Постанова

від 04.09.2017 по справі 908/5806/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2017 справа № 908/5806/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:ОСОБА_1, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю; ОСОБА_5 - за довіреністю; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуУстанови "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС", м. Запоріжжя на рішення Господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 (підписано 18.01.2017) у справі№ 908/5806/15 (головуючий Мірошниченко М.В., судді: Азізбекян Т.А., Носівець В.В.) за позовомУправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, м. Запоріжжя доУстанови "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС", м. Запоріжжя простягнення 66 968,02 грн. В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року до господарського суду звернулось Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя (позивач) із позовом до Установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС", м. Запоріжжя (відповідач) про стягнення суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу у загальному розмірі 66 968,02 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 позовні вимоги задоволені в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на порушення господарським судом норм матеріального права України, заперечує правомірність повернення грошових коштів, що були витрачені на виплату заробітної платні працівникам, а також заперечує законність застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2017 було здійснено заміну позивача з Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя на Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, м. Запоріжжя.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, надавши пояснення аналогійні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв'язку з чим судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, який не скористався своїм правом на участь судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Встановлено, що 24.02.2014 між Позивачем та Відповідачем укладений договір № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, у порядку та умовах, визначених цим Договором, Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 08.10.2013 № 49 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.11.2013 за № 1982/24514 (надалі Порядок № 49), та іншими нормативними актами, Позивач здійснює часткове фінансування за рахунок коштів Фонду на поточний рахунок або спеціальний реєстраційний рахунок Відповідача в органі Державної казначейської служби України у межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом Відповідача за коштами Фонду на 2014 рік.

За змістом п. 1.2 Договору, одержувачем цільових коштів Фонду згідно цього Договору виступає Відповідач, що не підпорядкований місцевим осередкам ВФСТ, який має відкрити в установі банку окремий поточний рахунок або спеціальний реєстраційний рахунок в органі Державної казначейської служби України для надходження та здійснення витрат по коштах Фонду.

Згідно п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.06.2014) загальна сума фінансування за цим Договором становить 336 000,00 грн.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Позивач здійснює часткове фінансування Відповідача щомісячно відповідно до наданих заявок на фінансування та в межах кошторисних призначень.

За змістом п 3.6 Договору, у разі виявлення порушень використання коштів Фонду, несвоєчасного повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, Позивач припиняє часткове фінансування часткове фінансування Відповідача згідно з наказом виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду до повернення в повному обсязі коштів Фонду, використаних з порушенням порядку їх використання. Кошти Фонду, використані одержувачами неправомірно (не за цільовим призначенням), відшкодовуються до бюджету Фонду з урахуванням вимог статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням".

Пунктом 4.3.4 Договору, на Відповідача покладено зобов'язання повернути в повному обсязі на поточний рахунок Фонду суму, використану з порушенням Порядку, у 10-денний строк з дня отримання Рішення про повернення коштів Фонду, використаних з порушенням використання, несвоєчасного повернення, або повернення не в повному обсязі коштів Фонду.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у випадку порушення порядку використання коштів Фонду, Відповідач в повному обсязі відшкодовує Позивачу неправомірно витрачену суму коштів та сплачує штраф у розмірі 50% такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі Відповідачем коштів Фонду, визначених Рішенням Фонду як використаних з порушенням встановленого порядку використання, накладається штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі коштів.

Строк дії Договору визначений з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2014 року (п.9.1 Договору).

Встановлено, що на виконання укладеного між сторонами Договору Позивачем здійснювалось часткове фінансування Відповідача у межах асигнувань, передбачених бюджетом Позивача за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом Відповідача за коштами Фонду на 2014 рік.

Обґрунтовуючи позов Позивач вказує, що за результатами проведеної перевірки щодо правомірного (цільового) використання відповідачем коштів Фонду, які зафіксовано в акті перевірки № 2 від 05.02.2015, були виявлені порушення умов Договору № 1 від 24.02.2014 та кошторисів, погоджених позивачем, що зводились: - до неправомірного нарахування доплати на заробітну плату працівникам у сумі 4289,21 грн. в березні 2014 року, яка не передбачена кошторисом; - виплати в 2014 році понад межі передбачених кошторисом асигнувань надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам Відповідача на загальну суму 3070,26 грн.; - використання коштів на погашення заборгованості з оплати праці за період, що передує моменту укладення Договору на суму 36610,22 грн.; - надмірного нарахування суми відпускних працівникам Відповідача на загальну суму 1508,40 грн. яка виникла внаслідок включення вищенаведених сум, що не передбачені договірними умовами.

За доводами Позивача, сума неправомірно використаних коштів Фонду, яка відповідно до п. 4.3.4 Договору №1 від 24.02.2014 підлягає поверненню, складає 44645,35 грн. Крім того, Позивач вимагає стягнути штраф в сумі 22 322,67 грн. на підставі п. 5.3 Договору за порушення порядку використання коштів Фонду, посилаючись на приписи статей ст. 629 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 216, 230, 232 ГК України.

Отже, саме виплата заробітної плати працівникам за період, що не охоплюється періодом дії Договору за рахунок передбачених кошторисом коштів і стала підставою вважати дії Відповідача неправомірними в частині нецільового використання коштів, вимагати повернення цих коштів та сплати штрафних санкцій на підставі вимог Договору.

В період з 27.01.2015 по 05.02.2015 представниками Позивача було проведено перевірку правомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Установі Відповідача, за результатами якої складено акт №2 від 05.02.2015.

Перевіркою Позивача встановлені вищенаведені обставини, що лягли в основу позовних вимог та на підставі яких Позивачем заявлено про недотримання Відповідачем умов пункту 4.3.2 Договору від 24.02.2014 № 1 та кошторисної дисципліни із висновком про неправомірне використання коштів Фонду по статті "оплата праці з нарахуванням на фонд оплати праці працівників Відповідача на загальну суму 45478,09 грн., як підстави до повернення цих коштів Позивачу згідно із вимогами п. 4.3.4 Договору.

Акт перевірки отримано та підписано керівником підприємства Відповідача 08.02.2015 із запереченнями, за змістом яких він заперечує факт правопорушення та нецільового використання, оскільки зазначені кошти пішли саме на оплату праці штатних працівників . Сам факт виплати заробітної плати-погашення заборгованості по заробітній платні за попередній період при надходженні коштів на зазначені цілі є законним його обов'язком, невиконання якого і є грубим порушенням закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №1105) - Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням .

Отже правовідносини сторін щодо укладення Договору та його виконання в частині перерахування та витрачання коштів регулюються виключно діючим законодавством, зокрема, вимогами Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (далі - Закон № 2240-ІІІ), який діяв до 01.01.2015, що не могли бути змінені сторонами на свій розсуд.

Відповідно до статей 48, 49 цього Закону, за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Відповідач за своїм статусом підпадав під дію вищенаведених вимог Закону та мав право на таке фінансування.

Кошти Фонду відповідно до погодженого кошторису та укладених договорів на часткове фінансування Відповідача перераховуються у відповідності до п. 2.4 Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 №49.

Згідно до вимог п. 2.5 зазначеного Порядку, за рахунок коштів Фонду передбачається часткове фінансування, зокрема, на оплату праці та нарахування на Позивача оплати праці працівників Відповідача відповідно до затвердженого штатного розпису, структури Відповідача та наявних власних споруд.

При обчисленні заробітної плати працівників Відповідача, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду, застосовуються умови оплати праці, передбачені для працівників бюджетних установ, закладів та організацій у сфері фізичної культури і спорту.

За змістом п.4.2 Порядку, у разі виявлення порушень використання коштів Фонду, несвоєчасного повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду фінансування ВФСТ та Відповідача припиняється відповідно до умов договору на часткове фінансування Відповідача згідно з наказом відповідно Виконавчої дирекції Фонду, виконавчої дирекції відділення Фонду. Кошти Фонду, використані одержувачами неправомірно (не за цільовим призначенням), відшкодовуються до бюджету Фонду з урахуванням вимог статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Вимогами вищенаведеної ст. 30 зазначеного Закону, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно до наявного в матеріалах справи кошторису Відповідача по коштах Позивача на 2014 рік (а.с.18, т.1) сума в 262 000,00 грн. передбачена саме на оплату праці працівникам Відповідача.

Умовами додаткової угоди № 1, а також наказів Фонду від 02.06.2014 №176, від 26.12.2014 № 462, сторонами збільшено Кошторис ДЮСШ на 2014 рік на часткове фінансування за рахунок коштів Фонду до суми 336,0 тис.грн.

Саме з такою метою спірна сума фінансування в межах даної справи і була використана Відповідачем, що також підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.

Отже обставин неправомірного (нецільового) використання зазначеної суми не встановлено.

Сам факт часткової невідповідності витрат з наданим до кошторису розрахунком в частині надбавок за інтенсивність праці, тощо та виплату її за перші місяці розрахункового року (до моменту укладення Договору) не можуть вважатися неправомірним (нецільовим) використанням коштів в розумінні вищенаведених вимог закону та бути підставою до їх повернення.

Господарський суд в межах своєї компетенції позбавлений можливості розглядати питання щодо правомірності виплати керівником Відповідача заробітної плати його працівникам, отже доводи Позивача щодо зайвого її нарахування мають бути в цій частині доведені належними доказами щодо встановлення такого факту компетентними особами, зокрема, рішеннями щодо притягнення посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності, висновками контролюючих з боку держави органів, що зазначені в ст. 35 Закону України "Про оплату праці", тощо.

Проте належних доказів вчинення Відповідачем порушення в сфері господарювання суду не надано. Наданий акт Позивача таким доказом не є, оскільки викладені в ньому фактичні обставини не свідчать про вчинення Відповідачем правопорушення, вони підтверджуються Відповідачем, проте оспорюється останнім саме оцінка зазначених обставин, яка не базується на вимогах закону.

За таких підстав позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми в 44 645,35 грн. що має бути повернена на підставі вимог ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та п. 4.3.4 Договору внаслідок неправомірного її використання - є безпідставною.

Обставини не правомірності використання спірної суми не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд помилково виходив з принципу свободи договору та вільного обрання сторонами в межах даної справи його умов, оскільки право розпорядження Позивачем коштами, підстави укладення спірного Договору та застосування спірної відповідальності було обмежено вищенаведеними вимогами діючого законодавства, які судом враховані не були.

Щодо доводів господарського суду про відсутність доказів звернення Відповідача до адміністративного суду щодо оскарження висновків Акта перевірки № 2 від 05.02.2015 та скасування санкцій (визнання їх незаконними), то зазначені правовідносини не мають відповідних публічно-правових ознак, адміністративно-правові санкції до Відповідача або його посадових осіб не були застосовані, саме за стягненням спірних сум в межах господарсько-правових відносин Позивач і звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки факту правопорушення в діях Відповідача не встановлено, відсутні підстави до покладення на нього обов'язку по сплаті нарахованої суми штрафу в розмірі 22 322,67 грн., вимоги про стягнення цих сум заявлені позивачем необґрунтовано.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі № 908/5806/15 слід скасувати через порушення норм матеріального права та невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

По справі № 908/5806/15 слід прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір в розмірі 1 339,80 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС", м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 16.01.2017 у справі № 908/5806/15 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, м. Запоріжжя до Установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС", м. Запоріжжя про стягнення суми неправомірно використаних коштів Фонду та штраф у розмірі 66 968,02 грн.

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області, м. Запоріжжя (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12, код ЄДРПОУ 41320207) на користь Установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС" (юридична адреса: 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставелі, б.20; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 58-А; адреса керівника: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського (Олександрівська)АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37591401) судовий збір за подання апеляційної скарги 1 339,80 грн.

Зобов'язати господарський суд Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді: О.О. Радіонова

ОСОБА_3