Ухвала

від 28.07.2017 по справі 826/27571/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                                 Справа 826/27571/15                                                                                   У Х В А Л А 28 липня 2017 року                                                                                       м. Київ Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Мельничук В.П., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислового підприємства «Українська електротехнічна корпорація» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району про скасування рішення, – В С Т А Н О В И В: Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з таким судовим рішенням Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні апеляційної скарги в адміністративній справі визначено Законом України “Про судовий збір” з урахуванням змін до вказаного Закону. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Виходячи зі змісту позовної заяви, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинна була сплатити судовий збір за 1 вимогу немайнового характеру у розмірі 1339,80 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.)*110%). Вказаною особою в порушення зазначених вимог законодавства не дотримано вказані вимоги ст. 187 КАС України та не додано документ про сплату судового збору, натомість подано клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю коштів на сплату судового збору. З огляду на вказане зауважую, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку з цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати. За змістом Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», Вищий адміністративний суд України зауважив, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).           Аналіз законодавчого врегулювання даного питання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.   Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.           Отже, обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає. Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 Кодексу, застосовуються правила статті 108 Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху. Керуючись ст.ст. 186, 187, 189 КАС України, – У Х В А Л И В: У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору відмовити.           Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислового підприємства «Українська електротехнічна корпорація» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпровського району про скасування рішення – залишити без руху.                               Надати Державній податковій інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві строк тривалістю тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали, протягом якого відповідач має право подати до Київського апеляційного адміністративного суду документ про сплату судового збору.           У разі невиконання зазначених вище вимог у вище вказаний строк апеляційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.           Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.            Суддя                                                                                                    В.П. Мельничук