ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2017 року Справа № 908/5806/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Карабаня В.Я. -головуючого, Вовка І.В., Ковтонюк Л.В., розглянувши матеріали касаційної скаргиуправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.17 у справігосподарського суду Запорізької області №908/5806/15 за позовомуправління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області доустанови "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС" простягнення 66 968,02грн.,
за участі представників сторін:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - не з'явилися,
У С Т А Н О В И В:
23.11.2015 управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області звернулися до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС" 66 968,02грн., із яких 44 645,35грн. неправомірно використаних коштів фонду та 22 322,67грн. штрафу.
16.01.2017 рішенням господарського суду Запорізької області (судді Мірошниченко М.В., Азізбекян Т.А., Носівець В.В.) позов задоволено, стягнуто з установи "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС" на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції 66 968,02грн.
04.09.2017 постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді Стойка О.В., Радіонова О.О., Татенко В.М.) рішення від 16.01.2017 скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У касаційній скарзі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області посилалися на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просили постанову апеляційного суду скасувати, а законне й обгрунтоване, на їх думку, рішення місцевого суду залишити в силі.
Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги виходячи з наступного.
Як видно із матеріалів справи, 24.02.2014 між управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області та установою "Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу "СПАС" громадської організації "Запорізької обласної федерації козацького бойового мистецтва "СПАС" було укладено договір №1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Предметом цього договору визначено часткове фінансування відповідачем за рахунок коштів Фонду на поточний рахунок або спеціальний реєстраційний рахунок відповідача в органі Державної казначейської служби України у межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом відповідача за коштами Фонду на 2014 рік. Одержувачем цільових коштів Фонду згідно вказаного договору виступає відповідач, що не підпорядкований місцевим осередкам ВФСТ, який має відкрити в установі банку окремий поточний рахунок або спеціальний реєстраційний рахунок в органі Державної казначейської служби України для надходження та здійснення витрат по коштах Фонду.
Відповідно до п.2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.06.2014) загальна сума фінансування за цим Договором становить 336 000,00 грн.
Згідно п.3.2. договору позивач здійснює часткове фінансування Відповідача щомісячно відповідно до наданих заявок на фінансування та в межах кошторисних призначень.
Пунктом 3.6. договору сторони узгодили, у разі виявлення порушень використання коштів Фонду, несвоєчасного повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду, позивач припиняє часткове фінансування часткове фінансування відповідача згідно з наказом виконавчої дирекції Запорізького обласного відділення Фонду до повернення в повному обсязі коштів Фонду, використаних з порушенням порядку їх використання. Кошти Фонду, використані одержувачами неправомірно (не за цільовим призначенням), відшкодовуються до бюджету Фонду з урахуванням вимог статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою непрацездатності та витратами, зумовленими похованням".
У випадку порушення порядку використання коштів Фонду, Відповідач в повному обсязі відшкодовує Позивачу неправомірно витрачену суму коштів та сплачує штраф у розмірі 50% такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі Відповідачем коштів Фонду, визначених Рішенням Фонду як використаних з порушенням встановленого порядку використання, накладається штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі коштів (п.5.3. договору).
Договір діє з моменту його підписання до 31.12.2014 (п.9.1. договору).
Господарськими судами встановлено, що виконуючи укладений між сторонами договір, позивач здійснив часткове фінансування відповідача у межах асигнувань, передбачених бюджетом Позивача за статтею "Оздоровчі заходи" на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом Відповідача за коштами Фонду на 2014 рік.
За доводами позивача, в результаті неправомірного нарахування доплати на заробітну плату працівникам, яка не передбачена кошторисом, а також виплат понад межі, передбачених кошторисом асигнувань надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам відповідача, використання коштів на погашення заборгованості з оплати праці за період, що передує моменту укладення Договору, надмірного нарахування суми відпускних працівникам відповідача, було неправомірно використано кошти Фонду в сумі 44 645,35 грн., яка відповідно до п.4.3.4. договору №1 від 24.02.2014 підлягає поверненню. Крім того, на підставі п.5.3. договору за порушення порядку використання коштів Фонду, позивачем нараховано відповідачу штраф у сумі 22 322,67 грн.
05.02.2015 актом №2 перевірки правомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в Установі відповідача підтверджено вищевказані обставини.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.
Кошти Фонду відповідно до погодженого кошторису та укладених договорів на часткове фінансування Відповідача перераховуються у відповідності до п. 2.4 Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013 №49.
Згідно до вимог п. 2.5 зазначеного Порядку, за рахунок коштів Фонду передбачається часткове фінансування, зокрема, на оплату праці та нарахування на Позивача оплати праці працівників Відповідача відповідно до затвердженого штатного розпису, структури Відповідача та наявних власних споруд.
При обчисленні заробітної плати працівників Відповідача, які частково фінансуються за рахунок коштів Фонду, застосовуються умови оплати праці, передбачені для працівників бюджетних установ, закладів та організацій у сфері фізичної культури і спорту.
За змістом п.4.2 Порядку, у разі виявлення порушень використання коштів Фонду, несвоєчасного повернення або повернення не в повному обсязі коштів Фонду фінансування ВФСТ та Відповідача припиняється відповідно до умов договору на часткове фінансування Відповідача згідно з наказом відповідно Виконавчої дирекції Фонду, виконавчої дирекції відділення Фонду. Кошти Фонду, використані одержувачами неправомірно (не за цільовим призначенням), відшкодовуються до бюджету Фонду з урахуванням вимог статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".
Згідно ст.30 цього Закону страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із принципу свободи договору та вільного обрання сторонами в межах даної справи його умов, оскільки право розпорядження позивачем коштами, підстави укладення спірного Договору та застосування спірної відповідальності було обмежено вищенаведеними вимогами діючого законодавства.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення неправомірно використаних коштів фонду, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до додаткової угоди №1, наказів Фонду від 02.06.2014 №176, від 26.12.2014 №462, сторонами збільшено Кошторис ДЮСШ на 2014 рік на часткове фінансування за рахунок коштів Фонду до суми 336,0тис.грн., яка й була використана відповідачем. Таким чином, апеляційним судом не встановлено обставин неправомірного (нецільового) використання зазначеної суми, а факт часткової невідповідності витрат з наданим до кошторису розрахунком в частині надбавок за інтенсивність праці, тощо та виплату її за перші місяці розрахункового року (до моменту укладення Договору) не можуть вважатися неправомірним (нецільовим) використанням коштів в розумінні вищенаведених вимог закону та бути підставою до їх повернення.
Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відхиляючи позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 22 322,67 грн., суд апеляційної інстанції керувався тим, що оскільки факту правопорушення в діях відповідача не встановлено, підстави для покладення на нього обов'язку по сплаті нарахованої суми штрафу відсутні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, апеляційний господарський суд з урахуванням встановленого, зазначив про невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи. Належних обґрунтувань, які спростовували висновки суду апеляційної інстанції, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Доводи заявника, викладені у касаційній скарзі не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, що в силу положень ст. 111-7 ГПК України не відноситься до компетенції касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2017 у справі №908/5806/15 господарського суду Запорізької області - без змін.
Головуючий суддя В.Я. Карабань
Суддя І.В. Вовк
Суддя Л.В. Ковтонюк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2017 |
Оприлюднено | 07.12.2017 |
Номер документу | 70760867 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Карабань В.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні