Ухвала

від 07.09.2017 по справі 826/876/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД                                                                                           Суддя доповідач: Епель О.В.            У Х В А Л А 07 вересня 2017 року                                                                                Справа № 826/876/17 Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва  від 07 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом фермерського господарства «Санфлаверс» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : Фермерське господарство «Санфлаверс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило: - визнати протиправними дії відповідачів з внесення до Реєстру платників податків відомостей щодо скасування (анулювання) свідоцтва платника ПДВ ФГ «Санфлаверс» за ініціативою податкового органу 28.10.2016 р.; - визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.10.2016 р. № 646/16-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ «Санфлаверс»; - зобов'язати відповідачів здійснити відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ФГ «Санфлаверс», не змінюючи дату реєстрації ФГ «Санфлаверс» платником податку на додану вартість та не змінюючи індивідуальний податковий номер 397317414023, та відновити ФГ «Санфлаверс» статус платника податку на додану вартість з 1 червня 2015 року. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2017 року адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2016 № 646/26-55-12-05 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість фермерського господарства «Санфлаверс» (код ЄДРПОУ 39731746); визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України з внесення до Реєстру платників податків відомостей щодо скасування (анулювання) свідоцтва платника податку на додану вартість фермерського господарства «Санфлаверс» (код ЄДРПОУ 39731746) за рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 28.10.2016 № 646/26-55-12-05. В іншій частині позовних вимог – відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач – ДФС України подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову  в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 187 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір. Так, відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. У п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній станом на момент подання позивачем адміністративного позову у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем підлягає сплаті судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з ч. 3 ст. 6 вказаного Закону в разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1600,00 грн. Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи, зокрема щодо задоволення позовних вимог судом першої інстанції частково і оскарження апелянтом постанови суду лише в цій частині, вбачається, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову в цій справі складає 1600,00 грн. (тобто у межах заявлених позовних вимог та з урахуванням того, що вони є похідними одна від одної), а розмір судового збору за подання апеляційної скарги – 1600х110%=1760,00 грн. Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було та не надано суду жодних доказів, які б підтверджували наявність у нього пільг зі сплати судового збору, у відповідності до ст.  5 Закону України «Про судовий збір», та/або правових підстав, передбачених ст.  88 КАС України, для звільнення його від сплати судового збору, розстрочення/відстрочення його сплати чи зменшення розміру. При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Разом з тим, перевіривши доводи заявника вважаю, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, відповідно до ч.1 ст.88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Аналогічна правова норма закріплена у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір». Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони. При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст. 70 КАС України, доказами, а тому, для звільнення від сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір як на теперішній час, так і в майбутньому, а обставиною для відстрочення/розстрочення сплати судового збору – те, що сторона перебуває у важкому фінансовому становищі та на момент звернення до суду не мала можливості сплатити судовий збір. Тож, для застосування судом положень статті 88 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» повинні бути відповідні правові підстави. В іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95 від 19.06.2001 р.), вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Однак, апелянтом не було надано належних і допустимих у розумінні ст. 70 КАС України доказів, які б підтверджували його важкий майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у цій справі, наприклад виписок по рахункам, кошторису й тощо, а отже, в даному випадку відсутні жодні правові підстави для застосування судом норм ст. 88 КАС України, тож, у задоволенні вказаного вище клопотання слід відмовити. Згідно з ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху. Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Керуючись ст.ст. 88, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суд, У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору – відмовити. Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України – залишити без руху. Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 1760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 (нуль) коп. за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач – УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101, символ звітності – 206; призначення платежу – судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/876/17 або надання доказів, які підтверджують наявність правових підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору, розстрочення/відстрочення його сплати чи зменшення розміру. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції. Суддя                                                                                           О.В. Епель