Постанова

від 06.09.2017 по справі 913/1085/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

06.09.2017р. справа № 913/1085/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю представників сторін: від позивача:ОСОБА_4 - за довіреністю від відповідача:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз , м. Сєвєродонецьк, Луганська область на рішення Господарського суду Луганської області від 12.04.2017р. по справі№ 913/1085/15 (головуючий суддя: Драгнєвіч О. В., судді: Лісовицький Є. А., Смола С. В.) за позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз , м. Сєвєродонецьк, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Марківський сирзавод , смт Марківка, Луганська область простягнення 444' 764,06 грн

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Луганськгаз , м. Сєвєродонецьк, Луганська область (далі - Позивач, ПАТ Луганськгаз ) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Марківський сирзавод , смт Марківка, Луганська область (далі - Відповідач, ТОВ Марківський сирзавод ) суму боргу за спожитий природний газ за період з 01.09.2015р. по 01.10.2015р. в розмірі 444' 764,06 грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. по справі № 913/1085/15, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016р., позов ПАТ Луганськгаз до Марківський сирзавод задоволено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.07.2016р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.04.2016р. та рішення Господарського суду Луганської області від 08.02.2016р. по справі № 913/1085/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Луганської області.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 12.04.2017р. по справі № 913/1085/15 у задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою № 01-02-43/757 від 13.04.2017р. до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить зазначене рішення скасувати та направити матеріали справи № 913/1085/15 до Господарського суду Луганської області на новий розгляд..

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення Господарського суду Луганської області у цій справі не можна вважати законним та обґрунтованим, оскільки останнє ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в апеляційній скарзі № 01-02-43/757 від 13.04.2017р. та доповненнях № 01-02-43/972 від 18.05.2017р. до останньої скаржник зазначає, що здійснення транспортування протягом вересня 2015р. відповідачу природного газу в загальному обсязі 100586 м 3 у відповідності до укладених між сторонами договорів, зокрема №2013/ТП-ПР-0159-7 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.11.2013р. та договору на розподіл природного газу від 09.01.2015р. З даного загального об'єму іншим постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю Ровер (далі - ТОВ Ровер ) було підтверджено 50' 745 м 3 газу.

Оскільки обсяг 50' 745 м 3 , підтверджений іншим постачальником, відповідач не оскаржував та розрахунки проводив з ТОВ Ровер за постачання та з ПАТ Луганськгаз за транспортування (розподіл) природного газу, тому позивач звернувся до відповідача із вимогою здійснити оплату не загального обсягу протранспортованого газу (100' 586 м 3 ), а його частини (49' 841 м 3 ).

Розрахунок загального обсягу протранспортованого газу був здійснений позивачем шляхом перерахунку за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання (до якого здійснюється газопостачання) з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача окремо за паровим котлом Е-1,0-0,9Г (в обсязі 46509,5 м 3 ) та виявленою установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э (в обсязі 49875, 5 м 3 ), на підставі Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, а також за показами вузла обліку в обсязі 4200,9954 м 3 , враховуючи обставини відсутності/несправності засобів вимірювальної техніки та виявлення позивачем фактів несанкціонованого/без облікового відбору відповідачем природного газу, що підтверджується складеними актами обстеження вузла обліку.

Таким чином, позивач вважає, що наведені факти та докази повністю доказують правомірність позовних вимог ПАТ Луганськгаз та є підставою для скасування спірного рішення.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді - Чернота Л. Ф., Радіонова О. О.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

24.05.2017р. до Донецького апеляційного господарського суду від ПАТ Луганськгаз надійшло клопотання № 01-02-43/1019 від 23.05.2017р. про призначення проведення комісійної судово-економічної експертизи для встановлення фактів, необхідних для повного та всебічного дослідження обставин справи.

Вищий господарський суд України у пункті 2 Постанови Пленуму № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначив, що відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Апеляційний суд, розглянувши клопотання позивача про призначення судово-економічної експертизи не вбачає правових підстав для його задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів викладених в останній.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомив.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду ухваленим з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Аналогічні положення відтворені також в абз.1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Господарським судом по справі встановлено, що 01.11.2013р. між ПАТ Луганськгаз (Постачальник) та ТОВ Марківський сирзавод (Споживач) було укладено договір № 2013/ТП-ПР-0159-7 (далі - Договір постачання) на постачання природного газу за регульованим тарифом, за умовами якого позивач протягом 2013 року зобов'язувався здійснювати відповідачу постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб відповідача, а відповідач - оплачувати постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 вказаного договору, передача газу здійснюється на межах балансової належності об'єктів відповідача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування. Перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначаються сторонами в додатку №1 до Договору.

Облік обсягів газу, що постачається на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України 26.01.2006 за №67/11941, а також згідно з Технічною угодою, що є додатком 3 до договору та іншими діючими нормативно-правовими актами, що регулюють порядок обліку природного газу під час його розподілу (п.3.2 договору).

Відповідно до п.3.3 договору кількість реалізованого газу споживачу визначається на межі балансової належності об'єктів споживача за допомогою вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору. У разі розташування вузлів обліку до межі балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати газу, які виникають від місця встановлення комерційного вузла обліку до точки балансового розмежування, віднімаються від загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. У разі розташування вузлів обліку за межею балансової належності об'єктів споживача витрати і втрати природного газу, які виникають від точки балансового розмежування до місця встановлення комерційного вузла обліку, додаються до загального обсягу протранспортованого газу, визначеного за допомогою вузлів обліку. Витрати і втрати газу розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за №570/7891 та Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами та Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 №264, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за№571/7892 та оформлюються окремим додатком до договору.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Постачальник зобов'язується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та засобах масової інформації (п.4.3 договору).

Згідно з п.4.6 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу згідно з додатком 2.

Сторони в пп. 5.3.5 п. 5.3 Договору передбачили, що відповідач зобов'язується забезпечити допуск уповноважених представників позивача за пред'явленням службового посвідчення на власну територію для огляду вузлів обліку, газопроводів, газоспоживного устаткування, у тому числі, але не виключно: для проведення перевірки, зняття показів, зчитування даних із ЗВТ; для огляду газових мереж від межі балансової належності до точки встановлення комерційного вузла обліку газоспоживного обладнання, що знаходиться на території об'єктів відповідача, а також для виконання заходів з відключення/підключення газового обладнання в порядку, визначеному законодавством.

В п.10.1 договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.09.2013р. та діє до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

27.12.2013р. між сторонами була укладена додаткова угода до договору № 2013/ТП-ПР-02-7, в якій вони домовилися замінити додаток 2 до договору «Договірні обсяги постачання природного газу на 2013 рік» на новий «Договірні обсяги постачання природного газу на 2014 рік» .

Окрім того, 09.01.2015р. між сторонами також було укладено договір на розподіл природного газу (далі - Договір розподілу), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів відповідача або його споживачів (пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін. Пункти призначення з переліком комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживаючого обладнання визначаються сторонами додатку №1 до цього договору (п.2.1 договору).

Згідно з п.2.2 вказаного договору, відповідач зобов'язався сплатити позивачу вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбачені умовами договору.

Договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ визначаються в додатку 2 до цього договору по кожному об'єкту замовника або його споживачів (п.3.1 Договору розподілу).

Відповідно до п.3.5 договору розподіл підтвердженого обсягу природного газу протягом місяця здійснюється, як правило, рівномірно, ураховуючи середньодобову норму, яка визначається шляхом ділення місячного підтвердженого оператором обсягу природного газу на кількість днів протягом цього місяця. При перевитратах добової норми відбору природного газу без узгодження з газорозподільним підприємством газорозподільне підприємство має право в установленому порядку здійснити примусове обмеження транспортування природного газу до відновлення добової норми.

Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (п.3.9 договору).

Згідно п. 4.2 Договору розподілу, облік обсягів природного газу, що транспортується на умовах договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, «Правилами користування природним газом для юридичних осіб» , затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання енергетики від 13.09.2012 №1181.

В п.5.5 договору сторони передбачили, що оплата вартості послуг за транспортування газу ГРМ здійснюється замовником на умовах 100% попередньої оплати не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця надання послуг з транспортування газу.

Так, на виконання укладених сторонами договорів, ПАТ Луганськгаз здійснювало розподіл (транспортування) природного газу, придбаного ТОВ Марківський сирзавод також у інших постачальників та у випадку відсутності (недостатнього обсягу) лімітів у таких постачальників, здійснювало поставку природного газу розподільними мережами у загальному потоці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було протранспортовано протягом вересня 2015р. відповідачу природний газ в загальному об'ємі - 100586 м 3 газу. З даного загального об'єму іншим постачальником - ТОВ Ровер було підтверджено 50745 м 3 газу.

Факт поставки ТОВ Ровер відповідачу природного газу в обсязі 50' 745 м 3 підтверджується наразі Актом приймання-передачі природного газу №МРК00000902 від 30.09.2015р., підписаним представниками ТОВ Марківський сирзавод та ПАТ Луганськгаз , Реєстром фактично протранспортованих обсягів природного газу газовими мережами ПАТ Луганськгаз підприємствам, що уклали договори з ТОВ Ровер в вересні 2015 року (між ТОВ Ровер та ПАТ Луганськгаз ), а також підписаним представниками ТОВ Марківський сир завод та ТОВ Ровер акт прийому-передачі природного газу від 30.09.2015р.

Загальний обсяг протранспортованого природного газу позивачем було розподілено наступним чином (100586-50745=49841): за договором на постачання в обсязі (гарантований постачальник - ПАТ «Луганськгаз» ) - 49' 841 м 3 ; за договором на транспортування в обсязі (інший постачальник - ТОВ «Ровер» ) - 50' 745 м 3 .

Оскільки обсяг 50' 745 м 3 , підтверджений іншим постачальником, відповідач не оскаржував та розрахунки проводив з ТОВ «Ровер» за постачання та з ПАТ «Луганськгаз» за транспортування (розподіл) природного газу, тому позивач звернувся до відповідача із вимогою здійснити оплату не загального обсягу протранспортованого газу (100' 586 м 3 ), а його частини (49' 841 м 3 ).

Позивачем складено акт приймання-передачі природного газу ПАТ «Луганськгаз» №МРК00000903 від 30.09.2015 та рахунок на оплату вказаного обсягу природного газу №00000760 від 30.09.2015, які були направлені відповідачу (т.1, а.с.23, 25).

Спір між сторонами виник з приводу правомірності стягнення позивачем, як гарантованим постачальником, з відповідача, як споживача, суми заборгованості в розмірі 444' 764,06 грн за поставлений природний газ в обсязі 49841 м 3 за період з 01.09.2015р. по 01.10.2015р., враховуючи проведення позивачем перерахунку обсягу споживання/розподілу/транспортування природного газу за період з 01.09.2015р. по 24.09.2015р. за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання відповідача на підставі п.п. 3.12. - 3.12.5 Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181.

Так, відповідно до п. 10.1 Договору постачання, останній набуває чинності з дати підписання та, відповідно до ч.3 ст.631 Цивільного кодексу України, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.09.2013р. та діє до 31.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Договір вважається продовженим на аналогічний період, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. При цьому сторони мають переоформити додаток 2 щодо договірних обсягів постачання газу, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений термін.

Як вбачається з наведеного позивачем розрахунку, останнім за період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 відповідачу було поставлено/протранспортовано - 46509,5 м 3 газу, за газоспоживаючим обладнанням - паровий котел Е-1,0-0,9Г.

За період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 ТОВ «Марківський сирзавод» було поставлено/протранспортовано 4200,9954 м 3 газу, який обґрунтовано розраховувався позивачем вже за показниками вузла обліку, так як з 15-00 год. 24.09.2015, були встановлені ЗВТ та вузол обліку визнано придатним до використання в якості комерційного вузла обліку.

Вказаний об'єм природного газу було правомірно розраховано за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача, оскільки технічні та метрологічні характеристики даного вузла обліку газу не були підтверджені в установленому порядку (за результатами позачергової повірки засобів вимірювальної техніки ДП «Харківстандартметрологія» було встановлено непридатність лічильника газу роторний GMS-G-250-80 заводський №060704 та коректора об'єму газу «Тандем - ТР» заводський №2406).

Вихідні дані містяться в договорі № 2015/Т-ПР- 02-7 на розподіл природного газу від 09.01.2015р., договорі № 2013/ТП-ПР-0159-7 на постачання природного газу за регульованим тарифом від 01.11.2013 р., в паспорті на паровий котел Е-1,0-0,9Г, в вихідних даних для розроблення технічних умов на вузол обліку природного газу, згідно яких номінальна потужність газоспоживаючого обладнання (паровий котел Е-1,0-0,9Г) складає 83,5 м 3 /год, що було враховано позивачем у розрахунку.

З матеріалів справи вбачається що, вузол обліку ТОВ «Марківський сирзавод» був непридатним до використання в якості комерційного вузла обліку природного газу, що було усунуто лише 24.09.2015, коли вузол обліку газу було прийнято в експлуатацію. Отже, розрахунок за період відсутності/несправності засобів вимірювальної техніки в період з 13-40 год. 02.09.2015 (дати зняття ЗВТ для проведення повірки, що підтверджується даними акту №01-27/Н042 від 02.09.2015) по 15-00 год. 24.09.2015 (встановлення ЗВТ та прийняття вузла обліку газу було в експлуатацію, що підтверджується даними акту №б/н від 24.04.2015) правомірно здійснено за проектною номінальною потужністю.

А в період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 розраховано позивачем за показами вузла обліку газу.

Оскільки за результатами повірки було встановлено несправність ЗВТ, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується й судова колегія апеляційного суду, про правомірність розрахунку позивача за паровим котлом Е-1,0-0,9Г, здійснений позивачем в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 13-40 год. 02.09.2015 (починаючи з розрахункової доби поточного календарного місяця до дати зняття ЗВТ на повірку), виключно стосовно обсягу 2310,1666 м 3 , оскільки в подальшому, з 13-40 год. 02.09.2015 (враховуючи акт про зняття ЗВТ) позивачем було здійснено окремо розрахунок обсягу поставленого газу.

Також, апеляційний суд визнає обґрунтованим висновок місцевого суду щодо безпідставності доводів відповідача про складання актів №18-УУ від 29.07.2015р. та №01-27/Н042 від 02.09.2015р. неповноважними особами позивача, із порушенням встановленої процедури.

Окрім того, судом першої інстанції також визнано обґрунтованим розрахунок позивача здійснений за газоспоживаючим обладнанням (паровий котел Е-1,0-0,9Г), в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 щодо поставленого відповідачу обсягу 46509,5 м 3 газу (розрахованого за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в період відсутності/несправності ЗВТ), та за період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 в обсязі 4200,9954 м 3 газу (за показами вузла обліку), а всього в обсязі 50 710,50 м 3 .

Матеріали справи свідчать про те, що позовні вимоги в частині стягнення вартості обсягу 49841 м3 природного газу, також обґрунтовані здійсненим позивачем перерахунком за проектною номінальною потужністю при цілодобовому споживанні за установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Є, на підставі актів обстеження вузла обліку природного газу №18-УУ від 29.07.2015, б/н від 24.09.2015 у відповідності до Правил користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181.

При цьому, необгунтованим є розрахунок позивача, здійснений за газоспоживаючим обладнанням - установка компресорна блочна УКБ- 2,3-200Э, з огляду на наступне.

Виходячи із змісту п.п. 3.12.2 п. 3.12 вказаних Правил користування природним газом для юридичних осіб, на які посилається позивач, останні регулюють порядок проведення перерахунків обсягу споживання/ розподілу/транспортування природного газу лише у випадках, якщо таке споживання було санкціонованим, тобто здійснювалося відповідно до умов договору про постачання, проте визначення фактичного об'єму споживання (розподілу/постачання) природного газу за даними комерційного вузла обліку є неможливим внаслідок тимчасової відсутності ЗВТ (зняття ЗВТ на періодичну чи позачергову повірку, ремонт, експертизу); непридатності до застосування (несправності) ЗВТ за результатами експертизи, повірки та/або технічної перевірки вузла обліку; наявності аварійних ситуацій, що зареєстровані у роздрукованих звітах обчислювачів та обчислювачів коректорів, інші несправності ЗВТ, що впливають на облік газу; пропущення строків повірки ЗВТ.

Водночас порядок здійснення перерахунку (донарахування) розподіленого (спожитого) об'єму природного газу у разі виявлення постачальником здійснення споживачем несанкціонованого відбору природного газу шляхом використання прихованого газопроводу, цими Правилами не регулюється. Адже перерахунок/споживання/ розподілу/транспортування природного газу здійснюється згідно з пп. 3.12.3, 3.12.4 Правил, виходячи з проектної номінальної потужності неопломбованого газового обладнання, лише за умови наявності виявлених та документально підтверджених фактів втручання в роботу ЗВТ, що призвело до викривлення результатів вимірювань обсягу споживання/розподілу/транспортування газу;

За таких обставин, суд вважає помилковим посилання позивача на вказані Правила користування природним газом для юридичних осіб, затверджених постановою НКРЕ від 13.09.2012 №1181, та здійснення на їх підставі визначення об'ємів природного газу за установкою компресорною блочною УКБ- 2,3-200Э, враховуючи доводи позивача щодо виявлення несанкціонованого відбору газу позивачем через прихований газопровід.

Крім того, судова колегія не може погодитися із розрахунком позивача, здійсненим за компресорною установкою, та вважати його необґрунтованим, враховуючи наступне.

Як вбачається, позивач розраховував обсяг протранспортованого газу за компресорною установкою, виходячи із параметрів цілодобової роботи такого газового обладнання, та в розрахунку за номінальною потужністю застосовував показник потужності - витрати газу 138 м 3 газу/год.

Зазначені дані, зокрема, були враховані позивачем на підставі листа ТОВ «Марківський сирзавод» за вих.№ 73 від 11.08.2015, яким відповідач звертався до позивача для погодження введення в експлуатації установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э та просив надати технічні умови.

Однак, суд враховує, що умовами укладених між сторонами договорів, додатків до договорів, не було передбачено використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э в якості газоспоживаючого обладнання на вузлі обліку газу відповідача.

Докази введення в експлуатацію вказаної установки в матеріалах справи також відсутні.

Використання установки компресорної блочної УКБ-2,3-200Э не було встановлено при перевірках ВОГ/обстеження вузлів обліку природного газу.

Позовні вимоги в частині стягнення вартості обсягу 49875,5 м 3 природного газу, розрахованого за проектною номінальною потужністю при цілодобовому споживанні установкою компресорною блочною УКБ-2,3-200Э, позивач, зокрема, обґрунтовує актами обстеження вузла обліку природного газу №18-УУ від 29.07.2015, б/н від 24.09.2015 року.

Однак, як вбачається зі змісту акта №18-УУ від 29.07.2015 працівниками позивача зафіксовано огляд компресорної установки ВШ-2,3/400 №7309331 1973 р.в.

Натомість в акті обстеження від 24.09.2015 позивачем зазначено «компресорна станція» .

Паспорт з технічними характеристиками (повна редакція) на вказане газове обладнання в матеріалах справи відсутній. Натомість позивач на обґрунтування розрахунку послався на п. 1.1. «Основні технічні дані» наданої відповідачем свого часу частини паспорта (2 сторінки) на установку компресорну блочну УКБ-2,3-200Э, в якому зазначено тип компресору «Поршневий, п'ятиступінчатий, шостициліндровий, W- нй ВШ-2,3/400» (т.1, а.с.91-92).

Отже, з огляду на зазначене, судова колегія погоджується із запереченнями відповідача та судом першої інстанції щодо безпідставності цих посилань, оскільки такі дії призводять до визначення газового обладнання через його складові, ґрунтуючись на припущеннях про належність таких складових до цього обладнання, не враховується й рік виробництва такого обладнання, тощо.

Крім того, суд зауважує, про те, що в актах обстеження, доданих позивачем до позову, містяться припущення щодо ймовірного здійснення відповідачем несанкціонованого/без облікового відбору газу, сам факт відбору газу та спосіб у який він здійснювався відповідачем однозначно не встановлено.

Так, згідно даних, зазначених в акті №18-УУ від 29.07.2015 працівниками позивача було виявлено відвід газопроводу через стіну в зал котельні, в котельні з боку відводу встановлено металеву шафу для інструменту з замком на дверях. Після відкриття шафи, всередині виявлено газопровід Д-57 мм з шаровим краном. Далі від крану з шафи по підлозі котельні газопровід підключено, проведено до батареї опалення біля кімнати операторів. Перед батареєю на кінці трубопроводу встановлено кран. При відкритті в шафі крану відбувся викид газу, який було зафіксовано витокошукачем ТГМ-3.

При огляді компресорної установки ВШ-2,3/400 №7309331 1973 р.в. було виявлено, що на манометрі перед компресором відображено значення 0,1 мПа. Було здійснено викид газу через 3-х ходовий кран манометру для перевірки наявності природного газу в газопроводі витокошукачем ТГМ-3, який при замірах відобразив сигнал наявності газу. За висновком представників позивача, шляхом з'єднання крану з манометром на ГРУ з краном на батареї здійснювався відбір газу на компресорну станцію. Зокрема, в акті представниками позивача зазначено, що вказане свідчить про використання газопроводу , газокомпресорної станції та підведеного до компресору газопроводу для заправлення автомобілів, для чого використовувався відбір газу з котельної.

Як вбачається, представником відповідача вказаний акт обстеження був підписаний із зауваженнями, викладені заперечення щодо використаних позивачем формулювань, з огляду на не встановлення факту відбору газу та способу, яким міг здійснюватися такий відбір.

Встановивши обставини справи та оцінивши надані сторонами докази в обґрунтування заявлених правових позицій, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції визнає правомірним здійснений позивачем та Господарським судом Луганської області перерахунок протранспортованого природного газу за газоспоживаючим обладнанням (паровий котел Е-1,0-0,9Г), в період з 10-00 год. 01.09.2015 по 15-00 год. 24.09.2015 щодо поставленого відповідачу обсягу 46509,5 м 3 газу (розрахованого за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання в період відсутності/несправності ЗВТ), та за період з 15-00 год. 24.09.2015 по 10-00 год. 01.10.2015 в обсязі 4200,9954 м 3 газу (за показами вузла обліку), а всього в обсязі 50 710,50 м 3 . Тоді як розрахунок позивача, здійснений за газоспоживаючим обладнанням - установка компресорна блочна УКБ-2,3-200Э в період з 13-40 год. 02.09.2015 по 15-05 год. 17.09.2015 на загальний обсяг 49875,5 м 3 , визнається судом помилковим та таким, що здійснено необґрунтовано.

Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості в розмірі 444' 764,06 грн за спожитий природний газ в обсязі 49841 м 3 , який розраховувався позивачем із загального обсягу протранспортованого газу 100586 м 3 (до розрахунку увішли визначені позивачем обсяги як за паровим котлом, так і за компресорною установкою), від якого було відраховано обсяг підтвердженої поставки іншим постачальником ТОВ «Ровер» -50745 м 3 (100586 м 3 - 50745 м 3 = 49841 м 3 ).

Так, з огляду на те, що правомірно перерахований обсяг протранспортованого газу за паровим котлом в обсязі 50 710,50 м 3 є меншим ніж обсяг підтверджений постачальником 50745 м 3 , та який було самим позивачем відраховано в розрахунку із загального обсягу протранспортованого газу, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення заборгованості в розмірі 444' 764,06 грн, розрахованої за спожитий природний газ в обсязі 49841 м 3 . За таких обставин в позові слід відмовити.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову ПАТ Луганськгаз , адже зазначений висновок ґрунтується на приписах норм діючого законодавста України.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Луганськгаз , м. Сєвєродонецьк, Луганська область - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 12.04.2017р. по справі № 913/1085/15 - без змін.

Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - до справи;