Ухвала

від 30.08.2017 по справі 522/11609/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 11-кп/785/766/17

Номер справи місцевого суду: 522/11609/14-к

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 її захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2014 року у кримінальному провадженні №12014160500005291 від 08.05.2013 рокувідносно:

ОСОБА_7 , яка: народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, є громадянкою України, має вищу освіту, не одружена, пенсіонерка, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,

- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,

встановив:

Зазначеною ухвалою суду першої інстанції, задоволено клопотання прокурора прокуратури Приморського району м. Одеси ОСОБА_11 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 у зв`язку із закінченням строків давності із звільненням її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України.

Відповідно до тексту мотивувальної частини ухвали суду 1-ої інстанції, в обґрунтування клопотання прокурор посилався на наступне.

Влітку 2006 року у ОСОБА_10 , з корисливих мотивів виник злочинний намір, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, визначивши у якості предмета злочину, кошти громадян (вкладників), внесених ними у кредитну спілку, яку він мав намір створити, використовуючи при цьому завідомо підроблені документи.

11.08.2006 року, на підставі підроблених документів (які ОСОБА_10 виготовив разом із ОСОБА_12 ), виконавчим комітетом Одеської міської ради за юридичною адресою: м. Одеса, вул. Єлисаветинська, 15 кв. 30 була зареєстрована юридична особа: Кредитна спілка «Одеське кредитне товариство» (номер запису про державну реєстрацію - 1 556 102 0000 021584; код ЄДРПОУ 34552239). Державна реєстрація кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» підтверджена відповідним свідоцтвом серії НОМЕР_1 від 11.08.2006 року.

Відповідно до Статуту, зареєстрованого 11.08.2006 року у виконавчому комітеті Одеської міської ради, КС «Одеське кредитне товариство» - це неприбуткова організація, утворена фізичними особами на корпоративних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об`єднаних грошових внесків членів кредитної спілки (ст. 2 Уставу).

Після створення ОСОБА_10 кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» та його відокремленого підрозділу - філії №1 та одержання всіх необхідних дозвільних документів, які давали кредитному союзу можливість надавати громадянам відповідні фінансові послуги, ОСОБА_13 , для збільшення фінансових потоків, які мали надходити до КС (з подальшим їх привласненням), підготував і передав у Державний комітет регулювання ринку фінансових послуг (ДКРРФПУ) відповідні заяви, на підставі яких: рішенням №291-д від 12.03.2007 року до Державного реєстру фінансових установ була внесена інформація, відповідно до якої відділення №1 Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» визнано відокремленим підрозділом даної кредитної спілки; рішенням №509-д від 23.04.2007 року до Державного реєстру фінансових установ була внесена інформація, відповідно до якої відділення №2 Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» визнано відокремленим підрозділом даної кредитної спілки; рішенням №1191-д від 22.08.2007 року до Державного реєстру фінансових установ була внесена інформація, відповідно до якої відділення №3 Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» визнано відокремленим підрозділом даної кредитної спілки.

Станом на 22.08.2007 року Кредитна спілка «Одеське кредитне товариство» складалася з наступних його підрозділів: Головний офіс - м. Одеса, вул. Єлизаветинська, 15 кв.30; Філія №1- м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 55 кв. 2; Відділення №1 - м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 38; Відділення №2 - м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 19; Відділення №3 - м. Одеса, вул. Пушкінська, 44.

Начальники структурних підрозділів КС «Одеське кредитне товариство», а саме: ОСОБА_14 , ОСОБА_12 ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , а також головні бухгалтери ОСОБА_21 та ОСОБА_7 були призначені на свої посади виключно за власним бажанням ОСОБА_10 та його одноосібним розпорядженням.

При цьому, для збільшення розміру їхньої заробітної плати, одночасно з посадою начальника структурного підрозділу та головного бухгалтера, ці посадові особи одночасно обіймали й інші посади, через що вони були не тільки повністю залежними від ОСОБА_10 та відданими йому, але й готовими за його вказівками виконувати неналежним чином свої службові обов`язки, щодо документального оформлення усіх фінансових операцій.

Зазначені обставини, давали можливість ОСОБА_10 здійснювати не контрольоване вилучення з каси кредитної спілки необхідних йому коштів, у зв`язку із чим, він фактично був власником кредитної спілки, одноосібно приймаючі потрібні йому рішення щодо розпорядження коштами КС.

Здійснюючі керівництво діяльністю КС «Одеське кредитне товариство», будучи Головою правління та членом наглядової ради, ОСОБА_10 був повно і достеменно обізнаний щодо фінансово-господарської діяльності цієї фінансової установи, а саме: про кількість вкладників; про динаміку надходження коштів у касу у якості депозитних внесків членів КС; про обставини й порядок видачі кредитів; про порядок і умови виплати відсотків як по депозитних, так і по кредитних договорах.

Використовуючи ці відомості для реалізації свого злочинного наміру, будучи посадовою особою (Головою правління), маючи владні повноваження, ОСОБА_10 , зловживаючи своїм службовим становищем, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, давав підлеглим йому вищезазначеним службовим особам вказівки щодо вилучення з каси й передачі йому готівки, що надходила до кредитної спілки за депозитними договорами та додатковими угодами до них, без відповідного документального оформлення.

Виконуючи ці розпорядження, начальники структурних підрозділів кредитної спілки ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 та ОСОБА_14 , будучи повно та достеменно обізнаними з порядком дій при вилучені із каси та передачі будь-кому готівкових коштів, за період з грудня 2006 року по квітень 2009 року, неналежним чином виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, без будь-якого документального оформлення, вилучили з каси кредитної спілки та передали ОСОБА_10 готівку на загальну суму 35233192,02 грн., яка надійшла до кредитної спілки за 1449 депозитними договорами від 849 вкладників-членів кредитної спілки. Заволодівши, шляхом зловживання своїм службовим становищем отриманими коштами, Голова правління КС «ОКТ» ОСОБА_10 привласнив їх та у подальшому звернув на свою користь, спричинивши тим самим 849 вкладникам-членам кредитної спілки, збитки на зазначену суму.

Зокрема, ОСОБА_7 , яка з 10.07.2008 року по квітень 2009 року (наказ №86-к) виконувала обов`язки головного бухгалтера Кредитної спілки «Одеське кредитне товариство», тобто була службовою особою, оскільки обіймала посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядницьких і адміністративно-господарських функцій (примітка №1 до ст. 364 КК України) та безвідповідально ставилася до виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку з чим виконувала їх несумлінно.

Виконуючи вказівки ОСОБА_10 , ОСОБА_7 за період з 10 липня 2008 року по квітень 2008 року приймала від начальників структурних підрозділів зазначеної кредитної спілки готівкові кошти, які у подальшому передавала йому.

Окрім того, при отриманні готівки, ОСОБА_7 та головний бухгалтер КС «ОКТ» ОСОБА_22 , не відображали у бухгалтерських регістрах обліку руху готівкових коштів фінансові операції по вилученню з каси та передачі ОСОБА_10 готівки, яку вони отримували від начальників структурних підрозділів КС «ОКТ».

При цьому, ОСОБА_7 , не будучи обізнаною щодо злочинних намірів ОСОБА_10 стосовно заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами вкладників-членів КС «ОКТ», у той же час діяла із злочинною недбалістю яка полягала у наступному: не передбачаючи настання негативних наслідків неналежного виконання нею своїх службових обов`язків (отримання від начальників структурних підрозділів КС «ОКТ» та передачі ОСОБА_23 без будь-якого документального оформлення цієї фінансової операції), ОСОБА_7 не тільки повинна була, але й могла передбачити ці наслідки - можливість завдання членам КС істотної шкоди через привласнення ОСОБА_10 їхніх коштів.

Головний бухгалтер КС «ОКТ» ОСОБА_22 , так само безвідповідально та неякісно ставився до виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку з чим виконував їх несумлінно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_10 не розкривав ОСОБА_7 своїх злочинних намірів, щодо заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем коштами вкладників-членів КС «ОКТ», але, передаючи ОСОБА_10 готівку, ОСОБА_7 , не знаючи про його злочинні наміри, не будучи обізнаною щодо подальших дій ОСОБА_24 , матеріального зиску від цього не мала, тому вона не була співучасником злочину, передбаченого ст. 191 КК України.

Кошти, які вона передала ОСОБА_10 , він привласнив особисто та у подальшому звернув їх на свою користь, тобто вкладники, які внесли до кредитної спілки «Одеське кредитне товариство» вищезазначені кошти, є потерпілими виключно від злочинних дій ОСОБА_10 .

23.06.2014 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Оскільки матеріальна шкода завдана виключно злочинними діями ОСОБА_10 , потерпілі від його дій (через заявлені цивільні позови в рамках кримінального провадження №12013170500004089) мають претензії саме до нього, як до людини, яка привласнила їхні кошти.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 , зазначила, що вважає ухвалу суду необґрунтованою та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи з таких підстав:

- у мотивувальній частині ухвали суду першої інстанції, якою ОСОБА_7 звільнена від кримінальної відповідальності, формулювання фактичних обставин справи, визнаного судом доведеним, викладено таким чином, що ОСОБА_10 привласнив та звернув на свою користь готівкові кошти на загальну суму 35233192,02 грн., які надійшли до кредитної спілки за 1449 депозитними договорами від 849 вкладників-членів кредитної спілки,що є констатацією винуватості її підзахисного;

- суд першої інстанції своєю ухвалою незаконно встановив факт вчинення ОСОБА_10 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, у той час, як ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні участі не приймав, показання не давав, чим було порушено його право, передбачене ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд;

- своїм рішенням, суд першої інстанції порушив положення ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, якими передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Оскаржуваною ухвалою, суд першої інстанції, звільнюючи від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , без законних підстав, фактично виклав обвинувачення ОСОБА_10 , що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

За таких обставин, захисник просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд кримінального провадження.

Захисник ОСОБА_9 в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явилась, хоча про час і місце його проведення була повідомлена належним чином, натомість надала письмове клопотання про розгляд справи за її відсутності, тому, враховуючи положення ч.4 ст. 405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливість продовження розгляду кримінального провадження.

Вислухавши доповідача, прокурора, ОСОБА_7 її захисника ОСОБА_8 , які частково підтримали доводи апеляційної скарги та просили виключити прізвище ОСОБА_10 із мотивувальної частини ухвали суду 1-ої інстанції, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З мотивувальної частини ухвали випливає, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

З журналу судового засідання та ухвали суду першої інстанції випливає, що судовий розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_10 та його захисника.

Відповідно до правових позицій, висловлених у постанові Верховного Суду України від 3.03.2016 року у справі №5-347кс15, особа, яка не брала участь у судовому розгляді кримінального провадження, має право оскаржити вирок суду, яким затверджена угода про визнання винуватості, якщо цей вирок стосується інтересів такої особи.

Натомість, апеляційний суд вважає, що в даній конкретній справі суд 1-ої інстанції не встановив факт вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_10 , а лише зазначив доводи прокурора викладені в його клопотанні, тому оскаржувана ухвала безпосередньо не стосується інтересів ОСОБА_10 .

Отже, доводи захисника про те, що суд першої інстанції порушив положення ст. 62 Конституції України та ч. 1 ст. 17 КПК України, є не обґрунтованими, адже, звільнюючи від кримінальної відповідальності ОСОБА_7 , суд першої інстанції не викладав обвинувачення відносно ОСОБА_10 .

На думку апеляційного суду, недоліки, які містяться у клопотанні прокурора про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, а саме зазначення обставин вчинення злочинів ОСОБА_7 в співучасті із ОСОБА_10 та іншими особами,не являються підставою для скасування ухвали суду 1-ої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 не підлягає задоволенню, а ухвала суду 1-ої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 17, 287, 288, 370, 404, 405, 407, 412, 419, 532 КПК України апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 , - залишити без задоволення.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22.09.2014 року у кримінальному провадженні №12014160500005291 від 08.05.2013 рокупро звільнення ОСОБА_7 , підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України,- залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді Апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4