Постанова

від 05.09.2017 по справі 910/2193/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа№ 910/2193/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Багно С.В. (дов. № 33/02 від 17.02.2017 р.);, Бизов С.М. № 34/02 від 17.02.2017 р.);

від відповідача: Клюсова Т.М. (дов. № 3 від 03.01.2017 р.); Мінченко Г.О. (дов. № 1 від 03.01.2017 р.);

розглянувши апеляційну скаргу Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року.

у справі № 910/2193/17 (суддя: Гумега О.В.)

за позовом Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 79 від 29.12.2016 р. у справі № 974/32-р-02-05-16.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. у справі № 910/2193/17 у задоволенні позову Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" відмовлено повністю.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що встановленими у справі № 974/32-р-02-05-16 обставинами у їх сукупності, відповідачем обґрунтовано доведено, що дії ТОВ "МКС РЕС" та ТОВ "Канком", які полягають в укладенні генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р., якою передбачено виключне право ТОВ "Канком" надавати абонентам житлових будинків усі види телекомунікаційних послуг та направлення ТОВ "МКС РЕС" інших операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів, є порушенням, що передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків.

Не погоджуючись з рішенням суду, Українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канком" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. по справі № 910/2193/17 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказав на те, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення не було досліджено та не надано належної правової оцінки обставинам щодо невиконання рекомендації від 03.03.2016 р. № 6-рк, наданих адміністративною колегією відділення, неможливості їх виконання виходячи із самого тексту рекомендації; в резолютивній частині рекомендації не вказано, які конкретно дії повинен припинити позивач та які конкретно здійснити заходи щодо забезпечення вільного доступу на ринок телекомунікаційних послуг. Крім того вказав, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки змінам, внесеним до генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р. шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 03.01.2012 р., та претензії № 139/02 від 04.02.2013 р., направленої позивачем до ТОВ МКС РЕС , та листа № 165/02 від 12.02.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017 р. апеляційну скаргу Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 910/2193/17.

01.06.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. у справі № 910/2193/16 - без змін.

03.07.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшли пояснення.

15.08.2017 р. через відділ документального забезпечення суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

В судових засіданнях 06.06.2017 р. та 04.07.2017 р. були оголошенні перерви на 04.07.2017 р. та 05.09.2017 р. відповідно.

В судовому засіданні 05.09.2017 р. представники позивача просили апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. - скасувати.

В судовому засіданні 05.09.2017 р. представники відповідача просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 р. без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, адміністративною колегію Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України розглядалась справа № 974/32-р-02-05-16 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю МКС РЕС та Українсько-американсько-швейцерським товариством Канком законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних дій суб'єктів господарювання, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків № 8 та № 10 по вул. Виставковій у с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

За результатами розгляду справи № 974/32-р-02-05-16 адміністративною колегією Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 79 від 29.12.2016 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю "МКС РЕС" (ідентифікаційний код 34187924) та Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" (ідентифікаційний код 19367453), які полягають в укладенні генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р., якою передбачено виключне право ТОВ "Канком" надавати абонентам житлових будинків усі види телекомунікаційних послуг та направлення ТОВ "МКС РЕС" інших операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів, порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків № 8 та № 10 по вул. Виставковій у с. Чубинське Бориспільського p-ну Київської області (п. 1 резолютивної частини Рішення); зобов'язано ТОВ "Канком" забезпечити рівні умови доступу до інженерних телекомунікаційних мереж житлових будинків суб'єктам господарювання для надання останніми телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків № 8 та № 10 по вул. Виставковій у с. Чубинське Бориспільського p-ну Київської області, про що повідомити Відділення протягом п'яти днів з дня виконання зобов'язальної частини цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення); за порушення, зазначене у пункті 1 резолютивної частини цього рішення, накладено на ТОВ "Канком" штраф у розмірі 68 000 (шістдесят вісім тисяч) гривень (п. 4 резолютивної частини рішення).(а.с. 7-16)

Зазначеним рішенням відповідача, зокрема, встановлено, що дії ТОВ МКС РЕС та ТОВ Канком , які полягають у укладенні генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р., якою передбачено виключне право ТОВ Канком надавати абонентам житлових будинків усі види телекомунікаційних послуг та направлення ТОВ МКС РЕС інших операторів телекомунікацій до ТОВ Канком для узгодження та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів, є порушенням, що передбачене пунктом 1 ст. 50 та частиною першою ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків № 8 та № 10 по вулиці Виставковій у с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

Не погодившись з вищевказаним рішенням, Українсько-американсько-швейцарське товариство з обмеженою відповідальністю "Канком" звернулось до суду за даним позовом, в якому на підставі ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" просить суд визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 79 від 29.12.2016 р., посилаючись на те, що вказане рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи; їх недоведеності обставин; невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; в порушення норм законодавства про захист економічної конкуренції.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що встановленими у справі № 974/32-р-02-05-16 обставинами у їх сукупності, відповідачем обґрунтовано доведено, що дії ТОВ "МКС РЕС" та ТОВ "Канком", які полягають в укладенні генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р., є порушенням, що передбачене пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

В силу положень ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Статтею 3 зазначеного Закону визначено, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Як унормовано вимогами ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" - Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі змістом ст. 48, ст. 56 ч.1-3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, тощо.

Рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надаються для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в іншій спосіб. Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2016 р. № 79 у справі № 974/32-р-02-05-16 в межах вищезазначеного строку на оскарження (10.02.2017 р.), оскільки вказане рішення прийнято 29.12.2016 р., надіслано позивачу 17.01.2017 р. та отримано останнім 19.01.2017 р., що підтверджується відповідно листом відділення від 12.01.2017 р. № 02-05/96 та рекомендованим повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 0303506405788. (а.с. 35-36)

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскаржуваним рішенням визнано дії ТОВ "МКС РЕС" та ТОВ "Канком", які полягають в укладенні Генеральної угоди, якою передбачено виключне право ТОВ "Канком" надавати абонентам Житлових будинків усі види телекомунікаційних послуг та направлення ТОВ "МКС РЕС" інших операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів, порушенням, передбаченим пунктом 1 статті 50 та частиною першою статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які можуть призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку надання телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків № 8 та № 10 по вул. Виставковій у с. Чубинське Бориспільського району Київської області.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання. Узгодженими діями є також створення суб'єкта господарювання, об'єднання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб'єктами господарювання, що створили зазначений суб'єкт господарювання, об'єднання, або між ними та новоствореним суб'єктом господарювання, або вступ до такого об'єднання. Особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Частиною першою статті 6 вказаного Закону передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Згідно зі статтею 51 Закону України Про захист економічної конкуренції порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Оскільки спір у даній справі пов'язаний із визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України Про захист економічної конкуренції ), судом першої інстанції правомірно враховано роз'яснення Вищого господарського суду України, надані господарським судам з метою забезпечення правильного і однакового застосування приписів конкурентного законодавства у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства (далі, Постанова № 15).

У підпункті 8.3 пункту 8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.

Висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару).

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відділенням встановлено, що ТОВ "Канком" (позивач) здійснює господарську діяльність та у розумінні статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є суб'єктом господарювання і до нього можливе застосування положень цього Закону.

ТОВ "Канком" має ліцензії, зокрема:

- серія AB № 613793 на надання послуг з технічного обслуговування і експлуатації телемереж на території с. Чубинське Бориспільського р-ну Київської обл., видану Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 12.01.2012 р.;

- серія AB № 595117 на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 12.10.2011 р.

Відповідно до генеральної угоди № 11/06 від 17.06.2011 р. (генеральна угода), укладеної між ТОВ "МКС РЕС" (власник об'єкту) та ТОВ "Канком" (оператор), предметом цієї генеральної угоди є відносини сторін, пов'язані з наданням оператором абонентам житлового комплексу, який розташований за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське (житловий комплекс), що належить власнику об'єкта, телекомунікаційних послуг через волоконно-оптичну мережу зв'язку та міську телефонну станцію SURPASS hiE 9200, які належать оператору. (а.с. 17)

Згідно з пунктом 2.3 генеральної угоди власник об'єкту надає оператору виключне право надавати абонентам житлового комплексу усі види телекомунікаційних послуг, а також забезпечує надання у платне користування місце, площею до 10 м2, в окремому апаратному приміщенні на першому поверсі одного із житлових будинків та окремі місця площею 2 м2 на першому поверсі кожної житлової будівлі. В разі виникнення потреб у абонентів житлового комплексу у користуванні телекомунікаційними послугами інших операторів телекомунікацій, власник об'єкту направляє таких операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів.

Пунктом 3.2 генеральної угоди передбачено, що генеральна угода укладається строком на 20 років.

Відповідно до пункту 4.2. генеральної угоди оператор зобов'язується щомісяця, до 20 числа кожного місяця наступного за розрахунковим, виплачувати власнику об'єкта 10% (десять відсотків) щомісячного балансового прибутку від наданих абонентам телекомунікаційних послуг.

Пунктами 5.1.3. та 5.1.5. генеральної угоди визначено, що оператор зобов'язується власними силами та/або із залученням субпідрядних організацій побудувати телефонну каналізацію до кожної житлової будівлі житлового комплексу та виконати роботи по прокладці ліній зв'язку до квартир (приміщень) абонентів житлового комплексу для подальшого надання абонентам телекомунікаційних послуг за різноманітними технологіями зв'язку.

Крім того, пунктом 5.2.5 генеральної угоди передбачено, що власник об'єкту зобов'язується надати оператору список інвесторів житлових будинків житлового комплексу та надати оператору виключне право надавати абонентам житлового комплексу усіх видів телекомунікаційних послуг.

Одночасно, пунктом 6.5 генеральної угоди передбачено, що у випадку, якщо власник об'єкту не забезпечить оператору виключне право надавати абонентам житлових будинків житлового комплексу телекомунікаційних послуг, власник об'єкту буде зобов'язаний відшкодувати оператору витрати на: проектування зовнішніх та внутрішніх мереж (телефонної каналізації та внутрішньої розподільчої мережі); будівництво зовнішньої волоконно-оптичної мережі зв'язку від базової мережі оператора до житлових будинків житлового комплексу та внутрішньої розподільчої мережі відповідно до даних бухгалтерського обліку оператора.

Проектування нових і реконструкція одноквартирних та багатоквартирних житлових будинків здійснюється відповідно до Державних будівельних норм України ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення", затверджених наказом Держбуду України № 80 від 18.05.2005 р., вимоги яких є обов'язковими для юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.

Згідно з розділом 5 ДБН В.2.2-15-2005 "Житлові будинки. Основні положення" для забезпечення санітарно-гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир, житловий будинок обладнується необхідним інженерним обладнанням, інженерними комунікаціями та технічними пристроями, а саме - ліфти, сміттєвидалення, водопостачання і каналізація, опалення, вентиляція, кондиціонування, газопостачання, електротехнічні пристрої, автоматика, системи зв'язку та сигналізації. Так, пунктом 5.45 ДБН В.2.2-15-2005 визначено, що житлові будинки обладнують мережами і пристроями телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення), а за необхідності влаштовують окремі приміщення для їх організації.

Таким чином, внутрішньо-будинкові інженерні комунікації зв'язку (мережі і пристрої телекомунікацій) загального користування передбачені для того, щоб мешканці житлових будинків мали можливість отримувати послуги зв'язку, телебачення, радіомовлення, доступу до мережі Інтернет тощо від будь-якого суб'єкта господарювання - оператора/провайдера, якого оберуть самостійно, на конкурентних засадах.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про телекомунікації", який встановлює правову діяльності у сфері телекомунікацій, визначено, що:

оператор телекомунікацій - суб'єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж;

кабельна каналізація електрозв'язку - обладнання та споруди, призначені для прокладання, монтажу та експлуатаційного обслуговування кабелів телекомунікацій, що включають трубопроводи (канали кабельної каналізації), закладні та оглядові пристрої в колодязях, кабельних шафах, шахтах, колекторах, мостах, естакадах, тунелях, будівлях, а також приміщення для вводу кабелів і розміщення лінійного обладнання;

канал кабельної каналізації електрозв'язку - окремо виділені місця в колекторах, телекомунікаційних колодязях, тунелях, акведуках, шляхопроводах, на мостах, мостових переходах, естакадах, трубопроводах, а також інші надземні та підземні інженерні споруди, що призначені для прокладання або використовуються для прокладання магістральних, з'єднувальних та розподільних проводових і оптоволоконних кабелів електрозв'язку, а також розміщення супутніх лінійних технічних засобів телекомунікацій;

телекомунікаційна мережа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням;

телекомунікаційна мережа загального користування - телекомунікаційна мережа, доступ до якої відкрито для всіх споживачів.

Таким чином, TOB "МКС РЕС" під час будівництва житлових будинків повинно було обладнати останні мережами і пристроями телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення), а згодом передати зазначені телекомунікації на баланс обслуговуючій організації. При цьому, укладаючи генеральну угоду, TOB "МКС РЕС" було чітко обізнано про свій обов'язок обладнати житлові будинки мережами і пристроями телекомунікацій загального користування, тому до генеральної угоди і було включено пункт 6.5, яким передбачено, що у випадку, якщо ТОВ "МКС РЕС" не забезпечить ТОВ "Канком" виключне право надавати абонентам житлових будинків житлового комплексу телекомунікаційних послуг, власник об'єкту буде зобов'язаний відшкодувати оператору витрати на: проектування зовнішніх та внутрішніх мереж (телефонної каналізації та внутрішньої розподільчої мережі); будівництво зовнішньої волоконно-оптичної мережі зв'язку від базової мережі оператора до житлових будинків житлового комплексу та внутрішньої розподільчої мережі відповідно до даних бухгалтерського обліку ТОВ "Канком".

Тобто, угода була направлена не на будівництво ТОВ "Канком" кабельної каналізації електрозв'язку, а на забезпечення виключного права надавати телекомунікаційні послуги мешканцям житлових будинків, що має антиконкурентний характер.

Частиною 2 статті 27 Закону України "Про телекомунікації" передбачено, що право власності та право на технічне обслуговування і експлуатацію телекомунікаційних мереж може належати будь-якій фізичній особі - суб'єкту підприємницької діяльності або юридичній особі, які є резидентами України, незалежно від форм власності.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій мають право, зокрема, на планування та розвиток власних мереж.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, до початку будівництва ТОВ МКС РЕС житлових будинків, останнім проводилися переговори щодо надання телекомунікаційних послуг в житлових будинках з різними постачальниками телекомунікаційних послуг. Як вказав ТОВ МКС РЕС , ТОВ Канком виявилось єдиною організацією, яка погодилась надавати телекомунікаційні послуги та за власний рахунок прокласти кабельну мережу на початковій стадії будівництва.

Відповідно до умов п. 5.1.3. та п. 5.1.5. генеральної угоди ТОВ "Канком" були прокладені власні інженерні комунікації зв'язку (кабельні каналізація, вертикальні та горизонтальні металеві ПВХ труби) для надання телекомунікаційних послуг абонентам житлових будинків.

Як встановлено відповідачем, відповідно до актів технічної готовності телекомунікаційної мережі в багатоквартирному житловому комплексі по вул. Виставковій в с. Чубинське Бориспільського p-ну Київської області, Житлова секція 1/1 та Житлова секція 3/1 від 15.05.2012 р., підписаних представниками ТОВ "Канком" та ТОВ "МКС РЕС", балансоутримувачем зазначених телекомунікаційних мереж є ТОВ "Канком".

При цьому, відповідачем в ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було встановлено, що TOB "МКС РЕС", як забудовником житлових будинків, були облаштовані технологічні отвори в перекритті слабкострумових стояків для розміщення кабелів телекомунікацій у житлових будинках. Проте, після здійснення робіт по будівництву телекомунікаційних мереж в житлових будинках (що здійснювалось на замовлення ТОВ "Канком" субпідрядною організацією), технологічні отвори в перекритті слабкострумових стояків були замонолічені ТОВ "МКС РЕС" після прокладання в них труб ТОВ "Канком".

Між тим, замонолічування ТОВ "МКС РЕС" технологічних отворів в перекритті слабкострумових стояків унеможливлює доступ до цих стояків інших суб'єктів господарювання, а відтак, інші суб'єкти господарювання (оператори/провайдери) позбавлені можливості конкурувати з ТОВ "Канком" на рівних умовах.

Разом з цим, згідно частини 2 статті 37 Закону України "Про телекомунікації" правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є: рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України; пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг; розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності; недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг проти інших суб'єктів цих ринків.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на вибір оператора, провайдера телекомунікацій. Аналогічна норма міститься в Правилах надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, згідно з підпунктом 4 пункту 35 яких споживачі під час замовлення та/або отримання послуг мають право на вибір оператора, провайдера.

Згідно пункту 8 статті 39 Закону України "Про телекомунікації" оператори телекомунікацій зобов'язані не допускати порушень правил добросовісної конкуренції на ринку телекомунікацій.

З огляду на те, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, укладення в червні 2011 року між ТОВ "МКС РЕС" та ТОВ "Канком" генеральної угоди, положеннями якої (зокрема, пунктом 2.3) було визначено виключне право ТОВ "Канком" надавати мешканцям житлових будинків телекомунікаційні послуги, а також направлення "МКС РЕС" інших операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів, могло призвести до недопущення чи обмеження конкуренції на ринку телекомунікаційних послуг.

Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 р. № 15, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, зокрема через заподіяння їм шкоди (збитків) або іншого реального порушення їх прав чи інтересів, чи настання інших відповідних наслідків. Згідно правової позиції ВГСУ, достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, зокрема, як антиконкурентні узгоджені дії.

Зважаючи на наведене, твердження позивача про те, що укладення генеральної угоди та додаткової угоди №1 до неї не містить в собі істотних ознак вчинення узгоджених дій, оскільки не доведено настання будь-яких негативних наслідків для інших операторів зв'язку та не доведено наявності у ТОВ "Канком" будь-яких вигод чи переваг у конкуренції, є необґрунтованими.

Також, відповідачем в ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції було встановлено, що у січні 2012 року між ТОВ "Канком" та ТОВ "МКС РЕС" було укладено додаткову угоду № 1, якою внесено зміни до генеральної угоди, зокрема: пункт 2.3. викладено у наступній редакції: "Власник об'єкту надає можливість Оператору надавати мешканцям житлового комплексу всі види телекомунікаційних послуг, а також надає у платне користування місце, площею до 10 м2, у окремому апаратному приміщенні на першому поверсі одного із житлових будинків житлового комплексу, та окремі місця площею 2 м2 на першому поверсі кожного будинку в житловому комплексі"; пункт 3.2. викладено у наступній редакції: "Генеральна угода укладені на строк 5 років", пункти 4.2, 5.2.5 та 6.5 виключено з генеральної угоди.

Проте, зазначені дії не можуть вважатися діями, які припиняють порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, з огляду на наступне.

Як було встановлено відділенням в ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що також зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 03.02.2015 р. у справі № 911/712/13-г (а.с. 205-211), ТОВ "Канком" направило до ТОВ "МКС РЕС" претензію від 04.02.2013 р. №139/02 щодо порушення виконання останнім зобов'язань по пункту 2.3. генеральної угоди, який додатковою угодою № 1 було змінено, зокрема, виключено умову "В разі виникнення потреб у абонентів Житлового комплексу користування телекомунікаційними послугами інших операторів телекомунікацій, Власник об'єкту направляє таких операторів телекомунікацій до ТОВ "Канком" для узгодження траси та подальшого надання їм ліній зв'язку для задоволення потреб абонентів" та змінене "виключність" права на "можливість" надавати абонентам житлового комплексу усіх видів телекомунікаційних послуг. Крім того, ТОВ "Канком" направило ФОП ОСОБА_1 лист від 12.02.2013 р. № 165/02, в якому запропонувало підтвердити наявність належно оформлених договірних відносин між замовником будівництва житлового комплексу ТОВ "МКС РЕС" (який з 16.06.2012 року (після передачі житлових будинків на баланс ПП "Ніка") не мав жодного відношення до порядку надання операторами телекомунікаційних послуг), та заявником.

Наведене свідчить про те, що навіть після укладення додаткової угоди № 1 від 03.01.2012 р. до генеральної угоди, положеннями якої було виключено всі пункти, які "могли спричинити будь-які можливості порушення законодавства про захист економічної конкуренції", ТОВ "Канком" керувалось положеннями генеральної угоди, які були змінені додатковою угодою № 1.

Крім того, відповідачем під час прийняття оскаржуваного рішення були встановленні наступні обставини: дата укладення Генеральної угоди: 17.06.2011 р.; дата передачі ТОВ "МКС РЕС" Житлових будинків балансоутримувачу (ПП "Ніка"): 16.06.2012 р.; дата укладення договору про користування площами загального користування житлових будинків між ТОВ "Канком" та ПП "Ніка": 27.11.2015 р., тобто після початку дослідження відділенням (26.08.2015 року) та через 3 роки, як ПП "Ніка" стало балансоутримувачем житлових будинків.

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду України, викладену у пункті 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15, конкурентне законодавство не ставить застосування передбаченої ним відповідальності за порушення цього законодавства у залежність від наявності у суб'єкта господарювання вини в будь-якій формі. Усунення суб'єктом господарювання наслідків відповідного порушення на час вирішення спору господарським судом саме по собі не є підставою для звільнення його судом від відповідальності (якщо провадження у справі про порушення названого законодавства не закрито Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням у встановленому законом порядку).

З огляду на те, що термін дії генеральної угоди становив 20 років, та той факт, що за цей строк житлові будинки мали бути передані на баланс обслуговуючій організації, яка у договорах про користування площами та надання телекомунікаційних послуг також визначає плату за оренду площі, ТОВ "МКС РЕС" при цьому мало отримувати протягом 20 років платежі у розмірі 10 % щомісячного балансового прибутку від наданих ТОВ "Канком" мешканцям житлових будинків телекомунікаційних послуг. Одночасно, інших суб'єктів господарювання, які уклали договори з ПП "Ніка", ТОВ "Канком" примушувало укласти додатковий договір і сплачувати додаткову плату, 10 % від якої ТОВ "Канком" мало передавати TOB "МКС РЕС" (забудовнику).

Крім того, як було встановлено відділенням в ході розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, безпосередньо ТОВ "Канком", відповідно до договору від 27.11.2015 р. № Поп/15, укладеного з ПП "Ніка", з 2015 року (проте, не з 2012 року, коли ПП "Ніка" стало балансоутримувачем) має сплачувати встановлену плату останньому (50,00 грн. з 1 м2), крім, зазначених у генеральній угоді, 10 % щомісячного балансового прибутку від наданих телекомунікаційних послуг (які повинно перераховувати на рахунок ТОВ "МКС РЕС").

Наведене свідчить про те, що антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "МКС РЕС" і ТОВ "Канком" були направлені на отримання одним суб'єктом господарювання (ТОВ "МКС РЕС") постійного (протягом 20 років) прибутку, навіть після передачі житлових будинків на баланс обслуговуючій організації, та іншим суб'єктом господарювання (ТОВ "Канком") на встановлення контролю щодо доступу інших суб'єктів господарювання на відповідний ринок в межах житлових будинків, шляхом нав'язування додаткових фінансових навантажень на суб'єктів господарювання - конкурентів ТОВ "Канком" на ринку телекомунікаційних послуг в межах житлових будинків, які, в свою чергу, закладаються у вартість тарифів для кінцевих споживачів.

Щодо доводів апелянта про відсутність складу порушення законодавства про захист економічної конкуренції з огляду на відсутність відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, а відтак, реального або можливого обмеження конкуренції, що є необхідною умовою для кваліфікації таких дій як порушення (малозначність порушення), колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було встановлено, генеральною угодою забезпечувалось виключне право надавати телекомунікаційні послуги мешканцям житлового комплексу, а не тільки одноосібне користування мережею (кабельною каналізацією), за умови альтернативи для інших операторів. Тобто, уклавши генеральну угоду та, внаслідок замонолічення технологічних отворів в перекритті слабкострумових стояків після прокладання в них труб ТОВ "Канком", TOB "МКС РЕС" та ТОВ "Канком" створили умови, за яких інші суб'єкти господарювання (оператори/провайдери) не можуть на рівних умовах почати конкурувати з ТОВ "Канком" та будуть вимушені понести додаткові витрати на прокладання альтернативної мережі (каналізації).

Щодо доводів позивача про те, що пункт 2 резолютивної частини рішення, яким зобов'язано ТОВ "Канком" забезпечити рівні умови доступу до інженерних телекомунікаційних мереж житлових будинків суб'єктам господарювання для надання останніми телекомунікаційних послуг мешканцям житлових будинків, за своїм змістом є обмеженням діяльності власника (власників) майна або зобов'язанням власника (власників) допустити до користування майном інших осіб, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено відділенням, позивачем були прокладені власні інженерні комунікації зв'язку (кабельна каналізація, вертикальні та горизонтальні металеві ПВХ труби) для надання телекомунікаційних послуг абонентам житлових будинків.

Відповідно до частини 7 статті 31 Закону України "Про телекомунікації" порядок та умови використання діючих трубопроводів, кабельних каналів, колекторів, веж, антен та інших пристроїв особами, яким вони належать, встановлюються договором з їх власником.

ТОВ "Канком", надаючи доступ суб'єктам господарювання до власних інженерних телекомунікаційних мереж для надання телекомунікаційних послуг, має враховувати вимоги Закону України "Про телекомунікації", нормами якого визначено, що:

правовими основами діяльності операторів, провайдерів телекомунікацій є: рівні права операторів, провайдерів на ринку телекомунікацій України; пріоритет інтересів споживачів телекомунікаційних послуг; розвиток конкуренції в умовах функціонування операторів та/або провайдерів різних форм власності; недопущення вчинення дискримінаційних дій з боку операторів, провайдерів телекомунікацій з істотною ринковою перевагою на ринках телекомунікаційних послуг проти інших суб'єктів цих ринків (стаття 37 України "Про телекомунікації");

споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на вибір оператора, провайдера телекомунікацій (стаття 32 Закону України "Про телекомунікації");

оператори телекомунікацій зобов'язані не допускати порушень правил добросовісної конкуренції на ринку телекомунікацій (стаття 39 Закону України "Про телекомунікації").

В свою чергу, Антимонопольний комітет України як державний орган із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, сприяє розвитку добросовісної конкуренції.

Як визначено у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями,

З іншого боку, сама конкуренція може виникнути лише за умов, коли споживачі та суб'єкти господарювання мають можливість обирати між кількома продавцями або покупцями, а жоден окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку.

Враховуючи зазначені норми права, зобов'язання ТОВ "Канком" забезпечити рівні умови доступу до інженерних телекомунікаційних мереж житлових будинків суб'єктам господарювання для надання телекомунікаційних послуг жодним чином не є обмеженням діяльності позивача як власника майна, а спрямоване на забезпечення ефективного функціонування ринку телекомунікаційних послуг на засадах рівності суб'єктів господарювання та на основі розвитку конкурентних відносин, а отже, вищенаведені доводи позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Стосовно тверджень позивача про те, що у рішенні відсутні належні докази, які б підтверджували відмову з боку позивача на звернення інших операторів в користуванні ними інженерними телекомунікаційними мережами житлових будинків або взаємоз'єднанні телекомунікаційних мереж, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки, як зазначалось, для кваліфікації дій суб'єктів господарювання, зокрема, як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування настання наслідків у формі відповідно недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання (конкурентів, покупців) чи споживачів, тоді як достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених законом, зокрема, як антиконкурентні узгоджені дії, або можливості настання зазначених наслідків у зв'язку з відповідними діями таких суб'єктів господарювання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно встановлено, що антимонопольний комітет України обґрунтовано здійснив кваліфікацію дій позивача як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене частиною першою статті 6 та пунктом першим статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачені пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Як встановлено в рішенні, згідно з податковою декларацією з податку на прибуток, наданої ТОВ "Канком" відділенню, дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку ТОВ "Канком"за 2015 рік становить 1 602 974,00 грн. При визначенні розміру штрафу відділенням також було враховано, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку, зокрема, ТОВ "Канком" відділенням виявлено вперше.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що фактично позивач звернувся з позовом про визнання недійсним рішення в цілому, тоді як оспорюване рішення стосується не лише прав та охоронюваних законом інтересів позивача, але й іншої юридичної особи, яка не є стороною у даній справі (ст. 21 ГПК України), - ТОВ "МКС РЕС".

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення повністю. При цьому в частині рішення, яка стосується позивача у справі (ТОВ "Канком"), суд першої інстанції правомірно відмовив в позові з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення, тоді як в частині рішення, яка стосується іншої юридичної особи, яка не є стороною у даній справі (ТОВ "МКС РЕС"), суд першої інстанції правомірно відмовив в позові з огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним рішення в цій частині, яка фактично не стосується прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Щодо доводів позивача, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було досліджено та не надано правової оцінки обставинам невиконання рекомендацій від 03.03.2016 р. № 6-рк, наданих адміністративною колегією відділення, неможливості їх виконання виходячи із самого тексту рекомендацій, то зазначені доводи колегія суддів до уваги не приймає, оскільки предметом розгляду у даній справі є визнання недійсним рішення Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 79 від 29.12.2016 р., а відтак обставини невиконання рекомендацій адміністративної колегії відділення від 03.03.2016 р. № 6-рк не стосуються предмету розгляду даної справи.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законне обґрунтоване рішення, яке відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у справі № 910/2193/17, отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Українсько-американсько-швейцарського товариства з обмеженою відповідальністю "Канком" на рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у справі № 910/2193/17 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.04.2017 року у справі № 910/2193/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/2193/17 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко