (980 - UAH)), відкриті в АБ «Пiвденний» (МФО 328209) (м. Одеса вул. Краснова, 6/1) накладений увалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2017 року в межах кримінального провадженя, відомості про яке внесені до ЄРДР № 320171000400000028.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя