Постанова

від 05.09.2017 по справі 905/3109/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 року Справа № 905/3109/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Бакуліної С.В. (доповідач), суддів :Поляк О.І., Мачульського Г.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі№ 905/3109/16 Господарського суду Донецької області за позовомАртемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 третя особаКомунальне підприємство "Бахмутська житлова управляюча компанія" простягнення 17 244,09грн в судовому засіданні взяли участь представники : від прокуратури від позивача: від відповідача: від третьої особи:Паршутіна Ю.А. (посвідчення ГПУ від 09.11.2016); не з'явились; не з'явились; не з'явились. В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Донецької області (суддя Левшина Г.В.) від 12.01.2017, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді: Попков Д.О., Марченко О.А.) від 10.04.2017, позов Артемівської місцевої прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі ФОП ОСОБА_4.) на користь Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради (далі Управління муніципального розвитку) заборгованість в сумі 16983,07грн, з яких: основний борг в сумі 16253,66грн, пеня в сумі 670,07грн, 3 % річних в сумі59,34грн, а також судовий збір в сумі 1378, 00 грн.

В касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4 просить скасувати ухвалені у справі судові акти, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а саме: ст.ст.4 2 , 4 3 , 4 4 , 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Позивача, відповідач та третя особи не скористались правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення прокурора, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України дійшов до висновку, що касаційна скарга не належить до задоволення з огляду на таке.

Артемівська місцева прокуратура Донецької області в інтересах держави в особі Управління муніципального розвитку звернулась до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_4 заборгованості в розмірі 17244,09грн, з яких основний борг за користування комунальним майном за період з 08.06.2016 по 26.09.2016 у розмірі 16505,42грн, пеня у сумі 678,58грн та 3 % річних у розмірі 60,09грн, посилаючись на приписи ст.193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст.526, ч.1 ст.530, п.1 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.4, 7 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди правомірно виходили із такого.

01.12.2008 між Управлінням муніципального розвитку Артемівської міської ради (орендодавець) та ФОП ОСОБА_4.(орендар) було укладено договір оренди майна комунальної власності територіальної громади міста Артемівська №283/08 (далі договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно нежитлове приміщення, на підставі рішення виконкому Артемівської міської ради від 05.11.2008 №796 для використання його з метою, визначеною даним рішенням: розміщення офісу, загальною площею 164,2кв.м, яке знаходиться на балансі КП "Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у відповідності з викопіюванням плану приміщення, вартість якого, визначена згідно з незалежною оцінкою станом на 31.05.2015 і становить 81236,00грн (з урахуванням додаткової угоди №100/15 від 17.06.2015).

Згідно з пунктом 2.1. договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно із підписанням договору та акта прийому-передачі майна.

У розділі 8 сторони передбачили строк дії та умови зміни, розірвання договору. Строк оренди визначено з 01.12.2008 по 28.11.2009.

Пунктом 8.8. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Додаткової угодою №100/15 від 17.06.2015 термін дії договору продовжено до 16.06.2017.

За актом приймання-передачі від 01.12.2008 до договору майно було передано орендарю, і оскільки останнім орендоване майно не повернуто у порядку, передбаченому пунктом 2.4 договору за відповідним актом прийому-передачі, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 перебуває в оренді відповідача, що ним не спростовано.

Розділом 3 договору передбачені умови щодо орендної плати, за приписами пункту 3.1. якого орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна, що перебуває у власності територіальної громади м. Артемівська, затвердженої власником майна або уповноваженим ним органом і складає 1597,62грн в місяць без урахування ПДВ.

Додатковою угодою №127/11 від 05.12.2011 до договору оренду плату збільшено до 2393,49грн, а додатковою угодою №100/15 від 17.06.2015 орендну плату збільшено до 3595,94грн.

Відповідно до пункту 3.2. договору орендна плата встановлюється у грошовій формі та перераховується на розрахунковий рахунок балансоутримувача об'єкта оренди орендарем щомісячно не пізніше 25 числа поточного місяця. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. Розмір орендної плати змінюється на вимогу однієї зі сторін у разі зміни Методики розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з рішенням Артемівської міської ради №6/82-1442 від 23.03.2016 Артемівську міську раду перейменовано в Бахмутську міську раду, а за рішеннями сесії Бахмутської міської ради від 27.04.2016 №6/83-1480 та від 31.08.2016 №6/90-1636 перейменовано Управління муніципального розвитку Артемівської міської ради в Управління муніципального розвитку Бахмутської міської ради та КП "Артемівська керуюча компанія житлово-комунальних послуг" в КП "Бахмутська житлова управляюча компанія".

За приписами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.2 ст.762 ЦК України та ч.3 ст.285 ГК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч.5 ст.762 ЦК України).

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до пункту 7.2. договору за перерахування орендної плати несвоєчасно або не в повному обсязі, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на день прострочки.

На підставі п.7.2. договору нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 678,58грн.

За приписами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, а відповідачем не було спростовано під час розгляду справи, що ФОП ОСОБА_4 свої зобов'язання зі сплати орендної плати за період з 08.06.2016 по 26.09.2016 належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, про стягнення якої заявлено позов у даній справі з нарахованими пенею та 3 % річних.

Разом з цим, здійснюючи судовий розгляд справи, судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, було здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми та встановлено, що внаслідок порушення відповідачем умов договору сума заборгованості, виходячи з умов договору, становить 16253,66грн, пеня - 670,07грн, а 3 % річних - 59,34грн.

При цьому Законом України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності 15.10.2014 (далі Закон України від 02.09.2014 №1669-VII), визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, статтею 7 якого (в редакції на момент набрання Законом чинності) передбачалось скасування на період проведення антитерористичної операції орендної плати за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Законом України від 17.05.2016 №1365-VIII "Про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування", який набрав чинності 08.06.2016, внесені зміни до Закону України від 02.09.2014 №1669-VII, зокрема, текст статті 7 викладено в новій редакції.

Так за приписами статті 7 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII (в редакції Законом України від 17.05.2016 №1365-VIII) скасовано суб'єктам господарювання орендну плату за користування державним та комунальним майном, розташованим в населених пунктах, згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону.

Частиною 4 статті 4 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII (в редакції Закону України від 17.05.2016 №1365-VIII) передбачено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р було затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, до яких м. Артемівськ не увійшов.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1276-р "Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085", затверджений Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Як вбачається зі змісту вказаного Переліку та було встановлено судами під час розгляду справи, місто Артемівськ до зазначеного Переліку не віднесено, у зв'язку з чим суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що з 08.06.2016 дія ст.7 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII не розповсюджується на правовідносини сторін у цій справі, що свідчить про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості за користування орендованим за договором майном за період з 08.06.2016 по 26.09.2016.

Стосовно доводів скаржника про його звернення до позивача з проханням не нараховувати орендну плату в період дії статті 7 Закону України від 02.09.2014 №1669-VII, а надмірно перераховану орендну плату за період з 12.12.2014 по травень 2016 року зарахувати в рахунок орендних платежів з 08.06.2016, що, як вважає скаржник залишено судами поза увагою, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку відповідач самостійно за власним волевиявленням сплачував орендну плату, яка встановлена договором оренди від 01.12.2008 № 283/08 (із змінами згідно додаткової угоди від 17.06.2015 №100/15). Самостійних позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити зарахування безпідставно сплачених коштів в рахунок спірного періоду, або про повернення безпідставно сплачених коштів не пред'ялено.

Доводи скаржника стосовно неможливості надання до суду першої інстанції доказів звернення до позивача про ненарахування орендної плати та зарахування сплаченої суми за наступні періоди, у зв'язку із відсутністю відповідача у судовому процесі суду першої інстанції, що не взято до уваги судом апеляційної інстанції, також не спростовують встановлених судами обставин, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання за адресою, вказаною у позовній заяві та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розгляд справи відкладався судом першої інстанції ухвалами від 22.11.2016 та від 19.12.2016, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевим судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 ГПК України було створено всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Враховуючи викладене, касаційний суд вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанції ґрунтуються на встановлених обставинах і оцінених судами доказах та узгоджуються з приписами чинного законодавства, а доводи касаційної скарги фактично зводяться до необхідності переоцінки цих доказів та обставин, що відповідно до приписів ст.ст.111 5 , 111 7 ГПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття постанови у справі, якою рішення залишено без змін, суд апеляційної інстанцій не припустився порушень або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а тому підстави для скасування або зміни постанови та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2017 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 10.04.2017 у справі № 905/3109/16 Господарського суду Донецької області залишити без змін.

Головуючий-суддя С.Бакуліна

Судді О. Поляк

Г. Мачульський